Ухвала

від 11.10.2023 по справі 947/29873/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1640/23

Справа № 947/29873/23 1-кс/947/12092/23 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

підозрюваної ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.09.2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в кримінальному провадженні № 42023160000000043 від 30.01.2023 року, щодо:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Р. Молдови, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, маючою на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на момент ймовірного вчинення кримінального правопорушення займала посаду начальника управління податкового адміністрування підприємств агропромислового комплексу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2КК України,

встановив:

В провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №42023160000000043 від 30.01.2023 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 369-2КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом в.о. начальника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.07.2022 №106-о ОСОБА_10 призначено на посаду начальника управління податкового адміністрування підприємств агропромислового комплексу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Відповідно до положення про Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого Наказом Державної податкової служби від 12.11.2020 № 643, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Міжрегіональне управління) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ДПС).

Міжрегіональне управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну, що належать до компетенції ДПС, наказами ДПС, дорученнями керівництва ДПС, іншими актами законодавства.

Згідно посадової інструкції начальника управління податкового адміністрування підприємств агропромислового комплексу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_10 серед іншого має наступні посадові обов`язки:

-забезпечення виконання завдань і функцій вимог Положення про Південне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків;

-організація проведення документальних перевірок юридичних осіб, фізичних осіб (само зайнятих осіб), фактичних перевірок платників податків, зустрічних звірок;

-організація особистого прийому громадян посадовими особами управління та розгляду звернень громадян, забезпечення доступу до публічної інформації; інформаційно-аналітичне забезпечення.

Крім того, посадовою інструкцією ОСОБА_10 передбачено здійснення діяльності за допомогою зовнішньої службової комунікації із Державною податковою службою, структурними і самостійними структурними підрозділами Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, територіальними органами ДПС, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями.

Згідно з приміткою статті 364 КК України, ОСОБА_10 , будучи начальником управління податкового адміністрування підприємств агропромислового комплексу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, є службовою особою.

Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_10 зобов`язана діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Також ОСОБА_10 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 , ймовірно діючи всупереч взятих на себе службових обов`язків, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення стала на шлях злочинної діяльності за наступних обставин.

Так, у вересні 2021 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області заблоковано податкові накладі ТОВ «Гринер». Вказаному підприємству виставлено ризики, а саме п. 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість зазначеного у Додатку 1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, у зв`язку з наявністю в контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тож діяльність вказаного підприємства було заблоковано.

На початку січня 2023 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, представник ТОВ «Гринер» ОСОБА_11 , діючи на підставі довіреності від 24.01.2023 виданої директором ТОВ «Гринер» ОСОБА_12 , з метою зняття податкових ризиків з підприємства, а саме п. 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, звернувся до раніше знайомої ОСОБА_10 з метою з`ясування порядку зняття податкових ризиків та переліку необхідної звітної документації, яку підприємство має надати до податкових органів. В ході розмови остання повідомила ОСОБА_11 про необхідність надання їй даних щодо підприємства, зокрема коду ЄДРПОУ, для подальшого з`ясування нею причин виставлення такому підприємству ризиків та можливі шляхи вирішення проблеми. На виконання домовленостей із ОСОБА_10 . 02.02.2023 ОСОБА_11 за допомогою месенджеруWhatsup надіслав останній код ЄДРПОУ ТОВ «Гринер».

13.02.2023року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_10 за допомогою месенджеру What`sup в ході листування із ОСОБА_11 повідомила останньому, що для зняття податкових ризиків з ТОВ «Гринер» необхідно підтвердити прибуток по експортним операціям на суму 27 мільйонів гривень, показати основні фонди, працевлаштувати людей на роботу та подати звітність за всі періоди.

16.02.2023 року, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, в ході особистої зустрічі ОСОБА_10 керуючись корисливим мотивом, маючи умисел, спрямований на особисте збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, достовірно знаючи всю процедуру виключення платника податків з переліку ризикових суб`єктів господарювання, під час розмови з ОСОБА_11 , повідомила останньому, що для вирішенні питання зняття податкових ризиків з підприємства та розблокування його діяльності він має надати їй неправомірну вигоди у розмірі 2 500 доларів США за вплив останньої на посадових осіб ДПС в Одеській області.

01.03.2023 року, приблизно о 15 год. 54 хв., ОСОБА_10 перебуваючи в приміщенні кафе «Дім кави» за адресою: м. Одеса, вул. Довженко, 15/2, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел, спрямований на особисте збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, достовірно знаючи всю процедуру виключення платника податків з переліку ризикових суб`єктів господарювання, під час розмови з ОСОБА_11 , повторно повідомила ОСОБА_11 , що «пройти» всю вищезазначену процедуру щодо зняття податкових ризиків з підприємства ТОВ «Гринер» із гарантованим позитивним рішенням та подальшим розблокуванням підприємницької діяльності суб`єкта господарювання можливо шляхом надання їй неправомірної вигоди однак у розмірі 5 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.03.2023 складало 182 843 гривень за здійснення нею впливу на відповідних посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області

31.08.2023 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: прийняття пропозиції неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, та надання обіцянки здійснити такий вплив.

01.09.2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_10 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 22.09.2023 року, тобто в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги. Покладено на підозрювану ОСОБА_10 , строкомдо 22.09.2023 року,в межах строку досудового розслідування, обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

20.09.2023 року прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження в межах строку досудового розслідування строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_10 з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

21.09.2023 року оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора та підозрюваній ОСОБА_10 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до 30 жовтня 2023 року включно. Також продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_10 відповідно до ухвали Київського районного суду м. Одеси від 01.09.2023 року.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до підозрюваної інший, більш м`який запобіжний захід.

Захисник посилається на необґрунтованість підозри та ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КК України, оскільки ОСОБА_10 входить до переліку осіб, яким заборонено виїзд за межі державного кордону України, а події які їй інкримінуються, мали місце у період з січня по березень 2023 року, а з того часу будь-яких відомостей про те, що вона намагалась вчинити інше кримінальне правопорушення або виїхати за межі України, а також здійснювала спроби спілкуватись із заявником, прокурором не надано.

Захисник також вказує на те, що поза увагою слідчого судді залишилось недоведеність прокурором неможливості застосування до підозрюваної іншого, більш м`якого запобіжного заходу, з урахуванням особи останньої, яка є одинокою матір`ю, виховує двох неповнолітніх дітей 2009 та 2014 року народження, а застосований запобіжний захід унеможливлює забезпечення належного піклування за дітьми, зокрема забезпечення їх очного навчання, Крім того, слідчим суддею не враховано того, що підозрювана самостійно утримує свою похилу матір, яка має ряд тяжких хвороб.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_10 повідомила, що за відомою їй інформацією, її було звільнено із займаної посади 11.09.2023 року, а тому перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом вона позбавлена права на працю для утримання своєї родини.

Заслухавши суддю-доповідача; пояснення підозрюваної та її захисників, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України (далі КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим єрішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно дост.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 183 КПК.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно довимог ч.1ст.194КПК України,під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених ст.177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п. 1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З мотивувальної частини оскарженої ухвали вбачається, що слідчий суддя не в повній мірі дотримався зазначених вимог процесуального закону, зокрема не врахував окремі обставини кримінального провадження при постановленні ухвали.

При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». Відповідно до неї «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», №35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)».

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Колегія суддів не погоджується з доводами захисника ОСОБА_9 щодо відсутності обґрунтованої підозри, оскільки це питання вже було предметом розгляду апеляційного суду у цьому ж складі суддів, під час якого досліджувались докази на підтвердження існування обґрунтованої підозри.

Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи сторони захисту стосовно даного питання, долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування, підтверджують обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_10 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті, а підстав для визнання доказів недопустимими на даній стадії процесу, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту в апеляційній скарзі не наведено.

Апеляційний суд вважає, що фактів і інформації, які на даній стадії досудового розслідування свідчать про можливу причетність ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Разом з цим, колегія суддів визнає слушними доводи сторони захисту стосовно того, що слідчий суддя не мотивував свого рішення щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Так, в ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_10 повідомлено про підозру 31.08.2023 року, тобто більше місяця тому.

За вказаний період часу підозрювана не вчинила спроб переховування від органів досудового розслідування, а після застосування до неї запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту не порушувала покладені на неї обов`язки. Дані обставини не заперечуються прокурором.

Апеляційний суд враховує, що на даному етапі досудового розслідування ризик переховування ОСОБА_10 від органів досудового розслідування та суду хоча й існує, однак є мінімальним. Крім того, ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні теж не можливо повністю виключати.

Водночас, апеляційний суд бере до уваги, що ОСОБА_10 звільнена з роботи та на її утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, вона є одинокою матір`ю, яка забезпечує своїх дітей самостійно.

За наведених обставин, колегія суддів, враховуючи дані про особу підозрюваної, зокрема відсутність судимостей, наявність міцних соціальних зв`язків, відсутність відомостей про порушення нею покладених на неї обов`язків, а також враховуючи той факт, що вона є матір`ю, яка самостійно виховує двох неповнолітніх дітей, які потребують опіки та матеріального забезпечення в умовах воєнного стану, вважає що в даному випадку необхідно забезпечити дотримання розумного балансу між застосованими обмеженнями та забезпеченням права підозрюваної права на працю з метою матеріального забезпечення родини, а також можливістю забезпечення безпеки життю та здоров`ю її неповнолітніх дітей.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, буде достатнім для забезпечення запобіганню ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.176, ч. 6 ст. 181, ч. 6 ст. 194 КПК строк дії ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу підозрюваній у виді домашнього арешту обчислюється з моменту оголошення ухвали апеляційного суду та діє в межах строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, тобто до 30.10.2023 року.

Згідно ізп.2ч.3ст.407КПК занаслідками апеляційногорозгляду заскаргою наухвалу слідчогосудді,суд апеляційноїінстанції маєправо скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пункт 3ч.1ст.409КПК передбачає,що підставоюдля скасуванняабо змінисудового рішенняпри розглядісправи всуді апеляційноїінстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваної ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою відносно підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, із покладанням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.09.2023 року, якою у кримінальному провадженні № 42023160000000043 від 30.01.2023 року ОСОБА_10 , підозрюваній у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2КК України продовжено строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту скасувати.

Постановити нову ухвалу, якоювідмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному проваджені№42023160000000043 від 30.01.2023 рокупро продовження підозрюваній ОСОБА_10 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Застосувати допідозрюваної ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному проваджені №42023160000000043 від 30.01.2023 року , запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 23 год. до 06 год. наступної доби, строком до 30.10.2023 року, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги або іншої загрози життю, пов`язаної із воєнним станом.

Покласти на підозрювану ОСОБА_10 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

2.не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3.утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, визначених слідчим або прокурором;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрювану ОСОБА_10 про наслідки ухилення від покладених на неї судом обов`язків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4