Рішення

від 18.10.2023 по справі 495/8355/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/8355/21

№ провадження 2/495/2705/2023

18 жовтня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарісудового засідання: Красовській А.О.

за участю:

представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Шараг О.В.

представників відповідача ПП "ТУР-ЕЛЬ" адвокатів Аваєвої Н.В. та Волкова П.О.

розглянувши увідкритому судовомуцивільну справу 495/8355/21

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Приватного підприємства "ТУР-ЕЛЬ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПП "ПЕРЛИНА", Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

06.10.2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивачка-1) та ОСОБА_2 (далі по тексту позивачка-2) звернулися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ТУР-ЕЛЬ" (далі по тексту відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства "ПЕРЛИНА"(далі по тексту третя особа-1), Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (далі по тексту третя особа-2) та Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі по тексту третя особа-3) про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки (т.1 а.с.1-7).

Так, позивачі просять суд зобов`язати ПП "ТУР-ЕЛЬ" усунути перешкоди у користуванні частини земельної ділянки площею 0,0008 га, що розташована на Будацькій Косі Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120887700:05:002:0023, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок самочинно збудованого паркану на вказаній земельній ділянці та здійснити розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є засновниками ПП «Перлина», що підтверджується Статутом ПП «Перлина» затвердженого рішенням засновників № 1 від 16 жовтня 2013 року та зареєстрованого Білгород-Дністровською районною Державною адміністрацією № 04056813 Ю 0010313 від 13 березня 2002 року. 18.08.2003 року між ПП «Перлина» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди рекреаційного призначення, по знаходиться за межами населеного пункту, загальною площею 0,03, в тому числі під пісками 0,03 строком на 25 років для розміщення та обслуговування магазину та бару, розташовану на Будацькій Косі Білгород-Дністровського району Одеської області. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали власниками в рівних частках готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається із зазначеного під літерою «А» готельного комплексу, загальною площею 310, 7 кв.м., споруд під № 1-5, розташованих на земельній ділянці площею 0,0300 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120887700:05:002:0023. Всупереч договору оренди від 18.08.2003 року, ПП "ТУР-ЕЛЬ"порушило право користування позивачів вищевказаною частиною земельної ділянки шляхом будівництва паркану.

02.12.2021року,від представникавідповідача ПП "ТУР-ЕЛЬ" адвоката Аваєвої Н.В.до судунадійшов відзивна позовнузаяву,відповідно доякого адвокат Аваєва Н.В. (в інтересах ПП "ТУР-ЕЛЬ") зазначила, що позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими, позивачі є неналежними позивачами у даній справі, тому не має підстав для задоволення позову. Вказала, що згідно інформації з Державного земельного кадастру фізичні особи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не є а ні користувачами, а ні власниками земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023. ПП «Перлина» є орендарем земельної ділянки з кадастровим 5120887700:05:002:0023 і є юридичною особою, тобто суб`єктом права, який реалізує свої права самостійно. На вказаній земельній ділянці кадастровий номер 5120887700:05:002:0023, y період 2016-2017 роках ПП «Перлина» здійснила будівництво готельного комплексу, якому присвоєна адреса «комплекс будівель та споруд №99, Шабавська сільська рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область». Згодом, 23.08.2018 року право власності на вказану будівлю було у рівних частках зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Земельна ділянка з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023 залишилась у користуванні III « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Крім цього, позивачі надали докази, що земельна ділянка з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023, яка є предметом спору їм не належить, у звязку з чим між сторонами відсутній предмет спору (т.2 а.с.96-97).

17.12.2021 року, від представника позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвоката Шараг О.В. до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно із якою зазначила, що позиція відповідача щодо відсутності предмету спору в частині самовільного зайняття сусідньої земельної ділянки, користувачами якої є позивачі, спростовується доказами, які надано ПП «ТУР-ЕЛЬ» разом із відзивом на позовну заяву. Підстави для закриття провадження у даній справі відсутні, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають право на звернення до суду із даним позовом, факт зайняття ПП «ТУР-ЕЛЬ» частини земельної ділянки з кадастровим № 5120887700:05:002:0023 підтверджується доказами наданими відповідачем, а відтак наявний предмет спору. Пояснила, що позивачі стали власниками в рівних частках готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається із зазначеного під літерою «А» - готельного комплексу, загальною площею 310, 7 кв.м., споруд під № 1-5, розташованих на земельній ділянці площею 0,0300 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120887700:05:002:0023. На даний час ПП «Тур-Ель» незаконно займає частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні ПП «Перлина», а саме 0,0008 га. Вказані обставини виникли у зв`язку із незаконним будівництвом ПП «Тур-Ель» паркану на мельній ділянці ПП «Перлина» чим створено перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,03 га, яка перебуває в оренді позивача, що підтверджуються технічним звітом по кадастровій зйомці земельних ділянок проведеним ФОП ОСОБА_4 на замовлення ПП "Перлина". Просила відмовити у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі ( т.2 а.с.122-125).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.11.2022 року заяву адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства "ТУР-ЕЛЬ"за участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору ПП "ПЕРЛИНА", Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки задоволено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства "ТУР-ЕЛЬ"за участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору ПП "ПЕРЛИНА", Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки закрито на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, за відсутністю предмету спору (т.2 а.с.37-40).

Постановою Одеського апеляційного суду вд 04.04.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Шараг Ольга Вікторівна задоволено частково. Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.11.2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2023 року прийнято цивільну справу № 495/8355/21 за позовною ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства "ТУР-ЕЛЬ"за участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору ПП "ПЕРЛИНА", Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки до свого провадження, після самовідвіду судді Прийомової О.Ю. По справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання (т.2 а.с.123-124).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.08.2023 року у задоволенніклопотання адвокатаШараг ОльгиВікторівни (вінтересах позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 )про призначеннясудової земельно-технічноїекспертизи по цивільній справі№ 495/8355/21за позовноюзаявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доПП "ТУР-ЕЛЬ"за участютретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:ПП "ПЕРЛИНА",Білгород-Дністровськарайонна державнаадміністрація,Шабівська сільськарада Білгород-Дністровськогорайону Одеськоїобласті проусунення перешкоду користуваннічастиною земельноїділянки відмовлено (т.2 а.с.213-218).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.08.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 495/8355/21за позовноюзаявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доПП "ТУР-ЕЛЬ"за участютретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПП "ПЕРЛИНА", Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, Шабівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки. Справу призначено до судового розгляду (т.2 а.с.220-221).

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Шараг О.В. у судовому засіданні пояснила, що на земельній ділянці, на якій розташовано належне позивачам на праві власності нерухоме майно, наявне будівництво паркану зі сторони суміжного землекористувача ПП "ТУР-ЕЛЬ" (відповідача). Даний паркан займає частину земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно позивачів та до яких перейшло право користування даною земельною ділянкою відповідно до ст.377 ЦК України, тобто після набуття права власності на нерухоме майно, до позивачів перейшли всі права користування земельною ділянкою, на якій розташовано дане майно, що не потребує реєстрації, якщо це не вимагається у договорі. Відповідно до наявного в матеріалах справи технічного звіту ОСОБА_5 , вбачається, що паркан виходить з території ПП "ТУР-ЕЛЬ" і займає частину земельної ділянки позивачів, яка перебуває у їх користуванні, чим порушуються їх права, як законних користувачів земельною ділянкою, на якій розташоване належне їм нерухоме майно. Представник позивачів просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме зобовязати ПП "ТУР-ЕЛЬ" усунути перешкоди у користуванні позивачами земельною ділянкою, шляхом знесення, демонтажу за рахунок власних коштів побудованого паркану. Також просила суд здійснити розподіл судових витрат.

Представник відповідачаПП "ТУР-ЕЛЬ" адвокатАваєва Н.В.у судовомузасіданні пояснила,що парканможе бутивстановлений точнона межіземельної ділянки,є граничноюспорудою,а власникисусідньої земельноїділянки,за домовленістюмають правона спільневикористання паркану,який проходитьпо межі,дотримуючись правилдобросусідства,не перешкоджатиіншим землекористувачам.На земельнійділянці встановленімежеві знаки,а позивачамневідомо анідату будуванняданого паркану,ані розмірівта інше,тому немаєдоказів,що парканпобудований самеПП "ТУР-ЕЛЬ".Невідомо чибув спірнийпаракан збудованийна моментнабуття позивачамиправа власностіна нерухомемайно.Представник відповідачазазначила,що позивачіне надалисуду повнуінформацію щодоспірної земельноїділянки,а вматеріалах справинаявна інформація,що даназемельна ділянканалежитьПП "ПЕРЛИНА" та не належить позивачам. Відсутні докази, що спірна земельна ділянка була визначена в правочині, за яким позивачі набули право власності на нерухоме майно, не має факту набуття позивачами права власності на земельну ділянку, тобто відсутні відповідні правовстановлюючі документи. Є докази, що законим користувачем спірної земельної ділянки є ПП "ПЕРЛИНА", про що свідчать і самі позивачі, яке після набуття права власності на споруди використовує свої права власності, як землекористувач, укладає правочини. Таким чином, представник відповідача зауважила, що позивачі не є законними користувачами спірної земельної ділянки. В свою чергу, ПП "ПЕРЛИНА" є законним користувачем спірної земельної ділянки, юридичною особою, яка має право самостійно захищати свої права. Стосовно технічного звіту ОСОБА_4 , представник відповідача ОСОБА_6 вказала, що кадастрова зйомка здійснювалась без залучення сторін. ПП "ТУР-ЕЛЬ" звернулось до ОСОБА_4 для зясування обставин по звіту, під час чого виявилася помилка у звіті, яка і стала підставою предмету позову, тобто був складений новий звіт з урахуванням помилки, яку позивачі вказають, як доказ порушення їх прав земелекоритсування. Кадастровий план, не є встановленням права власності на будь-який паркан. Паркан, який збудований на території ПП "ПЕРЛИНА" не належить ПП "ТУР-ЕЛЬ", існує тільки на земельній ділянці ПП "ПЕРЛИНА", а ПП "ТУР-ЕЛЬ" не має ні анологічного паркану, ні взагалі паркану. Зазначила, що законний користувач ПП "ПЕРЛИНА" може на своїй ділянці будувати паркани де завгодно, відступати від межевих знаків, має право переносити паркан та інше, але необхідно узгодити таку конфігурацію з ПП "ПЕРЛИНА", що відповідає правилам добросусідства, скласти відповідний документ (акт погодження меж земельної ділянки). Відповідач - ПП "ТУР-ЕЛЬ" не претендує на право власності на паркан та не має жодного доказу, що спірний паркан належить ПП "ТУР-ЕЛЬ", а упозивачів відсутнє право власності на спірну земельну ділянку, у зв`язку з чим позивачі та відповідач не є належними сторонами у даній справі. За таких підстав просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ПП "ТУР-ЕЛЬ"- адвокат Волков П.О. у судовому засіданні пояснив, що користувачем спірної земельної ділянки є ПП "ПЕРЛИНА", а норми ст.377 ЦК України не є підтвердженням факту користування земельною ділянкою, як стверджує представник позивачів. Позивачі набули право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на готельний комплекс на підставі договору дарування, істотною умовою якого повинна була бути інформація про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно. У 2018 році були посвідчені права переходу на об`єкт нерухомого майна, під час чого нотаріус повинен був вирішити питання щодо переходу права власності позивачів на спірну земельну ділянку, але така інформація відсутня. Крім цього, не має відомостей про рестрацію спірної земельної ділянки, на якій знаходить нерухоме майно позивачів, що свідчить про відсутність належних та допустимих доказів права користування позивачами даною земельною ділянкою. Стосовно того, що докази незаконного будівництва паркану викладені у технічному звіті ОСОБА_4 , зазначив, що у даному звіті взагалі не йдеться мова про паркан. Ані в першому, ані в другому звіті не зазначено, що ПП "ТУР-ЕЛЬ" займає земельну ділянку ПП "ПЕРЛИНА" шляхом будівлі спірного паркану. Є плани у звіті, в яких зазначено, що є така ділянка та заштрихована смужка, але не має документів, що така смужка є парканом, не має відомостей про будівництво паркану ПП "ТУР-ЕЛЬ". Взагалі відсутні належні та допустимі докази, що саме ПП "ТУР-ЕЛЬ" в будь-якій особі не на своїй ділянці побудувало паркан, який є капітальною будівлею та його будівництво неможливо приховати. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Шабівської СР Білгород-Дністровського району Одеської області у судове засідання не зявився, але подав до суду заяву, згідно із якою зазначив, що Шабівська СР клопотань та заперечень не має, просив розглядати справу за його відсутності (т.1 а.с.89).

Представники третіх осіб ПП "ПЕРЛИНА" та Білгород-Дністровська РДА у судові засідання не зявилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивачів та представників відповідача, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ПП "ТУР-ЕЛЬ"за участютретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПП "ПЕРЛИНА", Білгород-Дністровська РДА та Шабівська СР Білгород-Дністровського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є засновниками ПП «Перлина», що підтверджується Статутом ПП «Перлина» затвердженого рішенням засновників № 1 від 16 жовтня 2013 року та зареєстрованого Білгород-Дністровською районною Державною адміністрацією № 04056813 Ю 0010313 від 13 березня 2002 року (т.1 а.с.14-23).

18.08.2003 року між ПП «Перлина» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди рекреаційного призначення, що знаходиться за межами населеного пункту, загальною площею 0,03, в тому числі під пісками 0,03 строком на 25 років для розміщення та обслуговування магазину та бару, розташовану на Будацькій Косі Білгород-Дністровського району Одеської області (т.1 а.с.53-57).

Вказаний договір зареєстрований у Білгород-Дністровській районній філії «ОЦДЗК», про що у книзі запису державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №217 від 11.09.2013 року.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, розробленого ФОП « ОСОБА_7 », 16.09.2013 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки, належної ПП «Перлина» та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці 5120887700:05:002:0023.

В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали власниками в рівних частках готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається із зазначеного під літерою «А» - готельного комплексу, загальною площею 310, 7 кв.м., споруд під № 1-5, розташованих на земельній ділянці площею 0,0300 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120887700:05:002:0023.

20 вересня 2010 року між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області та ПП «Тур-Ель» було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,1986 га, в тому числі: 0,1986 га забудованих земель із земель рекреаційного призначення, які перебувають в запасі, для обслуговування та реконструкції бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський р-н. Шабівська сільська рада, Будацька коса, кадастровий номер 5120887700:05:002:0015 (т.1 а.с.42-46).

Позивачі зазначили, що на теперішній час ПП «Тур-Ель» незаконно займає частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні ПП «Перлина», а саме 0,0008 га, у зв`язку із незаконним будівництвом ПП «Тур-Ель» паркану на земельній ділянці ПП «Перлина», чим створено перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,03 га, яка перебуває в оренді позивача. Вказані обставини підтверджуються технічним звітом по кадастровій зйомці земельних ділянок проведеним ФОП ОСОБА_4 на замовлення ПШІ "Перлина", зі змісту якого вбачається, що частина земельної ділянки, площею 0,0008 га, яка перебуває у користуванні ПП «Перлина» зайнята ПП «Тур-Ель» (т.1 а.с.24-41). Відповідно до п. 5.2. розділу 5 Договору оренди земельної ділянки «Права та обов`язки Орендаря» визначено, що орендар має право за згодою «Орендодавця» передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда) у випадках та на умовах, передбаченим законом. Проте, позивачі ніяких договорів про передачу у володіння чи користування частини земельної ділянки, площею 0,0008 га., з відповідачем за погодженням з орендодавцем не укладали.

На думку позивачів, вищевикладене дає підставу вважати, що ПП «Тур-Ель», своїми діями всупереч договору оренди від 18.08.2003 року, порушило право користування позивачів вищевказаною частиною земельної ділянки шляхом будівництва паркану.

Крім цього, позивачі вказали, що відповідач своїми незаконними діями, самовільно захопив частину земельної ділянки, площею 0,0008 га., яка знаходиться в оренді ПП «Перлина» засновниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та без законних на те підстав здійснив самочиние зведення на ній паркану, чим створив перешкоди у користуванні вказаною частиною земельно ділянкою позивачами.

Дані обставини і стали підставою для звернення позивачів до суду із відповідною позовною заявою.

Згідно із вимогами статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно з ч.ч.1.2 ст.2 ЗК України земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Відповідно до ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок і дотримуватись правил добросусідства.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході судового розгляду справи, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 314094590 від 03.11.2022 року, законним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023 цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - є ПП «Перлина» (т.1 а.с.59-63).

Відповідно до інформації з Витягу, за ПП «Перлина» зареєстровано право тимчасового користування спірною земельною ділянкою до 18.08.2028 року на підставі договору на право тимчасового користування земельною ділянкою № 3037 від 18.08.2003 року, витягу з ДЗК НВ-5104199052017 від 17.03.2017 року, додаткової угоди від 10.07.2019 року до договору № 3037 від 18.08.2003 року.

Вказані обставини також підтверджуються договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) серії ВАО №030768 від 18.08.2003 року (т.1 а.с.53-57) та Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки від 18.08.2003 року, укладеною між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацію та ПП «Перлина» (т.2 а.с.30).

Відповідно до ч.1 ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із ч.1 ст. 78 ЗК України, право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно із ч.2 ст. 78 ЗК України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Проте, позивачі - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не підтвердили жодними належними та допустимими доказами своє право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №314094590 від 03.11.2022 року позивачі є співвласниками у рівних частках готельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: літ. «А» готельного комплексу, загальною площею 310,7 кв.м, споруд під №1-5, розташованих на земельній ділянці площею 0,0300 га, кадастровий номер земельної ділянки.

Таким чином, на даний час належним користувачем спірної земельної ділянки є - ПП «Перлина», а позивачі є власниками, розташованого на зазначеній земельній ділянці готельного комплексу, ПП «Перлина» є законним орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023 і є юридичною особою, тобто суб`єктом права, яке реалізує свої права самостійно, яке здатно від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов`язки та самостійно брати участь у правовідносинах.

Посилання представника позивачів на ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України є безпідставними, оскільки зазначені статті передбачають перехід права на земельну ділянку до набувача нерухомого майна у разі перебування такої земельної ділянки у власності відчужувача, але згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 314094590 від 03.11.2022 року, позивачі набули нерухоме майно на підставі договору дарування від фізичної особи № 417 від 23.08.2018 року.

Але, позивачами не надано договору дарування № 417 від 23.08.2018 року для дослідження при розгляді справи, тому посилання позивачів про перехід до них права на спірну земельну ділянку не підтверджений доказами. Позивачами не надано доказів того, що попередній власник (дарувальник по договору дарування № 417 від 23.08.2018 року) мав право на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023, яке зареєстроване у встановленому законом порядку на момент укладання правочину.

Також, матеріали справи містять докази вчинення дій ПП «ПЕРЛИНА» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023 після дати укладення договору дарування № 417 від 23.08.2018 року, а саме 10.07.2019 року між ПП «ПЕРЛИНА» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацію укладено Додаткову угоду до договору № 3037 від 18.08.2003 року про продовження строку дії оренди (т.2 а.с.30), що підтверджує визнання власником земельної ділянки права за ПП «ПЕРЛИНА».

Тобто, на даний час відсутні докази реєстрації за позивачами права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023.

Позивачі у позовній заяві та при наданні пояснень у справі зазначають, що ПП «ТУР-ЕЛЬ» незаконно побудувало паркан на земельній ділянці площею 0,0008 га, що перебуває у користуванні ПП «ПЕРЛИНА», у зв`язку з чим створює перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,03 га, яка перебуває в оренді ПП «ПЕРЛИНА» та посилаючись на викладене, просили суд зобов`язати ПП «ТУР-ЕЛЬ» усунути перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користуванні частиною земельної ділянки площею 0,0008 га, що розташована на Будацькій Косі Білгород- Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120887700:05:002:0023 шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок самочинно збудованого паркану на вказаній земельній ділянці.

На підтвердження позовних вимог Позивачами надано Технічний звіт по кадастровій зйомці земельних ділянок ФОП « ОСОБА_4 від 2018 року на замовлення ПП «Перлина», в якому міститься інформація, що «у ході виконання робіт було виявлено, що частина земельної ділянки ПП «ПЕРЛИНА» занята ПП «ТУР-ЕЛЬ», площею 0,0008 га».

У 2021 році ПП «ТУР-ЕЛЬ» замовило у ФОП « ОСОБА_4 » повторний Технічний звіт по кадастровій зйомці земельних ділянок, в якому на аркуші 4 зазначено, що виявлено технічну помилку, яка була допущена при проведенні кадастрової зйомки 11.12.2018 року земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023, що виготовлялась на замовлення ПП «Перлина», що свідчить про відсутність обставин, на які посилаються позивачі у позовній заяві.

Крім цього, позивачі не були замовниками технічних звітів по кадастровій зйомці земельних ділянок та не визначені у цих звітах як користувачі (власники) земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023, технічні звіти по кадастровій зйомці земельних ділянок ФОП « ОСОБА_4 » не містять інформації про наявність паркану на спірній земельній ділянці та даних про приналежність його ПП «ТУР-ЕЛЬ».

Представники відповідача стверджують, що будь-який паркан, який ймовірно може бути розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023 відповідачу не належить, ним не будувався (на балансі ПП «ТУР-ЕЛЬ» не перебуває, витрат на його будівництво не було).

Позивачі не надали жодних доказів того, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023 побудований і знаходиться паркан, що належить ПП «ТУР-ЕЛЬ», що порушує право їх права, а саме, що порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Також, стороною позивачів не надано належних обгрунтувань вимоги про знесения (демонтажу) відповідачем паркану зазначеною площею 0,0008 га, зокрема не встановлено факту наявності паркану, його приналежності відповідачу, не визначено площі і координати паркану на підставі належних і допустимих доказів, з метою забезпечення можливого виконання рішення, у зв`язку з чим відсутні правові підстави такої вимоги.

Крім цього,встановлено, що позивачами не надано доказів того, що попередній власник (дарувальник по договору дарування № 417 від 23.08.2018 року) мав право на земельну ділянку з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023, яке зареєстроване у встановленому законом порядку на момент укладання правочину, тобто позивачі не є власниками або належними користувачами спірної земельної ділянки.

В свою чергу, ПП «Перлина» є юридичною особою - суб`єктом права, яке здатно від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов`язки та самостійно брати участь у правовідносинах.

Зазначені обставини свідчить про те, що позивачі та відповідач є неналежними сторонами у даній справі, оскільки вони не є суб`єктами права вимоги чи несення обов`язку.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи норми діючого законодавства, суд дійшов до висновку, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено їх права власності або належного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023, на якій розташований, належний їм на праві власності комплекс будівель та споруд.

В свою чергу, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 314094590 від 03.11.2022 року, законним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023, цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі є - ПП «ПЕРЛИНА», що документально підтверджено самими позивачами.

Крім цього, відсутні належні та допустимі докази, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5120887700:05:002:0023, яка нібито знаходиться у власності та користуванні позивачів, саме ПП «ТУР-ЕЛЬ» побудовано спірний паркан, який порушує право позивачів у користуванні земельною ділянкою, на якій знаходиться належне їм нерухоме майно (готельний комплекс). Взагалі не можливо встановити, що на вказаній ділянці побудовано саме паркан, так як в технічному звіті кадастрової зйомки земельної ділянки ФОП « ОСОБА_4 » такі відомості відсутні.

Твердження представникапозивачів,що технічнийзвіт покадастровій зйомціземельних ділянокФОП « ОСОБА_4 »є доказомналежності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірної земельної ділянки та самочинного будування паркану ПП «ТУР-ЕЛЬ» суд не приймає до уваги та вважає таке обгрунтування хибним, оскільки технічний звіт не може сам пособі свідчити про право власності, або право належного користування спірною земельною ділянкою, тобто такий звіт не є правовстановлюючим документом відповідно до діючого законодавства, який міг би слугувати підставою для встановлення правав власності позивачів на земельну ділянку.

Таким чином, ні наданими матеріалами справи, ні в ході судового розгляду не встановлено правових, законних та обгрунтованих підстав для зобов`язання відповідача - ПП "ТУР-ЕЛЬ" усунути перешкоди у користуванні частини земельної ділянки площею 0,0008 га, що розташована на Будацькій Косі Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120887700:05:002:0023, шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок самочинно збудованого паркану на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності (ст.ст.77-80 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства "ТУР-ЕЛЬ"за участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору ПП "ПЕРЛИНА", Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки є безпідставними та необгрунтованими, у зв`язку з чим такі вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 321, 375 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 91, 96, 125-126 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 13-14, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПП "ТУР-ЕЛЬ" за участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору ПП "ПЕРЛИНА", Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 27.10.2023 року.

Суддя В.В. Мишко.