Постанова

від 11.04.2024 по справі 362/835/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2024року м. Київ

Справа № 362/835/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/3119/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Кравченко Л.М. 28 вересня 2023 року в м. Василькові, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року заяву ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову - задоволено.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поділ спільного майна подружжя - залишено без розгляду.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2018 року у даній справі.

Залишаючи позов без розгляду, суд виходив з того, що позивач повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи повторно не з'явилась в судове засідання та не забезпечила явку свого представника для розгляду справи без поважних причин. Також, суд першої інстанції виходячи з положень ч.ч.1,9,10 ст. 158 ЦПК України вважав за необхідне скасувати заходи забезпечення позову.

Не погодилась із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 , її представником адвокатом Диким Ю.О. подана апеляційна скарга, в якій зазначається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Представник вказує на те, що у зв`язку із збройною агресією РФ вимушена була з дитиною виїхати за кордон на час дії воєнного стану, також позивач дізналась, що її представник - адвокат Чалий В.В. з березня 2022 року до цього часу перебуває у складі ЗСУ, у зв`язку з чим просила суд відкласти розгляд справи до закінчення воєнного стану.

Представник позивача вказує на те, що доказів належного повідомлення позивача чи її представника про час та місце розгляду справи матеріали справи не містять, оскільки судові повістки, які були надіслані судом на адресу позивача були повернуті до суду без вручення. Також, зазначає, що суд першої інстанції за наявності відомостей про фактичне місце проживання позивача за кордоном, продовжував надсилати судові повістки за адресою реєстрації місця проживання позивача в Україні, за якою вона не проживає з березня 2022 року. Разом з цим, суду була відома адреса проживання позивача у Польщі, яка була зазначена на конвертах, в яких позивача присилала до суду заяви про відкладення розгляду справи.

За відсутності вручення позивачу повістки відповідно до ст. ст. 128, 130 ЦПК України, тобто за відсутності доказів її належного повідомлення про розгляд справи, а також з урахуванням заяв позивача про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану, представник вважає відсутніми підстави для застосування судом першої інстанції ч.5 ст. 223 ЦПК України та ч.1 ст. 257 ЦПК України до спірних правовідносин та залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав викладених у ній.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили, а тому керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що в провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Вікторія Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2018 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку за цією ж адресою, кадастровий номер 3221487002:02:002:0007.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2018 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

27 квітня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 20 червня 2023 року на 10 год. 00 хв. /т.3 а.с. 36/.

Судова кореспонденція, а саме ухвала суду від 27 квітня 2023 року та судова повістка про судове засідання призначене на 20 червня 2023 року о 10.00 год., направлена ОСОБА_1 на вказану нею адресу: АДРЕСА_2 , повернулась до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» /т.3 а.с. 40/.

26 травня 2023 року до суду першої інстанції від ОСОБА_6 надійшла заява в якій вона просила перенести розгляд справи призначеної на 20 червня 2023 року о 10.00 год, у зв`язку з перебуванням її представника в ЗСУ та її перебуванням за межами України на період воєнного стану. Просила призначити справу після закінчення воєнного стану в Україні /т.3 а.с. 43,44/.

З журналу судового засідання від 20 червня 2023 року вбачається, що судом було поставлено на обговорення клопотання позивача про відкладення розгляду справи та вирішено відкласти розгляд справи на 28 вересня 2023 року об 11.00 год /т.3 а.с. 45/.

22 серпня 2023 року до суду першої інстанції від ОСОБА_6 надійшла заява в якій вона просила перенести розгляд справи призначеної на 28 вересня 2023 року об 11.00 год, у зв`язку з перебуванням її представника в ЗСУ та її перебуванням за межами України на період воєнного стану. Просила призначити справу після закінчення воєнного стану в Україні /т.3 а.с. 51,52/.

28 вересня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_7 надійшла заява про залишення позову без розгляду, в якій просив залишити позов без розгляду, оскільки позивач обізнаний про судові засідання належним чином кожного разу завчасно присилає заяви про відкладення та не з`являється. Також представник позивача вказував на тривалий розгляд справи та вбачав в діях позивача зловживання процесуальним правами, та з урахуванням вищевикладеного, просив скасувати заходи забезпечення позову /т.3 а.с. 53/.

В судовому засіданні 28 вересня 2023 року судом в нарадчій кімнаті постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду /т.3 а.с58-61/.

Виходячи з положень п.2 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Виходячи з положень п.2 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

В порядку передбаченому ч.ч. 1-8 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

У постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 та від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 вказано на те, що аналіз змісту п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з наведеної підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи, повторно не з'явився саме у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, а не в підготовче засідання.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача не є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

З наведених обставин справи вбачається, що справа тривалий час перебуває на розгляді в суді першої інстанції. Ухвалою суду від 27 квітня 2023 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 20 червня 2023 року на 10 год. 00 хв. /т.3 а.с. 36/.

Позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи призначений на 20 червня 2023 року та 28 вересня 2023 року, що підтверджується її заявами направленими на адресу суду першої інстанції в яких вона просила відкласти розгляд справи призначений на вказані дати, оскільки її представник ОСОБА_8 перебуває в ЗСУ, а вона за межами України /т.3 а.с.43,44, 51,52/.

За таких обставин, встановивши, що позивач повідомлена про судові засідання, проте до суду обидва рази не з'явилася, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки неявка позивача у судове засідання, призначене на 28 вересня 2023 року, є повторною, а заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду, на момент ухвалення відповідного процесуального рішення, не надходило.

Доводи апеляційної скарги про те, що доказів належного повідомлення позивача чи її представника про час та місце розгляду справи матеріали справи не містять, оскільки судові повістки повернулись до суду без вручення, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу судові повістки про час та місце розгляду справи надсилались на вказану нею поштову адресу: АДРЕСА_2 , однак судова кореспонденція, зокрема, ухвала суду від 27 квітня 2023 року та судова повістка про судове засідання призначене на 20 червня 2023 року о 10.00 год., повернулась до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а тому виходячи з положень п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України вважаються врученими позивачу з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, оскільки позивач не повідомила суду іншої адреси.

Також не заслуговують на увагу суду доводи позивача про те, що суд першої інстанції за наявності відомостей про фактичне місце проживання позивача за кордоном, яка була зазначена на конвертах, в яких позивач присилала до суду заяви про відкладення розгляду справи, продовжував надсилати судові повістки за адресою реєстрації місця проживання позивача в Україні, оскільки позивач не повідомила суду іншої адреси в порядку визначеному ч.1 ст. 130 ЦПК України шляхом направлення суду заяви про зміну свого місця проживання або місцезнаходження, а також не вказано адресу електронної пошти. Таким чином, адреса позивача зазначена на конверті, в якому вона присилала заяви про відкладення розгляду справи не є заявою про зміну місця проживання. Крім того, в заявах про відкладення розгляду справи позивачем зазначалась адреса для листування: АДРЕСА_2 , а не адреса її місця проживання за межами України.

Посилання позивача на те, що вона не могла з`явитись в судове засідання до закінчення воєнного стану, та кожного разу просила суд відкласти розгляд справи з цієї підстави, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки введення в країні воєнного стану не є обов`язковою підставою для відкладення розгляду справи до його закінчення. Здійснення судочинства триває і у час введення військового стану, при цьому визначені процесуальним законом строки розгляду справи залишились незмінними. А тривале провадження у справі призводить до порушення прав інших осіб, які приймають участь у розгляді справи.

Посилання позивача, як на поважні причини неявки в судове засідання, на перебування її представника ОСОБА_8 в ЗСУ також не приймаються до уваги суду, оскільки вона не була позбавлена можливості укласти договір про надання професійної правової (правничої) допомоги з іншим адвокатом, що нею і було зроблено на стадії апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції.

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність повторної неявки в судове засідання, належним чином повідомленого позивача. А отже наявні всі обов`язкові умови для застосування передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.

Положеннями ч.9 ст. 158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову є правомірним та відповідає вимогам ч.9 ст. 158 ЦПК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена із додержанням норм процесуального права, а тому не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: М.В. Мережко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 17 квітня 2024 року.