Постанова

від 25.10.2023 по справі 333/6460/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 25.10.2023 Справа № 333/6460/23

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний № 333/6460/23 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальова Ю.В.

Провадження №22-ц/807/1942/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаряПодліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Камалової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2023 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування позову зазначає, що предметом спору у цій позовній заяві є стягнення боргу в загальному розмірі 1 999000,00 грн за наступними договорами:

- Договір позики від 05 вересня 2021 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на загальну суму 80100 грн, зі строком повернення грошових коштів 05 вересня 2022 року;

Договір позики від 14 вересня 2021 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який діяв в інтересах ОСОБА_4 на загальну суму 40000 доларів США, зі строком повернення грошових коштів 05 вересня 2022 року (що станом на укладення договору було еквівалентно 1. 067680 грн, а станом на момент настання невиконання зобов`язання (15 вересня 2022 року), еквівалентно 1. 462800 грн (з розрахунку 36,57 грн за 1 долар США);

- Договір позики від 25 жовтня 2021 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на загальну суму суму 116100 грн, зі строком повернення грошових коштів 25 жовтня 2022 року;

- Договір позики від 25 жовтня 2021 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на загальну суму 178000 грн, зі строком повернення грошових коштів 25 жовтня 2022 року;

- Договір позики від 25 жовтня 2021 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на загальну суму 162000 грн зі строком повернення грошових коштів 25 жовтня 2022 року.

Станом на день звернення до суду з позовом ОСОБА_4 свої зобов`язання не виконав, кошти отриманні в позику не повернув.

23 лютого 2023 року ОСОБА_2 стало відомо, що у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. заведено та відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та був позичальником за вищевказаними договорами. В той же день, позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вимогу кредитора, яка 01 березня 2023 року була зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 20.

До складу спадщини входять:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222289000:02:004:0005, площею 3,3334 га, розташована за адресою: Київська область, Караглицькаий район, Шпендівська сільська рада;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222288200:03:007:0005, площею 3,0026 га, розташована на території Сущанської сільської ради, Обухівського району, Київської області;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222288800:02:323:0024, площею 3,0499 га, розташована за адресою: Київська область, Караглицький район, Черняхівська сільська рада;

- земельна ділянка з кадаствроим номером 3222289000:02:008:0024, площею 1,4000 га, розташована на території Шпендівської сільської ради Обухівського району Київської області;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3224281200:01:001:0101, площею 1,8300 га, розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Брилівка;

- квартира, загальною площею 77,9 кв.м., житлова площа 47,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями зазначеного майна є батьки ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які отримали свідоцтва про право на спадщину за законом щодо земельних ділянок.

Оскільки після смерті ОСОБА_4 зобов`язання з повернення позики входять до складу спадщини, то підлягають застосуванню норми ст.1282 ЦК України щодо обов`язку його спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у зв`язку з чим ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на його користь заборгованість за вищевказаними договорами позики в загальному розмірі 1 999000,00 грн.

Разом з позовною заявою, ОСОБА_2 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із заявою про забезпечення позову у цивільній справі № 333/6460/23 в порядку ст.ст.149-150 ЦПК України.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 подав до суду позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами позики, укладені між позивачем та сином відповідачів ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , які успадкували майно після його смерті отримавши у приватного нотаріуса Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, зазначені в позовній заяві. ОСОБА_2 зазначив, що враховуючи предмет спору у цій справі в якій є стягнення боргу в загальному розмірі 1 999000,00 грн, тому на цей час виникла нагальна потреба у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на вищевказані земельні ділянки та квартиру, що належала померлому (на земельні ділянки спадкоємці отримали свідоцтва про право на спадщину, а на квартиру спадкоємці ще не отримали свідоцтво про право на спадщину). Позивачу стало відомо, що відповідачі або інші особи, які діють в інтересах відповідачів, підшукують покупців на квартиру, право власності на яку поки, що зареєстровано за померлим ОСОБА_4 та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою щоб відразу після оформлення спадщини здійснити її продаж, про що свідчать відповідні роздруківки оголошень із інтернет-платформи для розміщення оголошень, очевидно, що відповідачами будуть здійснені також спроби продажу, поділу або вчинення інших дій і щодо земельних ділянок щоб не допустити або утруднити стягнення на успадковані земельні ділянки. При цьому, будь-якого іншого у відповідачів, окрім квартири у м. Мелітополь Запорізької області, яке наразі знаходиться під окупацією російської федерації, немає. Відтак, ОСОБА_2 вважає, що відповідачі можуть розпорядитися, зокрема, але не виключно, здійснити відчуження, майном спадкодавця на власний розсуд ще до ухвалення рішення по суті справи, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, у зв`язку із чим є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, а саме накладенні арешту на спадкове майно та забороні вчиняти дії з таким майном.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_2 просив суд накласти арешт на спадкове майно, а саме:

- на земельну ділянку за кадастровим номером 3222289000:02:008:0024, площею 1,4000 га, розташовану на території Шпендівської сільської ради Обухівського району Київської області;

- на земельну ділянку за кадастровим номером 3222289000:02:004:0005, площею 3,3334 га, розташовану за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Шпендівська сільська рада;

- на земельну ділянку за кадастровим номером 3222288800:02:323:0024, площею 3,0499 га, розташовану за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Черняхівська сільська рада;

- на земельну ділянку за кадастровим номером 3222288200:03:007:0005, площею 3,0026 га, розташовану на території Сущанської сільської ради, Обухівського району, Київської області;

- на земельну ділянку за кадастровим номером 32244281200:01:001:0101, площею 1,8300 га, розташовану за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Брилівка;

- на квартиру загальною площею 77,79 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2259873880000.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно реєстрації будь-яких змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вищезазначеного нерухомого майна.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі, забезпечено позов, шляхом накладення арешту на вищевказане нерухоме майно, а також вчинення щодо нього будь-яких реєстраційних дій.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2023 року і ухвалити нове судове рішення про відмову в забезпеченні позову позивачу у цій справі. Судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покласти на відповідача.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що квартиру за адресою: АДРЕСА_1 відповідачі мають право та намір відчужувати, оскільки вони не мають навіть ключів від неї, а дану квартиру їх син ОСОБА_4 купив у ТОВ «Ноттінг хілл» засновником та директором якого є ОСОБА_2 .. Також, позивач приховав від суду про існування у Солом`янському районному суді м. Києва двох судових проваджень за позовом ТОВ «Ноттінг хілл» до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу квартири (ЄУН №760/5467/23, ЄУН №760/5150/23) у зв`язку з чим, відповідачі не можуть не лише відчужувати вказану квартиру, але й отримати відповідне свідоцтво про право на спадшину, тому квартира лишається неоформленою. Судом не враховано співмірність забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. У своїй сукупності суд арештував майно орієнтовно на суму 12025000,00 грн, що в шість разів перевищує ціну позову. Після смерті сина, відповідачам не передавалися оригінали договорів позики, маючи довірливі стосунки з сином, вони не могли не знати про отримання ним зазначених грошових коштів у позику, що викликає на їх думку значний сумнів у їх реальності, відповідні судові експертизи будуть проведені в рамках справи під час її розгляду.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 , адвокат Дем`янчук Г.В. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне судове рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_2 та йогопредставник,адвокат Дем`янчукГ.В.,будучи належнимчином повідомленими продату,час тамісце розглядусправи відповіднодо вимогпроцесуального законодавствадо апеляційогосуду нез`явились.Від представника ОСОБА_2 ,адвоката Дем`янчукГ.В.надійшло клопотанняпро відкладеннярозгляду справи,оскільки вона приймаєучасть віншому судовомузасіданні (а.с.174).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому,колегія суддівзауважує,що Європейський суд з прав людини у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", рішення від 7 липня 1989 року, заява №11681/85, п. 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_2 реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві на апеляційну скарзі, та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України),апеляційний судвважає запотрібне розглянутисправу вданому судовомузасіданні, відмовивши в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 , адвоката Дем`янчук Г.В. про відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Статтею 10ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15ЦКУкраїни визначено,що кожнаособа маєправо назахист свого цивільного правау разійого порушення,невизнання абооспорювання.

Ухвала суду першоїінстанції мотивованатим,що ураховуючивикладені узаяві ОСОБА_2 прозабезпечення позовуобставини щодоневиконання ОСОБА_4 ,спадкоємцями якогоє йогобатьки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 умов договорів позики від05вересня 2021року,від 14вересня 2021року,та трьохдоговорів позики від25жовтня 2021року,зважаючина розмірзаборгованості,що стягуєтьсяз спадкоємцівпозичальника, судпершої інстанціїдійшов висновку,що невжиттязаходів забезпеченняпозову можеістотно ускладнитичи унеможливитиефективний захистправ стягувача ОСОБА_2 .Накладення арештуна земельніділянки за кадастровими номерами 3222289000:02:008:0024, площею 1,4000 га, 3222289000:02:004:0005, площею 3,3334 га, 3222288800:02:323:0024, площею 3,0499 га, 3222288200:03:007:0005, площею 3,0026 га, 32244281200:01:001:0101, площею 1,8300 га, а також на квартиру загальною площею 77,79 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2259873880000, із забороною вчинення щодо них будь-яких реєстраційних дій, які належали позичальнику ОСОБА_4 на праві власності та входять до складу спадшини після його смерті, у межах суми заборгованості є співмірними із заявленими ОСОБА_2 позовними вимогами. Зазначений захід забезпечення позову спрямований саме на забезпечення вказаного нерухомого майна до повного виконання судового рішення, унеможливлює розпорядження майном, забезпечує збалансованість інтересів сторін.

З таким висновком погоджується апеляційний суд виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 150ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та ( або ) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплати відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу".

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

Судом встановлено, що в провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді справа ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за доворами позики (а.с.1-10).

Предметом спору уцій справіє стягненняборгу задоговорами позикивід 05вересня 2021року,від 14вересня 2021року, та трьохдоговорів позики від25жовтня 2021року назагальну суму 1999000,00грн,які булиукладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ..

Станом на день звернення до суду з позовом ОСОБА_4 свої зобов`язання не виконав, кошти отриманні в позику не повернув.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , про що складено відповідний актовий запис № 5731 (а.с.25).

В позові ОСОБА_2 зазначає, що 23 лютого 2023 року йому стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, у зв`язку із чим 01 березня 2023 року останні й звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С., у якої відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , із заявою про вимогу кредитора від 23 лютого 2023 року.

Відповідачі є спадкомцями першої черги за законом після смерті сина ОСОБА_4 особи боржника перед позивачем.

Відповідно до статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті соби або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Отже, зі смертю боржнка зобов`язання з повернення позики входять до складу спадщини та підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою ціє норми.

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входять:

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222289000:02:004:0005, площею 3,3334 га, розташована за адресою: Київська область, Караглицькаий район, Шпендівська сільська рада; - земельна ділянка з кадастровим номером 3222288200:03:007:0005, площею 3,0026 га, розташована на території Сущанської сільської ради, Обухівського району, Київської області;- земельна ділянка з кадастровим номером 3222288800:02:323:0024, площею 3,0499 га, розташована за адресою: Київська область, Караглицький район, Черняхівська сільська рада; - земельна ділянка з кадаствроим номером 3222289000:02:008:0024, площею 1,4000 га, розташована на території Шпендівської сільської ради Обухівського району Київської області; - земельна ділянка з кадастровим номером 3224281200:01:001:0101, площею 1,8300 га, розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Брилівка;- квартира, загальною площею 77,9 кв.м., житлова площа 47,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 341421222 від 03 серпня 2023 року та № 341420283 від 03 серпня 2023 року вбачається, що за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в рівних частках на підставі свідоцтв про право на спадщину зареєстровано право власності на вищевказані земельні ділянки.

Факт успадкування вказаних земельних ділянок після смерті ОСОБА_4 підтверджується також виданими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. відповідачам свідоцтвами про право на спадщину за законом, які містяться в матеріалах справи ( а.с.28-35).

Окрім того, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що за померлим сином відповідачів ОСОБА_4 зареєстроване право власності на квартиру загальною площею 77,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36-55), спадкоємцями якої також є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оскільки прийняли спадщину після смерті сина.

Подаючи заяву про забезпечення позову, позивач мотивував необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та забороною відповідним органам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно реєстрації будь-яких змін в Державному реєстрі речових прав та інше щодо нерухомого майна, обґрунтованим припущенням, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у розмрі 1999000,00 грн, оскільки за життя ОСОБА_4 належало майно, а саме: земельні ділянки за кадастровими номерами 3222289000:02:008:0024, площею 1,4000 га, 3222289000:02:004:0005, площею 3,3334 га, 3222288800:02:323:0024, площею 3,0499 га, 3222288200:03:007:0005, площею 3,0026 га, 32244281200:01:001:0101, площею 1,8300 га, а також на квартиру загальною площею 77,79 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2259873880000, спадкоємцями якого наразі є його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які на вказані земельні ділянки вже отримали свідоцтва про право власності (а.с.57-74).

Установивши обставинищодо невиконанняборжником ОСОБА_4 ,спадкоємцями якогоє йогобатьки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 умов договорів позики від05вересня 2021року,від 14вересня 2021року,та трьохдоговорів позики від25жовтня 2021року,зважаючина розмірзаборгованості,що стягуєтьсяз спадкоємцівпозичальника, судпершої інстанціїдійшов правильноговисновку,що невжиттязаходів забезпеченняпозову можеістотно ускладнитичи унеможливитиефективний захистправ стягувача ОСОБА_2 ..Водночас судпідставно керувавсятим,що накладення арештуна земельніділянки за кадастровими номерами 3222289000:02:008:0024, площею 1,4000 га, 3222289000:02:004:0005, площею 3,3334 га, 3222288800:02:323:0024, площею 3,0499 га, 3222288200:03:007:0005, площею 3,0026 га, 32244281200:01:001:0101, площею 1,8300 га, а також на квартиру загальною площею 77,79 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2259873880000, із забороною вчинення щодо них будь-яких реєстраційних дій, які належали позичальнику ОСОБА_4 на праві власності та входять до складу спадшини після його смерті, у межах суми заборгованості є співмірними із заявленими ОСОБА_2 позовними вимогами. Зазначений захід забезпечення позову спрямований саме на забезпечення вказаного нерухомого майна до повного виконання судового рішення, унеможливлює розпорядження майном, забезпечує збалансованість інтересів сторін. Такі заходи забезпечення позову є необхідними та забезпечать поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову. Доказів про те, що застосована судом заборона матиме негативні майнові наслідки для відповідачів не надано.

З огляду на визначену позивачем заборгованість за п`ятьма договорами позики у сумі 1 999000,00 грн, які наразі є діючими, колегія суддів вважає безпідставними аргумети апеляційної скарги про те, що застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно та забороною вчинення реєстраційних дій щодо відчуження цього майна є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами.

Вказуючи у апеляційній скарзі про неспівмірність вжитих судом заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що начебто арешт накладено на майно, вартість якого перевищує у шість разів ціну позову, відповідач ОСОБА_1 не надала жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував такі розрахунки та ціни, а тому ці доводи колегія суддів відхиляє як необгрунтовані.

Доводи апеляційної скарги про наявність спору у Солом`янському районному суді міста Києва між ТОВ «Ноттінг Хілл» та ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу квартири не впливає на застосування судом заходів забезпечення позову у даній справі, де зовсім інший предмет спору та інші сторони.

Встановлення обставин надання позики, щодо якої у скаржника як вбачається з апеляційної скрги «виникає значний сумнів», має здійснюватися судом під час вирішення справи по суті та для вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно з метою його збереження не має жодного значення.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Втручання в реалізацію права власності нового власника житла, не суперечить змісту статті Першої протоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки є тимчасовим, переслідує легітимну мету (можливе виконання рішення суду), з дотриманням справедливого балансу інтересів сторін, та може бути скасовано у передбаченому процесуальним законодавством порядку. Такий захід забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій з метою відчуження майна, жодним чином не обмежує та не погірщує становище віжповідачів.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява містить відповідне обґрунтування заявлених позовних вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору, доводи апеляційної скарги щодо підстав для відмови у вжитті заходів забезпечення позову з огляду на недоведеність або необґрунтованість заявлених позовних вимог є безпідставними.

При цьому, слід зауважити, що апеляційна скарга не містить будь-яких спростувань намірів відповідачів будь-яким чином відчужити успадковане майно, а лише зазначено, що посилання на очевидність таких намірів є недоречною, проте, що у відповідачів таких намірів насправді немає не зазначено.

З мотивів, викладених вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом вжито заходів забезпечення позову з дотриманням вимогЦПК України, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для забезпечення позову не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, оскільки зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, виклавши в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.

З огляду на зазачене оскаржувана ухвала прийнята з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст.367,368, 374,375, 381-383, 390 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 27 жовтня 2023 року.

Головуючий, суддя СуддяСуддяПодліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.