Ухвала

від 24.10.2023 по справі 301/1602/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 301/1602/23

У Х В А Л А

24 жовтня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді - доповідача: Кондора Р.Ю.,

суддів: Кожух О.А., Куштана Б.П.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі № 301/1602/23 за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки та реєстрації кадастрового номеру, зобов`язання звільнення частини земельної ділянки, шляхом перенесення огорожі, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Микитою Марією Федорівною, на ухвалу Іршавського районного суду від 15 червня 2023 року, головуюча суддя Бобик О.І., -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Іршавського районного суду від 15.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діяла адвокатка Микита М.Ф., визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 38).

ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_1 15.07.2023 (відповідно до відтиску штемпеля на поштовому конверті) подала апеляційну скаргу датовану 14.07.2023, на ухвалу Іршавського районного суду від 15.06.2023, одночасно просила поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10.08.2023 вказану апеляційну скаргу повернуто заявнику в порядку п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.

03.10.2023 ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_1 подала до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Іршавського районного суду від 15 червня 2023 року разом з апеляційною скаргою датованою 14.07.2023.

Зі змісту п. 9 ст. 10 ЦПК України убачається, що у випадку якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є чіткість та однозначність.

Відповідно принципу диспозитивності цивільного судочинства закріпленого в статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 126 ч.ч. 1, 2 ЦПК України).

Відповідно достатті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відтак наслідком звернення із заявою про поновлення процесуального строку має бути постановлення судом ухвали про поновлення процесуального строку або відмову у поновленні такого.

Як убачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстації вже вирішувалося питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , датованої 14.07.2023 та підписаної адвокаткою Микитою М.Ф., за результатами якої така була повернута скаржниці, оскільки підписана особою, яка не мала права її підписувати.

Скаржниця, звертаючись повторно до суду апеляційної інстанції подала клопотання про поновлення строку разом з апеляційною скаргою від 14.07.2023.

Разом з цим ця скарга вже була предметом перевірки цього суду і за наслідком її розгляду було постановлено судове рішення, яке набрало законної сили (ухвала від 10.08.2023 про повернення апеляційної скарги), відтак суд не може вирішити питання про відкриття провадження щодо такої. До того ж, повноваження Микити М.Ф. на представництво ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції відповідно до ордеру серії АО № 1036342 діють з 02.10.2023.

З огляду на те, що скаржниця просить поновити строк на подання апеляційної скарги питання щодо прийняття якої судом апеляційної інстанції вже вирішувалося, за відсутності належної апеляційної скарги, суд відмовляє скаржнику у поновленні строку, а відтак у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до ч.1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом враховується, що встановлення строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними, передбаченихЦПК України, певних процесуальних дій.

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Зацікавлений у поданні апеляційної скарги учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що представником позивача подано клопотання про поновлення строку без належної апеляційної скарги, суд приходить до висновкупро залишення такої заяви без задоволення.

Відповідно до положень статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у встановленому статтею 358 цього Кодексу

З урахуванням вищенаведених норм та обставин, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 272, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке підписане адвокатом Микитою Марією Федорівною, про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Іршавського районного суду від 15 червня 2023 року відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,яке підписанеадвокатом МикитоюМарією Федорівною, наухвалу Іршавськогорайонного судувід 15червня 2023року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,скасування державноїреєстрації земельноїділянки тареєстрації кадастровогономеру,зобов`язання звільненнячастини земельноїділянки,шляхом перенесенняогорожі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді