Рішення

від 13.10.2023 по справі 501/398/23

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 13.10.2023

Справа № 501/398/23

2/501/243/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Петрюченко М.І.

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: ТОВ «Трансгрейнтермінал»

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги: профспілка робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ»

предмет та підстави позову: про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник відповідача адвокат Нестругіна Т.В.,

голова профспілки робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» - Бризгалов С.О.,

ухвалив рішення та

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 25.01.2023 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Трансгрейнтермінал» (третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги: профспілка робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, згідно якого просить суд:

- поновити ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів господарського відділу ТОВ «Трансгрейнтермінал»;

- зобов`язати ТОВ «Трансгрейнтермінал» провести виплату ОСОБА_1 заобітної плати за вес час вимушеного прогулу, починаючи з 24 грудня 2022;

- допустити негайне поновлення на роботі та виплату заробітної плати за один місяць.

Позов обґрунтованотим,що позивачпрацював вТОВ «Трансгрейнтермінал» на посаді водія автотранспортних засобів господарського відділу ТОВ «Трансгрейнтермінал».

Наказом відповідача №378-К від 23.12.2022 позивача звільнено з роботи 26.12.2022 у звязку із скороченням чисельності або штату працівників за п.1 ст.40 КЗПП України.

Позивач стверджує, що вказаний наказ є незаконним, оскільки не доведено законності змін в організації і праці шляхом скорочення чисельності працівників Підприємства; не отримано згоду на звільнення від профспілкової організації; відповідачем не виконано вимоги ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2КЗпП України щодо його працевлаштування, йому не запропоновано всі наявні вакантні посади, що відповідають його кваліфікаційному рівню протягом періоду звільнення; при звільненні було порушено переважне право позивача на залишенні на роботі, тощо.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Представник відповідача 12.05.2023 надав до суду відзив на позов (а.с.95-49), просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем було дотримано всіх чинних норм трудового законодавства, позивачем не надано належних доказів його переважного права залишення на роботі, на підприємстві не відбувалось масового звільнення працівників.

Голова профспілки робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» - Бризгалов С.О. 18.05.2023 надав до суду письмові пояснення (а.с.76-78), просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що дії відповідача зі звільнення позивача порушують процедуру звільнення позивача.

Представник відповідача 24.05.2023 надав до суду заперечення на письмові пояснення (а.с.80-83).

Представник відповідача 05.07.2023 надав до суду додаткові письмові пояснення (а.с.108-110).

В судовому засіданні позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на підстави викладені у позовні заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на пояснення викладені у відзиві на позов та запереченнях на письмові пояснення.

Голова профспілки робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» - Бризгалов С.О. в судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 08.02.2023 відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.21-22).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 06.07.2023 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансгрейнтермінал» копії документів (а.с.132-133).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено,що позивачпрацював вТОВ «Трансгрейнтермінал» на посаді водія автотранспортних засобів господарського відділу ТОВ «Трансгрейнтермінал», що підтверджується копією сторінок трудової книжки позивача (а.с.6).

Наказом директора ТОВ «Трансгрейнтермінал» №13/22 від 14.10.2022 «Про скорочення штату та чисельності з наступним звільненням робітників», скорочено штат та чисельність працівників ТОВ «Трансгрейнтермінал» 26.12.2022 року за посадою «Водій автотранспортних засобів» підрозділу «Господарський відділ» - 1 штатна одиниця (а.с.50).

Директором ТОВ «Трансгрейнтермінал» 25.10.2022 за вихідним №120/22 на адресу голови профспілки робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» - ОСОБА_2 направлено повідомлення про заплановане скорочення штату та чисельності працівників ТОВ «Трансгрейнтермінал» (а.с.51).

ОСОБА_1 повідомлений про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників 14.10.2022 без пропозиції перейти на іншу посаду у зв`язку з їх відсутністю (а.с.4).

Наказом відповідача №378-К від 23.12.2022 позивача звільнено з роботи 26.12.2022 у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників за п.1 ст.40 КЗПП України (а.с.5).

Також, судом досліджено копії:

- статуту профспілки робітників морського транспорту морського порту Чорноморськ (а.с.34-36);

- Наказу №27/21 від 29.10.2021 «Про закріплення службового автомобіля» (а.с.52);

- статуту ТОВ «Трансгрейнтермінал» (а.с.53-62);

- витягів зі штатного розпису ТОВ «Трансгрейнтермінал» (а.с.111-112, 156-157);

- подорожнього листка (а.с.128);

- подорожнього листа службового легкового автомобіля №52 від 01.10.2022, виданий ТОВ «Трансгрейнтермінал» водію автотранспортних засобів ОСОБА_3 на автомобіль Renault Daster НОМЕР_1 (а.с.139);

- службову записку начальника господарського відділу Шестопалова А.М. від 04.10.2022 про преміювання водія автотранспортних засобів ОСОБА_3 за жовтень 2022 за оперативне, своєчасне і якісне виконання завдань, пов`язаних з перевезенням працівників ТОВ «Трансгрейнтермінал» (відрядження м.Южне) (а.с.129, 140);

- наказу ТОВ «Трансгрейнтермінал» №302-К від 04.10.2022 про звільнення ОСОБА_3 (а.с.144).

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується.

Згідно із частинами 1-3 статті 21КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.

Статтею 5-1КЗпП України забезпечено правовий захист громадян від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У пункті 19 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від06листопада 1992року №9«Про практикурозгляду судамитрудових спорів» роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У постанові по справі №761/25605/17 від 21.02.2020 Верховний Суд наголосив на факторах, які можуть бути передумовою для скорочення чисельності або штату працівників. Верховний Суд підтверджує, що роботодавець не може безпідставно здійснювати скорочення штату чи чисельності працівників.

Так, пунктом 1 статті 40КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником, або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, передбачених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України).

За частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, власник, або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж самому підприємстві, в установі, організації.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Відповідно до частини третьої статті 49-2КЗпП України роботодавець є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору.

Таким чином, при скороченні чисельності або штату вказаною нормою встановлено обов`язок власника підприємства або уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Наказом директора ТОВ «Трансгрейнтермінал» №13/22 від 14.10.2022 «Про скорочення штату та чисельності з наступним звільненням робітників», скорочено штат та чисельність працівників ТОВ «Трансгрейнтермінал» 26.12.2022 року за посадою «Водій автотранспортних засобів» підрозділу «Господарський відділ» - 1 штатна одиниця (а.с.50).

Разом з тим, докази в обґрунтування зміни істотних умов праці працівникам підприємства в матеріалах справи відсутні, ніяких інших документів (економічні розрахунки економічного обґрунтування істотних умов праці працівників підприємства, тощо), як підстави для прийняття цього наказу, матеріали справи не містять, представником відповідача не надано таких доказів і в суді.

Мотиви, якими керувався відповідач під час прийняття наказу від 14.10.2022№13/22 носять загальний характер, без зазначення конкретних підстав для його прийняття.

Таким чином,суд доходитьдо висновкупро те,що відповідачемне доведеноналежними ідопустимими доказамизаконність змінв організаціїі працішляхом скороченнячисельності працівниківПідприємства,ліквідації з26.12.2022 за посадою «Водій автотранспортних засобів» підрозділу «Господарський відділ» - 1 штатна одиниця, яку обіймав позивач, що надавало б відповідачу право на застосування п.1 ст.40 КЗпП України, як результат прийняття оскаржуваного наказу.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що право визначати чисельність і штат працівників належить власникові або уповноваженому ним органу і ніхто не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників. Власник має право на свій розсуд вносити зміни у штатний розпис. Вказане право підприємству надано відповідно до ст.64ГК України (підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис).

Відтак, прийняття рішення про скорочення штату або чисельності працівників хоч і є правом роботодавця, однак таке право не є абсолютним, оскільки судом визначено невиключний перелік підстав, що свідчать про обґрунтованість такого рішення.

Крім того, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав обов`язок щодо надання позивачу пропозицій про всі наявні на Підприємстві вакансії, які з`явилися протягом двох місяців і які існували на день звільнення.

Так, ОСОБА_1 повідомлений про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників 14.10.2022 без пропозиції перейти на іншу посаду у зв`язку з їх відсутністю (а.с.4).

Проте, працевлаштування попередженого про звільнення у зв`язку із скороченням штату працівника є обов`язком роботодавця, і такий обов`язок роботодавцем повинен виконуватися добросовісно без застосування надмірного формалізму, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових правовідносин.

Невиконання обов`язку щодо працевлаштування вивільненого працівника, безумовно негативно впливає на законність процедури скорочення штату та слугує підставою для поновлення вивільненого працівника на роботі.

У розумінні частин першої-другої статті 49-2КЗпП України порівняння продуктивності праці і кваліфікації працівників має проводитись роботодавцем на початку процедури скорочення, а якщо точніше, то перед попередженням конкретного працівника про наступне вивільнення. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40КЗпП України самостійними підставами, серед інших, змін в організації виробництва та праці визначено, зокрема, скорочення чисельності працівників і окремо скорочення штату працівників.

Чисельність працівників - це списковий склад працівників, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 07 квітня 2011 року № 114/06/187-11).

Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Факторами, якими може бути зумовлена потреба скорочення чисельності або штату працівників є, зокрема: наміри роботодавця матеріально стимулювати працівників для здійснення потрібного обсягу робіт меншою кількістю персоналу через суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваної роботи, для чого працівникам встановлюються відповідні доплати за рахунок утвореної економії фонду заробітної плати; вдосконалення виробництва за допомогою автоматизації виробничих процесів, упровадження яких зумовлює зменшення кількості працівників певних професій і спеціальностей, потрібних для виконання роботи; перепрофілювання підприємства; зменшення обсягу виробництва продукції; інші несприятливі фактори та кризові явища у соціально-економічному розвитку суспільства.

З огляду на викладене скорочення чисельності працівників і скорочення штату підприємства - поняття не тотожні, оскільки зі скороченням чисельності майже завжди відбувається скорочення штату і зміна чисельності працівників відповідно відображається у штатному розписі. А при скороченні штату чисельність може не тільки не зменшитися, а інколи навіть збільшитися.

Саме такі правові позиції наведені Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 761/25605/17 (провадження № 61-12187св19).

Так, згідно копії витягів зі штатного розпису ТОВ «Трансгрейнтермінал» станом на 01.10.2022 на посаді водія автотранспортних засобів підрозділу «Господарський відділ» - наявні 3 штатних одиниці (а.с.156-157).

Відповідно до копії наказу ТОВ «Трансгрейнтермінал» №302-К від 04.10.2022 звільнено ОСОБА_3 04.10.2022 з посади водія автотранспортних засобів підрозділу «Господарський відділ» за угодою сторін (а.с.144).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив обставини його звільнення 04.10.2022 з посади водія автотранспортних засобів підрозділу «Господарський відділ» за угодою сторін та пояснив, що наразі працює на посаді водія в ТОВ «ТрансБалтермінал» на автомобілях, які працювали у відповідача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на 04.10.2022 на посаді водія автотранспортних засобів підрозділу «Господарський відділ» працював ще одни водій, який звільнився та у штатному розписі відбулись зміни.

Відповідно до частини першої статті 42-1 КЗпП України, працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Отже, на момент звільнення позивача у штатному розписі ТОВ «Трансгрейнтермінал» станом на 04.10.2022 наявна 1 штатна одиниця посади водія автотранспортних засобів підрозділу «Господарський відділ», якій позивач відповідає за освітньо-кваліфікаційними ознаками. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, суд погоджується з доводами сторони позивача щодо недотримання відповідачем вимог ч.3 ст.49-2 КЗпП України.

Згідно з вимогами статті 43КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Верховний суд у своїй постанові від 18 вересня 2021 у справі № 174/557/16-ц вказав, що розглядаючи трудовий спір, суд повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення. В аспекті положень частини сьомої статті 43 КЗпП України, частини шостої статті 39Закону України«Про професійніспілки,їх правата гарантіїдіяльності» суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права. Обґрунтованість рішення профспілкового органу повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України). Рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав. Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей.

Наведене свідчить про те, що рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на звільнення працівника не є абсолютним та не є обов`язковим як для суду так і для власника або уповноваженого ним органу.

Директором ТОВ «Трансгрейнтермінал» 25.10.2022 за вихідним №120/22 на адресу голови профспілки робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» - ОСОБА_2 направлено повідомлення про заплановане скорочення штату та чисельності працівників ТОВ «Трансгрейнтермінал» (а.с.51).

Голова профспілки робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» - Бризгалов С.О. в письмових поясненнях та в судовому засіданні вказує, що профспілка була позбавлена можливості вносити пропозиції щодо проведення консультацій, перегляду строків звільнення, звільнення працівника під час війни є неприпустимим.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє погодження на звільнення, або обґрунтована відмова про звільнення позивача.

В той же час, положення ст.49-4 КЗпП України стосується лише випадків ліквідації, реорганізації підприємства, зміни форм власності або часткового зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці.

У даному випадку у ТОВ «Трансгрейнтермінал» скорочувалась лише одна посада і таке скорочення посади не було пов`язане із ліквідацією, реорганізацією підприємства, зміною форми власності або частковим зупиненням виробництва, рішення про ліквідацію, реорганізацію підприємства, зміну форми власності або про часткове зупинення виробництва не приймалось.

Оскільки рішення про ліквідацію, реорганізацію підприємства, зміну форми власності або про часткове зупинення виробництва не приймалось, то не мали проводитись не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення, і консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

За таких обставин, посилання профспілкового органу на порушення вимог ст.49-4 КЗпП України не є належним правовим обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення Позивача.

Конвенцією Міжнародної організації праці про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року у пункті «а» частини 2 статті 9 визначено, що тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавці.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява №26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з викладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд, зауважує, що визнання наказу про звільнення незаконним автоматично тягне за собою поновлення працівника на роботі та обов`язок роботодавця виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу (аналогічного висновку дійшов ВССУ при розгляді справи № 223/30/16-ц від 25.09.2017).

Оскільки суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивача, то в порядку ст.235КЗпП України позивач має право на стягнення на свою користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов щодо суті позовних вимог.

Також, враховуючи положення статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за один місяць.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 133ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із задоволенням позову, судовий збір на користь держави слід стягнути з ТОВ «Трансгрейнтермінал» у розмірі 1073,60 грн.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Трансгрейтермінал»(третяособа настороні позивача,яка незаявляє самостійнівимоги:профспілка робітниківморського транспортуморського порту«Чорноморськ» пропоновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів господарського відділу ТОВ «Трансгрейнтермінал».

Зобов`язати ТОВ «Трансгрейнтермінал» провести виплату ОСОБА_1 заобітної плати за вес час вимушеного прогулу, починаючи з 24 грудня 2022 з утриманням податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з ТОВ «Трансгрейнтермінал» на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Відповідно до ст.430ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Іллічівського міського

суду Одеської області М.І.Петрюченко