Ухвала

від 20.10.2023 по справі 344/3311/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/3311/20

Провадження № 22-ц/4808/1345/23

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Фединяк

У Х В А Л А

20 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківськийапеляційний судв складісудді ФединякаВасиля Дмитровичаперевіривши апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 08 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування державної реєстрації права власності на квартиру, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 08 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування державної реєстрації права власності на квартиру задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності задоволено частково. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу квартири, укладений 27 квітня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В.Д., зареєстрованого в реєстрі за №1345. Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , номер запису про право власності 25934467. В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 119 кв.м, та нежитлове приміщення паркомісце №ІІІ загальною площею 17,2 кв.м. по АДРЕСА_1 . В порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 93,3 кв.м. В задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. В задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючисьз рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційнускаргу,в якійставить питанняпро змінуоскаржуваного рішеннясуду,посилаючись нате,що суднеповно з`ясувавобставини справи,допустив порушеннянорм матеріальногота процесуальногоправа,тому постановивнезаконне рішення.Крім цього, просить відстрочити сплату судового збору на 10 днів у зв`язку з тимчасовою відсутністю доходів.

Відповідно до ч.1ст.136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно дост.8 ЗУ «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати" судам роз`яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності доЦПК України,Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами сторін, з другого боку.

Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд повинен врахувати особу заявника, характер спору, питання, яке вирішується в суді, а також забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору, та інтересами заявника на судовий захист.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за наявності клопотання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Відтак, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану або статусу за своїм внутрішнім переконанням.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору в зв`язку з тим, що особа має незадовільний майновий стан повинно бути належним чином оформлене, містити доводи та підтверджуватися доказами того, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Установлено, що ОСОБА_1 не надала обґрунтованих мотивів для відстрочення сплати судового збору та не надано доказів напідтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за апеляційною скаргою. Будь-яких доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що є підставою для звільнення від сплати судового збору, заявником надано не було (про те, який реальний дохід вона отримує, наявність заробітної плати, виплат, прибутку тощо, яке рухоме та нерухоме майно перебуває у її власності та інше).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 3 ст. З ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки позовні вимоги передбачають поділ нерухомого майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, враховуючи, що апеляційна скарга та оскаржуване судове рішення не містять інформації щодо дійсної вартості нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 119 кв.м, нежитлового приміщення паркомісце №ІІІ загальною площею 17,2 кв.м. по АДРЕСА_1 для визначення ціни позову та відповідно розміру судового збору суду необхідні відомості щодо вартості спірного майна.

З огляду на вказане вище, заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження дійсної вартістю нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 119 кв.м, нежитлового приміщення паркомісце №ІІІ загальною площею 17,2 кв.м. по АДРЕСА_1 . За відсутності вказаних відомостей вирішення питання про відкриття апеляційного провадження не вбачається можливим, оскільки суд не може встановити точну ціну позову й, відповідно, з`ясувати чи правильно сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 6 ч.2. ст. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За подання позовної заяви майнового характеру відповідно до п.1 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» позивачем підлягала сплаті 1% ціни позову, проте не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У ч. З ст. б Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Враховуючи те, що з оскаржуваного судового рішень та наданих до апеляційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного майна, заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження його вартості та виходячи із розрахованої до неї суми сплатити (доплатити) судовий збір відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір сплачується: Номер рахунку (IBAN) UA418999980313131206080009612; Отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО)899998, Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).Оригінал квитанції про оплату судового збору слід направити до Івано-Франківського апеляційного суду.

Оригінал квитанції про оплату судового збору слід направити до Івано-Франківського апеляційного суду.

Згідно з п. 3 ч. 4ст. 356 ЦПК Українидо апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом п.2ст. 357 ЦПК України, якщо апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимогст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положенняст. 185 цього Кодексу, тобто надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

За такихобставин, ОСОБА_1 слід надати строк для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Інакшескаргабуде вважатисьнеподаною та повернута заявнику.

Враховуючинаведене,керуючисьст. ст.185,357ЦПКУкраїни, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 08 вересня 2023 року залишити без руху і надати апелянту строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Інакше скарга буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвалаоскарженнюнепідлягає.

Суддя: В.Д. Фединяк