Ухвала

від 25.07.2024 по справі 501/398/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2024 року

м. Київ

справа № 501/398/23

провадження № 61-7243ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 18 березня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансгрейнтермінал»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Профспілка робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

14 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 18 березня 2024 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Заявником засобами поштового зв'язку надіслано до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та касаційну скаргу в новій редакції.

У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження заявник вказує, щокопію повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції він отримав у канцелярії суду 15 квітня 2024 року. Також зазначає, що копія повного тексту оскаржуваного судового рішення апеляційним судом на його поштову адресу не надсилалась, у матеріалах справи відсутні докази такого відправлення. Знову долучає до касаційної скарги копію підтвердження про вручення документа.

Слід зауважити, що наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження суд вже визнавав неповажними. Заявнику в ухвалі від 23 травня 2024 року було запропоновано подати заяву про поновлення указаного строку із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів.

Проте заявником так і не було надано належних доказів щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України, а із доданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити, чи був порушений апеляційним судом порядок вручення судового рішення.

У зв'язку з тим, що безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявнику необхідно направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (довідку апеляційного суду щодо надіслання на адресу ОСОБА_1 на виконання вимог статті 272 ЦПК України копії повного тексту постанови Одеського апеляційного суду від 18 березня 2024 року (а не у відповідь на заяву про видачу копії такої постанови) та щодо отримання/неотримання останнімкопії такої постанови).

Крім того, заявником надіслано до Верховного Суду касаційну скаргу в новій редакції. Проте уточнена касаційна скарга так і не містить посилання на конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга з відповідним обґрунтуванням.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав).

Отже, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 127, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 18 березня 2024 року за заявою ОСОБА_1 неповажними.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду від 18 березня 2024 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов