Справа № 308/514/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Логойда І.В., за участі секретаря судового засідання Янцо М.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Марусенко О.М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду заяву представника КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради Марусенка О.М. про переглядзаочногорішенняУжгородського міськрайонногосудуЗакарпатськоїобласті від18.05.2023рокууцивільній справі№308/514/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, про стягнення матеріальної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Представник КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради Марусенко О.М. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.05.2023 у цивільній справі №308/514/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, про стягнення матеріальної шкоди.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.05.2023 у цивільній справі №308/514/23 позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Шкорка Ігор Михайлович, до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 55 717,85 грн. задоволено. Присуджено до стягнення із Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» на користь ОСОБА_1 суму 55717,85 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот сімнадцять грн. 85 коп.) грн. та на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Представник КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради Марусенко О.М. заяву про перегляд заочного рішення обґрунтовує тим, що відповідач не отримував позовної заяви, у зв`язку з чим не подав відзив на позов та не відвідував судові засідання. Вказує на безпідставні заяви позивача, що лікуючий лікар помер, як вказує відповідач, такий живий і оперує в Словаччині, а оперуючий лікар живий і працює в УжНУ. Якби було відомо відповідачу про позовну заяву, то подав би клопотання про виклик свідків. Звернення у приватну клініку після подій відбулося через понад 10 років. Свої заперечення міг би підтвердити медичною картою стаціонарного хворого, до заяви додав доповідну записку про оперативні втручання та відсутність скарг у медичній документації.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.07.2023 прийнято до розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.05.2023 у цивільній справі №308/514/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, про стягнення матеріальної шкоди, поновлено такому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Судове засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення призначено на 27.09.2023 року, розгляд справи відкладався на 13.10.2023.
У судове засідання представник відповідача подав заяви про виклик свідків, клопотання про призначення судово-медичної експертизи, клопотання про долучення доказів. У судовому засіданні просив задовольнити заяву з підстав, наведених у такій, врахувати подані заяви про виклик свідків, клопотання про призначення судово-медичної експертизи, клопотання про долучення доказів, оскільки такі мають важливе значення для встановлення обставин справи. Заперечив проти неналежності і недопустимості доказів, вважає, що колегіальним органом ініційовано питання проведення такої. Вважає, що гроші йдуть з державного бюджету на відшкодування шкоди у даній справі в умовах воєнного стану.
Представник позивача заперечив проти поданого клопотання, вважає, що представником відповідача не подано належних і допустимих доказів на підтвердження заяви. Вказав, що на звернення ОСОБА_1 до лікарні їй повідомляли, що лікаря давно вже немає, у зв`язку з чим вказане було зазначено у позовній заяві, виходячи з власного розуміння цих слів. Зазначив, що інші хірургічні втручання відбувалися без застосування дренажної трубки. Комісійний акт не є належним доказом, оскільки підписаний зацікавленими особами, відповідач мав можливість призначити експертизу, однак цього не зробив.
ОСОБА_1 також повідомила, що неправильно, можливо, зрозуміла слова працівників лікарні - «давно нема».
Суд, заслухавши учасників, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали справи, в межах якої подано таку заяву, приходить до наступного висновку.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 18.05.2023 у цивільній справі №308/514/23 позовні вимоги позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Шкорка Ігор Михайлович, до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 55 717,85 грн. задоволено. Присуджено до стягнення із Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» на користь ОСОБА_1 суму 55717,85 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот сімнадцять грн. 85 коп.) грн. та на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Частиною 1 статті 288ЦПКУкраїни передбачено, що заочне рішення може бути скасоване судом, що його ухвалив, лише при сукупності таких умов: 1) якщо судом буде встановлено, що відповідач, тобто заявник, не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, 2) не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і 3) докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Щодо перших двох умов, то їх аналіз свідчить про те, що підставою для скасування заочного рішення вказує необізнаність відповідача про розгляд справи в суді, оскільки позовна заява не надходила згідно з журналом обліку вхідної кореспонденції, та відповідно неможливість подання відзиву на позовну заяву. Доказів вказаного суду не надав.
Третю умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен посилатись на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку, ухвалив би принципово інше рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, розгляд справи неодноразово відкладався. Докази вручення повісток у матеріалах справи наявні, за змістом рішення суду від 18.05.2023 вказано про неодноразову неявку представника відповідача, належне його повідомлення про розгляд справи судом, однак такий повторно не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлений своєчасно і належним чином, про причини неявки не повідомив суд. На доведення вимог заявника до заяви про перегляд заочного рішення не подано доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Вказане свідчить про відсутність умов для скасування заочного рішення.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобтоп.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Водночас, відповідно до ст.ст. 285,288 ЦПК України, крім поважності нетримання позовної заяви, що нічим не підтверджено, посилання на неналежні докази, відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини та надати такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку.
На необхідність з`ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України в "Узагальненнях судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень", зазначаючи, що у зв`язку з практикою скасування заочного рішення без з`ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. А тому, Верховний Суд України наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Аналогічна позиція викладена у роз`ясненнях Верховного Суду України (лист від 01 травня 2007 року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах»), де, окрім вказаного, зазначено, що заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України». Зокрема, у п. 46 рішення вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Однак, суд звертає увагу на те, що відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення суду, доказів поважності причин неявки у судове засідання та подання відзиву на позов. Суду не надано конкретних доказів, які б могли слугувати підставою для винесення принципово іншого рішення. Обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті. Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є неявка в судове засідання відповідача та істотні докази у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву про перегляд заочного рішення представника відповідача, слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради Марусенка О.М. про переглядзаочногорішенняУжгородського міськрайонногосудуЗакарпатськоїобласті від18.05.2023рокууцивільній справі№308/514/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, про стягнення матеріальної шкоди - залишити без задоволення.
Роз`яснити заявнику, що відповідно до пункту 4статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 16.10.2023.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2023 |
Оприлюднено | 17.10.2023 |
Номер документу | 114174112 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Логойда І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні