Ухвала

від 31.10.2023 по справі 2-6944/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-6944/11

У Х В А Л А

31 жовтня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кондора Р.Ю., Собослоя Г.Г.

розглянувши заяву адвоката Буришина Віталія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відвід головуючого судді Мацунича М.В., у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Буришин Віталій Васильович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2020 року, ухвалене суддею Івановим А.П., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Баранинської сільської ради Ужгородського району, третя особа Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, встановлення фактів, визнання за ОСОБА_1 права на спадщину

встановив:

У провадженні Закарпатського апеляційного суду перебуває на розгляді цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Буришин В.В., на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2020 року, ухвалене в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Баранинської сільської ради Ужгородського району, третя особа Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, встановлення фактів, визнання за ОСОБА_1 права на спадщину.

30 жовтня 2023 року ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подав заяву про відвід головуючому судді Мацуничу М.В.

Заява обґрунтована тим, що причиною відводу головуючому судді Закарпатського апеляційного суду Мацуничу М.В. стало те, що на його думку, дії головуючого під час розгляду вказаної справи, дають підстави вважати його особисту зацікавленість, упередженість та необ`єктивність.

Зазначає, що судове засідання відкладалося за присутності представника позивачів десять разів, при цьому відповідач та третя особа не з`являлися в судові засідання. Попри це, замість вирішення питання про розгляд справи без участі інших учасників справи та розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів, головуючий суддя неодноразово відкладав судові засідання з різних причин. Зокрема, з причин неявки сторони відповідача ОСОБА_4 засідання відкладалось дев`ять разів, з причин необхідності виклику юриста Баранинської сільської ради для дачі пояснень у справі не пояснюючи жодним чином, які саме обставини окрім вже встановлених під час судових розглядів апеляційний суд бажає дослідити (засідання відкладалось три рази), з причин необхідності судом здійснити математичний перерахунок розрахунку майнових часток учасників спору на будинковолодіння вказаних позивачами у позовних матеріалах (засідання відкладалось два рази). Кожного разу під час прийняття рішення про відкладення засідання головуючим суддею називались, то одна, чи то одразу дві чи три наведені вище причини.

Під час проведення судових засідань головуючий суддя неодноразово дозволяв собі змагальну полеміку з представником апелянтів щодо наданих до позову доказів, які підтверджують заявлені позовні вимоги. Це змушувало представника позивачів складати додаткові письмові пояснення зі спростування таких заперечень головуючого і подавати їх до апеляційного суду з одночасним поштовим відправленням копій пояснень іншим учасникам справи.

Також зазначає, що 24 жовтня 2023 року, після неодноразових судових викликів на апеляційний розгляд з`явилася ОСОБА_4 . Головуючий суддя активно задавав питання останній та зміст його запитань стосувався обставин, хто саме з позивачів, коли саме, протягом якого саме періоду проживав у спірному дворогосподарстві. Головуючий суддя відхилив намір сторони позивача підтвердити вказані обстави свідками та поясненнями позивачів, натомість сам з власної ініціативи застосував власну процесуальну активність для отримання таких усних пояснень з протилежної сторони про дані факти. Вважає, що головуючий суддя допустив подвійні стандарти у доказуванні та порушив принцип змагальності.

06 липня 2023 року під час судового розгляду головуючий суддя зобов`язав його до наступного судового засідання (до 24 жовтня 2023 року) надати йому копію рішення суду про розірвання шлюбу між позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі якого було видано свідоцтво про розірвання шлюбу 09.10.1998 року. Причин необхідності подання позивачами такого рішення суду головуючий суддя відмовився пояснювати. Представник позивача пояснив суду, що позивачі не пам`ятають про існування такого рішення суду та про те, що такого рішення у них не має.

При ознайомленні з резолютивною частиною ухвали про витребування доказів не зрозумілим стало звідки апеляційний суд на момент її винесення володів інформацією про номер судової справи (№2-307/98), адже про таке, ні сторони, ні інші учасники суд, ні письмово, ні усно під час судових засідань не повідомляли, всі учасники відомостями про такий номер справи не володіли та не могли володіти в силу вимог конфіденційності даних.

Моментом, який дозволив стороні позивача чітко зрозуміти особисту зацікавленість та упередженість головуючого судді стало виявлення в ухвалі апеляційного суду від 24.10.23 того, що апеляційний суд заздалегідь володів інформацією про номер судової справи про розлучення позивачів до 24 жовтня 2023 року, яка була отримана в поза процесуальний спосіб. Сторона позивачів дізналась та могла дізнатись про таке виключно з ухвали про витребування доказів.

Саме з цих підстав в нього виникли сумніви щодо неупередженості та об`єктивності головуючого судді Мацунича М.В.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи та мотиви заяви про відвід, колегія суддів вважає, що вимоги такої не можуть бути задоволеними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Підстави для відводу судді передбачені у ст. 36 ЦПК України, а саме, ч.1 передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених частиною 2 статті 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя, частина 3 статті 37 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, частина 4 статті 37 цього Кодексу.

Особиста неупередженість та безсторонність суддів презюмується.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, §49, 50, 52, 53) при тлумаченні норми ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р ( ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), якою передбачено право кожного на справедливий суд, зазначена наступна права позиція, яка є джерелом права відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Як на підставу заявленого адвокатом Буришин В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відводу головуючому судді-доповідачу Мацунича М.В. вказано про тривалий розгляд справи та безпідставне відкладення розгляду.

Так, 10.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Буришин В.В., на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 вересня 2020 року. Справу призначено до розгляду на 01 лютого 2021 року. Розгляд справи не відбувся за відсутності відомостей про належне повідомлення сторін по справі та розгляд справи відкладено на 05 квітня 2021 року.

05 квітня 2021 року представник апелянтів адвокат Буришин В.В. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з протиепідемічними заходами Закарпатського апеляційного суду. Розгляд справи відкладено на 16 червня 2021 року.

16 червня 2021 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Кондора Р.Ю. у відпусті, судове засідання відкладено на 11 жовтня 2021 року.

11 жовтня 2021 року розгляд справи не відбувся за неявки усіх учасників справи, судове засідання відкладено на 26 січня 2022 року.

26 січня 2022 року апеляційний розгляд справи відкладено у зв`язку із введенням протиепідемічних заходів у Закарпатському апеляційному суді.

23 березня 2022 року, 28 липня 2022 року, 03 листопада 2022 року, 02 лютого 2023 року розгляд справи відкладався із за неявки всіх учасників справи.

18 травня 2023 року відкладено розгляд справи для додаткового вивчення та дослідження наданих представником позивачів документів, а також судової практики на яку посилався представник. Крім цього, суд визнав явку відповідача ОСОБА_4 в судове засідання обов`язковою.

06 липня 2023 року та 24 жовтня 2023 року розгляд справи відкладено для надання додаткових доказів по справі.

З наведеного слідує, що тривалий розгляд справи не залежить від дій головуючого судді-доповідача Мацунича М.В., тим більше, що рішення про відкладення розгляду справи приймає колегіально колегія суддів, а не самостійно головуючий у справі. При відкладенні розгляду справи ОСОБА_5 не заперечував, а погоджувався або залишав вирішення такого питання на розсуд суду, виходячи з сукупності підстав для відкладення розгляду справи.

ОСОБА_5 заявляє, що під час проведення судових засідань, головуючий суддя неодноразово дозволяв собі змагальну полеміку з представником апелянтів щодо наданих до позову доказів, які підтверджують заявлені позовні вимоги.

При огляді та дослідженні наявних в матеріалах справи доказів, головуючий суддя-доповідач звертав увагу представника позивачів на наявність певних обставин та у зв`язку із цим ставив уточнюючі питання по виниклим обставинам, а не здійснював змагальну полеміку як про це зазначає ОСОБА_5 .

Слід зазначити, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи перевіряє всі фактичні обставини справи та досліджує докази у повному обсязі для встановлення об`єктивної істини в справі, тобто, діє як суд по встановленню належних фактів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки, під час розгляду вказаної справи, в колегії суддів виникла необхідність у з`ясуванні обставин щодо встановлення періоду проживання позивачки у спірному будинку, тому і було рекомендовано представнику позивачів надати додаткові докази за наявності таких, які б підтверджували наведені позивачами обставини.

Зокрема, судом було запропоновано представнику позивачів надати копію рішення місцевого суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та проти такої пропозиції суду ОСОБА_5 не заперечував, а навпаки погодився з`ясувати обставини щодо наявності такого рішення суду та надати його суду. При цьому, ОСОБА_5 не вимагав від головуючого пояснити необхідність витребування такої цивільної справи, хоча така необхідність була пов`язана з потребою встановлення періоду проживання позивачки ОСОБА_2 в колгоспному дворі з огляду на відомості, які містяться у витягу з погосподарської книги.

У судове засідання 24 жовтня 2023 року вперше з`явилась відповідачка ОСОБА_4 , яка дала суду свої пояснення з приводу заявлених позовних вимог. Оскільки в представника позивачів не було суттєвих запитань то колегія суддів скористалась можливістю поставити ОСОБА_4 певні питання для додаткового з`ясування обставин справи. Такі питання ставились виключно з метою всебічного встановлення та уточнення тих питань, які мають вагоме значення для справи.

Водночас, у ході даного судового засідання представник позивачів адвокат Буришин В.В. повідомив колегію суддів про відсутність у позивачів судового рішення про розірвання шлюбу та відсутність у нього інформації про наявність такого судового рішення в суді першої інстанції.

За цієї обставини, зважуючи на необхідність встановлення усіх істотних обставин справи, колегія суддів на місці протоколярно постановила ухвалу про витребування з суду першої інстанції цивільної справи про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . На момент постановлення такої ухвали, колегії суддів не було відомо номер такої цивільної справи. Та перед складанням ухвали суду в письмовому вигляді, помічнику судді-доповідача було в телефонному режимі повідомлено з суду першої інстанції про наявність в Ужгородському міськрайонному суді цивільної справи за № 2-307/98 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та про дану обставину повідомила головуючого. Саме тому в ухвалі апеляційного суду про витребування із суду першої інстанції справи про розірвання шлюбу було вже зазначено конкретний номер справи з метою якнайшвидшого виконання ухвали суду.

Відтак, твердження ОСОБА_5 про те, що головуючий суддя-доповідач Мацунич М.В. заздалегідь знав про існування рішення в справі №2-307/98 є безпідставним, нічим не підтвердженим та надуманим.

Та обставина, що представник позивачів, адвокат Буришин В.В. здійснював за власний кошт відправку судових повісток відповідачам в той період, коли в суду були відсутні кошти на поштово-марочні відправлення, мало місце суто за його добровільним бажанням на яке колегія суддів не могла вплинути.

Стосовно доводів з приводу того, що колегією суддів відхилено прохання представника позивачів, адвоката Буришина В.В. заслухати свідків, то таке не враховано тільки з підстав передчасності такого. Крім того, представник позивачів в подальшому не наполягав на допиті певних свідків.

Отже, доводи заяви про відвід головуючого судді-доповідача зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями колегії суддів, що виключає наявність у діях головуючого судді-доповідача ознак небезсторонності чи необ`єктивності або упередженості, у розумінні вимог визначених нормою ст. 36 ЦПК України, а також підставах для його відводу чи самовідводу.

Докази про наявність обґрунтованих сумнівів у тому, що головуючий суддя-доповідач Мацунич М.В. при розгляді вказаної справи діяв упереджено, або що сприяв розгляду справи на користь однієї зі сторін - у справі відсутні.

Наведені обставини та правове обґрунтування свідчать про те, що викладені у заяві про відвід доводи про упередженість головуючого судді-доповідача та сумніви у здатності об`єктивно розглянути апеляційну скаргу належним чином не доведені, а ґрунтуються лише на безпідставному припущенні, що свідчить про відсутність законних підстав для його відводу від розгляду в даній справі.

Тому заяву представника позивачів, адвоката Буришина В.В. про відвід головуючому судді-доповідачу Мацуничу М.В. слід залишити без задоволення, через необґрунтованість доводів такої.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами статей 36, 37, 40, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Заяву адвоката Буришина Віталія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відвід головуючого судді-доповідача Мацунича Михайла Васильовича, визнати необґрунтованою.

Цивільну справу передати до апарату Закарпатського апеляційного суду для здійснення визначення Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою іншого судді для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: