Постанова

від 20.09.2023 по справі 357/14973/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 357/14973/21

провадження № 61-13197св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс»,

третя особа - приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Тетяна Анатоліївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2022 року у складі судді Цукурова В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», третя особа - приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Тетяна Анатоліївна, про визнання зобов`язання припиненим та зняття обтяження,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у грудні 2021 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:

- визнати припиненими зобов`язання за договором іпотеки, зареєстрованим в реєстрі за № 2125, укладеним 14 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 , іпотекодержателем за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (далі - ТОВ «Укрдебт Плюс»), у зв`язку з припиненням основного зобов`язання;

- зняти заборону відчуження з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 19257351 та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 7182879, об'єкт обтяження: квартира в житловому будинку, адреса: АДРЕСА_1 , і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку номер 36339237 (спеціальний розділ), об'єкт нерухомого майна: квартира в житловому будинку, адреса: АДРЕСА_1 .

Зазначений позов обґрунтований тим, що 14 травня 2008 року вона підписала кредитний договір № 340/П/33/2008/840 з ПАТ «КБ «Надра» на підставі якого отримала кредит в сумі 102 391,85 доларів США для купівлі нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» 14 травня 2008 року був укладений договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 2125.

14 травня 2008 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Т. А. було обтяжено квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: накладена заборона відчуження зазначеної квартири, внесено відомості до Державного реєстру іпотек.

Згідно з договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL3N216868 від 23 квітня 2020 року банк відступив права вимоги за кредитними договорами новому кредитору ТОВ «Укрдебт Плюс», в тому числі і за кредитним договором № 340/П/33/2008/840.

Враховуючи викладене, новим кредитором та іпотекодержателем її квартири є ТОВ «Укрдебт Плюс».

Вона 14 травня 2021 року звернулась до відповідача із заявою про реструктуризацію за процедурою, передбаченою Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», в якій просила здійснити обов`язкову реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором № 340/П/33/2008/840 від 14 травня 2008 року, та надіслати їй поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів); у випадку ненадання кредитодавцем всієї інформації про історію здійснення платежів, надати реквізити для здійснення розрахунку в розмірі плати, що сплачена за відступлення права вимоги. До заяви про проведення реструктуризації були додані документи у відповідності до вимог зазначеного Закону.

Також, 14 травня 2021 року вона направила запит на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням надати всю наявну інформацію про історію здійснення платежів, у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 01 січня 2014 року за кожним видом наявного зобов`язання, за кредитним договором.

02 червня 2021 року вона отримала відповідь на запит від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій повідомлялось, що всі документи, які стосуються кредитного договору, передані новому кредитору ТОВ «Укрдебт Плюс», у зв`язку з чим Фонд не в змозі надати запитувану інформацію.

09 червня 2021 року вона від відповідача отримала відповідь на заяву про реструктуризацію, в якій її повідомили про направлення запиту до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на отримання інформації про історію здійснення платежів за кредитною угодою.

Вважає, що нею виконано усі умови проведення реструктуризації, а саме: заява подана у встановлений законом строк - 14 травня 2021 року, про що, також, зазначено і відповідачем у відповіді на заяву від 05 червня 2021 року, усі документи подано у відповідності до вимог законодавства та відповідачем не повідомлялось, що будь-яких документів бракувало та не було достатньо для проведення реструктуризації за Законом.

Умова обов`язкової реструктуризації за Законом відповідає також тому, що предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання, за умови відсутності у власності позичальника іншого житлового нерухомого майна.

Зазначає, що на її адресу по суті поданої нею заяви з вимогою про здійснення обов`язкової реструктуризації, від відповідача не надходило повідомлень щодо задоволення її заяви чи відхилення. ТОВ «Укрдебт Плюс» не здійснило передбачену Законом реструктуризацію за кредитним договором та не повідомило інформації про зміну зобов`язань, не надіслало новий графік, не повідомило письмово, що будь-яких документів бракувало та не було достатньо для проведення реструктуризації, чи будь-яких інших причин. В той же час, обов`язок здійснити реструктуризацію кредитором протягом шестидесяти днів встановлено пунктом 7 розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування».

Виходячи з наданих письмових відповідей як відповідача так і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що у відповідача відсутні первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про надання кредиту, його обслуговування, нарахування процентів, пені (штрафів тощо) та здійснені платежі за кредитною угодою, у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу.

Зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» реструктуризація суми існуючої заборгованості можлива лише за наявності у поточного кредитора документів з інформацією, що надана кредитодавцем про історію здійснення платежів, у тому числі інформації про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформації про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 01 січня 2014 року за кожним видом наявного грошового зобов`язання.

У разі відступлення поточному кредиторові прав вимоги за грошовими зобов`язаннями, передбаченими одночасно кількома договорами, без визначення при цьому суми плати за відступлення права вимоги щодо кожного з таких договорів окремо, сума, яку сплатив поточний кредитор за відступлення йому права вимоги за грошовими зобов`язаннями, передбаченими договором, що підлягає реструктуризації відповідно до цього пункту, обчислюється за відповідною формулою, наведеною у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

Враховуючи дані публічного паспорта активу з продажу 204 кредитних договорів з номером лоту GL3N216868, зазначеної у Законі формули, сума, яку сплатило ТОВ «Укрдебт Плюс» за відступлення йому права вимоги за кредитним договором становить 74 405,67 грн.

Відповідно до квитанції № 0.0.2352835741.1 від 23 листопада 2021 року позивачем повністю сплачено заборгованість за кредитним договором в сумі 74 405,67 грн на розрахунковий рахунок відповідача.

Таким чином, зобов`язання за кредитною угодою є виконаним в повному обсязі. Отже, внаслідок повного виконання основного зобов`язання, припиняється забезпечення його іпотекою, також припиняється обтяження квартири забороною її відчуження.

Оскільки відповідачем не здійснено дій по припиненню іпотеки та зняттю обтяження, а записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки є перешкодами у реалізації позивачем права розпорядження своїм майном, тому наявні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 16 червня 2022 року позов задовольнив.

Визнав припиненими зобов`язання за договором іпотеки, зареєстрованим в реєстрі за № 2125, укладеним 14 травня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 , іпотекодержателем за яким є ТОВ «Укрдебт Плюс», у зв`язку з припиненням основного зобов`язання.

Зняв заборону відчуження з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 19257351 та вилучив з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 7182879, об`єкт обтяження: квартира в житловому будинку, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 19257351 і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку номер 36339237 (спеціальний розділ), об`єкт нерухомого майна: квартира в житловому будинку, адреса: АДРЕСА_1 .

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що на час розгляду справи у позивача існує перешкода щодо розпорядження належною їй квартирою, оскільки в Державному реєстрі іпотек є заборона на її відчуження.

Київський апеляційний суд постановою від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Укрдебт Плюс» залишив без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2022 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, у зв`язку з чим дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Від ТОВ «Укрдебт Плюс» у грудні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про залишення позовних вимог без задоволення.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що відсутні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме неправильне застосування судами норми права - пункту 7 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

Крім того, суд апеляційної інстанції у постанові застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду щодо порушення норм процесуального права у постановах від 04 квітня 2021 року у справі № 418/6010/19, від 10 квітня 2020 року у справі № 522/22023/16-ц.

Висновок апеляційного суду про те, що відповідач не надав контррозрахунку та конкретної інформації щодо простроченої заборгованості є помилковими, оскільки згідно з вимогами Закону кредитор має надати суми заборгованості, які прострочені станом 01 січня 2014 року або про їх відсутність.

Суди попередніх інстанції не взяли до уваги та не врахували, що обов`язки кредитора поширюються на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (у разі переходу до нього прав кредитора).

Фонд надав позивачу окремий лист, згідно з яким повідомив про уступку прав вимог щодо неї відповідачу, та запропонував звертатись до нового кредитора. Таким чином, Фонд не надав позивачу, що звернувся одночасно з листами до двох адресатів, повної відповіді, тому відповідальність за дії сторонніх осіб не можуть покладатися на відповідача.

ПАТ «КБ «Надра» передавало кредитну справу, проте не отримувало детальний розрахунок по кожному платежу - відсутні історії платежів, які здійснювала ОСОБА_1 до 01 січня 2014 року.

Позивач не надала доказів погашення кредитної заборгованості, платіжні документи, розрахунки здійснених платежів та доказів, з яких об`єктивно можливо б було встановити обставини, що мають значення спростування або аналізу листів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка В. С. у лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що відповідь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб містить загальну суму заборгованості, разом з тим, відповідь Фонду на адресу ОСОБА_1 не містить жодних сум заборгованості, а містить посилання на те, що вся документація передана новому кредитору. Загальну суму нічим не підтверджено в силу відсутності у Фонду будь-яких документів по кредитній угоді.

Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» вимагає наявності у нового кредитора всієї інформації про історію здійснення платежів, у тому числі інформації про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 01 січня 2014 року за кожним видом наявного грошового зобов`язання.

Представником товариства під час розгляду справи повідомлено про відсутність у нього документів щодо платежів за кредитної угодою від 14 травня 2008 року 3 340/П/33/2008/840, також представником повідомлено про неможливість підтвердити інформацію про історію платежів в силу їх ненадання попереднім кредитором.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 16 січня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Справа № 357/14973/21 надійшла до Верховного Суду 16 лютого 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 14 серпня 2023 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Між позивачем та ВАТ «КБ «Надра» 14 травня 2008 року було укладено кредитний договір № 340/П/33/2008/840, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала в кредит грошові кошті в сумі 102 391,85 доларів США для купівлі трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Між позивачем та ВАТ «КБ «Надра» 14 травня 2008 року було укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 2125, відповідно до якого приватним нотаріусом Губенко Т. А. було обтяжено квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Між ПАТ «КБ «Надра» та відповідачем 23 квітня 2020 року був укладений договір № GL3N216868 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги з додатком 1, згідно з яким відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами новому кредитору - ТОВ «Укрдебт Плюс», зокрема за кредитним договором № 340/П/33/2008/840.

14 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до відповідача, в якій просила здійснити обов`язкову реструктуризацію за кредитним договором № 340/П/33/2008/840 від 14 травня 2008 року та надіслати їй інформацію про зміну зобов'язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов'язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станомна день проведення реструктуризації та новий графік платежів).

14 травня 2021 року позивач звернулась з письмовим запитом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про надання всієї наявної інформації про історію здійснення платежів, у тому числі інформацію про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформацію про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 01 січня 2014 року за кожним видом наявного зобов`язання за її Кредитним договором.

У відповідь на заяву позивача про здійснення обов`язкової реструктуризації відповідачем була надана письмова відповідь № 2378032 від 05 червня 2021 року про надіслання запиту до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на отримання інформації про історію здійснення платежів за кредитним договором № 340/П/33/2008/840 від 14 травня 2008 року.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на письмовий запит від 14 травня 2021 року позивачу була надана відповідь № 57-036-7284/21 від 27 травня 2021 року з повідомленням про наслідки укладення договору про відступлення прав вимоги, за яким права вимоги за кредитним договором № 340/П/33/2008/840 від 14 травня 2008 року перейшло до відповідача, всі документи, що стосуються зазначеного кредитного договору, були йому передані, та всі документи по угоді доступні на сайті https://prozorro.sale/. У зв`язку з цим, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не в змозі надати запитувану інформацію позивачу, для отримання інформації щодо кредитного договору рекомендує звернутись до відповідача.

На запит відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав відповідь № 57-8922/21 від 01 липня 2021 року з інформацією про передачу усіх документів, що стосуються кредитного договору № 340/П/33/2008/840 від 14 травня 2008 року новому кредитору, тобто ТОВ «Укрдебт Плюс». Також, у відповіді зазначено загальні суми заборгованості станом на 01 січня 2014 року, за основним боргом - 99 207,41 доларів США, прострочена заборгованість за основним боргом - 3 184,44 доларів США, за відсотками - 39 626,83 доларів США, прострочена заборгованість за відсотками - 41 409,29 доларів США.

Відповідач сплатив на користь ПАТ «КБ «Надра» 10 423 955,95 грн за лот № GL3N216868, що підтверджується платіжним дорученням № 148 від 10 квітня 2020 року.

Відповідно до даних публічного паспорту активу з продажу 204 кредитних договорів з номером лоту GL3N216868 (https://prozorro.sale/auction) загальний залишок заборгованості за всіма договорами, права вимоги за якими відступлено відповідачу, складає 918 654 309 грн, загальний залишок заборгованості за кредитом № 340/П/33/2008/840 від 14 травня 2008 року - 6 557 308,23 грн, що не оспорюється сторонами.

Позивачем сплачено на користь відповідача 74 406 грн, призначення платежу: оплата боргу в повному обсязі згідно кредитного договору № 340/П/33/2008/840 від 14 травня 2008 року, що підтверджується квитанцією № 0.0.2352835741.1 від 23 листопада 2021 року.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, іпотекодержателем квартири за адресою: АДРЕСА_1 є відповідач, зареєстровано заборону на нерухоме майно, номер 7182879, запис про іпотеку, номер 36339237 (спеціальний розділ).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення у повній мірі не відповідають, з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, іпотека, як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання, є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права і обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі, зокрема припиненням основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1685цс16 зроблено висновок, що Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.

Оскільки іпотечний договір, як забезпечення основного зобов`язання, є похідним, тому підстави його припинення залежать безпосередньо від належного виконання основного зобов`язання.

Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим, зокрема у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 208/1476/19 (провадження № 61-1701св21).

Із матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Укрдебт Плюс» 17 грудня 2020 року направило ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень основного зобов`язання, в якій вимагало сплатити борг за кредитним договором, розмір якого станом на 23 квітня 2020 року складає 281 658,60 доларів США, що еквівалентно 7 619 879,09 грн, з яких: 102 391,85 доларів США, що еквівалентно 2 770 068,15 грн, заборгованість за тілом кредиту; 179 266,75 доларів США, що еквівалентно 4 849 810,94 грн, заборгованість за процентами. У разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку ТОВ «Укрдебт Плюс» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтями 37, 38 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи викладене, а також те, що основне зобов`язання за кредитним договором не виконано, а іпотечний договір є похідним від основного зобов`язання, тому і підстави для припинення зобов`язань за договором іпотеки відсутні.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про споживче кредитування», передбачено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

Стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

23 квітня 2021 року набув чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» і розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 7, яким передбачено, що зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з пунктом 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом:

1) обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі:

наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;

2) виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 ЗК України. Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:

предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).

Таким чином, законодавець передбачив дві окремі умови (підстави) для здійснення обов`язкової реструктуризації на вимогу позичальника: за умови відсутності кредитної заборгованості станом на 01 січня 2014 року за будь-якими споживчими валютними кредитами - беззаставні, автокредити тощо (підпункт 1 пункту 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування»); за умови наявної заборгованості станом на 01 січня 2014 року, але виключно за валютними кредитами, які забезпечені предметом іпотеки, (квартирою, будинком, в тому числі об`єктом незавершеного житлового будівництва, земельною ділянкою), якщо площа квартири не перевищує 140 квадратних метрів, житлового чи садового будинку - 250 квадратних метрів (підпункт 2 п. 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування»). Крім цього, у підпункті 2 пункту 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» конкретизовано, за якої, хоча б однієї умови, може бути здійснена обов`язкова реструктуризація за валютним кредитом, забезпеченим предметом іпотеки.

Відповідно до підпункту 3 пункту 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Згідно з підпунктом 4 пункту 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов`язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя). У разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.

Відповідно до підпункту 10 пункту 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування», якщо станом на день проведення реструктуризації наявні одночасно такі умови:

- у договорі, зобов`язання за яким підлягають реструктуризації відповідно до цього пункту, здійснено заміну кредитора внаслідок відступлення права вимоги;

- поточний кредитор з причини ненадання йому кредитодавцем, наступними кредиторами, до яких переходили права кредитодавця, всієї інформації про історію здійснення платежів, у тому числі інформації про дату здійснення кожного платежу, суму кожного здійсненого платежу, інформації про призначення кожного здійсненого платежу, суму наявної простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року за кожним видом наявного грошового зобов`язання, не здійснив протягом 60 днів з дня проведення реструктуризації передбачені підпунктом 9 цього пункту обчислення та/або обчислення наявної станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості (окремо за кожним видом грошового зобов`язання та окремо за простроченими платежами, строк сплати яких відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але які кредитор вимагав повернути достроково у зв`язку з простроченням позичальником платежів);

- сукупна сума усіх передбачених договором грошових зобов`язань (а саме, непогашених на момент відступлення грошових зобов`язань із сплати кредиту та зобов`язань із сплати процентів за користування кредитом), право вимоги за яким відступлено, перевищує розмір плати, сплаченої поточним кредитором за відступлення такого права вимоги, то передбачені підпунктом 9 цього пункту обчислення не здійснюються. При цьому грошові зобов`язання позичальника перед таким поточним кредитором зменшуються на суму такого перевищення у такій черговості: у першу чергу зменшується наявна на день реструктуризації сукупна сума заборгованості із сплати кредиту (прострочена заборгованість та заборгованість, строк сплати якої не сплив); у другу чергу зменшується наявна на день реструктуризації сума заборгованості із сплати процентів за користування кредитом за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації.

У разі відступлення поточному кредиторові прав вимоги за грошовими зобов`язаннями, передбаченими одночасно кількома договорами, без визначення при цьому суми плати за відступлення права вимоги щодо кожного з таких договорів окремо, сума, яку сплатив поточний кредитор за відступлення йому права вимоги за грошовими зобов`язаннями, передбаченими договором, що підлягає реструктуризації відповідно до цього пункту, обчислюється у такий спосіб: де А - сума, яку сплатив поточний кредитор за відступлення йому права вимоги за договором, грошові зобов`язання за яким підлягають реструктуризації відповідно до цього пункту; Б - сукупна сума, сплачена поточним кредитором за відступлення йому права вимоги; В - сукупна сума усіх грошових зобов`язань за договорами, права вимоги за якими відступлено; Г - сукупна сума грошових зобов`язань за договором, право вимоги за яким відступлено, що підлягають реструктуризації відповідно до цього пункту.

Отже, цим Законом на кредитора покладено обов`язок провести реструктуризацію заборгованості за договором про споживче кредитування у випадку подання позичальником заяви.

Ураховуючи, що норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті є нормою імперативною, а відповідач без достатньої правової підстави ухилявся від проведення реструктуризації, заявник не позбавлений був права звернутися до суду з позовом про зобов`язання провести реструктуризацію його заборгованості перед банком за кредитним договором, а не про визнання зобов`язань припиненими та зняття обтяження, оскільки положення статті 17 Закону України «Про іпотеку» містить виключний перелік підстав припинення іпотеки.

Як суд першої інстанції, так і апеляційний суд, викладеного вище не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК Українипідставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог із наведених вище підстав.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Враховуючи те, що касаційна скарга ТОВ «Укрдебт Плюс» підлягає задоволенню, то понесені ТОВ «Укрдебт Плюс» судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг в загальному розмірі 7 945 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укрдебт Плюс».

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс», третя особа - приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Тетяна Анатоліївна, про визнання зобов`язання припиненим та зняття обтяження відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг в загальному розмірі 7 945 (сім тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийА. І. Грушицький Судді:С. О. Карпенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк