Постанова

від 31.07.2024 по справі 362/835/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року

м. Київ

справа № 362/835/18

провадження № 61-6571св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.

суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

розглянув у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дикого Юрія Олеговича на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року в складі судді Кравченко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в складі колегії суддів Соколової В. В., Мережко М. В., Поліщук Н. В.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, поділ спільного майна подружжя та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку на АДРЕСА_1 , укладений 20 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; поділити спільне майно подружжя, визнавши за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 та на 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3221487002:02:002:0007 за вказаною адресою.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

28 вересня 2023 року ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області заяву ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову задоволено. Позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2018 року в справі.

Суд першої інстанції керувався тим, що повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи позивачка повторно не з`явилась в судове засідання та не забезпечила явку свого представника для розгляду справи без поважних причин. Також суд, керуючись положеннями частин першої, дев`ятої, десятої статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), вважав за необхідне скасувати заходи забезпечення позову.

11 квітня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачка була повідомлена про судові засідання, проте до суду обидва рази не з`явилася, тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки неявка позивача у судове засідання, призначене на 28 вересня 2023 року, є повторною, а заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду на момент ухвалення відповідного процесуального рішення, не надходило.

Не є поважною причиною неявки позивачки в судове засідання перебування її представника ОСОБА_4 в лавах Збройних сил України (далі - ЗСУ), оскільки позивачка не була позбавлена можливості укласти договір про надання професійної правової (правничої) допомоги з іншим адвокатом, що вона і зробила на стадії апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

06 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дикий Ю. О. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, в якій просить судові рішення скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктами 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди помилково виснували про наявність повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленої позивачки, у зв`язку з чим позов залишено без розгляду за відсутності для цього достатніх правових підстав.

Зазначила, що суди безпідставно не врахували перебування представника позивачки ОСОБА_4 в лавах ЗСУ, оскільки Рада суддів України 02 березня 2022 року на своєму офіційному сайті рекомендувала судам за можливістю відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду. Позивачка, перебуваючи з дитиною за кордоном, не отримувала судових повісток про виклик до суду на 20 червня та 28 вересня 2023 року. Вона не є спеціалістом в галузі права і не знала про наслідки неявки в судове засідання.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої частиною другою статті 389 ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані в пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частини перша та п`ята статті 4 ЦПК України).

У частині першій статті 8 ЦПК України закріплено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України).

За пунктом 2 частини першої статті 42 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини другої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (у редакції, чинній до внесення змін Законом України № 3200-IX від 29 червня 2023 року) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Тобто правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: а) належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; б) повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; в) ненадходження від позивача клопотання (заяви) про розгляд справи за його відсутності; г) його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23), від 14 лютого 2024 року у справі № 752/5040/19 (провадження № 61-17634св23), від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22(провадження № 61-6264ск23) виснував, що залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої, пункту 2 частини 7, частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Отже, за змістом наведених положень процесуального закону повернення судової повістки з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23)).

Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України підставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача у судове засідання, відповідно законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Близький за змістом висновок сформульований у постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22), від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22 (провадження № 61-6264св23), від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23).

Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (постанови Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц (провадження № 61-17140св21), від 14 лютого 2024 року у справі № 752/5040/19 (провадження № 61-17634св23), від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23)).

Із матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою секретаря судового засідання у зв`язку з введенням воєнного стану на усій території України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/12022 судове засідання у справі № 362/835/18, призначене на 02 березня 2022 року, знято з розгляду та призначено на 04 липня 2022 року (т. 2, а. с. 202).

Доказів направлення та отримання ОСОБА_1 повідомлення про перенесення справи на 04 липня 2022 року матеріали справи не містять.

Згідно з протоколом судового засідання від 04 липня 2027 року за заявою відповідачів і у зв`язку з відсутністю даних про те, що всі інші учасники справи повідомлені про судове засідання належним чином, розгляд справи відкладено на 16 листопада 2022 року (т. 2, а. с. 207).

Доказів направлення та отримання ОСОБА_1 повідомлення про відкладення справи на 16 листопада 2022 року матеріали справи не містять.

16 листопада 2022 року сторони в судове засідання не з`явилися, розгляд справи перенесено на 09 лютого 2023 року (т. 1, а. с. 10).

01 грудня 2022 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про перенесення призначеного на 16 листопада 2022 року розгляду справи на період військового стану в України у зв`язку з перебуванням позивачки за кордоном та призовом її представника до лав ЗСУ (т. 3, а. с. 15). До заяви долучено конверт, на якому зазначена адреса позивачки у Республіці Польщі: АДРЕСА_2 (т. 3, а. с. 16).

31 січня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про перенесення призначеного на 09 лютого 2023 року розгляду справи на період військового стану в України у зв`язку з перебуванням позивачки за кордоном та призовом її представника до лав ЗСУ (т. 3, а. с. 17). До заяви долучено конверт, на якому зазначена адреса позивачки у Республіці Польщі: АДРЕСА_2 (т. 3, а. с. 18).

При цьому конверт із судовою повісткою про розгляд справи 09 лютого 2023 року направлявся на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , й повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (довідка Ф-20 «П») (т. 3, а. с. 22).

09 лютого 2023 року судове засідання у справі відкладено на 27 квітня 2023 року у зв`язку з клопотанням позивачки (т. 3, а. с. 23).

21 квітня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про перенесення призначеного на 27 квітня 2023 року розгляду справи на період військового стану в України у зв`язку з перебуванням позивачки за кордоном та призовом її представника до лав ЗСУ (т. 3, а. с. 29). До заяви долучено конверт, на якому зазначена адреса позивачки у Республіці Польщі: АДРЕСА_2 (т. 3, а. с. 30).

Конверт із судовою повісткою про розгляд справи 27 квітня 2023 року, який направлявся на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 3, а. с. 34).

27 квітня 2023 року ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 20 червня 2023 року на 10 год (т. 3, а. с. 36).

Судові повістки про час та місце розгляду справи надсилались ОСОБА_1 на поштову адресу: АДРЕСА_3 , однак судова кореспонденція, зокрема ухвала суду від 27 квітня 2023 року та судова повістка про судове засідання, призначене на 20 червня 2023 року на 10 год, повернулись до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 3, а. с. 40).

26 травня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про перенесення призначеного на 20 червня 2023 року розгляду справи на період військового стану в України у зв`язку з перебуванням позивачки за кордоном та призовом її представника до лав ЗСУ (т. 3, а. с. 43). До заяви долучено конверт, на якому зазначена адреса позивачки у Республіці Польщі: АДРЕСА_2 (т. 3, а. с. 44).

20 червня 2023 року судове засідання у справі відкладено на 28 вересня 2023 року у зв`язку з клопотанням позивачки (т. 3, а. с. 45).

Доказів направлення та отримання ОСОБА_1 повідомлення про перенесення справи на 28 вересня 2022 року матеріали справи не містять.

22 серпня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про перенесення призначеного на 28 вересня 2023 року розгляду справи на період військового стану в України у зв`язку з перебуванням позивачки за кордоном та призовом її представника до лав ЗСУ (т. 3, а. с. 51). До заяви долучено конверт, на якому зазначена адреса позивачки у Республіці Польщі: АДРЕСА_2 (т. 3, а. с. 52).

28 вересня 2023 року ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду задоволено, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України підставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача у судове засідання.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачка була у встановленому законом порядку повідомлена про судове засідання, призначене на 20 червня 2023 року, та про судове засідання, призначене на 28 вересня 2023 року. Про судове засідання, призначене на 28 вересня 2023 року, суд першої інстанції взагалі не направляв сторонам, у тому числі позивачці, судових повісток. Не врахував суд першої інстанції і заяви позивачки про те, що вона перебуває за кордоном, продовжуючи надсилати їй судові повістки на адресу її проживання в Київській області.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Апеляційний суд на порушення вимог статей 367, 382 ЦПК України на викладене також уваги не звернув, зазначених порушень не усунув і залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ураховуючи наведене та з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, Верховний Суд висновує про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У зв`язку з наведеним з метою забезпечення завдання цивільного судочинства, а саме забезпечення справедливого розгляду справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 389, 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дикого Юрія Олеговича задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. СитнікСудді:А. І. Грушицький В. М. Ігнатенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров