Постанова

від 15.02.2024 по справі 923/1174/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м. ОдесаСправа № 923/1174/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П. Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача -1 - не з`явився;

від відповідача -2 - не з`явився;

від відповідача -3 - не з`явився;

від відповідача -4 - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2023, повний текст складено та підписано 16.10.2023

у справі №923/1174/21

за позовом Акціонерного товариства ,,Комерційний банк ,,ГЛОБУС"

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ІНФІНІТІ ЕЛІТ";

2) ОСОБА_2 ;

3) ОСОБА_3 ;

4) ОСОБА_1 ;

про солідарне стягнення 1 426 253,58 грн за договором про надання овердрафту за поточним рахунком, -

головуючий суддя - Д`яченко Т.Г.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Акціонерне товариство ,,Комерційний банк ,,ГЛОБУС" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованість за договором №24/ЮКО-21 від 20.01.2021 про надання овердрафту за поточним рахунком, станом на ранок 19.08.2021, яка складає 1 426 253,58 грн, та включає в себе прострочену заборгованість за основним боргом - 1 350 204,68 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 6 945,20 грн та пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 69 103,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору №24/ЮКО-21 від 20.01.2021 про надання овердрафту за поточним рахунком в частині несплати заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.11.2021 відкрито провадження у справі №923/1174/21.

Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 р. №1402-VIII у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 для розгляду судової справи №923/1174/21 визначено головуючий суддя: Д`яченко Т.Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2023р. прийнято справу №923/1174/21 до провадження суддею Д`яченко Т.Г; розгляд справи почато спочатку та з призначенням підготовчого засідання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 по справі №923/1174/21 (суддя Д`яченко Т.Г.) позовну заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" заборгованість за Договором №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком станом на 19 серпня 2021р. у розмірі 1350204 грн. 68 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" витрати по сплаті судового збору у розмірі 5063 грн. 27 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" витрати по сплаті судового збору у розмірі 5063 грн. 27 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" витрати по сплаті судового збору у розмірі 5063 грн. 27 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" витрати по сплаті судового збору у розмірі 5063 грн. 26 коп.

Судове рішення мотивоване фактом неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком від 20.01.2021р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 1350204,68 грн. судом визнано обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами і такими, що підлягають задоволенню судом.

Разом з тим, судом було відмовлено у стягненні нарахованих відсотків за укладеним між сторонами договором, оскільки станом на момент здійснення таких нарахувань строк кредитування, закінчився, доказів зворотного матеріали справи не містять, а тому на думку суду банк фактично втратив можливість нарахування процентів на підставі кредитного договору.

Крім того, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту, оскільки в період її нарахування діяв карантин.

Також, враховуючи положення договорів поруки, суд дійшов висновку щодо обов`язку зі сплати заборгованості по кредитному договору у відповідачів , як поручителів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 у справі №923/1174/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову АТ "Комерційний банк "Глобус"; стягнути з АТ "Комерційний банк "Глобус" судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків викладених в рішенні суду обставинам справи та наданим документам.

Зокрема, скаржник зазначає, що матеріали справи не містили жодних доказів направлення позивачем на адресу ОСОБА_4 повідомлень про порушення зобов`язань ТОВ "Інфініті Еліт", а також вимоги про виконання зобов`язань замість боржника. В процесі розгляду справи без повідомлення учасників справи позивач надав докази нібито направлення вимоги до відповідача - ОСОБА_1 .

Разом з тим, на день звернення позивача до суду, останній не мав права на стягнення з ОСОБА_1 суми боргу, так як не виконав умов Договору від 20.01.2021, тобто між позивачем та поручителем фактично був відсутній спір щодо стягнення заборгованості.

Однак ця важлива умова була повністю проігнорована Банком, а згодом і судом першої інстанції.

Крім того, на думку апелянта, ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів, а тому підстави для солідарного стягнення з поручителів заборгованості за договором позики згідно з вимогами ч.3 ст. 554 Цивільного кодексу України відсутні.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2023, повний текст складено та підписано 16.10.2023 у справі №923/1174/21; призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 до розгляду на 15 лютого 2024 року о 10:00 год.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив продовжити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу; прийняти відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та приєднати його до матеріалів справи; залишити рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2023 по справі №923/1174/21 без змін, а апеляційну скаргу відповідача-4 без задоволення; відмовити ОСОБА_1 у стягненні з АТ «КБ «Глобус» витрат на оплату послуг з професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 20 000 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Глобус» витрати на оплату послуг з професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 20 000 грн. в рамках справи в суді апеляційної інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до Південно-західного апеляційного господарського суду не надходив.

В судове засідання 15.02.2024р. представники сторін не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю і представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Також колегія суддів зазначає, що відповідачі, місцем реєстрації яких є м. Херсон, повідомлялись шляхом надіслання на їх адреси ухвал суду та публікації оголошення на сайті Судової влади України.

З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, відсутності повідомлення про інші адреси, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про дати, час і місце проведення засідань суду, тому неявка їх представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

20.01.2021 року між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" (Позичальник) було укладено Договір №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком, відповідно до п. 2.1. якого Банк надає Позичальнику Овердрафт шляхом сплати протягом операційного дня з Рахунку Позичальника ІВАN НОМЕР_1 (980) в АТ «КБ «ГЛОБУС» розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на Рахунку, в межах встановленого ліміту Овердрафту на наступних умовах:

2.1.1.Номер рахунку нарахованих процентів ІВАN НОМЕР_2 , АТ «КБ «ГЛОБУС».

2.1.2.Ліміт Овердрафту - 3100 000,00 грн.

2.1.3.Строк дії Ліміту Овердрафту - з 20 січня 2021р. по 19 травня 2021р. включно.

2.1.4.Процентна ставка за користування кредитними коштами 10% процентів річних.

Згідно пунктів 1.1., 1.3., та 1.4. Договору про надання овердрафту Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається Банком Позичальнику шляхом сплати з його поточного рахунку розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, в межах заздалегідь обумовленого ліміту Овердрафту; при цьому на цьому поточному рахунку утворюється дебетове сальдо.

Рахунок - поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку, за яким Банк надає Овердрафт.

Ліміт овердрафту - встановлений у Договорі гранично допустимий розмір заборгованості за Овердрафтом.

Пунктом 3.1. Договору про надання овердрафту визначено, що Овердрафт надається Банком Позичальнику шляхом сплати з Рахунку протягом операційного дня розрахункових документів Позичальника на суму, що перевищує залишок на Рахунку, в межах встановленого Договором Ліміту Овердрафту.

Відповідно до п. 3.4. та підпункту 3.4.1. Договору про надання овердрафту, проценти за користування Кредитом та комісія за управління овердрафтом, нараховується за період з дня надання Кредиту по день повного виконання (сплати) боргових зобов`язань на суму фактичної заборгованості за Кредитом, при цьому день надання Кредиту включається до розрахунку. Нарахування процентів за користування Кредитом та комісія за управління овердрафтом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно та у день остаточного повернення Кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом та комісії за управління овердрафтом в розмірі, передбаченому п.2.1.5. цього Договору, здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01 (першого) числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення Кредиту.

Проценти за користування Овердрафтом в національній валюті нараховуються на суму щоденного залишку фактичної заборгованості за Овердрафтом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Проценти за користування Овердрафтом в іноземній валюті нараховуються на суму щоденного залишку фактичної заборгованості за Овердрафтом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів та комісій не включається.

Сплата Позичальником Процентів за користування Овердрафтом здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця наступного за місяцем їх нарахування на рахунок ІВАN НОМЕР_2 , в АТ «КБ «ГЛОБУС».

Відповідно до п. 5.2.4. Договору про надання овердрафту, Банк має право щомісячно переглядати розмір Ліміту Овердрафту, процентні ставки за користування Овердрафтом, розмір комісії за управління Овердрафтом. У випадку невиконання Позичальником зобов`язання, визначеного п.6.1.16, що за результатами щомісячного перегляду призвело до зменшення розрахункового ліміту овердрафту більш ніж на 20%, Банк має право в односторонньому порядку зменшити Ліміт овердрафту Позичальника та повідомити Позичальника про зменшення Ліміту овердрафту на поточний місяць з використанням програмно-технічного комплексу Клієнт- банк. Підписанням цього Договору, клієнт погоджується із встановленням нового Ліміту Овердрафту, розрахункова сума якого буде зазначена в повідомлені, що направлено з використанням програмно-технічного комплексу Клієнт-Банк. У випадку наявності заборгованості за овердрафтом, що перевищує Ліміт овердрафту на поточний місяць, користування овердрафтом буде можливим після зниження заборгованості до встановленого Ліміту овердрафту на поточний місяць.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що при надходженні від Позичальника коштів на сплату заборгованості по Овердрафту за наявності простроченої заборгованості по Процентах та/або комісійної винагороди, Банк в першу чергу зараховує кошти на рахунок сплати процентів і комісійної винагороди.

Пунктом 8.1. встановлено відповідальність сторін, зокрема, у разі несвоєчасної сплати заборгованості по Овердрафту (порушення максимального строку безперервного користування Овердрафтом чи строку дії Ліміту Овердрафту) та/або сплати Процентів та/або сплати Комісійної винагороди, якщо прострочення становить від 1 (одного) до 30 (тридцяти) календарних днів включно, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 6.1.9. Договору Позичальник зобов`язаний достроково повернути всю заборгованість за цим Договором, а саме: повернути всю суму Овердрафту, сплатити усі нараховані проценти, комісійну винагороду, штрафні санкції (за наявністю), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим Договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п.9.1., 9.2 цього Договору.

Згідно із пунктом 9.2. Договору Банк має право зупинити подальше кредитування Позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредитних коштів, сплати процентів, комісійної винагороди та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок накладення арешту на поточний рахунок Позичальника та/або невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або іншими особами що є поручителями Позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.) умов цього Договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов`язань (Договорів забезпечення) за цим Договором, а Позичальник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) календарних днів (а у випадку, якщо зобов`язання Позичальника за цим Договором забезпечується заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в АТ «КБ «ГЛОБУС» - не пізніше наступного робочого дня), з дати надіслання відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по Овердрафту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим Договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у разі настання будь-якого з наступних випадків:

9.2.1. порушення Позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим Договором.

Крім того, 20.01.2021 року в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком між Позивачем та ОСОБА_2 укладено Договір Поруки №24-3/ЮПОР- 21, згідно якого ОСОБА_2 поручається перед Позивачем, за виконання ТОВ "Інфініті Еліт" (Позичальником) зобов`язань за Договором про надання овердрафту, а саме зобов`язується повернути кредит та або/сплачувати проценти за користування кредитом та/або комісій та/або сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках передбачених Кредитним договором.

Також, 20.01.2021 року в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком між Позивачем та ОСОБА_3 укладено Договір Поруки №24-1/ЮПОР-20, згідно якого ОСОБА_3 поручається перед Позивачем, за виконання ТОВ "Інфініті Еліт" (Позичальником) зобов`язань за Договором про надання овердрафту, а саме зобов`язується повернути кредит та або/сплачувати проценти за користування кредитом та/або сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках передбачених Кредитним договором.

Також, 20.01.2021 року в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком між Позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір Поруки №24-2/ЮПОР-20, згідно якого ОСОБА_1 поручається перед Позивачем, за виконання ТОВ "Інфініті Еліт" (Позичальником) зобов`язань за Договором про надання овердрафту, а саме зобов`язується повернути кредит та або/сплачувати проценти за користування кредитом та/або сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках передбачених Кредитним договором.

Положеннями пунктів 1.3.-1.4. Договорів поруки ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) підтверджують, що їм відомі всі умови Кредитного договору. У випадку внесення Боржником та Кредитором (Позивачем) змін та доповнень до Кредитного договору Поручителі (Відповідачі) дають свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим Договором зобов`язання Боржника (збільшення розміру кредиту, збільшення розміру процентів за його користування, продовження строку користування кредитними коштами, комісії, тощо), що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг їхньої відповідальності.

У разі порушення Боржником зобов`язань, передбачених Кредитним договором. Поручителі ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. (п.1.4. Договору поруки).

Позивачем було зазначено суду, що загальна сума заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" перед позивачем становить 1426253,58 грн.: прострочена заборгованість 1350204,68 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 6945,20 грн. та пені за несвоєчасне повернення кредиту 69103,70 грн.

01.06.2021 року за Вих.№1-1803 та 14.06.2021 року за вих.№1-1801, №1-1802, №1-1804 за юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням Позичальника (ТОВ "Інфініті Еліт") та на адреси ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - Поручителів, Позивачем направлено Вимоги про погашення заборгованості, що підтверджується поштовими накладними та листами з описом вкладення (т.1 а.с. 40-41)

Станом на момент подачі позову, позичальником - ТОВ "Інфініті Еліт" та поручителями - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість за Овердрафтом не сплачено (не погашено). В матеріалах справи не містяться доказів на спростування вищевказаного.

Вказані обставини стали підставою для звернення Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до Господарського суду Херсонської області з відповідними позовними вимогами про стягнення заборгованості з ТОВ "Інфініті Еліт", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Як вбачається зі змісту ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відносини, що склались між Позивачем та ТОВ "Інфініті Еліт" базуються на Договорі від 20.01.2021 року №24/ЮКО-20 про надання овердрафту за поточним рахунком, відповідно до п. 2.1. якого Позивач надає Відповідачу 1) Овердрафт шляхом сплати протягом операційного дня з Рахунку Позичальника в АТ «КБ «ГЛОБУС» розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на Рахунку, в межах встановленого ліміту Овердрафту на умовах Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, позивачем було виконано зобов`язання за Договором №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком від 20.01.2021р. щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договорами розміру, що підтверджується встановленими судом обставинами, проте, в порушення договірних зобов`язань, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов`язання за договором та заборгованість не була сплачена.

Дослідивши обставини спору, судом апеляційної інстанції встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору №24/ЮКО-21 про надання овердрафту за поточним рахунком від 20.01.2021р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 1350204,68 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування кредитом, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Так, у означеній постанові Верховного суду викладено наступну правову позицію.

Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує кошти, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином, враховуючи, що позивачем було здійснено нарахування процентів за неправомірне користування кредитом після закінчення строку дії такого правочину, колегія суддів вважає, що у стягненні таких нарахованих відсотків позивачем слід відмовити, оскільки станом на момент здійснення таких нарахувань строк кредитування, закінчився, доказів зворотного матеріали справи не містять, а тому банк фактично втратив можливість нарахування процентів на підставі кредитного договору.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено положеннями п.1 Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» №691-ІХ від 16.06.2020р., внесено зміни до таких законодавчих актів України:

1) розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) доповнити пунктом 8 такого змісту: "8. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення";

2) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити пунктом 15 такого змісту: "15. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними Постановою КМУ №956 від 13.10.2020р., на усій території України установлено карантин з 12.03.2020р. до 31.12.2020р. Згідно Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020р. продовжено карантин в Україні до 28.02.2021р., а з 08.01.2021р. по 24.01.2021р. запроваджено локдаун.

Враховуючи вищевикладене, наявна законодавчо встановлена заборона на нарахування пені за прострочення кредитних зобов`язань позичальником в період дії карантину, тобто, з 12.03.2020р.

Звідси, не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, в період її нарахування діяв карантин.

Окрім того, відносини між Позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 базуються на відповідних Договорах Поруки від 20.01.2021 року №24-1/ЮПОР-21, №24-2/ЮПОР-21 та №24-3/ЮПОР-21 за умовами яких ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 поручаються перед Позивачем, за виконання ТОВ "Інфініті Еліт" (Позичальником) зобов`язань за Договором про надання овердрафту, а саме зобов`язується повернути кредит та або/сплачувати проценти за користування кредитом та/або сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках передбачених Кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2021 року за Вих.№1-1803 та 14.06.2021 року за вих.№1-1801, №1-1802, №1-1804 за юридичною адресою та фактичним місцезнаходженням Позичальника (ТОВ "Інфініті Еліт") та на адреси ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - Поручителів, Позивачем направлено Вимоги про погашення заборгованості, що підтверджується поштовими накладними та листами з описом вкладення (т.1 а.с. 40-41)

Так, підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене та враховуючи положення договорів поруки, колегія суддів вказує, що обов`язок зі сплати заборгованості по кредитному договору наявний як у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" так у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як поручителів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач довів суду першої інстанції належними доказами по справі наявність у відповідачів зобов`язання про повернення в солідарному порядку заборгованості по кредиту, відтак, заперечення скаржника щодо відсутності у нього такого зобов`язання не приймаються колегією суддів, оскільки спростовуються, зокрема, умовами кредитного договору та іншими доказами по справі.

Щодо посилань скаржника про відсутність в матеріалах справи повідомлень про порушення зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Еліт" та вимоги про виконання зобов`язань поручителем, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять як вимогу про погашення заборгованості №1-1804 від 01.06.2021р., яка була скерована ОСОБА_1 , так і докази скерування такої вимоги поручителю. (т.1 а.с.145-146,).

Стосовно посилань скаржника щодо неподання Банком вимоги одночасно з позовною заявою при зверненні до суду, слід зазначити, що відповідну вимогу про погашення заборгованості №1-1804 від 01.06.2021р. було залучено представником позивача до матеріалів справи під час розгляду даної справи Господарським судом Херсонської області та матеріали справи не мітиться процесуальних документів щодо неприйняття (залишення без розгляду) судом даного доказу, що був наданий позивачем, у зв`язку з чим, здійснюючи розгляд справи по суті за наявними в матеріалах справи доказами у сукупності, судом першої інстанції було правомірно прийнято усі письмові докази, які наявні у даній господарській справі.

Зважаючи на встановлені факти, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про те, що позовні вимоги АТ ,,Комерційний банк ,,ГЛОБУС" та солідарного стягнення на його користь з відповідачів заборгованості у зв`язку із порушенням умов договору №24/ЮКО-21 від 20.01.2021 про надання овердрафту за поточним рахунком в частині несплати заборгованості - є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають частковому задоволенню.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженого процесуального акту колегія суддів не вбачає.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Доводи апелянта з приводу неповно встановлених обставин судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Крім цього, враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

У зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, клопотання апелянта, сформульоване в прохальній частині апеляційної скарги стосовно стягнення витрат на правничу допомогу залишається судом апеляційної інстанції без розгляд.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2023р. по справі №923/1174/21 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано 19.02.2024

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф.Савицький