Постанова

від 16.10.2023 по справі 539/1929/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/1929/20 Номер провадження 22-ц/814/3877/23Головуючий у 1-й інстанції Даценко В.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргоюадвоката Болтіка Сергія Михайловича, представника ОСОБА_1 , на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 червня 2023 року (часухвалення судовогорішення з10:23:49год до11:00:46год,дата виготовленняповного текстусудового рішення 14червня 2023року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Полтавської області, треті особи: ЗАТ «Лубнимеблі», ТОВ «А-Ніка», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконними і скасування рішень, визнання права користування земельною ділянкою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської областівід 13червня 2023року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Полтавської області, треті особи: ЗАТ «Лубнимеблі», ТОВ «А-Ніка», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконними і скасування рішень, визнання права користування земельною ділянкою, - закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

В апеляційнійскарзі адвокат Болтік С.М., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу про закриття провадження у справі, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується про помилковість висновку суду першої інстанції щодо підсудності цієї справи господарському суду, адже судом не встановлено і у справі відсутні докази того, що придбані позивачкою як фізичною особою нежитлові приміщення використовуються нею для здійснення підприємницької діяльності.

Суд першої інстанції не звернув уваги на види підприємницької діяльності, які має право здійснювати позивачка та які аж ніяк не узгоджуються із цільовим призначенням придбаних нею будівель.

Судом не надано належної оцінки доводам позивачки про те, що технічний стан придбаних приміщень не дає можливості використовувати їх за цільовим призначенням, оскільки вони (приміщення) потребують реконструкції, ремонту.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:

Відповідно п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лубенської міської ради Полтавської області із позовом, просила з урахуванням заяви про зміну предмету позову ухвалити рішення, яким визнати незаконними і скасувати три рішення Лубенської міської ради, які стосуються земельної (их) ділянок у АДРЕСА_1 ; визнати за позивачкою право користування земельною ділянкою площею, необхідною для користування і обслуговування нежитлових будівель у АДРЕСА_1 , що належать їй на праві власності.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що у встановленому законом порядку у лютому 2020 року позивачка придбала у власність нежитлові будівлі у АДРЕСА_1 .

Оскаржуваними рішеннями Лубенської міської ради її як власника позбавлено права, передбаченого ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України, користування землею, необхідною для обслуговування цих будівель.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 06 липня 2020 року, вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

У межах підготовчого провадження призначено і проведено комісійну судову земельно-технічну експертизу (т.1 а.с.218-233).

Ухвалою суду від 15 лютого 2023 року закрито підготовче провадження (т.2 а.с.103-104).

13 червня 2023 року судом отримане клопотання Лубенської міської ради про закриття провадження у справі (т.2 а.с.169-170), яке мотивоване такими обставинами:

ОСОБА_1 , позивач у справі, з 2012 року зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності;

нежитлові будівлі, які придбані нею у лютому 2020 року, відносяться до об`єктів промислової нерухомості,

згідно пояснень представника позивачки вона має намір використовувати ці об`єкти нерухомості для здійснення підприємницької діяльності.

Закриваючи провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд першої інстанції керувався такими мотивами.

Суть вимог позивачки зводиться до того, що нею були придбані спірні приміщення для здійснення господарської діяльності. Порушення норм законодавства полягає в тому, що ЛМР під час ухвалення спірних рішень не було врахована можливість використання приміщень за цільовим використанням в комерційних цілях. Оцінка доказів, на які посилається позивач, повинна здійснюватися на підставі норм ДБН для будівель виробничого призначення. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбання майна ОСОБА_1 здійснила як фізична особа лише тому, що чинним законодавством технічно не передбачено оформлення такого майна за фізичною особою-підприємцем.

Наведене у своїй сукупності свідчить про те, що спір у справі виник між ФОП ОСОБА_1 та ЛМР, і він пов`язаний із здійсненням позивачкою підприємницької діяльності.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний керується такими міркуваннями.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд першої інстанції у мотивувальній частині ухвали правомірно послався на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 (справа № 911/1834/18), від 11.01.2022 (справа № 904/1448/20), від 25.02.2020 (справа № 916/385/19), від 13.02.2019 (справа №910/8729/18), від 14.03.2018 (справа №2-7615/10), від 05.06.2018 (справа №522/7909/16-ц), від 03.07.2019 (справа № 916/1261/18), від 13.06.2018 (справа №548/981/15-ц), згідно яких:

при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі;

ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена у постановах;

наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах;

вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських;

З матеріалів справи убачається, що у лютому 2020 року ОСОБА_1 як фізична особа придбала у власність нерухомі об`єкти нежитлові будівлі, які розташовані у АДРЕСА_1 (т.1 а.с.11-34).

Відповідно до ст.120 ЗК України і ст.377 ЦК України до ОСОБА_1 перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташовані придбані нею будівлі, проте вона вважає, що оскаржуваними рішеннями Лубенської міської ради її було позбавлено такого права.

Матеріали справи не містять доказів того, що придбані ОСОБА_1 нежитлові приміщення використовуються нею для здійснення господарської діяльності і оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень перешкоджають позивачці здійснювати підприємницьку діяльність у цих приміщеннях.

Цільове призначення придбаних позивачкою приміщень - об`єкти промислової нерухомості, необхідність визначення розміру земельної ділянки для обслуговування цих приміщень з урахуванням їхнього цільового призначення, а також намір позивачки у майбутньому використовувати ці приміщення для здійснення підприємницької діяльності не є визначальними обставинами для висновку про те, що цей спір відноситься до категорії господарських спорів у розумінні ст.20 ГПК України.

З урахуванням наведеного апеляційний суд визнає помилковим висновок суду першої інстанції про підсудність цієї справи господарському суду.

Керуючись п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу адвоката Болтіка Сергія Михайловича, представника ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 червня 2021 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Полтавської області, треті особи: ЗАТ «Лубнимеблі», ТОВ «А-Ніка», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконними і скасування рішень, визнання права користування земельною ділянкою повернути до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 16 жовтня 2023 року.

ГоловуючийсуддяО. А.Лобов

СуддіА.І.Дорош

В.М.Триголов