Рішення

від 09.10.2023 по справі 923/1174/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/1174/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №923/1174/21

За позовом: Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5; код ЄДРПОУ 35591059)

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" (73000, м.Херсон, вул. Привокзальна, буд. 5; код ЄДРПОУ 36838122), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

про солідарне стягнення 1426253,58 грн за договором про надання овердрафту за поточним рахунком

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт": не з`явився

Від ОСОБА_1 : не з`явився

Від ОСОБА_2 : не з`явився

Від ОСОБА_3 : ОСОБА_4 , ордер

Встановив: В провадженні господарського суду Херсонської області перебувала справа №923/1174/21 за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 про стягнення 1426253,58 грн за договором про надання овердрафту за поточним рахунком.

Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 р. №1402-VIII у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Херсонської області на господарський суд Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 для розгляду судової справи №923/1174/21 визначено головуючий суддя: Д`яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2023р. прийнято справу №923/1174/21 до провадження суддею Д`яченко Т.Г. Розгляд справи почато спочатку та підготовче засідання у справі призначено (з урахуванням перебування судді Д`яченко Т.Г. у відпустці з 28.06.2023р. по 28.07.2023р.) на "02" серпня 2023 р. о 16:30. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати первісному позивачеві та прокурору відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 02.08.2023р. о 16:30.

02.08.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.08.2023р. о 11:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.08.2023р. повідомлено учасників справи №923/1174/21 про судове засідання, яке відбудеться "28" серпня 2023 р. о 11:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2023р. закрито підготовче провадження у справі №923/1174/21. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "20" вересня 2023 р. о 11:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 20.09.2023р. о 11:00.

20.09.2023р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 09.10.2023р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2023р. повідомлено учасників справи №923/1174/21 про судове засідання, яке відбудеться "09" жовтня 2023 р. о 12:00.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відзиву на позовну заяву не надано, відповідачі свого права на захист не використав, хоча відповідачів було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на їх адреси ухвал суду.

Поряд з цим, матеріали справи містять відзив на позовну заяву, поданий представником ОСОБА_3 .

Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження № 14-507цс18.

У судовому засіданні 09.10.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 16.10.2023р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_3 , суд встановив.

20.01.2021 року між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" було укладено Договір №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком, надалі - Договір про надання овердрафту.

Відповідно до п. 2.1. Договору про надання овердрафту, Банк надає Позичальнику Овердрафт шляхом сплати протягом операційного дня з Рахунку Позичальника IBAN НОМЕР_4 (980), в АТ «КБ «ГЛОБУС», МФО 380526, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на Рахунку, в межах встановленого ліміту Овердрафту на наступних умовах: Номер рахунку нарахованих процентів IBAN НОМЕР_5 (980), АТ «КБ «ГЛОБУС», МФО 380526. Ліміт Овердрафту - 3100000,00 грн. Строк дії Ліміту Овердрафту - з 20 січня 2021р. по 19 травня 2021р. включно. Процентна ставка за користування кредитними коштами 10% процентів річних

Згідно пунктів 1.1., 1.З., та 1.4. Договору про надання овердрафту, Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається Банком Позичальнику шляхом сплати з його поточного рахунку розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, в межах заздалегідь обумовленого ліміту Овердрафту; при цьому на цьому поточному рахунку утворюється дебетове сальдо. Рахунок - поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку, за яким Банк надає Овердрафт. Ліміт овердрафту - встановлений у Договорі гранично допустимий розмір заборгованості за Овердрафтом.

За пунктом 3.1. Договору про надання овердрафту, Овердрафт надається Банком Позичальнику шляхом сплати з Рахунку протягом операційного дня розрахункових документів Позичальника на суму, що перевищує залишок на Рахунку, в межах встановленого Договором Ліміту Овердрафту.

Відповідно до п. 3.4. та підпункту 3.4.1. Договору про надання овердрафту, Проценти за користування Кредитом та комісія за управління овердрафтом, нараховується за період з дня надання Кредиту по день повного виконання (сплати) боргових зобов`язань на суму фактичної заборгованості за Кредитом, при цьому день надання Кредиту включається до розрахунку. Нарахування процентів за користування Кредитом та комісія за управління овердрафтом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно та у день остаточного повернення Кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом та комісії за управління овердрафтом в розмірі, передбаченому п.2.1.5. цього Договору, здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01 (першого) числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення Кредиту.

Проценти за користування Овердрафтом в національній валюті нараховуються на суму щоденного залишку фактичної заборгованості за Овердрафтом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Проценти за користування Овердрафтом в іноземні валюті нараховуються на суму щоденного залишку фактичної заборгованості за Овердрафтом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів та комісій не включається.

Сплата Позичальником Процентів за користування Овердрафтом здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця наступного за місяцем їх нарахування на рахунок IBAN НОМЕР_6 , в АТ «КБ «ГЛОБУС».

Відповідно до п. 5.2.4. Договору про надання овердрафту, Банк має право щомісячно переглядати розмір Ліміту Овердрафту, процентні ставки за користування Овердрафтом, розмір комісії за управління Овердрафтом. У випадку невиконання Позичальником зобов`язання, визначеного п.6.1.16, що за результатами щомісячного перегляду призвело до зменшення розрахункового ліміту овердрафту більш ніж на 20%, Банк має право в односторонньому порядку зменшити Ліміт овердрафту Позичальника та повідомити Позичальника про зменшення Ліміту овердрафту на поточний місяць з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-банк». Підписанням цього Договору, клієнт погоджується із встановленням нового Ліміту Овердрафту, розрахункова сума якого буде зазначена в повідомлені, що направлено з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк». У випадку наявності заборгованості за овердрафтом, що перевищує Ліміт овердрафту на поточний місяць, користування овердрафтом буде можливим після зниження заборгованості до встановленого Ліміту овердрафту на поточний місяць.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що при надходженні від Позичальника коштів на сплату заборгованості по Овердрафту за наявності простроченої заборгованості по Процентах та/або комісійної винагороди, Банк в першу чергу зараховує кошти на рахунок сплати процентів і комісійної винагороди.

Пунктом 8.1. встановлено відповідальність сторін, зокрема, те, що у разі несвоєчасної сплати заборгованості по Овердрафту (порушення максимального строку безперервного користування Овердрафтом чи строку дії Ліміту Овердрафту) та/або сплати Процентів та/або сплати Комісійної винагороди, якщо прострочення становить від 1 (одного) до 30 (тридцяти) календарних днів включно, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Також, в забезпечення виконання умов за Договором про надання овердрафту, позивачем 20.01.2021р. було укладено Договір поруки №24-1/ЮПОР-21 з ОСОБА_2 , Договір поруки №24-2/ЮПОР-21 з ОСОБА_3 та 22.01.2021р. Договір поруки №24-3/ЮПОР-21 з ОСОБА_1 .

Позивачем було зазначено суду, що загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" перед позивачем становить 1426253,58 грн.: прострочена заборгованість 1350204,68 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 6945,20 грн. та пені за несвоєчасне повернення кредиту 69103,70 грн.

Надаючи відзив ОСОБА_3 було зазначено суду, що сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання окремих зобов`язань, що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Відповідачем було зазначено суду, що для забезпечення позичальником своїх зобов`язань було укладено договір поруки від 20.01.2021р.

Відповідачем надавались заперечення проти позову та було зазначено суду, що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем на адресу ОСОБА_3 повідомлень про порушення зобов`язань позичальником, а також вимоги про виконання зобов`язань замість боржника.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_3 , проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 20.01.2021 року між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" було укладено Договір №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком, та визначено, що строк дії Ліміту Овердрафту - з 20 січня 2021р. по 19 травня 2021р. включно.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивачем було виконано зобов`язання за Договором №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком від 20.01.2021р. щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договорами розміру, що підтверджується встановленими судом обставинами, проте, в порушення договірних зобов`язань, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов`язання за договором та заборгованість не була сплачена.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком від 20.01.2021р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 1350204,68 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування кредитом, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Так, у означеній постанові Верховного суду викладено наступну правову позицію.

Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує кошти, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, враховуючи, що позивачем було здійснено нарахування процентів за неправомірне користування кредитом після закінчення строку дії такого правочину, судом у стягнення таких нарахованих відсотків позивачем відмовляється, оскільки станом на момент здійснення таких нарахувань строк кредитування, закінчився, доказів зворотного матеріали справи не містять, суд зазначає, що банк фактично втратив можливість нарахування процентів на підставі кредитного договору.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено положеннями п.1 Закону України Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 №691-ІХ від 16.06.2020р., внесено зміни до таких законодавчих актів України: 1) розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) доповнити пунктом 8 такого змісту: "8. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення"; 2) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити пунктом 15 такого змісту: "15. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними Постановою КМУ №956 від 13.10.2020р., на усій території України установлено карантин з 12.03.2020р. до 31.12.2020р. Згідно Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020р. продовжено карантин в Україні до 28.02.2021р., а з 08.01.2021р. по 24.01.2021р. запроваджено локдаун.

Отже, наявна законодавчо встановлена заборона на нарахування пені за прострочення кредитних зобов`язань позичальником в період дії карантину, тобто, з 12.03.2020р. Звідси, не підлягає судом задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту, через те, що в період її нарахування діяв карантин.

В забезпечення виконання умов за Договором про надання овердрафту 20.01.2021р. було укладено Договір поруки №24-1/ЮПОР-21 з ОСОБА_2 , Договір поруки №24-2/ЮПОР-21 з ОСОБА_3 та 22.01.2021р. Договір поруки №24-3/ЮПОР-21 з ОСОБА_1 .

Матеріали справи містять вимогу про погашення заборгованості вих. №1-1801 від 01.06.2021р., яка була скерована ОСОБА_1 (а.с. 42, т.1), вимогу про погашення заборгованості вих. №1-1802 від 01.06.2021р., яка була скерована ОСОБА_2 (а.с. 44, т.1), вимогу про погашення заборгованості вих. №1-1803 від 01.06.2021р., яка була скерована ОСОБА_3 (а.с. 145, т.1).

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою. Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України, разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане, враховуючи положення договорів поруки, суд вказує, що обов`язок зі сплати заборгованості по кредитному договору наявний як у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" так у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як поручителів.

Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_3 про відсутність в матеріалах справи повідомлень про порушення зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" та вимоги про виконання зобов`язань поручителем, суд зазначає, що матеріали справи містять як вимогу про погашення заборгованості №1-1804 від 01.06.2021р., яка була скерована ОСОБА_3 , так і докази скерування такої вимоги поручителю. (а.с. 145, 146, т.1).

На спростування усних зауважень представника ОСОБА_3 щодо неподання Банком вимоги одночасно з позовною заявою при зверненні до суду, суд зазначає, що відповідну вимогу про погашення заборгованості №1-1804 від 01.06.2021р. було залучено представником позивача до матеріалів справи під час розгляду даної справи Господарським судом Херсонської області та матеріали справи не мітиться процесуальних документів щодо неприйняття (залишення без розгляду) судом даного доказу, що був наданий позивачем, у зв`язку з чим, здійснюючи розгляд справи по суті за наявними в матеріалах справи доказами у сукупності, судом приймаються усі письмові докази, які наявні у даній господарській справі.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовної заяви з солідарним стягненням з відповідачів заборгованості за Договором №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком станом на 19 серпня 2021р. у розмірі 1350204 грн. 68 коп.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, враховуючи висновки пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", викладені у абз.3 п.4.1 постанови від 21.02.2013 р. № 7 (із змінами) стосовно того, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, судовий збір у сумі 20253,07 грн., розрахований пропорційно розміру задоволених вимог позивача, покладається на відповідачів в рівних частинах по на кожного.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" (73000, м.Херсон, вул. Привокзальна, буд. 5; код ЄДРПОУ 36838122), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5; код ЄДРПОУ 35591059) заборгованість за Договором №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком станом на 19 серпня 2021р. у розмірі 1350204 (один мільйон триста п`ятдесят тисяч двісті чотири) грн. 68 коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5; код ЄДРПОУ 35591059) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5063 (п 1ять тисяч шістдесят три) грн. 27 коп.

5.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5; код ЄДРПОУ 35591059) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5063 (п 1ять тисяч шістдесят три) грн. 27 коп.

6.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5; код ЄДРПОУ 35591059) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5063 (п 1ять тисяч шістдесят три) грн. 27 коп.

7.Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5; код ЄДРПОУ 35591059) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5063 (п 1ять тисяч шістдесят три) грн. 26 коп.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2023р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко