Ухвала

від 30.10.2023 по справі 911/985/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/985/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Кролевець О.А.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Строй"

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя - Гребенюк Т.Д.)

від 05.06.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуюча - Іоннікова І.А., судді - Михальська Ю.Б., Шаптала Є.Ю.)

від 26.09.2023

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Строй"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анфас"

про повернення безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

1. У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Апекс-Строй" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анфас" (надалі - відповідач) про повернення безпідставно набутого майна, а саме грошової суми в розмірі 82 707,00 грн.

2. Позов обґрунтований тим, що зазначені кошти були помилково перераховані на рахунок відповідача, що відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню.

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що заявлені у позові грошові кошти були перераховані позивачем на користь відповідача на виконання наданих останнім послуг за домовленістю сторін на підставі договору, що виключає застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.

5. 11.10.2023 позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу через систему "Електронний суд" та засобами поштового зв`язку (надійшла до суду 17.10.2023), в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

7. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

9. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

10. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

11. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

12. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2 684,00 грн = 268 400,00 грн).

13. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

14. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що справа є малозначною, проте має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини третьої цієї статті), оскільки суди попередній інстанцій порушили норми процесуального права (частину другу статті 77, частину шосту статті 119 ГПК України) щодо встановлення та регулювання прав та обов`язку сторін, порядку оформлення та момент набрання чинності рішення про поновлення судом процесуальних строків, виникнення та реалізацію пов`язаних похідних від цього процесуальних прав учасників справи, доказування у господарському процесі.

15. Також скаржник стверджує, що справа має виняткове значення для нього (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), оскільки зазначає, що вимога про повернення помилково сплачених коштів заявлена з підстав відсутності укладеного сторонами правочину, так як позивач істотні умови не погоджував та договір не підписував.

16. Вивчивши доводи скаржника щодо наявності підстав для оскарження судових рішень у справі за підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

17. Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, буде впливати на значну кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

18. Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

19. Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у скарзі не наведено належних обґрунтувань та наявності неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

20. У касаційній скарзі відсутні посилання на справи та їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію щодо вирішення справ з аналогічними обставинами справи.

21. Разом з тим, доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду. Сама по собі незгода сторони з оцінкою судом доказів у справі не може бути підставою для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

22. За оцінкою Суду касаційна скарга також не містить переконливих аргументів, які б свідчили про виняткове значення для скаржника, оскільки незгода з ухваленими судовими рішеннями суду попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом.

23. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

24. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

25. Отже, Верховний Суд вважає, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення у сумі 82 707,00 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

26. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

27. Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

28. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження Верховний Суд не розглядає клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/985/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Строй" на рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023.

2. Паперовий примірник касаційної скарги разом з доданими до неї матеріалами, який надійшов до Верховного Суду 17.10.2023, направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

О. Кролевець