Рішення

від 14.11.2007 по справі 1/36-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/36-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

14.11.2007                                                                Справа №  1/36-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Немченко Л.М. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Еенергія" в особі Запорізьської територіальної філії

до Фермерського господарства "Скіф"  

3-я особа товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія",  м. Запоріжжя  

про стягнення 69581 грн. 48 коп.  

За участю представників сторін:

від позивача: Непомнящий Я. В. довіреність № 38 від 10 травня 2007р., представник

від відповідача:  Печерей Ю. М, довіреність № б/н від 05.11.07

від третьої особи: не прибув     

ВАТ Банк "БІГ Енергія" в особі Запорізької територіальної філії  ВАТ Банку "БІГ Енергія" звернувся до суду з позовом про стягнення з ФГ "Скіф"  64965,19грн. суми основного боргу в якості винагороди за користування технікою та компенсації послуг зі страхування за договором фінансового лізину та 4616,29грн. пені.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що ТОВ "Південно-Українська лізингова  компанія", з яким відповідачем у справі укладений договір фінансового лізингу сільськогосподарської техніки (комбайну, жатки, транспортної тележки), передало банку право грошової вимоги з відповідача заборгованості зі сплати лізингових платежів шляхом укладення договору факторингу валютних цінностей від 15.06.2006р. На день передачі Клієнтом  Факторові права грошової вимоги зі сплати лізингових платежів, що виникли у відповідача за договором фінансового лізингу від 19.05.06, останній  був зобов"язаний сплачувати суму лізиногових платежів, що складаються із компенсації вартості предмету лізингу 1391268 грн.06 коп., із платежу як нагороди за отриманий у користування предмет лізингу у розмірі 19,5% річних від залишкової вартості предмету лізингу та із платежу як компенсації послуг зі страхування у розмірі 0,55% на місяць від залишкової вартості предмету лізингу. На день розгляду справи сума заборгованості складає  64 965 грн.19 коп. як залишок не відшкодованої винагороди та компенсації послуг із страхування. Сума зменшилась за рахунок того, що відповідач частково сплатив суму заборгованості і був вилучений у відповідача предмет лізингу та реалізований за 1300 000 грн.  

Відповідач позовні вимоги не визнав на підставі того, що у відповідності з договором фінансового лізингу від 19.05.2006р. ним на умовах лізингу 14.06.2006р. були отримані: комбайн зернозбиральний JD 9640i WTS, жатка зернова 622R, транспортна тележка BRUNS загальною вартість 1728283,30грн. Але в зв'язку з несплатою поточних платежів ТОВ "Південно-Українська лізингова  компанія" м.Запоріжжя в листопаді 2006р. визначена сільськогосподарська техніка була вилучена з поля в період збирання зернових. На думку відповідача, вилучена техніка була реалізована по заниженим цінам. Крім того, у 2006-07 році через несприятливі погодні умови, що визначені форс-мажорними обставинами за висновком Торгово-промислової палати від 29.12.2006р., на думку відповідача, він має бути звільнений від виконання зобов'язань за договором  фінансового лізингу.

 Дослідивши  матеріали справи заслухавши представників сторін, суд

                                        в с т а н о в и в:

Між ФГ “Скіф” та ТОВ “Південо-Українська лізингова компанія” (далі –лізингова компанія) 19.05.2006 року був укладений договір фінансового лізингу №Л0049.  Відповідно до умов цього договору  фермерське господарство отримало на умовах фінансового лізингу від лізингової компанії сільськогосподарську техніку: зернозбиральний комбайн, зернову жатку та транспортний візок загальною вартістю 1728283,3- грн., що підтверджено актом прийому - передачі № 01-Л0049 від 14.06.06.

Договір фінансового лізингу укладений до 19.05.2011 року

Судом встановлено, що за  своєю природою  правовідносини, які витікають із цього договору урегульовані гл. 58 ЦК України "Найм ( оренда)" та р.5 " Оренда майна та лізинг" ГК України

За ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона ( орендодавець) передає другій стороні ( орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених  фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність ( господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідно постачальника ( продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

За договором № Л0049 відповідач  зобов'язалось сплачувати встановлені п.4.1 договору платежі: вартість предмету лізингу, винагороду  лізингодавцю за видану в користування  сільгосптехніку та страхуванню. Винагорода лізингодавцю встановлена у виразі річних за ставкою19,5 %, а компенсація по страхуванню –0,55 % у місяць. За п.4 договору передбачено, що лізингові та інші платежі сплачуються авансом не пізніше 20 числа місяця, що передує періоду, за який виконується платіж. За п.3.1 договору  сума договору складає суму  1728283 грн.30 коп., що складається із первісної вартості предмету лізингу 1674400 грн. та сукупність всіх додаткових послуг, що зараховані до загальної вартості предмету лізингу і дорівнює 3,2% від первісної вартості предмету лізингу, а сума цього договору, таким чином, становить 1728283 грн.30 коп. За п.3.3 договору перший платіж згідно цього договору складає 19,5% від загальної вартості предмету договору вказаної в п.3.1 і становить 337015 грн.24 коп.

Додатковою ухвалою № 1 від 20.06.06 були внесені зміни, щодо того, що перший  знос відповідач сплачує частково  цінними паперами (переказні векселі) на суму 162 984 грн.76 коп. ( т.1 арк. арк.138)

Відповідно до приписів ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Судом встановлено, що  на день приймання сільгосптехніки фермерським господарством було сплачено 337015,24 грн., із що підтверджено матеріалами справи, а саме, платіжними дорученнями № 340 від 20.07.06, 341 від 20.07.06, № 434 від 21.08.06, №437 від 22.08.06, № 480 від22.09.06 ( т.1 арк.140-144)

Решту суми він  зобов'язаний  був сплачувати відповідно до умов  розділу 4 договору.

Судом встановлено, що  15.06.2006 року ТОВ “Південно-Українська лізингова компанія”  укладено з ВАТ “Банк “Біг Енергія”  договір факторингу валютних цінностей, відповідно до умов якого  ВАТ “Банк “Біг Енергія”   (фактор)  передає  ТОВ “Південно-Українська лізингова компанія” ( клієнт) грошові кошти, а клієнт в свою чергу відступає факторове право грошової вимоги зі сплати лізингових платежів, що виникли з договору фінансового лізингу ЛОО49  від 19.05.2006 року, укладеного лізинговою компанією з ФГ “СКІФ” (боржник). Передано право вимоги  по залишковій  вартості отриманої на умовах лізингу сільгосптехніки на загальну суму 1 391 268,06 грн., до якої входили платежі за винагороду  за отриманий у користування ФГ предмет лізингу у розміру 19,5 % річних, та платежі як компенсацію послуг зі страхування у розмірі 0,55% у місяць від залишкової суми вартості техніки.

Правовідносини, які витікають із зазначеного договору урегульовані гл. 73 ЦК України " Факторинг"

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу ( фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона ( фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження іншої сторони ( клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що за умовами договору банк  перерахував лізинговій  компанії   1391268,06 грн., що підтверджено пл. доручення №1 від 15.06.2006 року

Договором  факторингу передбачено  строк оплати відповідачем вказаних платежів банку у сумах і в строк, визначений у договорі фінансового лізингу.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснювати платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактор    а письмове повідомлення про відступлення  права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова  вимога, яка підлягає виконанню, а також визначений фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідачу  було направлено повідомлення про виконання грошових зобов"язань за договором фінансового лізингу  банку як лізинговою компанією (лист від 15.06.2006 р.), так і фактором, тобто банком ( лист №1130 від 16.06.2006 р.). Лист банку  згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення отриманий відповідачем 29.06.2006 р. ( арк. справи 29). Факт своєчасного попередження ФГ “Скіф” про укладення договору факторингу валютних цінностей не оспорюється  ним.

ВАТ Банк “Біг Енергія” відповідачу  протягом 13, 21, 24 листопада 2006 року надсилались листи –повідомлення про порушення строків сплати платежів та про необхідність  здійснення цих платежів банківській установі, які фермерське господарство залишало без виконання і повідомлення про прийняття будь-яких заходів  щодо  виконання грошових зобов”язань.

Судом встановлено, що до грудня 2006 року лізингоодержувачем, крім  суми першого платежу,  будь-які інші платежі не проводилися, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.

Лізингова компанія виступила по договору факторинга майновим поручителем, уклавши з банком 15.06.2006 р. договір застави №FLT/080-06. Предметом застави була визначена сільгосптехніка, яка була передана ФГ “Скіф” лізинговою компанією відповідно до договору фінансового лізингу.

У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку сплачувати лізинговій компанії щомісячні платежі  за користування сільгосптехнікою відповідно до ст.ст.589-591 ЦК України, ст.20 Закону “Про заставу” та ст.23 Закону “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” розділу 3 договору застави лізингодавцем та банком було прийнято рішення про реалізацію заставленого майна, що підтверджено постановою про припинення договору лізингу та вилучення лізингового майна від 20.11.06 ( т.1 арк.146). Також 4.412.06 лізинговою компанією було направлено на адресу відповідача попередження про підготовку майна до продажу.

На отримане попередження відповідач направив лист від 15.12.06 в якому пояснив, що господарство потрапило у скрутне  фінансове становище через несприятливі погодні умови, які кваліфікуються як форс-мажорні обставини. В зв'язку з цим просив не розпочинати процедуру продажу  предмету лізингу, а укласти додаткову угоду, якою змінити терміни лізингових платежів. Лізингова компанія листом від 22.12.06 зазначену пропозицію відхилила, пояснила, що комбайн знаходиться у заставі у банка та запропонувала  купити цей комбайн, який виставлений на продаж.

Судом встановлено, що право Лізингодавця безперешкодного вилучення предмету лізингу у разі недотримання Лізингоодержувачем умов по сплаті лізингових платежів або інших платежів за цим договором було передбачено за  п.6.1.3 договору фінансового лізингу № Л0049. За п.4.17 договору фінансового лізингу якщо лізингоодержувач не сплачує будь-які платежі за цим договором, предмет лізингу на вимогу Лізингодавця підлягає вилученню. Порядок його повернення та розрахунки за цим договором в такому випадку  регулюється умовами п.10.2 та 10.3 цього договору.

За п.10.2 договору у випадку дострокового припинення дії цього договору Лізингооддержувач зобов'язаний сплатити усі прострочені суми, пеню та штрафні санкції, які  підлягають сплаті, відшкодувати Лізингодавцю збитки за дострокове розірвання  договору у сумі не отриманого доходу, запланованого  Лізингодавцем за цим договором та повернути за власний кошт предмет лізингу разом із сервісною книжкою, гарантійним сертифікатом та  свідоцтвом про реєстрацію та повним комплектом ключів від предмету лізингу. Платежі, сплачені Лізингоодержувачем зараховуються як компенсація зниження цін предмета лізингу унаслідок її експлуатації та поверненню не підлягають.

За п.10.3 договору у випадку прийняття рішення про вилучення у Лізингоодержувача предмета лізингу Лізингодавець повертає її будь-яким зручним для нього способом у безспірному порядку, про що Лізингоодержувачу надається відповідний  акт вилучення.  

В зв'язку з цим рішення щодо вилучення та реалізації  предмету лізингу банку та лізингодавцем прийняте в межах договірних прав, передбачених за договору фінансового лізингу № Л0049.

Судом встановлено, що через наявність заборгованості 28.12.2006 року надана  ФГ “Скіф” на умовах фінансового лізингу сільгосптехніка була у нього вилучена, що підтверджено актом вилучення від 27.12.06 На момент вилучення сільгосптехніки залишок боргу складав  1391268,06 грн., який склався із суми 1293733 грн.44 коп. компенсації техніки, суми 71231 грн.75 коп. винагороди за видану у користування техніку та платежі як винагороди та компенсації послуг страхування. Судом встановлено, що сума винагороди та компенсації  послуг страхування нарахована за період з 15.06.06 по 28.12.06 тобто за час користування відповідачем зазначеним майном.

Судом встановлено, що відповідач не скористався своїм правом, визначеним  п.6.3.3 договору фінансового лізингу № Л0049 щодо якого Лізингоодержувач має право у разі вилучення предмету лізингу за порушення умов цього договору - не пізніше одного місяця з моменту виникнення цих обставин сплатити свою заборгованість у повному обсязі, пеню, витрати Лізингодавця з вилучення та зберігання предмету лізингу та отримати його у  власність.

Вилучене майно було лізинговою компанією реалізовано шляхом укладення 28.12.2006р. договору купівлі-продажу з Агрофірмою ім.Мічуріна, а отримані від реалізації кошти в сумі 1300 000 грн. були  перераховані банку 29.12.2006 року. за платіжним дорученням №283, які були спрямовані на погашення заборгованості, що виник у відповідача за договором фінансового лізингу № Л0049.від 19.05.06

Після погашення боргу грошовими коштами, що надійшли не від реалізації невідшкодованою банку по договору факторингу валютних цінностей залишилась сума 64965,19 грн., що складала непокритий залишок суми винагороди та компенсації послуг із страхування ( 1300000грн.-1293733 грн.44 коп..- 71231 грн.75 коп.) грн.

Із огляду на встановлене, суд дійшов до висновку, що позивачем та третьою особою правомірно з дотримання  договірних умов ( п 4.17, 6.1.3 договору). проведене вилучення техніки -предмету лізингу. Через вилучення техніки з урахуванням договірних умов, передбачених п.10.2, 10.3 договору змінився порядок проведення  платежів за договором, зокрема у відповідача виникли зобов'язання щодо сплати усіх прострочених платежів.

На підставі викладених обставин  суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині суми основного боргу підлягає задоволенню. Заперечення відповідача щодо продажу предмету лізингу по заниженій сумі, суд до уваги не приймає, оскільки  питання щодо вартості проданого майна може бути предметом окремого позову.  Заперечення відповідача щодо звільнення його від виконання договірних обов'язків через наявність форс мажорних обставин спростовується  ст.617 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Таким чином, при наявності форс-мажорних обставин, зобов'язана сторона звільняється від відповідальності за порушення виконання зобов'язання, а не від виконання самого зобов'язання .

Згідно з п.3 ст. 161 ЦК  України у разі порушення  зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойки. відповідно до п.12.3 договору фінансового лізингу у разі, коли лизінгоодержувач прострочив сплату лізингових платежів або сплатив їх у неповному обсязі, він зобов'язаний сплатити лізингодавцю пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день такого прострочення. Це право передано лизингодавцем факторові по договору факторингу валютних цінностей. Пеня нарахована позивачем  у відповідності із Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тобто у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, яка діяла протягом періоду невиконання грошових  зобов'язань відповідачем, а саме з 27 липня 2006р. по 28.12.2006 року. Сума пені складає 4 616,29 грн.

Однак,  відповідач надав докази, що  він не зміг виконати свої зобов'язання через несприятливі погодні умови, які склалися у 2006 році та призвели неврожаю  пошкоджено та загинули 80% посіві соняшнику на площі 50 га, що підтверджено висновком Торгово-Промислової палати України  № 3654/05-4 від 29.12.06. Про наявність форс-мажорних обставин відповідач повідомляв ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" листом 15.12.06.

Із огляду на надані матеріали, суд дійшов до висновку, що відповідач довів наявність непереборної сили у 2006 році, що  у відповідності до приписів ст.617 ЦК України є підставою звільнення від відповідальності за невиконання зобов"язань. На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у цій частині.

З відповідача також підлягають стягненню  витрати  позивача по сплаті держмита пропорційно стягнутій сумі та вартості  інформаційно- технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44,49,82,84   ГПК України, суд

                                        в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Скіф” с.Вишневе, вул.Фрунзе,23 Верхньорогачицького району Херсонської області,  код ЄДРПОУ  32151422 ( дані про р/рахунок відсутні) на користь  відкритого акціонерного товариства Банк “Біг Енергія” в особі Запорізької територіальної філії ВАТ “Біг Енергія”, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів,19, код ЄДРПОУ  24519557 на  р/рахунок № 35193000329  в Банк “Біг Енергія”, м.Запоріжжя, МФО  313708  основний борг  в сумі 64965грн. 19 коп., а також витрати пов'язані зі сплатою державного мита в сумі 649 грн. 65 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати з дня набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      Л.М. Немченко

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                                              23.11.2007р.