Рішення

від 26.10.2023 по справі 918/866/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/866/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Гусевик І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Трейдінг" (проспект Льва Ландау, 171, офіс 214, Харків, 61060, код ЄДРПОУ 41711488)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" (вул. Соборна, 112, Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43431254)

про стягнення 117 612 грн 97 коп.

у судове засідання представники сторін не з`явилися

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2023 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Трейдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" про стягнення 117 612 грн 97 коп., з яких: 41 112 грн 97 коп. основний борг, 76 500 грн 00 коп. - штраф.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант-Трейдінг" вказує, що між ним (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки № 110 від 10.12.2021, за умовами якого позивач поставив товар на загальну суму 17 368 366 грн 35 коп., який відповідачем оплачено частково на суму 17 327 253 грн 38 коп. Відтак відповідач заборгував 41 112 грн 97 коп., які позивач просить стягнути на свою користь. Крім того, позивач на підставі п. п. 4.1., 4.2. Договору нараховує для відповідача штраф у розмірі 10 % за прострочення оплати товару на 1 день за видатковою накладною № 10/12/6 від 10.12.2021, позаяк відповідачем здійснено оплату згідно з платіжним дорученням № 625 від 16.12.2021 всупереч тому, що згідно з п. 2.2. Договору оплата мала бути здійснена до 15.12.2021 включно. Позивач вказує, що будь-які затримки в оплаті товару несуть для нього втрату не просто дохідності, а перш за все рентабельності своєї господарської діяльності та вимушеного простою в очікуванні надходження прострочених платежів. Внаслідок прострочення оплати відповідачем товару на суму 765 000 грн 00 коп. позивач втратив очікуваний економічний ефект від вказаного правочину. А враховуючи, що вартість палично-мастильних матеріалів зросла ще більше порівняно з періодом, в якому відповідач був зобов`язаний провести оплату, позивачу завдано ще більших збитків.

Ухвалою від 25.08.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамант-Трейдінг" строк та спосіб на усунення недоліків позовної заяви

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у спосіб та в межах процесуального строку, встановленого судом.

Ухвалою від 05.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/866/23. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 10.10.2023. Встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

03 жовтня 2023 року від представника позивача надійшла заява про надання можливості ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та внесення даних адвоката Короля Олександра Юрійовича до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 918/866/23.

09 жовтня 2023 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 10.10.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 09.10.2023 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Постановлено провести судове засідання 10.10.2023 із представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Трейдінг" адвокатом Ковалем Олександром Юрійовичем в режимі відеоконференції.

10 жовтня 2023 року від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі, у якій адвокат Король Олександр Юрійович вказав, що у випадку неявки у судове засідання представника відповідача, підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

10 жовтня 2023 року від керівника відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання з метою надання можливості реалізувати право на захист.

Ухвалою від 10.10.2023 розгляд справи № 918/866/23 відкладено на 26.10.2023. Постановлено провести судове засідання із представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Трейдінг" адвокатом Ковалем Олександром Юрійовичем (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в режимі відеоконференції.

26 жовтня 2023 року судом встановлено, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися.

26 жовтня 2023 року від представника позивача надійшла заява/клопотання про проведення судового засідання 26.10.2023 без його участі.

Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, причини неявки суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали від 10.10.2023) за трек-номером 0600229236501.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, з огляду на наявність клопотання/заяви представника позивача яка подана в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України, - суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача та відповідача.

Судом встановлено, що відповідач 11.09.2023 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі (трек-номер відправлення 3301312664551).

Оскільки відповідач 11.09.2023 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, а вказаною ухвалою, між іншого, запропоновано відповідачу відповідно до ст. 165 ГПК України подати суду відзив на позовну заяву і всі докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності) - протягом 15-денного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, - відтак судом встановлено, що 27.09.2023 сплинув процесуальний строк на подання відповідачем відзиву, який тривав до 26.09.2023.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.12.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки № 110 (далі - Договір).

В порядку та на умовах даного Договору позивач зобов`язався поставити (передати у власність) відповідачу паливно-мастильні матеріали (далі - товар), а відповідач оплатити їх.

Згідно з п. 1. Розділу 2 Договору асортимент та вартість товару зазначається у видаткових накладних. Загальна вартість договору складається із сукупної вартості товару, що буде поставлений на умовах цього Договору. Вартість товару зазначається з урахуванням ПДВ.

У відповідності до п. 2 Розділу 2 Договору розрахунки за даним договором здійснюються покупцем на умовах відстрочення платежу на 5 календарних днів з моменту поставки товару за кожною поставкою окремо. Датою поставки є дата відповідної видаткової накладної.

Сторони також узгодили між собою умови поставки та порядок прийому товару, відповідальність за порушення договору, умови про форс-мажор, порядок вирішення спорів та прикінцеві положення.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022. Якщо жодна зі сторін не виявила бажання щодо розірвання цього договору, то строк дії Договору вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. (п.п. 1, 2, 3 розділу 7 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний уповноваженими сторонами та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виставив для відповідача рахунки на оплату:

- № 854, № 855, № 856 від 10.12.2021 на суму 765 000 грн 00 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількість 30 000 л);

- № 1 та № 2 від 04.01.2022 на суму 753 120 грн 00 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількість 30 000 л);

- № 20 від 13.01.2022 на суму 635 003 грн 14 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількість 23 966 л);

- № 26 від 14.01.2022 на суму 714 067 грн 20 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількість 26 950 л);

- № 43 від 21.01.2022 на суму 811 884 грн 00 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількість 29 000 л);

- № 52 від 24.01.2022 на суму 783 888 грн 00 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількість 28 000 л);

- № 58 від 27.01.2022 на суму 807 744 грн 00 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, 3 ІІІ, кількість 28 000 л);

- № 62 від 28.01.2022 на суму 691 371 грн 17 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, 3 ІІІ, кількість 23 966 л);

- № 65 від 29.01.2022 на суму 807 744 грн 00 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, 3 ІІІ, кількість 28 000 л);

- № 99 та № 100 від 10.02.2022 на суму 867 216 грн 00 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, 3 ІІІ, кількість 29 000 л);

- № 102 від 10.02.2022 на суму 645 926 грн 40 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, 3 ІІІ, кількість 21 600 л);

- № 101 від 10.02.2022 на суму 883 214 грн 64 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, 3 ІІІ, кількість 29 535 л);

- № 125 та № 132 від 18.02.2022 на суму 854 112 грн 00 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількість 28 000 л);

- № 136 від 21.02.2022 на суму 822 082 грн 80 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількість 26 950 л);

- № 137 від 21.02.2022 на суму 884 616 грн 00 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількість 29 000 л);

- № 148 від 23.02.2022 на суму 882 000 грн 00 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількість 28 000 л);

- № 148 від 23.02.2022 на суму 754 929 грн 00 коп. (товар - паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, кількість 23 966 л).

Позивач поставив, а відповідача (покупець) прийняв товар за Договором на загальну суму 17 368 366 грн 35 коп., що підтверджується:

- видатковою накладною № 10/12-5 від 10.12.2021 на суму 765 000 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 10/12-5 від 10.12.2021;

- видатковою накладною № 10/12-6 від 10.12.2021 на суму 765 000 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 10/12-6 від 10.12.2021;

- видатковою накладною № 10/12-7 від 10.12.2021 на суму 765 000 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 10/12-7 від 10.12.2021;

- видатковою накладною № 04/01-1 від 04.01.2022 на суму 753 120 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 04/01-1 від 04.01.2022

- видатковою накладною № 04/01-2 від 04.01.2022 на суму 753 120 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 04/01-2 від 04.01.2022

- видатковою накладною № 13/01-4 від 13.01.2022 на суму 635 003 грн 14 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 03/02-6 від 23.02.2022

- видатковою накладною № 14/01-6 від 14.01.2022 на суму 714 067 грн 20 коп, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 14/01-6 від 14.01.2022

- видатковою накладною № 21/01-4 від 21.01.2022 на суму 811 884 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 21/01-4 від 21.01.2022

- видатковою накладною № 24/01-7 від 24.01.2022 на суму 783 888 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 24/01-7 від 24.01.2022

- видатковою накладною № 27/01-5 від 27.01.2022 на суму 807 744 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 27/01-5 від 27.01.2022;

- видатковою накладною № 28/01-3 від 28.01.2022 на суму 691 371 грн 17 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 28/01-3 від 28.01.2022;

- видатковою накладною № 29/01-1 від 29.01.2022 на суму 807 744 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 29/01-1 від 29.01.2022;

- видатковою накладною № 10/02-2 від 10.02.2022 на суму 867 216 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 10/02-2 від 10.02.2022;

- видатковою накладною № 10/02-3 від 10.02.2022 на суму 867 216 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 10/02-3 від 10.02.2022;

- видатковою накладною № 10/02-4 від 10.02.2022 на суму 645 926 грн 40 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 10/02-4 від 10.02.2022;

- видатковою накладною № 10/02-5 від 10.02.2022 на суму 883 214 грн 64 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 10/02-5 від 10.02.2022;

- видатковою накладною № 18/02-7 від 18.02.2022 на суму 854 112 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 18/02-7 від 18.02.2022;

- видатковою накладною № 18/02-8 від 18.02.2022 на суму 854 112 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 18/02-8 від 18.02.2022;

- видатковою накладною № 21/02-4 від 21.02.2022 на суму 822 082 грн 80 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 21/02-4 від 21.02.2022;

- видатковою накладною № 21/02-5 від 21.02.2022 на суму 884 616 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 21/02-5 від 21.02.2022;

- видатковою накладною № 23/02-5 від 23.02.2022 на суму 882 000 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 23/02-5 від 23.02.2022;

- видатковою накладною № 23/02-6 від 23.02.2022 на суму 754 929 грн 00 коп., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 23/02-6 від 23.02.2022.

Як вбачається, факт сплати відповідачем на рахунок позивача коштів за поставлений товар за Договором № 110 від 10.12.2021, підтверджується платіжними дорученнями, у яких у призначенні платежу міститься посилання на рахунки що виставлялися позивачем, а саме це платіжні доручення:

- № 601 від 15.12.2021 на суму 765 000 грн 00 коп. згідно рахунку № 854 від 10.12.2021;

- № 625 від 16.12.2021 на суму 765 000 грн 00 коп. згідно рахунку № 855 від 10.12.2021;

- № 653 від 20.12.2021 на суму 765 000 грн 00 коп. згідно рахунку № 855 від 10.12.2021;

- № 77 від 12.01.2022 на суму 753 120 грн 00 коп. згідно рахунку № 1 від 04.01.2022;

- № 92 від 12.01.2022 на суму 753 120 грн 00 коп. згідно рахунку № 2 від 04.01.2022;

- № 193 від 20.01.2022 на суму 635 003 грн 14 коп. згідно рахунку № 20 від 13.01.2022;

- № 211 від 21.01.2022 на суму 714 067 грн 20 коп. згідно рахунку № 26 від 14.01.2022;

- № 273 від 27.01.2022 на суму 783 888 грн 00 коп. згідно рахунку № 52 від 24.01.2022;

- № 277 від 28.01.2022 на суму 811 884 грн 00 коп. згідно рахунку № 43 від 21.01.2022;

- № 329 від 01.02.2022 на суму 808 024 грн 00 коп. згідно рахунку № 58 від 04.01.2022;

- № 344 від 02.02.2022 на суму 691 091 грн 00 коп. згідно рахунку № 58 ВІД 04.01.2022;

- № 347 від 03.02.2022 на суму 807 744 грн 00 коп. згідно рахунку № 65 від 29.01.2022;

- № 488 від 16.02.2022 на суму 867 216 грн 00 коп. згідно рахунку № 99 від 10.02.2022;

- № 511 від 17.02.2022 на суму 867 216 грн 00 коп. згідно рахунку № 100 від 10.02.2022;

- № 517 від 17.02.2022 на суму 645 926 грн 40 коп. згідно рахунку № 102 від 10.02.2022;

- № 529 від 18.02.2022 на суму 883 214 грн 64 коп. згідно рахунку № 100 від 10.02.2022;

- № 583 від 23.02.2022 на суму 854 112 грн 00 коп. згідно рахунку № 132 від 18.02.2022;

- № 588 від 24.02.2022 на суму 219 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 132 від 18.02.2022;

- № 590 від 25.02.2022 на суму 144 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 132 від 18.02.2022;

- № 919 від 19.04.2022 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 137 від 21.02.2022;

- № 1149 від 10.05.2022 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно рахунку № 137 від 21.02.2022;

- № 1238 від 17.05.2022 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно рахунку № 137 від 21.02.2022;

- № 1335 від 24.05.2022 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно рахунку № 137 від 21.02.2022;

- № 1442 від 31.05.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно рахунку № 137 від 21.02.2022;

- № 1589 від 07.06.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно рахунку № 137 від 21.02.2022;

- № 1735 від 14.06.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 137 від 21.02.2022;

- № 1855 від 21.06.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 137 від 21.002.2022;

- № 1976 від 28.06.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 137 від 21.02.2022;

- № 2101 від 05.07.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 137 від 21.02.2022;

- № 2241 від 12.07.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № №137, 136 від 21.02.2022;

- № 2375 від 19.07.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 137, 136 від 21.02.2022;

- № 2501 від 26.07.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 2611 від 02.08.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 2748 від 09.08.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 2865 від 16.08.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 2989 від 23.08.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 3114 від 30.08.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 3211 від 06.09.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 3340 від 13.09.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 3454 від 20.09.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 3614 від 27.09.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 3749 від 04.10.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 3859 від 11.10.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 3991 від 18.10.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 4113 від 25.10.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 4220 від 01.11.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 4346 від 08.11.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 4550 від 22.11.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 4626 від 29.11.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 4759 від 06.12.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 4888 від 13.12.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 4989 від 20.12.2022 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 87 від 10.01.2023 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 198 від 17.01.2023 на суму 100 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 281 від 24.01.2023 на суму 43 627 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 1342 від 12.04.2023 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 1426 від 19.04.2023 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 1534 від 27.04.2023 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 1643 від 02.05.2023 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 1772 від 10.05.2023 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 1897 від 17.05.2023 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 2010 від 24.05.2023 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 2204 від 06.06.2023 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022;

- № 2205 від 06.06.2023 на суму 50 000 грн 00 коп. згідно з рахунком № 136 від 21.02.2022.

Підсумовуючи, суд виснує, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач сплатив для позивача 17 327 253 грн 38 коп. із 17 368 366 грн 35 коп. на які поставлено товару.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договорами поставки.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 17 368 366 грн 35 коп. що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують передання позивачем та прийняття відповідачем товару за договором є видаткові та товарно-транспортні накладні.

Оцінюючи вищевказані докази, суд дійшов висновку про належність таких доказів у підтвердження передання і приймання товару за договором № 110 від 10.12.2021 з огляду на їх відповідність наведеним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки ними зафіксовано факт передання позивачем та прийняття відповідачем товару саме за вказаним договором без будь-яких заперечень чи зауважень, що підтверджується їх підписами та відтисками печаток, а також те, що вони містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення.

В свою чергу, сторони у п. 2 Розділу 2 Договору передбачили, що розрахунки за даним договором здійснюються покупцем на умовах відстрочення платежу на 5 календарних днів з моменту поставки товару за кожною поставкою окремо.

Отже, беручи до уваги те, що відповідач зі свого боку порушив зобов`язання щодо оплати поставленого позивачем товару за договором, оплативши 17 327 253 грн 38 коп. із 17 368 366 грн 35 коп. належних, внаслідок чого у нього утворилася перед позивачем заборгованість у розмірі 41 112 грн 97 коп., суд дійшов висновку, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 41 112 грн 97 коп. підлягають задоволенню.

Крім того, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача 10 % штрафу у розмірі 76 500 грн 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як вбачається із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГКУ законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 зазначає, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у п. п. 1, 2 розділу 4 Договору, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. У разі порушення строків оплати за поставлений товар до 7 календарних днів, - покупець сплачує постачальнику неустойку (штраф) у розмірі 10 % від суми заборгованості, яка склалась на 1 день порушення строків оплати.

Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті товару у вигляді штрафу, то вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню.

Як вбачається із розрахунків, викладених у позовній заяві, позивач нараховує для відповідача штраф у розмірі 10 % за прострочення оплати товару за видатковою накладною № 10/12/6 від 10.12.2021, позаяк відповідачем здійснено оплату 16.12.2021, хоча повинна була бути здійснена до 15.12.2021 включно.

Судом встановлено, що відповідач дійсно є таким, що прострочив виконання зобов`язання по оплаті товару, який поставлений згідно з видатковою накладною № 10/12/6 від 10.12.2021 на суму 765 000 грн 00 коп. Адже відповідач сплативши 765 000 грн 00 коп. згідно з платіжним дорученням № 625 від 16.12.2021 прострочив виконання зобов`язання на 1 день всупереч тому, що згідно з п. 2.2. Договору оплата мала бути здійснена до 15.12.2021 включно.

Процесуальний строк тече безупинно з моменту свого обчислення, тобто із зарахуванням вихідних і неробочих святкових днів. Причому якщо початок строку доводиться на неробочий день, то на відміну від його закінчення строк починає текти саме з неробочого, а не наступного за ним робочого дня.

При перевірці вказаного розрахунку господарський суд встановив, що позивачем арифметично вірно здійснено розрахунок штрафу.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення за Договором штрафу у розмірі 10 % (76 500 грн 00 коп.) від суми простроченого зобов`язання.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається, боржник (відповідач) є таким, що прострочив оплату товару із 16.12.2021.

Позивач звернувся до суду із даним позовом 14.08.2023, про що свідчить відмітка відділення поштового зв`язку на конверті.

Водночас 24.02.2022 Президент України Володимир Зеленський, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", підписав Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Згідно з указом, воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України 07.02.2023 № 2915-IX, на часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року N 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року N 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року N 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року N 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року N 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року N 2500-IX, та Указом від 7 листопада 2022 року N 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року N 2738-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 451/2023 від 26.07.2023, який затверджено Законом України № 3275-IX від 27.07.2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Тобто воєнний ста в Україні діє до 15 листопада 2023 року.

Введення воєнного стану в Україні певним чином впливає на перебіг позовної давності.

Так, строк, визначений ст. 258 ЦК України, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX.

Враховуючи, що з позовною заявою про стягнення штрафу позивач звернувся до суду 14.08.2023, зважаючи на те, що прострочення заборгованості відбулося з 16.12.2021, враховуючи норми Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX - то строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафу не сплинув.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочину в господарській діяльності та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 41 112 грн 97 коп. основного боргу та 76 500 грн 00 коп. - штраф.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у даній справі при поданні позовної заяви є стягнення з відповідача 117 612 грн 97 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви до суду, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 684 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 530 від 08.08.2023.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог на суму 117 612 грн 97 коп., то розмір судового збору пропорційно обґрунтованим позовним вимогам становить 2 684 грн 00 коп., який покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 196, 202, 231, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Трейдінг" (проспект Льва Ландау, 171, офіс 214, Харків, 61060, код ЄДРПОУ 41711488) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" (вул. Соборна, 112, Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43431254) про стягнення 117 612 грн 97 коп. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ГРУПП НАФТА" (вул. Соборна, 112, Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43431254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Трейдінг" (проспект Льва Ландау, 171, офіс 214, Харків, 61060, код ЄДРПОУ 41711488) 41 112 (сорок одна тисяча сто дванадцять) грн 97 коп. основного боргу, 76 500 (сімдесят шість тисяч п`ятсот) грн 00 коп. - штраф та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано "31" жовтня 2023 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич