Постанова

від 21.09.2010 по справі 8/315

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путяти нський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 8/315

Житомирський апеляційний господарський суд у складі к олегії суддів:

головуючого судді Пасічни к С.С.

суддів: Гулової А.Г.

Щепанської Г.А.

при секретарі Фесько вій М.Ю. ,

за участю представників ст орін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився ,

розглянувши апеляційну ск аргу ОСОБА_2, м.Київ

на ухвалу господарського с уду Житомирської області

від "29" липня 2010 р. у справі № 8/315 (суддя Давидюк В.К.)

за позовом ОСОБА_2, м.Київ

до Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про стягнення 16269,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалі в справи, 27.07.2010р. ОСОБА_2 звер нувся до господарського суду Житомирської області з позо вом до Фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_3 про стягнення з останнього 16269,80 грн., у тому чи слі: 5000,00 грн. неповернутого ава нсу, 900,00 грн. пені, 2700,00 грн. штрафу, 5653,30 грн. витраченої вигоди, 2016,50 г рн. матеріальних витрат та 5000,00 грн. моральної шкоди (а.с.8-11).

Ухвалою господарського су ду Житомирської області від 29.07.2010р. №8/315 в прийнятті позовної заяви ОСОБА_2 (м.Київ) до Фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_3 (АДРЕСА_1) про стягне ння 16269,80 грн. було відмовлено (а. с.7).

Не погоджуючись з винесено ю ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скарго ю (а.с.5-6), в якій просить її скасу вати з підстав, наведених у ск арзі, та передати справу на ро згляд до місцевого господарс ького суду.

Мотивуючи апеляційну скар гу, позивач, зокрема, зазначає , що судом першої інстанції не вірно застосовано приписи ст .1 ГПК України, згідно яких сто ронами в господарському проц есі можуть бути юридичні осо би або громадяни, які здійсню ють підприємницьку діяльніс ть без створення юридичної о соби і в установленому поряд ку набули статусу суб'єкта пі дприємницької діяльності, ос кільки фактично за приписами вказаної статті до господар ського суду мають право тако ж звертатись державні та інш і органи, громадяни, що не є су б'єктами підприємницької дія льності; крім того, судом не вр аховано, що стороною в судово му процесі відповідно до вим ог ст.21 ГПК України є громадян ин, який здійснює підприємни цьку діяльність без створенн я юридичної особи і в установ леному порядку набув статусу суб'єкта підприємницької ді яльності, що охоплюється пон яттям "підприємства та орган ізації".

Сторони або їх представник и в засідання суду не з'явилис ь, про причини неявки суд не по відомили, відповідач письмов ого відзиву на апеляційну ск аргу суду не надав.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду с прав в апеляційній інстанції , той факт, що сторони були нал ежним чином та своєчасно пов ідомлені про дату, час та місц е судового засідання, про що с відчить реєстр відправки рек омендованої поштової коресп онденції Житомирського апел яційного господарського суд у від 10.09.2010р. (а.с.19-20), та зважаючи на те, що відповідно до приписів ст.96 ГПК України подання пись мового відзиву на апеляційну скаргу є правом, а не обов'язк ом сторони, судова колегія вв ажає за можливе розглядати а пеляційну скаргу в даному су довому засіданні без участі сторін або їх представників за наявними в матеріалах спр ави доказами.

Розглянувши матеріали спр ави, обговоривши доводи апел яційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин спр ави та повноту їх встановлен ня, дослідивши правильність застосування місцевим госпо дарським судом чинного закон одавства при винесенні оскар женої ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з на ступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 21 Господарського про цесуального кодексу України сторонами в судовому процес і - позивачами і відповідачам и - можуть бути підприємства т а організації, зазначені у ст атті 1 Господарського процес уального кодексу України.

Позивачами є підприємства та організації, що подали поз ов або в інтересах яких подан о позов про захист порушеног о чи оспорюваного права або о хоронюваного законом інтере су.

Стаття 1 Господарського про цесуального кодексу України передбачає, що підприємства , установи, організації, інші ю ридичні особи (у тому числі ін оземні), громадяни, які здійсн юють підприємницьку діяльні сть без створення юридичної особи і в установленому поря дку набули статусу суб'єкта п ідприємницької діяльності (д алі - підприємства та організ ації), мають право звертатися до господарського суду згід но з встановленою підвідомчі стю господарських справ за з ахистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюва них законом інтересів, а тако ж для вжиття передбачених ци м Кодексом заходів, спрямова них на запобігання правопору шенням.

Відповідачами є підприємс тва та організації, яким пред 'явлено позовну вимогу.

Тобто, Господарським проце суальним кодексом України ви значено перелік осіб, які впр аві звертатися до господарсь ких судів, й у частині 1 статті 1 ГПК України зазначено два ви ди суб'єктів:

а) підприємства, установи, о рганізації, інші юридичні ос оби (у тому числі іноземні);

б) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність б ез створення юридичної особи і в установленому порядку на були статусу суб'єкта підпри ємницької діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.1 ГПК Укра їни у випадках, передбачених законодавчими актами Україн и, до господарського суду маю ть право також звертатися де ржавні та інші органи, фізичн і особи, що не є суб'єктами під приємницької діяльності.

Частина 1 статті 12 ГПК Україн и закріплює, що господарськи м судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникаю ть при укладанні, зміні, розір ванні і виконанні господарс ьких договорів, у тому числі щ одо приватизації майна, та з і нших підстав, крім:

- спорів про приватизацію де ржавного житлового фонду;

- спорів, що виникають при по годженні стандартів та техн ічних умов;

- спорів про встановлення ці н на продукцію (товари), а тако ж тарифів на послуги (виконан ня робіт), якщо ці ціни і тариф и відповідно до законодавств а не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із пуб лічно-правових відносин та в іднесені до компетенції Конс титуційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення як их відповідно до законів Укр аїни та міжнародних договорі в України віднесено до відан ня інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету У країни, Рахункової палати з п итань, віднесених законодавч ими актами до їх компетенції ;

4) справи, що виникають з корп оративних відносин у спорах між господарським товариств ом та його учасником (засновн иком, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновникам и, акціонерами) господарськи х товариств, що пов'язані із ст воренням, діяльністю, управл інням та припиненням діяльно сті цього товариства, крім тр удових спорів;

5) справи у спорах щодо облік у прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникаю ть із земельних відносин, в як их беруть участь суб'єкти гос подарської діяльності, за ви нятком тих, що віднесено до ко мпетенції адміністративних судів.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України від 14.05.1992р. №2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " (з наступними змінами) право на звернення до господарсько го суду із заявою про порушен ня справи про банкрутство ма ють боржник та кредитор й ост аннім згідно ст.1 вищевказано го Закону може бути як юридич на, так і фізична особа.

Отже, з аналізу змісту вказа них норм законодавства можна зробити висновок, що фізична особа, яка не має статусу суб' єкта підприємницької діяльн ості, може звернутися до госп одарського суду у спорах, що в иникають із корпоративних ві дносин, та у справах про банкр утство.

Таке право, зокрема, виникло у зв'язку із розширенням юрис дикції господарських судів З аконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначен ня підсудності справ з питан ь приватизації та з корпорат ивних спорів", що набув чиннос ті з 29.12.2006р.

Як зазначається в інформац ійно-методичному листі Верхо вного Суду України від 6 лютог о 2007р. №1-5/218, цим Законом розширен о юрисдикцію господарських с удів шляхом віднесення до їх підвідомчості справ, що вини кають з корпоративних віднос ин у спорах між господарськи м товариством та його учасни ком (засновниками, акціонера ми), у тому числі учасником, як ий вибув, а також між учасника ми (засновниками, акціонерам и) господарського товариства , що пов'язані із створенням, д іяльністю управлінням та при пиненням діяльності цього то вариства, крім трудових спор ів.

Наведене, узгоджується з п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 "Про деякі питанн я практики застосування норм Господарського процесуальн ого кодексу України, порушен і у доповідних записках про р оботу господарських судів у першому півріччі 2007 року".

Проте, зі змісту позовної за яви вбачається, що ОСОБА_2 , як фізична особа, звернувся д о господарського суду з позо вом про стягнення з відповід ача 16269,80грн., у тому числі: 5000,00грн. неповернутого авансу, 900,00грн. пені, 2700,00грн. штрафу, 5653,30грн. витр аченої вигоди, 2016,50грн. матеріа льних витрат та 5000,00грн. мораль ної шкоди.

При цьому, в позовній заяві позивач посилається на невик онання відповідачем взятих н а себе згідно умов договору п ідряду від 05.04.2010р. зобов'язань щ одо виготовлення згідно крес лення та установлення пам'ят нику у с.Вигів Коростенськог о району Житомирської област і.

Проаналізувавши наведені обставини в сукупності з вищ евказаними нормами законода вства, судова колегія вважає , що ОСОБА_2, як фізична особ а, не має права на звернення до господарського суду з позов ом щодо стягнення заборгован ості, збитків, повернення ава нсу тощо внаслідок неналежно го виконання відповідачем го сподарського зобов'язання.

Пунктом 1 частини 1 статті 62 Г ПК України передбачено, що су ддя відмовляє у прийнятті по зовної заяви, якщо, зокрема, за ява не підлягає розгляду в го сподарських судах України.

А тому, місцевий господарсь кий суд дійшов вірного висно вку про відмову в прийнятті п озовної заяви на підставі п.1 ч .1 ст.62 ГПК України.

Враховуючи викладене, судо ва колегія апеляційного госп одарського суду приходить до висновку, що ухвала господар ського суду Житомирської обл асті від 29.07.2010р. у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змі н.

Доводи ж апеляційної скарг и ОСОБА_2 не є переконливи ми, спростовуються наведеним вище та не можуть бути підста вою для скасування ухвали су ду першої інстанції, а тому ап еляційну скаргу слід залишит и без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Житомирський апеляційний господарський с уд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суд у Житомирської області від 29 л ипня 2010 року у справі №8/315 залиши ти без змін, а апеляційну скар гу ОСОБА_2, м.Київ - без задо волення.

2. Справу №8/315 повернути до гос подарського суду Житомирськ ої області.

Головуючий суддя П асічник С.С.

судді:

Гулова А.Г.

Щепанська Г.А.

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд