Постанова

від 01.11.2023 по справі 653/3597/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи: 653/3597/21 Головуючий в 1 інстанції Ковальчук Н. В.

Номер провадження: 22-ц/819/233/23 Головуючий доповідач Вейтас І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) - Вейтас І.В.,

суддів: Кузнєцової О.А.

Радченка С.В.,

секретар - Доброва К.О.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області,

особа, яка звернулась з апеляційною скаргою ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу адвоката Мишака Дмитра Едуардовича, який діє від імені ОСОБА_2 на ухвалу судді Генічеського районного суду Херсонської області Ковальчук Н.В. від 12 листопада 2021 року про забезпечення позову, усправіза позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану разом із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Березнівському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 12 липня 2021 року, яким були внесені відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий номер 6522185200:02:001:1705, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся до голови Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області із заявою про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею до 0,20 га за адресою АДРЕСА_2 . 07квітня 2020року рішенням Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 1426 йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, шляхом зміни цільового призначення землі з рекреаційного призначення на землі житлової та громадської забудови орієнтовною площею до 0,1020 га за адресою АДРЕСА_2 . На замовлення позивача було виготовлено проект землеустрою щодо вказаної земельної ділянки, який у травні 2021 року був погоджений сектором містобудування та архітектури Генічеською районною державною адміністрацією.

17червня 2021року позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо реєстрації вказаної земельної ділянки. Рішенням № РВ-560049412021 від 24червня 2021року ОСОБА_1 було відмовлено у внесені відомостей до додержавного кадастру з підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа.

Відповідно до арк. 17 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленої ФОП ОСОБА_3 , на кадастровому плані земельна ділянка, яка виділяється позивачу знаходиться між земельними ділянками з кадастровими номерами № 6522185200:02:001:1506 ( АДРЕСА_3 ) та № 6522185200:02:001:1933 ( АДРЕСА_4 )

За допомогою Публічної кадастрової карти України позивачем було з`ясовано, що на місці земельної ділянки, яка йому виділяється, значиться земельна ділянка з кадастровим номером 6522185200:02:001:1705, та має адресу: АДРЕСА_1 .

З витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку № НВ-990201269202, вбачається, що 12липня 2021року державним кадастровим реєстратором відділу у Березнінському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області було внесено відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 6522185200:02:001:1705, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 .

Із скріншоту Публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6522185200:02:001:1705 ( АДРЕСА_1 ) та земельна ділянка, яка виділяється позивачеві, що розташована по АДРЕСА_2 мають однакових сусідніх землекористувачів, що свідчить про повне ( 100% ) накладення вказаних земельних ділянок.

Тобто фактично земельна ділянка кадастровий номер 6522185200:02:001:1705, яка зареєстрована кадастровим реєстратором була виділена позивачу рішенням Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 1426 від 07квітня 2020року та в дійсності знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Вважає, що рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у Березнівському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 12 липня 2021 року, яким були внесені відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 6522185200:02:001:1705 є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом із позовною заявою від позивача до суду першої інстанції надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 6522185200:02:001:1705, загальною площею 0,102 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує, що ним було подано позов про визнання незаконним та скасування рішення. Предметом спору у справі є незаконність рішення державного кадастрового реєстратора про внесення відомостей до державного земельного кадастру про земельну ділянку. ОСОБА_1 зазначає, що земельна ділянка, кадастровий номер 6522185200:02:001:1705, була фактично виділена йому рішенням Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 07.04.2020 року № 1426 та яка в дійсності знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, у Державному земельному кадастрі наразі міститься інформація про іншу земельну ділянку.

Позивач вказує, що наступним кроком після внесення відомостей про земельну ділянку, кадастровий номер 6522185200:02:001:1705, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , до Державного кадастру України буде її реєстрація в реєстрі речових прав на майно та отримання третьою особою прав власності на земельну ділянку. При цьому ця ділянка фактично розташована на місці земельної ділянки, яка була виділена позивачу рішенням Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 07.04.2020 року № 1426.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить розгляд спору і зробить неможливим відновлення його порушених прав, зокрема, його права володіння, користування (проживання) та розпорядження земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Генічеського районного суду Херсонської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6522185200:02:001:1705, загальною площею 0,102 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, абзацом 3 частини 10 статті 24 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Подання особою заяви про реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та, відповідно, реєстрація земельної ділянки, свідчить про те, що така особа очевидно має намір реалізувати своє речове право на неї. Разом з тим, у разі реєстрації речових прав на земельну ділянку іншою особою, позивач буде позбавлений гарантій ефективного захисту його інтересу в межах цього судового провадження.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному разі існує обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити ефективний захист та поновлення порушених інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому його заяву про забезпечення позову потрібно задовольнити.

З апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції звернувся адвокат Мишак Д. Е., який діє від імені ОСОБА_2 .. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при забезпеченні позову, судом першої інстанції не було враховано те, що рішенням XII сесії VIII скликання Генічеської міської ради Херсонської області № 890 від 27серпня 2021року було затверджено проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1020 га кадастровий номер 6522185200:02:001:1705 за адресою: АДРЕСА_1 та передано йому у власність зазначену земельну ділянку (дозвіл на розробку проекту землеустрою було надано 10березня 2020року рішенням Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 1365). При цьому ОСОБА_2 не залучений до участі у даній справі.

Вказує, що суд першої інстанції, при постановленні оспореної ухвали вже фактично вирішив питання про обґрунтованість позовних вимог, оскільки шляхом зупинення реєстрації права власності за ОСОБА_2 , суд надав по суті першочергове право реєстрації права власності земельної ділянки за позивачем. Вважає, що вживши заходи забезпечення позову, суд першої інстанції позбавив ОСОБА_2 права на реалізацію ним свого права на отримання безоплатно земельної ділянки у власність із земель державної або комунальної власності.

Просить скасувати ухвалу судді Генічеського районного суду Херсонської області від 12 листопада 2021 року про забезпечення позову.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Сторони справи та їх представники належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи до судового засідання не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Частиною першою, другою статті 149ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу,заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема,забороною вчиняти певні дії.

Частиною третьою статті 150ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Процесуальний закон передбачає право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Предметом розгляду суду у даній справі є спір з приводу реєстрації права власності на земельну ділянку, виділену позивачу для будівництва та обслуговування житлового будинку. Як вказує позивач, що 12липня 2021року державним кадастровим реєстратором відділу у Березнінському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області було внесено відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 6522185200:02:001:1705, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 . Із скріншоту Публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6522185200:02:001:1705 ( АДРЕСА_1 ) та земельна ділянка, яка виділяється позивачеві, що розташована по АДРЕСА_2 мають однакових сусідніх землекористувачів, що свідчить про повне ( 100% ) накладення вказаних земельних ділянок.

Як вбачається з єдиного реєстру судових рішень ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 14 лютого 2022 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Процесуальною метою забезпечення позову є застосування превентивних заходів, які покликані виключити ризики невиконання рішення суду у випадку задоволення позову, зафіксувати незмінність обставин спірних правовідносин сторін до ухвалення рішення у справі.

Вжиті заходи забезпечення позову є необхідними та співмірними із заявленими вимогами та забезпечать поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову.

Тому, суд першої інстанції, правильно встановив, що ефективним заходом забезпечення позову у цій справі є заборона органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6522185200:02:001:1705, загальною площею 0,102 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вже фактично вирішив питання про обґрунтованість позовних вимог, оскільки шляхом зупинення реєстрації права власності за ОСОБА_2 , суд надав по суті першочергове право реєстрації права власності земельної ділянки за позивачем, є безпідставними, оскільки позивач так само не має права, до розгляду справи по суті, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, на те що забезпечення позову є лише тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи наведене,колегія суддівдійшла висновку,що судпершої інстанції,на часвирішення питанняпро забезпеченняпозову,дійшов вірноговисновку пронеобхідність задоволеннязаяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Мишака Дмитра Едуардовича, який діє від імені ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Генічеського районного суду Херсонської області від 12 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 01 листопада 2023 року.

Головуючий суддя І. В. Вейтас

Судді: О. А. Кузнєцова

С. В. Радченко