Вирок

від 13.10.2023 по справі 148/1594/23

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 148/1594/23

Провадження № 1-кп/148/168/23

В И Р О К

Іменем України

13 жовтня 2023 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

представника Тульчинського ВПУ-41 ОСОБА_6

представника ФГ«Україна» ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Тульчин кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023020000000178 від 17.02.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, працюючого керівником ПП «РТП Сервіс», з середньо-спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

16.12.2021 вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

02.04.2022 року звільнений з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» № 27 по відбуттю строку покарання

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи засудженим вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.12.2021 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, маючи не зняту та не погашену судимість, повторно вчинив умисний злочин, що посягає на суспільні відносини проти власності.

Відповідно до наказу голови фермерського господарства «Україна» (с. Стара Прилука Вінницького району Вінницької області, вул. Промислова, 29, код ЄДРПОУ 20092010, надалі - Господарство) від 01.11.2022 № 321-к ОСОБА_4 з 02.11.2022 прийнято на посаду завідувача складу підрозділу м. Тульчин та 02.11.2022 з ним укладено договір № 21 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Згідно з пунктом 1 зазначеного договору ОСОБА_4 як працівник, що обіймає посаду завідувач складу у підрозділі м. Тульчині та виконує роботу, безпосередньо пов`язану з прийманням, обліком, зберіганням та видаванням продукції борошномельного виробництва та товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у підрозділі м. Тульчин, згідно Акту (дод. 1), бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереженості матеріальних цінностей, переданих йому для зберігання роботодавцем.

Відповідно до п. 2 цього ж договору ОСОБА_4 зобов`язувався: дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей Роботодавця і вжити заходів для відвернення заподіяння їм шкоди; своєчасно повідомляти Роботодавця про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження переданих йому для зберігання матеріальних цінностей; вести облік, складати та надавати у встановленому порядку товарно- грошові та інші звіти про рух і залишки переданих йому на зберігання матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації переданих йому для зберігання матеріальних цінностей.

Відповідно до IV розділу посадової інструкції завідувача складу підрозділу м. Тульчин (код КП 1226.2) ОСОБА_4 він несе відповідальність: за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, а також за використання або не використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, в межах визначених чинним законодавством України про працю та адміністративним законодавством України; за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності в межах, визначеної чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, виробничої санітарії та протипожежного захисту; за розголошення конфіденційної інформації про господарство, яка відноситься до комерційної таємниці; несе матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження, за недостачу, ушкодження, псування дорученого господарством майна у порядку, встановленому чинним законодавством України.

ОСОБА_4 у період часу з 02.11.2022 до 16.03.2023, здійснюючи відповідно до посадової інструкції завідувача складу одноособовий контроль за прийомом, обліком, збереженістю та відпуском товарно-матеріальних цінностей, які зберігалися на очолюваному ним складі, маючи єдиний умисел, спрямований на розтрату товарно-матеріальних цінностей ФГ «Україна», під час дії правового режиму воєнного стану, маючи безперешкодний доступ до складського приміщення Господарства, діючи умисно, повторно, надавав усні вказівки найманим працівникам про завантаження продукції на вантажні автомобілі з метою подальшого їх вивезення зі складу Господарства, який розташований за адресою: Вінницька область, м. Тульчин, вул. Леонтовича, та транспортування до невстановленого у ході досудового розслідування місця. При цьому ОСОБА_4 первинні документи про господарські операції з відчуження товарно-матеріальних цінностей не складав, облік цих операцій та оприбуткування отриманої виручки у касі Господарства не здійснював.

Таким чином, ОСОБА_4 незаконно розтратив товарно-матеріальні цінності зі складу Господарства, а саме: борошно «Горохове» кількістю 965 кг, борошно кукурудзяне кількістю 40 кг, борошно пшеничне першого гатунку кількістю 46400 кг, борошно пшеничне другого гатунку кількістю 40 кг, борошно пшеничне вищого ґатунку кількістю 130176 кг, крупу горохову бренд ж/б кількістю 4991 кг, крупу кукурудзяну «Екстра» кількістю 498 кг, крупу «Артек» кількістю 999,6 кг, крупу пшеничну кількістю 150 кг, крупу ячмінну кількістю 2270 кг, макарони кількістю 14108 кг, товч кукурудзяну кількістю 320 кг, висівки пшеничні кількістю 1580 кг, зерно пшениці кількістю 390440 кг, козацький хліб 250-грамовий кількістю 178,75 кг на користь невстановлених слідством осіб загальною кількістю, заподіявши ФГ «Україна» матеріальну шкоду в сумі 3 755 288,9 гривень, яка більше, ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Окрім цього, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора приватного підприємства «РТП Сервіс» (код ЄДРПОУ 36152579), перебуваючи за адресою: м. Тульчин Вінницької області, вул. Леонтовича, буд. 16, 08.03.2023 уклав між ПП «РТП Сервіс» (Покупець) та Вищим професійним училищем № 41 м. Тульчин (Продавець) договір поставки пшениці № 09 (далі - Договір).

Відповідно до п. 3.6 Договору розрахунок за товар Покупець зобов`язаний здійснювати протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання поставки товару.

На виконання договірних зобов`язань Подавець поставив до орендованого Покупцем приміщення млину по вул. Незалежності, буд. 11, в с. Михайлівка Тульчинського району Вінницької області пшеницю урожаю 2022 року згідно з накладними: № 11 від 08.03.2023 кількістю 8 240 кг, № 12 від 09.03.2023 кількістю 6 580 кг, № 13 від 10.03.2023 кількістю 7 680 кг, № 14 від 10.03.2023 кількістю 7 940 кг, № 15 від 14.03.2023 кількістю 7 840 кг, № 16 від 16.03.2023 кількістю 7 640 кг, № 17 від 16.03.2023 кількістю 7 320 кг, загальною кількістю 53 240 кг.

ОСОБА_4 , реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на заволодіння зерном пшениці, належним Вищому професійному училищу № 41 м. Тульчин, шляхом обману, заздалегідь не маючи наміру здійснювати оплату отриманого товару, діючи умисно, повторно, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, прийняв зерно пшениці загальною кількістю 53 240 кг, яке в подальшому шляхом надання усних вказівок найманим працівникам змолов на борошно, завантажив до автомобілів та вивіз до невстановленого у ході досудового розслідування місця.

Будучи допитаним в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 190, КК України визнав повністю за обставин зазначених в обвинувальному акті, додатково пояснивши, що після звільнення з місць позбавлення волі 02 квітня 2022 року поїхав у м. Львів, оскільки у нього було відкрито ПП «РТП Сервіс» яке зареєстровано в м. Львів, сплатив всі заборгованості по податкам почав займатися підприємницькою діяльністю з продажі кондитерських виробів. Потім вирішив зайнятися перепродажем макаронних виробів та оскільки необхідні були значні об`єми вирішив вийти на виробника. Зателефонувавши на номер телефону, який було розміщено на упаковці з виробами, домовився про зустріч для обговорення деталей закупки товару. Через деякий час у вересні 2022 року познайомився в ОСОБА_8 , головою ФГ Україна» поспілкувалися з останнім з приводу бізнеса по купівлі макаронів та продажу через своє приватне підприємство. Потім ОСОБА_8 запропонував взяти в оренду склад Тульчинського хлібокомбінату для виробництва та реалізацією борошна на що обвинувачений погодився та оформив договір оренди, а також 02.11.2022 обвинувачений прийнятий на посаду завідувача складу підрозділу м. Тульчин з повною матеріальною відповідальністю, оскільки на складі перебувала борошно та в його обов`язки входило виробництво та реалізація борошна. Зерно замовляв у ОСОБА_8 , він поставляв на склад, а обвинувачений його перероблював на борошно та реалізовував, потім обвинувачений повинен був повідомляти бухгалтерію, скільки реалізовано та за якою ціною та надавати відповідні квитанції, але обвинувачений борошно реалізовував а кошти в касу не здавав, а розпоряджався ними на свій розсуд. Також обвинувачений пояснив, що для переробки зерна на борошно він найняв близько 12 працівників, чоловіки безпосередньо займалися переробкою, а жінки фасували товар, також були вантажники. Борошно реалізовував як великими партіями так і малими, вивозив з підприємства найманим транспортом.

Щодо другого епізоду пояснив, що його найманий працівник познайомив з людиною яка працює у ВПУ № 41 м. Тульчин, яка повідомила що заклад бажає продати зерно. Обвинувачений особисто поїхав до бухгалтерії закладу та домовлявся про закупівлю зерна та украли відповідні договори. Згідно вказаних договорів обвинувачений повинен був розрахуватися з закладом на протязі п`яти днів з дня поставки зерна, але цього не робив, оскільки зерно переробив на борошно та реалізував, а кошти за продаж не встиг отримати. Потім поїхав з м. Тульчин в м. Харків, оскільки ОСОБА_8 почав проводить ревізію та закрив склад, роботи не стало та обвинувачений не встиг розрахуватися з найманими працівниками.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому, судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що умисні дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 191 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах;

За ч. 2 ст. 190 КК України, заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненому повторно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання засудженому призначається виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про обрання міри покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, один з яких, а саме за ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, відповідно до ст. 66 КК України до пом`якшуючих обставин суд відносить, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, обтяжуючих обставин передбачених ст. 67 КК України суд не вбачає, крім цього суд враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, а також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має непогашену та не зняту судимості, схильний до вчинення нових кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим, вважає його виправлення та перевиховання лише в умовах його ізоляції від суспільства.

При цьому суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, виправлення обвинуваченого не можливе без його ізоляції від суспільства.

Щодо поданого цивільного позову ФГ «Україна» та Вищого професійного училища № 41 м. Тульчин суд виходить із наступних мотивів:

В судовому засіданні представник Вищого професійного училища № 41 м. Тульчин, адвоката ОСОБА_6 заявлений уточнений позов на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в розмірі 362031,86 грн. та моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та дав аналогічні пояснення тим, які викладені у позовній заяві.

Також представник ФГ «Україна» підтримав позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди заподіяної злочином в розмірі 3755288,90 грн.

Прокурор у судовому засіданні при вирішенні цивільних позовів поклався на розсуд суду.

Цивільний відповідач, обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував позовні вимоги, та вказав, що позов ФГ «Україна» про відшкодування майнової шкоди в розмірі 3755288,90 грн. визнає у повному обсязі.

Уточнений позов представника Вищого професійного училища № 41 м. Тульчин, адвоката ОСОБА_6 на відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 362031,86 грн. та моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. визнає у повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію обвинуваченого, але зауважила, що заподіяна матеріальна шкода Вищому професійному училищу № 41 м. Тульчин доведена на суму 304879,32 грн, яка і підлягає стягненню, оскільки сплата ПДВ представником потерпілого у судовому засіданні не доведена, щодо моральної шкоди зауважила, що вона завищена.

Суд, заслухавши думку учасників, давши належну оцінку зібраним доказам з точки зору їх належності та допустимості, дійшов переконливого висновку, що цивільний позов ФГ «Україна» про відшкодування матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню, цивільний позов Вищого професійного училища № 41 м. Тульчин про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У судовому засіданні заподіяна матеріальна шкода Вищому професійному училищу № 41 м. Тульчин доведена на суму 304879,32 грн, яка і підлягає стягненню, оскільки сплата ПДВ представником потерпілого у судовому засіданні не доведена.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. (частини другої статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Аналізуючи фактичні обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України,

Вирішуючи питання щодо розміру завданої моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд бере до уваги, що остання виражається в приниженні ділової репутації юридичної особи, ВПУ-41, оскільки реалізуючи власну продукцію, ВПУ-41 мало намір отримані грошові кошти та їх витратити на покращення навчально-матеріальної бази навчального закладу та умов навчання, проживання, а також харчування в гуртожитку студентів училища, які в основному складаються з неповноцінних сімей. Внаслідок відсутності грошових коштів училище було поставлене в скрутне матеріальне становище і було позбавлене можливості розпоряджатися грошовими коштами, що, в свою чергу, потягнуло за собою погіршення становища всіх студентів, а також зниження рівня їх побутового і навчального забезпечення, що відобразилось на рівні їх довіри і ставленні до навчального закладу.

Таким чином, враховуючи, що визнання цивільних позовів ФГ «Україна» та Вищого професійного училища № 41 м. Тульчин обвинуваченим не суперечить вимогам закону (ст. ст. 16, ч.1 ст. 1166, ст. 1190, ч. 2 ст. 1192 ЦК України), керуючись ст.129 КПК України, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ФГ «Україна» у повному обсязі, позов Вищого професійного училища № 41 м. Тульчин у частині матеріальної шкоди частково, моральної у повному обсязі.

Процесуальні витрати у справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в порядку ст. 124 КПК України.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, призначивши йому покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строк на три роки та з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, строк перебування під вартою попереднього ув`язнення з 11.07.2023 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, відносно ОСОБА_4 , тримання під вартою залишити до набрання вироком чинності.

Цивільний позов ФГ «Україна» задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ФГ «Україна», код ЄДРПОУ 20092010, юридична адреса: с. Стара Прилука, вул. Промислова 29 Вінницька область Вінницький район, матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 3755288,90 грн. (три мільйон сімсот п`ятдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень дев`яносто копійок).

Цивільний позов Вищого професійного училища № 41 м. Тульчин задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою с АДРЕСА_1 на користь Вищого професійного училища № 41 м. Тульчин (код ЄДРПОУ 02540545) вул. Миколи Леонтовича 16 м. Тульчин Вінницька область матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 304879,32 грн. (триста чотири тисячі вісімсот сімдесят дев`ять гривень тридцять дві копійки) та 100000,00 грн.(сто тисяч гривень) в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди та 10000,00 грн. (десять тисяч гривень) витрат на правову допомогу відповідно до договору від 01.09.2023 року

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави:

9560,00 грн. за проведення судової економічної експертизи № СЕ-19/102- 23/7917-ЕК від 18.05.2023 року;

4779,60 грн. за проведення судової почеркознавчої експертизи № 2897/23-21 від 18.05.2023 року;

943,90 грн. за проведення товарознавчої експертизи СЕ-19/102-23/5740-ТВ від 28.03.2023 року;

943,90 грн. за проведення товарознавчої експертизи СЕ-19/102-23/5747-ТВ від 28.03.2023 року;

943,90 грн. за проведення товарознавчої експертизи СЕ-19/102-23/5748-ТВ від 28.03.2023 року;

3584,70 грн. за проведення судової почеркознавчої експертизи № 3836/23-21 від 28.06.2023 року.;

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду на протязі 30 днів починаючи з часу оголошення, а засудженим до позбавлення волі з часу отримання копії вироку.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.

Суддя ОСОБА_1