Закарпатський апеляційний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 301/1602/23
П О С Т А Н О В А
Іменем України
11 липня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого:Собослоя Г.Г.,
суддів:Мацунича М.В., Джуги С.Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представниця адвокатка Микита Марія Федорівна, на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2023 року у цивільній справі № 301/1602/23 за позовом ОСОБА_1 до Кам`янської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації земельної ділянки та реєстрації кадастрового номеру, зобов`язання звільнення частини земельної ділянки, шляхом перенесення огорожі,
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погодившись у зазначеною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Микита М.Ф., оскаржила таку у апеляційному порядку та просить скасувати цю ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування доводів зазначає таке.
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та реєстрації кадастрового номеру, зобов`язання вчинити дії.
Позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 як за одну вимогу немайнового характеру, втім суд першої інстанції ухвалою від 22.05.2023 продовжив строк для усунення недоліків, шляхом доплати судового збору ще за три вимоги немайнового характеру.
Позивачка не згідна з тим, що позовні вимоги «про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та реєстрації кадастрового номера, зобов`язання вчинити певні дії» є чотирма немайновими вимогами, у зв`язку з чим не сплатила судовий збір ще за три позовні вимоги.
На обґрунтування своєї позиції зазначає, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово досліджував питання щодо особливостей сплати судового збору при «об`єднанні» декількох вимог немайнового характеру , а саме: «Скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі положення» та «зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення», зазначав, що спочатку необхідно досліджувати суть заявлених позовних вимог, які обкладаються судовим збором, а не лише враховувати їх кількість.
Серед іншого, посилається на висновки Верховного Суду про те, що вимога про визнання протиправним акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як спосіб усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Вимоги позову про скасування державноїреєстрації земельноїділянки тареєстрації кадастровогономеру,зобов`язання вчинитипевні дії,які здійсненніна підставірішення органумісцевого самоврядування мають похідний характер від вимоги про скасування рішення.
З огляду на зазначене вважає, що позивачкою правильно сплачений судовий збір, як за одну позовну вимогу, а тому ухвала Іршавського районного суду Закарпатської області від 15.06.2023 є незаконною та підлягає скасуванню.
Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першоїстатті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.2ст.369 ЦПК України).
Відповідно до ч. 13ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи наведене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Вимоги до позовної заяви та документів, що до неї додаються, встановлені ст.ст. 175-177 ЦПК Україниі покликані забезпечити учасникам процесу можливість належно реалізувати свої процесуальні права та виконати процесуальні обов`язки.
Процесуальний наслідок недодержання особою вимог статей 175, 177 ЦПК України при зверненні з позовною заявою передбачений частиною першою статті 185 ЦПК України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2ст.185 ЦПК України).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 02.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з відсутністю доказів про сплату судового збору.
Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2023 року позивачці продовжено строк для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору за три позовні вимоги немайнового характеру.
Оскільки недоліки позовної заяви позивачем не усунено, позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачці.
Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенціїщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження,зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух(рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
Доступ до суду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає державному регулюванню, що допускається опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своїм характером закликає до врегулювання з боку держави, і це регулювання може варіюватися за часом і місцем відповідно до потреб і ресурсів суспільства й окремих осіб.
ЄСПЛ вважає необхідність сплати судових витрат легітимним обмеженням права на доступ до суду. Водночас розмір судових витрат у конкретній справі є істотним фактором, який дає змогу визначити, чи мала особа право на доступ до суду. Під час оцінки того, чи були дотримані вимоги доступу до суду у справах, які стосуються судових витрат, до уваги мають братися обставини конкретної справи, здатність заявника сплатити судові витрати, стадія, на якій перебуває провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Paykar Yev Haghtanak Ltd v. Armenia», № 21638/03, 20 December 2007).
Конституція України надає право кожному громадянину безпосередньо звернутися до суду з позовними заявами за захистом порушеного права.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст. 3 ЦПК України).
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановленоЗаконом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьоюстатті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідно до частини першоїстатті 188 ЦПК Українив одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) зроблено висновок про те, що аніЦПК України, аніЗакон України «Про судовий збір»не містять норм, які дозволяли би зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові.
Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац другий частини третьоїстатті 6 Закону України «Про судовий збір»)
Відповідно до абзацу другого частини першоїстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Апеляційний суд погоджується з доводами апелянтки про те, що вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки, реєстрації кадастрового номеру, зобов`язання вчинити певні дії, мають похідний характер від вимоги про скасування рішення органу місцевого самоврядування, разом з цим,кожна з цих вимог є самостійноюпохідною вимогоювід вимоги про визнання незаконним та скасування рішення, які підлягають сплаті судовим збором
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що у цій справі ОСОБА_1 мала б сплатити судовий збір за 4 вимоги немайнового характеру й до такого висновку правильно дійшов суд першої інстанції.
Щодо посилання апелянта на висновки Верховного Суду, які розглядалися в порядку адміністративного судочинства, такі є безпідставні передусім тому, що йдеться про різні види судочинства, різні процеси та різні правила, що ними передбачаються.
Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати нормамстатті 356 ЦПК України, відповідно до пункту 3 частини четвертої якої до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другоюстатті 357 ЦПК Українидо апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихстаттею 356 цього Кодексу, застосовуються положеннястатті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - третьоїстатті 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Установивши, що ОСОБА_1 повністю не виконала вимоги ухвали Іршавського районного суду, а саме не в повному обсязі сплатила розмір судового збору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги відповідно до частини третьоїстатті 185 ЦПК України.
Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374,375 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 11 липня 2025 року.
Головуючий:
Судді:
| Суд | Закарпатський апеляційний суд |
| Дата ухвалення рішення | 11.07.2025 |
| Оприлюднено | 04.08.2025 |
| Номер документу | 129237959 |
| Судочинство | Цивільне |
| Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Собослой Г. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні