Ухвала

від 09.04.2024 по справі 523/10249/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/833/24

Справа № 523/10249/20

Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

09.04.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору аванса та стягнення грошової суми, -

встановила:

У провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору аванса та про стягнення грошової суми.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31 липня 2020 року позов ОСОБА_2 було задоволено.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 червня 2022 року поновлено представнику ОСОБА_1 строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду. Заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 31 липня 2020 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31 липня 2020 року, представник ОСОБА_1 оскаржив його у апеляційному порядку.

28 лютого 2023 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна., Таварткіладзе О.М., подана з підстав існування обставин, які викликають у заявника сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 березня 2023 року визнано відвід, заявлений представником ОСОБА_1 суддям Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіну А.П., Таварткіладзе О.М., - необґрунтованим. Справу передано до канцелярії Одеського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Ухвалою судді Одеського апеляційного суду від 08 березня 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Дарієнка В.Д. про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі Погорєлової С.О., Заїкіна., Таварткіладзе О.М. було відмовлено.

20 липня 2023 року від представника ОСОБА_1 повторно надійшла заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна., Таварткіладзе О.М., обґрунтована тим, що вказаною колегією суддів раніше розглядалась аналогічна справа № 523/11536/19 із тими самими позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 за аналогічними позовними вимогами на підставі аналогійного так званого «договору» між сторонами від такої ж самої дати 25 березня 2018 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 червня 2023 року заяву про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою та справу передано до канцелярії апеляційного суду для виконання вимог, передбачених ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 червня 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Дарієнка В.Д. про відвід колегії суддів у складі Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П. було відмовлено.

19 жовтня 2023 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Дарієнка В.Д. втретє надійшла заява про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. було залишено без розгляду.

08 квітня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Дарієнка В.Д. вчетверте надійшла заява про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

Заява про відвід обґрунтована тими самими обставинами, що і три раніше подані заяви, а саме тим, що вказаною колегією суддів розглядалась цивільна справа № 523/11536/19, за результатами розгляду якої ухвалено судове рішення на користь ОСОБА_2 , однак постановою Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 523/11536/19 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 було задоволено частково, постанову Одеського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у зв`язку із порушенням при розгляді справи судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Крім того, 09 лютого 2023 року представником ОСОБА_1 подано заяву на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, однак судом незаконно проведено судове засіданні без участі сторін із посиланням на нібито неявку сторін, як це уже раніше було у аналогічній справі № 523/11536/19 із тими самими позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 за аналогічними позовними вимогами на підставі аналогійного так званого «договору» між сторонами від такої ж самої дати 25 березня 2018 року, заочно, без участі сторін із безпідставним посиланням суду на нібито неявку сторін.

Також, на думку заявника, у даному випадку буде порушено принцип недопустимості повторної участі суддів в розгляді справи, оскільки справи № 523/11536/19 та № 523/10249/20 є абсолютно аналогічними як по складу сторін, так і по суті позовних вимог і правових позицій сторін і відрізняється лише сумами, які ОСОБА_2 нібито було передано ОСОБА_1 .

У цивільній справі №523/6070/19 за позовом ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_3 коштів у розмірі 15466,00 доларів США постановою від 11.07.2023 року вказана колегія суддів винесла постанову, якою упереджено на користь ОСОБА_2 стягнула із ОСОБА_3 «борг» у розмірі 15466,00 доларів США.

Представник ОСОБА_1 вважає, що вказані обставини свідчать про заінтересованість колегії суддів у складі Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. оскільки всі справи про стягнення боргів на користь ОСОБА_2 розглядаються лише так, щоб винести рішення лише на користь самого ОСОБА_2 .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду що, у свою чергу, призведе до порушення строків розгляду справи та порушення законних прав інших учасників судового процесу.

Колегія суддів зазначає, що заява про відвід представника ОСОБА_1 обґрунтована тим, що постановою Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 523/11536/19 постанову Одеського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, однак вказане не свідчить про існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи, а є підтвердженням виключно незгоди заявника із судовим рішенням, ухваленим даною колегією суддів у іншій справі № 523/11536/19, що не може бути підставою для відводу.

Щодо доводів про порушення принципу недопустимості повторної участі суддів у розгляді справи, то колегією суддів звертається увага представника ОСОБА_1 на те, що перелік підстав недопустимості повторної участі судді у розгляді справ, який закріплений у статті 37 ЦПК України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому така підстава, як розгляд суддею справ, аналогічних за суб`єктним складом та предметом позову, не визначена у статті 37 ЦПК України в якості підстави недопустимості повторної участі судді у розгляді справ.

Аналогічно безпідставними є заявлені доводи представника ОСОБА_1 про те, що у цивільній справі №523/6070/19 за позовом ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_3 грошових коштів постановою від 11 липня 2023 року вказана колегія суддів стягнула із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 15466,00 доларів США, оскільки ОСОБА_1 не є учасником даної справи, і судове рішення у справі №523/6070/19 жодним чином не впливає на права та обов`язки заявника.

Таким чином, у даному випадку також має місце незгода представника ОСОБА_1 із судовим рішенням, ухваленим колегією суддів у іншій справі, що, як вже вказувалось вище, не є підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить до висновку, що посилання представника ОСОБА_1 у заяві про відвід на те, що судді Одеського апеляційного суду Погорєлова С.О., Заїкін А.П., Таварткіладзе О.М. вже брали участь у справі №523/11536/19 з тими самими учасниками та з однаковими обставинами справи, свідчать виключно про незгоду заявника із процесуальними рішеннями суддів, прийнятими у межах розгляду іншої справи, що, відповідно до положень п. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.

При цьому інших правових доводів, які б підтвердили існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості вказаних суддів, жодна із чотирьох заяв про відвід не містить.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Керуючись ст. ст. 36-40, 268 ЦПК України, колегія суддів, -, -

ухвалила:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору аванса та стягнення грошової суми, - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе