Постанова

від 25.10.2023 по справі 420/155/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/155/23

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області Хасаєва Тимура Хасановича, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/155/23 за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Таїровського селищного голови Одеського району Одеської області Хасаєва Т.Х., про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, яка полягає у невчиненні дій у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по АДРЕСА_1 ; зобов`язано Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області вчинити дії у межах компетенції щодо будівництва дорожнього покриття за встановленим будівельними нормами, державними стандартами та нормами по АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду №420/155/23. Судом встановлено Таїровській селищній раді Одеського району Одеської області строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року у справі №420/155/23 та зобов`язано Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року у справі №420/155/23 протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

На виконання вказаної ухвали суду, 11.08.2023 року (вх.№ЕП/27526/23) надійшов звіт Таїровської селищної ради про виконання рішення суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2023 року було визнано поданий 11.08.2023 року представником відповідача Ватан О.С. звіт про виконання рішення суду таким, що не підтверджує виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у адміністративній справі №420/155/23.

Суд зобов`язав Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року в адміністративній справі №420/155/23 протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали.

Також, суд попередив Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області про те, що в разі неподання звіту суд своєю ухвалою може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ч.2 ст.382 КАС України.

Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про прийняття звіту.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Так, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наведені в поданому звіті обставини: прийняття рішення про внесення змін в бюджет селищної ради на 2023 рік та укладання договору про виготовлення проектно-кошторисної документації, свідчать про наявність наміру вчинити дії, спрямовані на повне виконання рішення суду у даній справі, зокрема про створення умов, необхідних для такого виконання.

При цьому, як встановлено з поданого звіту, рішення суду станом на дату прийняття даної ухвали залишається не виконаним.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин щодо виконання відповідачем рішення суду від 03.04.2023 року, суд дійшов до висновку, що рішення суду по справі №420/155/23 є невиконаним, а тому суд не прийняв звіт представника відповідача про виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на наступне.

Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу наведеного вбачається, що положення статті 382 КАС України не передбачають заборону встановлення судового контролю вже після винесення рішення суду по суті спору.

Колегія суддів зазначає, що процесуальне законодавство містить наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання (на думку позивача) судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду по справі №520/1744/18 від 30 грудня 2020 року.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі «Ліпісвіцька проти України» (заява11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24- 27 рішення від 13 червня 2006 року у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), N 2132/02).

У пункті 25 рішення від 22 лютого 2005 року у справі «Шаренок проти України» (заява35087/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (див. п. 34 рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 589498/0).

Колегія суддів наголошує, що кінцева належна мета будь-якого судового процесу та виконавчого провадження, як його наслідок, є виконання судового рішення в повному обсязі та без жодних штучних процедурних затримок.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи було правильно не прийнято звіт про виконання рішення суду з тих підстав, що вказане рішення не виконано в повному та належному обсязі.

Колегія суддів враховує вчинені відповідачем дії на виконання вказаного рішення суду, зокрема, прийняття рішення за №616-VIII «Про внесення змін до рішення Таїровської селищної ради від 22 грудня 2022 року №474-VIII «Про бюджет Таїровської селищної територіальної громади на 2023 рік», укладення договору №01-1108/23 щодо виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту «Нове будівництво дороги від вул.Пивоварна до вул. Старої Люстдорфської дороги вздовж залізничної колії та траси М-27 на масиві 20 смт.Таїрове Одеського району Одеської області» (Код ДК 021:2015 71240000-2 - Архітектурні, інженерні та планувальні послуги), тощо.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу відповідача, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року, яке належить виконати, набрало законної сили ще 04 травня 2023 року, водночас, станом на час подання звіту (серпень 2023 року) повністю виконано не було, при цьому, і станом на час розгляду даної апеляційної скарги (жовтень 2023 року) відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції доказів належного та повного виконання рішення суду.

Колегія суддів враховує ту обставину, що виконання вказаного рішення (з огляду на специфіку зобов`язальної частини) не може бути не лише одномоментним, а й швидким, водночас, суд в порядку здійснення судового контролю повинен відслідковувати обставини та процес виконання рішення в динаміці та з урахуванням вказаного вчиняти відповідні дії, передбачені КАС України для стимулювання повного виконання рішення суду, зокрема, надавати новий строк для подання звіту, накладення штрафу за не виконання рішення суду на відповідних осіб, тощо.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук