Ухвала

від 03.10.2023 по справі 466/5145/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

03 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 466/5145/23 (22-150/1999)

провадження № 61-13542ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2023 рокуу справі № 22-150/1999 за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Львівського обласного суду від 15 лютого 1999 року у справі № 22-150/1999 за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного управління статистики про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 1998 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Львівського обласного управління статистики та стягнуто з відповідача на її користь 112 149 грн шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я та судові витрати. Стягнуто з Львівського обласного управління статистики в користь ОСОБА_1 2 550 грн моральної шкоди, яку ухвалено стягувати щомісячно в розмірі 185 грн.

Ухвалою Львівського обласного суду від 15 травня 1999 року касаційну скаргу Львівського управління статистики задоволено частково, змінено частково рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 травня 1998 року та ухвалено стягувати з Львівського обласного управління статистики в користь ОСОБА_1 , починаючи з 01 листопада 1998 року по 01 жовтня 2000 року щомісячно 38,50 грн, проводячи перерахунки у відповідності до вимог пункту 28 Правил відшкодування шкоди та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про роз`яснення резолютивної частини ухвали Львівського обласного суду від 15 лютого 1999 року щодо порядку застосування мінімальної заробітної плати, розмір якої зазначено в описовій частині ухвали суду та у виконавчому листі, при нарахуванні їй щомісячного відшкодування.

Заяву обґрунтовувала тим, що в ухвалі Львівського обласного суду від 15 лютого 1999 року взято за основу щомісячне відшкодування їй шкоди в сумі 38,50 грн, виходячи із наказу № 65 від 28 липня 1998 року по Львівському управлінню статистики, а саме в розмірі 38,50 грн з урахуванням підвищення розміру мінімальної зарплати, що становить 70 % від 55 грн - мінімальної заробітної плати станом на 01 липня 1998 року. У виданому їй судом першої інстанції виконавчому листі зазначено «стягувати з Львівського обласного управління статистики в користь ОСОБА_1 щомісячні платежі в період з 01 серпня 1995 року по липень 1997 року, а починаючи з 01 листопада 1998 року по 01 жовтня 2000 року і до наступного переогляду, стягувати щомісячно по 38,50 грн, а це 70 % від 55 грн - мінімальної зарплати, проводячи перерахунки у відповідності до вимог пункту 28 Правил відшкодування шкоди та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Однак, ухвала Львівського обласного суду від 15 лютого 1999 року не виконується відповідачем, внаслідок чого порушується її конституційне право на соціальний захист. Крім того, Правила відшкодування шкоди втратили чинність 11 липня 2001 року. Відтак, ухвала Львівського обласного суду від 15 лютого 1999 року підлягає роз`ясненню, оскільки така містить в собі незрозумілості, що ускладнюють реалізацію зазначеного судового рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Львівського обласного суду від 15 лютого 1999 року у справі № 22-150/1999 за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного управління статистики про відшкодування шкоди відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судове рішення є чітким та зрозумілим за змістом, не припускає кількох варіантів тлумачення, тому правові підстави для його роз`яснення відсутні, а наведені в заяві доводи зводяться до необхідності зміни судового рішення та свідчать про незгоду заявника із судовим рішенням.

11 вересня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 липня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 липня 2023 року у справі № 466/5145/23 та ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у справі № 22-150/1999.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зі змісту заяви про роз`яснення ухвали Львівського обласного суду від 15 лютого 1999 року, ОСОБА_1 просила роз`яснити мотиви ухваленого рішення. Також заявнику є незрозумілим процес виконання рішення, а саме щодо порядку застосовування мінімальної заробітної плати при нарахуванні їй щомісячного відшкодування. ОСОБА_1 у заяві про роз`яснення судового рішення фактично ставить нові вимоги, у разі задоволення яких буде змінено зміст ухваленого рішення суду, яке набрало законної сили, що є недопустимим. Крім того, резолютивна частина ухвали Львівського обласного суду від 15 лютого 1999 року є чіткою та зрозумілою.

Апеляційний суд зазначив, що в ухвалі Львівського обласного суду від 15 лютого 1999 року немає протиріч та недоліків, що усуваються шляхом їх роз`яснення, а заявник просить роз`яснити мотиви ухваленого рішення, оскільки наведені у заяві про роз`яснення рішення суду доводи зводяться до незгоди заявника із судовим рішенням.

За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частина перша статті 271 ЦПК України).

Виходячи із змісту зазначеної норми, суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

Рішення суду може бути роз`яснено, якщо без такого роз`яснення його реалізація є ускладненою, оскільки наявна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Роз`яснення - це засіб виправлення формальних недоліків судового рішення, який полягає у викладенні резолютивної частини у більш ясній та зрозумілій формі. Конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання судового рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Встановивши, що заявник не вказав, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість та неточність формулювань резолютивної частини ухвали Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року, а зводяться до необхідності зміни судового рішення, тому суд апеляційної інстанції, зробив правильний висновок про відмову у задоволенні заяви роз`яснення рішення.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Згідно частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених рішень свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у справі № 22-150/1999 за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Львівського обласного суду від 15 лютого 1999 року у справі № 22-150/1999 за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного управління статистики про відшкодування шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук