Рішення

від 05.04.2007 по справі 1/36-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/36-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

05.04.2007                                                                Справа №  1/36-07

Господарським  судом  Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Вецало М.В. , розглянуто у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Еенергія" в особі Запорізьської територіальної філії ВАТ банку "Біг Енергія",м.Запоріжжя

до Фермерського господарства "Скіф",Верхньорогачицький район

3-я особа товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія",м.Запоріжжя  

про   стягнення  69 581грн.48коп.  

за участю:

представників сторін:

від  позивача - Панченко О.О., дов. №3 від 18.01.2007р.

від  відповідача - не прибув

від 3 особи - не прибув

ВАТ Банк "БІГ Енергія" в особі Запорізької територіальної філії  ВАТ Банку "БІГ Енергія" звернувся до суду з позовом про стягнення з ФГ "Скіф"  64965,19грн. суми основного боргу в якості винагороди за користування технікою та компенсації послуг зі страхування за договором фінансового лізину та 4616,29грн. пені.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що ТОВ "Південно-Українська лізингова  компанія" м.Запоріжжя, з яким відповідачем по справі укладений договір фінансового лізингу сільськогосподарської техніки (комбайну, жатки, транспортної тележки), передало банку право грошової вимоги з відповідача заборгованості зі сплати лізингових платежів шляхом укладення договору факторингу валютних цінностей від 15.06.2006р.

Пунктом 1.2.1 договору факторингу визначено, що сума лізингових платежів складається з компенсації вартості предмету лізингу 1391268,06грн., винагороди за отриманий в користування предмет лізингу в розмірі 19,5% річних від залишкової вартості предмету лізингу та із платежу компенсації послуг зі страхування в розмірі 0,55% на місяць від залишкової вартості предмету лізингу.

Відповідач з позовом не згодний. Ним пояснено, що у відповідності з договором фінансового лізингу від 19.05.2006р. ним на умовах лізингу 14.06.2006р. були отримані: комбайн зернозбиральний JD 9640i WTS, жатка зернова 622R, транспортна тележка BRUNS загальною вартість 1728283,30грн. Але в зав'язку з несплатою поточних платежів ТОВ "Південно-Українська лізингова  компанія" м.Запоріжжя в листопаді 2006р. визначена сільськогосподарська техніка була вилучена з поля в період збирання зернових.

Вилучення техніки проведено, незважаючи на неодноразове попередження та пояснення зі сторони ФГ на адресу позивача та третьої особи про перенесення строків оплати з врахуванням форс-мажорних обставин, які підтверджені висновком Торгово-промислової палати від 29.12.2006р.

Дослідивши  матеріали справи, суд

                                        Встановив:

Між ФГ “Скіф” та ТОВ “Південо-Українська лізингова компанія” ( далі –лізингова компанія) 19.05.2006 року був укладений договір фінансового лізингу №Л0049.  Відповідно до умов цього договору  фермерське господарство отримало на умовах фінансового лізингу  від лізингової компанії сільськогосподарську техніку: зернозбиральний комбайн, зернову жатку та транспортний візок загальною вартістю 1728283,3- грн..

Прийнявши цю техніку ФГ ”Скіф” зобов'язалось сплачувати встановлені п.4.1 договору платежі –вартість предмету лізингу, винагороду  лізингодавцю за видану в користування  сільгосптехніку та страхуванню. Винагорода лізингодавцю встановлена у виразі річних за ставкою19,5 %, а компенсація по страхуванню –0,55 % у місяць. П.4 договору передбачав, що лізингові та інші платежі сплачуються авансом не пізніше 20 числа місяця, що передує періоду, за який виконується платіж.

Техніка відповідача була отримана 14.06.2006 року.  На день приймання сільгосптехніки фермерським господарством було сплачено 337015,24 грн. Залишкову суму він відповідно до умов договору зобов'язаний  був сплачувати у вказаний вище строк за  своїм розрахунком.

До грудня 2006 року лізингоодержувачем, крім зазначеної вище суми попереднього платежу,  будь-які інші платежі не проводилися. Тому 28.12.2006 року надана  ФГ “Скіф” на умовах фінансового лізингу сільгосптехніка була у нього вилучена. Залишок боргу складав на момент її вилучення 1391268,06 грн.

До моменту вилучення сільгосптехніки фактично з моменту передачі  її лізинговою компанією відповідачу по справі  15.06.2006 року  лізингодавцем укладено з ВАТ “Банк “Біг Енергія”  договір факторингу валютних цінностей, відповідно до умов якого  ВАТ “Банк “Біг Енергія”   (фактор)  передає  ТОВ “Південно-Українська лізингова компанія” ( клієнт) грошові кошти, а клієнт в свою чергу відступає факторове право грошової вимоги зі сплати лізингових платежів, що виникли з договору фінансового лізингу ЛОО49  від 19.05.2006 року, укладеного лізинговою компанією з ФГ “СКІФ” (боржник). Передано право вимоги  по залишковій  вартості отриманої на умовах лізингу сільгосптехніки на загальну суму 1391 268,06 грн., до якої входили платежі за винагороду  за отриманий у користування ФГ предмет лізингу у розміру 19,5 % річних, та платежі як компенсацію послуг зі страхування у розмірі 0,55% у місяць від залишкової суми вартості техніки.

Банк  перерахував лізинговій  компанії  відповідно до пл. доручення №1 від 15.06.2006 року 1391268,06 грн.

Договором  факторингу передбачено  строк оплати відповідачем вказаних платежів банку у сумах і в строк, визначений у договорі фінансового лізингу.

Лізингова компанія виступила по договору факторинга майновим поручителем, уклавши з банком 15.06.2006 р. договір застави №FLT/080-06. Предметом застави була визначена сільгосптехніка, яка була передана ФГ “Скіф” лізинговою компанією відповідно до договору фінансового лізингу.

У зв”язку з невиконанням відповідачем обов'язку сплачувати лізинговій компанії щомісячні платежі  за користування сільгосптехнікою відповідно до ст.ст.589-591 ЦК України, ст.20 Закону “Про заставу” та ст.23 Закону “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” розділу 3 договору застави лізингодавцем та банком було прийнято рішення про реалізацію заставленого майна. Це майно було лізинговою компанією реалізовано шляхом укладення 28.12.2006р. договору купівлі-продажу з Агрофірмою ім.Мічуріна, а отримані від реалізації кошти в сумі 1300 000 грн. були  перераховані банку 29.12.2006 року.

З позову випливає, що факт  заборгованості відповідача перед банком складає 1364965,19грн.

Тому невідшкодованою банку по договору факторингу валютних цінностей залишилась сума 64965,19 грн. До цієї суми згідно розрахунку суми позову входять винагорода  лізингодавцю  за надану у користування  відповідачу сільгосптехніку та платежі за компенсацію послуг зі страхування.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов”язаний здійснювати платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення  права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова  вимога, яка підлягає виконанню, а також визначений фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таке повідомлення відповідачу було направлено як лізинговою компанією (лист від 15.06.2006 р.), так і фактором, тобто банком ( лист №1130 від 16.06.2006 р.). Лист банку  згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення отриманий відповідачем 29.06.2006 р. ( арк. справи 29). Факт своєчасного попередження ФГ “Скіф” про укладення договору факторингу валютних цінностей не оспорюється  ним.

ВАТ Банк “Біг Енергія” відповідачу  протягом 13, 21, 24 листопада 2006 року надсилались листи –повідомлення про порушення строків сплати платежів та про необхідність  здійснення цих платежів банківській установі, які фермерське господарство залишало без виконання і повідомлення про прийняття будь-яких заходів  щодо  виконання грошових зобов”язань.

Згідно з п.3 ст. 161 ЦК  України у разі порушення  зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойки. відповідно до п.12.3 договору фінансового лізингу у разі, коли лизінгоодержувач прострочив сплату лізингових платежів або сплатив їх у неповному обсязі, він зобов”язаний сплатити лізингодавцю пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день такого прострочення. Це право передано лизингодавцем факторові по договору факторингу валютних цінностей. Пеня нарахована позивачем  у відповідності із Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань", тобто у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, яка діяла протягом періоду невиконання грошових  зобов”язань відповідачем, а саме з 27 липня 2006р. по 28.12.2006 року. Сума пені складає 4 616,29 грн.

З  врахуванням викладених вище обставин позов підлягає повному задоволенню.  

Доводи відповідача спростовуються вищевикладеним. Факт звернення до лізингової компанії або банку з клопотанням про перенесення строків сплати лізингових платежів значення не має, так як договірні зобов'язання не можуть бути переглянуті за вимогою однієї сторони  договору незалежно від будь-яких обставин.

Факт перерахування фермерським господарством 16247,26грн. та 22390,74 грн. ТОВ “Південно –Українська  лізингова компанія” відповідачем не доведено.  Крім того, ці кошти він зобов”заний був перераховувати ВАТ Банк “Біг Енергія”, про що він своєчасно був повідомлений. У разі перерахування цих коштів лізинговій компанії, він має звернутися до суду з позовом про стягнення з неї цих коштів.

З відповідача також підлягають стягненню  витрати  позивача по сплаті держмита та вартості  інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44,49,82,84   ГПК України, суд

                                        В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Скіф” с.Вишневе, вул.Фрунзе,23 Верхньорогачицького району Херсонської області,  код ЄДРПОУ  32151422 ( дані про р/рахунок відсутні) на користь  відкритого акціонерного товариства Банк “Біг Енергія” в особі Запорізької територіальної філії ВАТ “Біг Енергія”, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів,19, код ЄДРПОУ  24519557 на  р/рахунок № 35193000329  в Банк “Біг Енергія”, м.Запоріжжя, МФО  313708  основний борг  в сумі 64 965грн. 19 коп., пеню в сумі 4616грн. 29 коп., а також судові  витрати позивача   на загальну суму 813грн. 80коп.

3. Наказ видати з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      І.В. Губіна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України