Ухвала

від 28.09.2023 по справі 362/835/18

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/835/18

Провадження № 2/362/54/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2023 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шмагун М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області знаходиться зазначена цивільна справа.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 р. вказана справа передана судді Кравченко Л.М.

21.02.2018 р. заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку за цією ж адресою, кадастровий номер 3221487002:02:002:0007.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Кравченко Л.М. від 06.03.2018 р. відкрито провадження у цивільній справі, призначено підготовче судове засідання.

27.04.2023р.ухвалоюсудді закритопідготовчепровадженняу справітапризначеносправу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 20.06.2023 р. на 10 год. 00 хв.

28.09.2023 р. представник ОСОБА_2 адвокат Крикунов О.В. подав до суду заяву, в якій просив залишити позов без розгляду, оскільки позивач обізнаний про судові засідання, та з огляду на п`ятирічний термін розгляду справи, вбачає в діях позивача зловживання процесуальним правами, також просив скасувати заходи забезпечення позову.

Справа призначалась до розгляду неодноразово, розгляд справи відкладався через неявку позивача в судові засідання.

В судові засідання 20.06.2023 р. та 28.09.2023 р. позивач не з`явився, подав аналогічні за змістом заяви, в яких просив суд відкласти розгляд справи до закінчення військового стану через перебування за кордоном та призовом представника до лав ЗСУ. Тобто, позивач про розгляд справи повідомлявся належним чином. З будь-якими клопотаннями, в т.ч. про розгляд справи без його участі, до суду не звертався.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути питання про можливість залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву представника відповідача, вважає, що позов слід залишити без розгляду та скасувати заходи забезпечення позову за наступних підстав.

Судом встановлено, що в судові засідання 20.06.2023 р. та 28.09.2023 р. позивач не з`явився, попри те, що був належно повідомлений про судові засідання, як вбачається з матеріалів справи, та явку свого представника не забезпечив. Доказів поважності неявки суду не надав, з клопотаннями, зокрема, про можливість розгляду справи без його участі, - до суду не звертався.

Таким чином, в силу ч. 3ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з`явився до суду та не забезпечив явку свого представника без поважних причин.

Так, згідно ізст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Окрім того, суд бере до уваги, що у рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Між тим, статтями223,257 ЦПК Україниврегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст.223, п. 3 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чиннийЦивільний процесуальний кодекс Україниімперативно встановлює, що у випадку неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогоюстатті 121 ЦПК Українита статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 р.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).

Згідно з положеннями ч.1,9,10 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суду відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду та скасувати заходи забезпечення позову, оскільки, позивач повторно не з`явився в судове засідання та не забезпечив явку свого представника для розгляду справи без поважних причин.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.10,13,44, 131, 223, 257 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника ОСОБА_2 адвоката Крикунова О.В. про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову, - задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поділ спільного майна подружжя,- залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Васильківського міськрайонногосудуКиївської області від 21.02.2018 р. по даній справі.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М.Кравченко