Ухвала

від 12.10.2023 по справі 916/4093/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/4093/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт А"

до Міністерства юстиції України,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Виробничого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Баварія",

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26.10.2020 № 3735/5 про задоволення скарги ОСОБА_1 від 31.03.2020.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на наступні підстави:

- невідповідність скарги приписам частини п?ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- прийняття відповідачем рішення за межами компетенції, визначеної законом;

- невідповідність висновку від 18.08.2020 положенням постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- прийняття оскаржуваного рішення після спливу строку для розгляду та вирішення скарги та невідповідність відомостей про орган, який проводив державну реєстрацію права власності.

Господарський суд міста Києва рішенням від 05.10.2022 задовольнив позов.

Зазначив, що відповідач порушив приписи частини восьмої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 5, 7 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації (в редакції, чинній на дату реєстрації скарги), пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (в редакції, чинній станом на час розгляду скарги).

Північний апеляційний господарський суд постановою від 19.06.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

24.07.2023 Міністерство юстиції України вперше звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 (повний текст складений 05.07.2023) у справі № 916/4093/21, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Верховний Суд ухвалою від 10.08.2023 залишив касаційну скаргу без руху та надав Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали шляхом надання заяви про усунення недоліків касаційної скарги із виконанням вимог пунктів 4, 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також для надання доказу про сплату судового збору в сумі 4540,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023 повернуто касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 916/4093/21 на підставі статті 292 ГПК України, оскільки скаржник не усунув визначені в ухвалі Верховного Суду від 10.08.2023 недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк. Також вказаною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки максимальний десятиденний строк на усунення недоліків касаційної скарги не може бути продовжений судом поза межами цього строку.

Копію ухвали від 12.09.2023 про повернення касаційної скарги отримано Міністерством юстиції України 21.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (номер відправлення 0101618514057). Крім того, відповідно до довідки про доставку документа в кабінет електронного суду Міністерства юстиції України ухвалу від 12.09.2023 доставлено 15.09.2023 о 19:26.

02.10.2023 Міністерство юстиції України повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 (повний текст складений 05.07.2023), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення. Також просить суд поновити строк на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Мачульського Г. М., Краснова Є. В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначному складу суду від 04.10.2023.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, повний текст якої складено 05.07.2023, а отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України припадає на 25.07.2023, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник в тексті касаційної скарги зазначає, що у зв`язку з блокуванням рахунків Міністерства юстиції України для оплати судового збору Центральне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Київ) не мало можливості сплатити судовий збір у строк, встановлений судом, а тому було позбавлено можливості усунути недоліки касаційної скарги у десятиденний строк. Скаржник також вказує, що збройна агресія російської федерації проти України призвела до неможливості своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження та просить врахувати, що постійно існує загроза ракетних обстрілів, у зв`язку з чим оголошується повітряна тривога, а працівники змушені покидати свої робочі місця і прямувати до укриття.

Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у касаційній скарзі, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин для пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Щодо доводів скаржника про наявність обставин для поновлення строку на касаційне оскарження, зумовлених відсутністю коштів для сплати судового збору у строк, визначений законом та судом в ухвалі про залишення вперше поданої касаційної скарги без руху, то Верховний Суд зазначає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для реалізації права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зробила висновок, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може бути необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Отже, відсутність коштів для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

До того ж Суд враховує, що долучена до матеріалів касаційної скарги платіжна інструкцію № 1519 на підтвердження сплати судового збору в сумі 4540,00 грн датована 22 серпня 2023 року.

При цьому згідно з інформацією у виписці про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України кошти у сумі 4540,00 грн, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 1519 від 22 серпня 2023 року, зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України 23 серпня 2023 року.

У зв`язку з цим Верховний Суд вважає, що доводи скаржника стосовно відсутності коштів для сплати судового збору у строк, визначений законом та судом в ухвалі про залишення вперше поданої касаційної скарги без руху, не визнаються судом переконливими та поважними.

Стосовно доводів скаржника про те, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України унеможливило своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження судового рішення, Верховний Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання про поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

На переконання колегії суддів, скаржником достатньою мірою не обґрунтовано та не надано суду жодних доказів на підтвердження того, яким чином запровадження воєнного стану в Україні унеможливило своєчасне виконання вимог суду щодо усунення недоліків вперше поданої касаційної скарги, так само приведення її у відповідність із вимогами статті 290 ГПК України.

З огляду на викладене колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником на обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Таким чином, Верховний Суд вважає за необхідне надати Міністерству юстиції України строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку, надавши на їх підтвердження відповідні докази.

Окрім цього, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту шостого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Верховний Суд також зазначає, що повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги урегульовані статтею 308 ГПК України.

Так, за змістом частини першої цієї статті суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1- 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Міністерство юстиції України у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, проте не зазначає, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень відповідно до статті 308 ГПК України.

При цьому цитування скаржником у тексті касаційної скарги приписів статті 308 ГПК України не є належним виконанням вимог пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду, закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу та самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, Верховний Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо оскарження судових рішень у даній справі в частині повноважень, які суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у відповідності до вимог статті 308 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків шляхом надання:

1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку, надавши на їх підтвердження відповідні докази;

2) заяви про усунення недоліків касаційної скарги із зазначенням вимог щодо касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у цій справі з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції у відповідності до приписів статті 308 ГПК України.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 916/4093/21 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через систему "Електронний суд" та всім іншим учасникам справи, долучив до заяв докази про таке направлення, а також докази щодо отримання цієї ухвали.

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 916/4093/21 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський