Ухвала

від 30.10.2023 по справі 523/10249/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3208/23

Справа № 523/10249/20

Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

30.10.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору аванса та стягнення грошової суми, -

встановила:

У провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору аванса та про стягнення грошової суми.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31 липня 2020 року позов ОСОБА_2 було задоволено.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 червня 2022 року поновлено представнику ОСОБА_1 строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду. Заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31 липня 2020 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31 липня 2020 року, представник ОСОБА_1 оскаржив його у апеляційному порядку.

28 лютого 2023 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна., Таварткіладзе О.М., подана з підстав існування обставин, які викликають у заявника сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 березня 2023 року визнано відвід, заявлений представником ОСОБА_1 суддям Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіну А.П., Таварткіладзе О.М., - необґрунтованим. Справу передано до канцелярії Одеського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Ухвалою судді Одеського апеляційного суду від 08 березня 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Дарієнка В.Д. про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі Погорєлової С.О., Заїкіна., Таварткіладзе О.М. було відмовлено.

20 червня 2023 року від представника ОСОБА_1 повторно надійшла заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна., Таварткіладзе О.М., обґрунтована тим, що вказаною колегією суддів раніше розглядалась аналогічна справа № 523/11536/19 із тими самими позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 за аналогічними позовними вимогами на підставі аналогійного так званого «договору» між сторонами від такої ж самої дати 25 березня 2018 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 червня 2023 року заяву про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою та справу передано до канцелярії апеляційного суду для виконання вимог, передбачених частиною третьою статті 40 ЦПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 червня 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Дарієнка В.Д. про відвід колегії суддів у складі Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П. було відмовлено.

19 жовтня 2023 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Дарієнка В.Д. втретє надійшла заява про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

Заява про відвід обґрунтована тим, що вказаною колегією суддів розглядалась цивільна справа № 523/11536/19, за результатами розгляду якої ухвалено судове рішення на користь ОСОБА_2 , однак постановою Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 523/11536/19 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 було задоволено частково, постанову Одеського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у зв`язку із порушенням при розгляді справи судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Крім того, 09.02.2023 року представником ОСОБА_1 подано заяву на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції позамежами приміщення суду, однак судом незаконно проведено судове засіданні без участі сторін із посиланням на нібито неявку сторін, як це уже раніше було у аналогічній справі № 523/11536/19 із тими самими позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 за аналогічними позовними вимогами на підставі аналогійного так званого «договору» між сторонами від такої ж самої дати 25 березня 2018 року, заочно, без участі сторін із безпідставним посиланням суду на нібито неявку сторін.

Також, на думку заявника, у даному випадку буде порушено принцип недопустимості повторної участі суддів в розгляді справи, оскільки справи № 523/11536/19 та № 523/10249/20 є абсолютно аналогічними як по складу сторін, так і по суті позовних вимог і правових позицій сторін і відрізняється лише сумами, які ОСОБА_2 нібито було передано ОСОБА_1 .

У цивільній справі №523/6070/19 за позовом ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_3 коштів у розмірі 15 466,00 доларів США постановою від 11.07.2023 року вказана колегія суддів винесла постанову, якою упереджено на користь ОСОБА_2 стягнула із ОСОБА_3 «борг» у розмірі 15 466,00 доларів США.

Представник ОСОБА_1 вважає, що вказані обставини свідчать про заінтересованість колегії суддів у складі Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. всі справи про стягнення боргів на користь ОСОБА_2 розглядати лише так, щоб винести рішення лише на користь самого ОСОБА_2 .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду що, у свою чергу, призведе до порушення строків розгляду справи та порушення законних прав інших учасників судового процесу.

Відвід є завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.

Згідно ч.2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції?(§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08?листопада 2005 року в справі «Смірнова проти України»).

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка?закріплює один із основоположних принципів - неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Так, у ст.17 Конвенції № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».

Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

Тобто, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, в тій чи іншій мірі, має бути спрямоване на перешкоджання реалізації захисту порушеного права. Порушниками, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути особи, які беруть участь у справі, інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений відповідними процесуальними правами і обов`язками та відповідно може впливати на хід розгляду справи.

Колегія суддів зауважує, що 28 лютого, 20 червня та 19 жовтня 2023 року до суду апеляційної інстанції від представником ОСОБА_1 надійшли три ідентичні заяви про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна., Таварткіладзе О.М.

При цьому ухвалами Одеського апеляційного суду у задоволенні заяв про відвід від 08 березня 2023 року та 26 червня 2023 року було відмовлено.

Колегія суддів враховує, що у всіх трьох заявах про відвід представник ОСОБА_1 посилається на те, що постановою Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 523/11536/19 постанову Одеського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, однак вказане не свідчить про існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи, а є підтвердженням незгоди заявника із судовим рішенням, ухваленим даною колегією суддів у іншій справі № 523/11536/19, що не може бути підставою для відводу.

Щодо доводів про порушення принципу недопустимості повторної участі суддів у розгляді справи, то колегією суддів неодноразово зверталась увага представника ОСОБА_1 на те, що перелік підстав недопустимості повторної участі судді у розгляді справ, який закріплений у статті 37 ЦПК України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому така підстава, як розгляд суддею справ, аналогічних за суб`єктним складом та предметом позову, не визначена у статті 37 ЦПК України в якості підстави недопустимості повторної участі судді у розгляді справ.

Аналогічно безпідставними є доводи представника ОСОБА_1 про те, що у цивільній справі №523/6070/19 за позовом ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_3 грошових коштів постановою від 11 липня 2023 року вказана колегія суддів стягнула із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 15 466,00 доларів США, оскільки ОСОБА_1 не є учасником даної справи, і судове рішення у справі №523/6070/19 жодним чином не впливає на права та обов`язки заявника.

Таким чином, у даному випадку також має місце незгода представника ОСОБА_1 із судовим рішенням, ухваленим колегією суддів у іншій справі, що, як вже вказувалось вище, не є підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного колегія суддів доходить до висновку, що посилання представника ОСОБА_1 у трьох заявах про відвід на те, що судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна., Таварткіладзе О.М. вже брали участь у справі №523/11536/19 з тими самими учасниками та з однаковими обставинами справи, свідчать виключно про незгоду заявника із процесуальними рішеннями суддів, прийнятими у межах розгляду іншої справи, що, відповідно до положень п. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.

При цьому жодних інших правових доводів, які б підтвердили існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості вказаних судді, заяви про відвід не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи, що вказані представником ОСОБА_1 у заявах про відвід обставини вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції при заявлених відводах від 28 лютого та 20 липня 2023 року, приймаючи до уваги, що обрана представником ОСОБА_1 при розгляді справи позиція щодо заявлення безпідставних відводів має на меті затягування розгляду справи, з урахуванням статусу відповідача та його прав, передбачених ЦПК України, з метою забезпечення прав всіх учасників справи на справедливий розгляд справи в межах розумного строку, колегія суддів приходить до висновку, що втретє заявлений відвід має ознаки повторності та зловживань процесуальних правом відповідача на відвід, своїми діями представник ОСОБА_1 створює перешкоди у здійсненні судочинства, а тому колегія суддів залишає подану представником ОСОБА_1 19 жовтня 2023 року заяву про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна., Таварткіладзе О.М. без розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 44 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Заяву представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору аванса та стягнення грошової суми - залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе