Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.
справа № 362/835/18 (провадження № 61-6571 ск 24)
20 травня 2024 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дикого Юрія Олеговича на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним, поділ спільного майна подружжя, ухвалою від 20 травня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
2. Статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
3. Також відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
4. Пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
5. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
6. Частиною першою статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
8. Отже суддя-доповідач, отримавши касаційну скаргу має перевірити відповідність її форми і змісту вимогам статті 392 ЦПК України і у випадку якщо касаційна скарга подана без додержання таких вимог постановити ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
9. Також, згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
10. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
11. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2024 року - 3 028,00 грн.
12. Отже вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження у справі колегія суддів також має встановити ціну позову та наявність підстав для відкриття касаційного провадження з урахуванням положень пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
13. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що предметом спору у справі № 362/835/18 є майно подружжя - житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка за указаною адресою, відчужені на підставі укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу, дійсність якого оспорюється позивачем.
14. Отже позов містить майнові вимоги та, відповідно, ціну позову.
15. Водночас звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою представник ОСОБА_1 - адвокат Дикий Ю. О., долучив до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору у розмірі 484,48 грн та вказав у касаційній скарзі, що позов не містить вимог майнового характеру, що є зловживанням процесуальними правами, адже адвокат, який представляє інтереси клієнта в судах, не може не розуміти характер позову та не знати вимог ЦПК України, зокрема, щодо права та порядку звернення із касаційною скаргою до Верховного Суду.
16. В свою чергу колегія судді приймаючи рішення про відкриття касаційного провадження у справі № 362/835/18 за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дикого Ю. О., не перевірила її відповідність приписам статті 392 ЦПК України, зокрема, чи сплачено судовий збір за її подання у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі, а також не встановила ціну позову задля визначення чи підлягають ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 рокукасаційному оскарженню.
17. На мою думку такі порушення вимог ЦПК України можуть вплинути на розуміння учасників справи та сторонніх спостерігачів підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 362/835/18, а також викликати у них сумніви щодо неупередженості як судді-доповідача так і суддів, які входять до складу колегії.
За таких обставин, вважаю, що оскільки спір у цій справі стосується майнових прав, суддя-доповідач встановивши, що ціна позову в касаційній скарзі не вказана, мав залишити касаційну без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання суду, підтвердженої належними доказами, інформації про ціну позову. Отже висновок Верховного Суду про необхідність відкриття касаційного провадження є передчасним.
Суддя В. В. Пророк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2024 |
Оприлюднено | 02.07.2024 |
Номер документу | 120088784 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Пророк Віктор Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні