Ухвала

від 18.10.2023 по справі 756/9381/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 756/9381/18

провадження № 61-12696ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Крижановської Юлії Сергіївни, заінтересована особа - Комунальне підприємство «Харківський міський ломбард»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові МУ МЮ (м. Харків)) Крижановської Ю. С., заінтересована особа - КП «Харківський міський ломбард», в якій просив визнати незаконною бездіяльність державного виконавця щодо невчинення ним дій щодо розшуку КП «Харківський міський ломбард» та його майна, на яке можна звернути стягнення, визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанов від 28 квітня 2021 року про повернення виконавчих документів стягувачу та вказувати вказані постанови.

Оболонський районний суд м. Києва ухвалою від 27 січня 2022 року скаргу задовольнив частково. Визнав неправомірними дії старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові МУ МЮ (м. Харків) Крижановської Ю. С. щодо винесення постанов від 28 квітня 2021 року про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Скасував постанову старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові МУ МЮ (м. Харків) Крижановської Ю. С. від 28 квітня 2021 року у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 756/9381/18, виданого 02 вересня 2020 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з КП «Харківський міський ломбард» на користь ОСОБА_1 заборгованості у сумі 121 456,53 грн.

Скасував постанову старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові МУ МЮ (м. Харків) Крижановської Ю. С. від 28 квітня 2021 року у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 756/9381/18, виданого 02 вересня 2020 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з КП «Харківський міський ломбард» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 27 100 грн.

В решті вимог скарги відмовив.

Київський апеляційний суд ухвалою від 29 березня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2022 року.

24 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу на передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що звернення до суду із скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, є судовим контролем за виконанням судових рішень, ухвалених у цивільних справах, однак не є самостійною судовою цивільною справою.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року 2 684 грн.

Ціна позову у справі № 756/9381/18 за позовом ОСОБА_1 до КП «Харківський міський ломбард» про стягнення заборгованості, становить 121 456,53 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Врахувавши предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд дійшов висновку про малозначність цієї справи, незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, оскільки стаття 19 ЦПК України розташована у Розділі I «Загальні положення» та поширюється й на касаційне провадження.

Крім цього, касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень - res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення ЄСПЛ у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховний Суд звертає увагу на те, що з огляду на висновок про відсутність підстав для касаційного оскарження судового рішення відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у м. Харкові міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Крижановської Юлії Сергіївни, заінтересована особа - Комунальне підприємство «Харківський міський ломбард».

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров