Ухвала

від 26.10.2023 по справі 490/1160/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/1160/23

н\п 1-кс/490/7192/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Жовтневе (Чумаки) Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 260, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СВ УправлінняСБ Українив Херсонськійобласті перебувають матеріали кримінального провадження № 22022230000000522 від 12.11.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 111, ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 260, ч. 2 ст.28, ч.ч. 1, 2 ст. 438 КК України.

06.10.2023 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 260, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.

Згідно вказаного повідомлення, що з 19 лютого 2014 року представниками Російської Федерації (далі РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території.

Протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом «ДНР»), а 27 квітня 2014 року в м. Луганську терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі за текстом «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.

Внаслідок військових дій у період з травня по серпень 2015 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 07 квітня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII.

24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Близько четвертої години ранку того ж дня ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.

Факт широкомасштабного збройного вторгнення на територію України 24.02.2022 не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної асамблеї

ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти РФ) та ін.)».

Відповідно до ст. 2 спільної для Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ці Конвенції, як і інші акти законів і звичаїв війни (міжнародного гуманітарного права), застосовуються до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни, у тому числі до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Таким чином, із 19.02.2014 до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією РФ проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).

У результаті вищезазначених подій майже вся територія Херсонської області з 24 лютого 2022 року знаходилась під окупацією Збройних сил РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації, зокрема і створеного у м. Херсоні незаконного збройного формування т.зв. «Государственной службы безопастности Херсонской области». З липня до 11 листопада 2022 року Збройними Силами України звільнено (деокуповано) частину території Херсонської області, яка знаходиться на правобережжі річки Дніпро.

Водночас залишаються окупованими території Скадовського та Генічеського районів, а також частково окупованими території Каховського та Херсонського районів, що розташовані на лівобережжі річки Дніпро.

До цього відповідно до рішення Херсонської міської територіальної виборчої комісії від 20.11.2020 № 86 ОСОБА_6 зареєстровано депутатом Херсонської міської ради Херсонського району Херсонської області.

Рішенням І сесії Херсонської міської ради Херсонського району Херсонської області VIII скликання від 27.11.2020 ОСОБА_6 визнано депутатом Херсонської міської ради Херсонського району Херсонської області VIII скликання від політичної партії «Опозиційна платформа - за життя», який набув депутатських повноважень.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та ї органами, виконує їх доручення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV (далі - Закон) депутат місцевої ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен: керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано.

Пунктами 2 та 3 ч. 1 ст. 8 Закону передбачено, що депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях, а має керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності.

Як депутат Херсонської міської ради Херсонського району Херсонської області ?ІІІ скликання ОСОБА_6 має повноваження і обов`язки та несе відповідальність за дотримання вказаних нормативних актів, зміст яких йому достовірно відомий.

Після окупації Російською Федерацією частини Херсонської області, зокрема й міста Херсона, на зазначених територіях незаконно утворено так звану «Военно-гражданскую администрацию Херсонской области», яку очолив громадянин України ОСОБА_6 шляхом зайняття посади голови вказаного окупаційного органу.

«Военно-гражданская администрация Херсонской области» під керівництвом ОСОБА_6 з березня 2022 року по 11.11.2022 (період окупації частини Херсонської області, у томі числі міста Херсона) впроваджувала встановлення влади окупаційних військ РФ на цих територіях; керувала процесами створення та діяльності місцевих окупаційних органів влади; створювала умови неможливості дії українських органів влади та законів на вказаній території; впроваджувала обіг грошової одиниці РФ, використання системи оподаткування, реєстрації та діяльності суб`єктів господарської діяльності, органів влади та місцевого самоврядування, надання освітніх та медичних послуг, роботу правоохоронної та судової систем та інших сфер суспільного життя за законами РФ; організувала та провела незаконний референдум з питання приєднання частини тимчасово окупованої території Херсонської області до РФ; здійснювала фінансування незаконно створених окупаційних органів влади та збройних формувань тощо.

Одночасно у квітні-травні 2022 року (точний час та місце у ході досудового розслідування не встановлені) з метою силового супроводження зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, для придушення будь-яких проявів незгоди з політикою окупаційної влади та усунення перешкод у реалізації заздалегідь запланованих намірів на тимчасово окупованій території Херсонської області, у тому числі міста Херсон, з числа колишніх працівників правоохоронних органів України та представників інших військових формувань Російської Федерації у порушення ст. ст. 17 і 65 Конституції України невстановленими досудовим розслідуванням особами створено не передбачене законами України збройне формування за аналогією зі спецслужбою Російської Федерації - «Федеральной службой безопасности», якій присвоєно назву «Государственная служба безопасности Херсонской области».

Діяльність зазначеного не передбаченого законами України формування була спрямована на встановлення та нав`язування по всій окупованій території Херсонської області політичного режиму Російської Федерації, відокремлення області від суверенної держави Україна та передачу її під юрисдикцію держави-агресора (Російської Федерації), сприяння у реалізації представниками окупаційного органу «Военно-гражданской администрации Херсонской области» своїх функцій тощо.

Так, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді голови «Военно-гражданской администрации Херсонской области» (далі «ВГА Херсонской области»), одночасно маючи статус депутата Херсонської міської ради VІІІ скликання, у період часу з травня по жовтень 2022 року (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на території м. Херсона (більш точна адреса у ході розслідування не встановлена), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи надані йому вищим військово-політичним керівництвом РФ повноваження, забезпечив грошовими коштами (фінансував) незаконне збройне формування - т.зв. «Государственную службу безопасности Херсонской области» шляхом розподілу бюджетних коштів окупаційної влади Херсонської області, отриманих від Російської Федерації, затвердження відповідних бухгалтерських документів, зокрема й платіжних доручень, відомостей тощо. Встановлено, що впродовж вищевказаного періоду з розрахункового рахунку «ВГА Херсонской области» № НОМЕР_1 , відкритого в афільованій банківській структурі РФ під егідою відкритого акціонерного товариства «Международный рассчетный банк» м. Осетії, здійснено неодноразові перерахування на розрахункові рахунки незаконного збройного формування - т.зв. «Государственной службы безопасности Херсонской области» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 грошових коштів на загальну суму 138 695 094, 00 російських рублів.

Отже, ОСОБА_6 здійснив фінансування незаконного збройного формування, чим забезпечив його діяльність на окупованій території Херсонської області, спрямовану на встановлення та нав`язування політичного режиму Російської Федерації та переслідування цивільного населення з проукраїнською позицією.

Відповідно до Конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписаної у м. Женеві 12.08.1949, учасниками якої є, зокрема, Україна та Російська Федерація (далі за текстом Конвенція), сторони домовилися, що з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто «horsdecombat» унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.

Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:

a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;

b) захоплення заручників;

c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;

d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні (стаття 3 Конвенції).

Відповідно до положень ст. 27 Конвенції особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин на особисту повагу, повагу до своєї честі, права на сім`ю, їхніх релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства чи залякування, від образ та цікавості натовпу.

З урахуванням положень стосовно здоров`я, віку та статі, сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, має право поводитися з усіма ними однаково, без жодної дискримінації, зокрема стосовно раси, релігії або політичних переконань.

Статтею 29 Конвенції передбачено, що сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.

У силу положень ст. 31 Конвенції жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.

Згідно зі ст. 32 Конвенції Високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.

Відповідно до ст. 33 вказаної Конвенції жодну особу, що перебуває під захистом, не може бути покарано за правопорушення, якого вона не вчинила особисто. Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються. Пограбування забороняються. Репресалії стосовно осіб, які перебувають під захистом, та їхнього майна забороняються.

Згідно із ст. 147 Конвенції серйозні порушення, про які йдеться у Конвенції, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.

Статтею 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року (далі за текстом Протокол І або Додатковий протокол І) передбачено, що збройні сили сторони, що перебуває в конфлікті, складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи властями, не визнаними супротивною стороною. Такі збройні сили підпорядковані внутрішній дисциплінарній системі, яка, поряд з іншим, забезпечує додержання норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів.

Особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу, про який ідеться у статті 33 Третьої конвенції), є комбатантами, тобто вони мають право брати безпосередню участь у воєнних діях.

Статтею 44 Конвенції (Протокол І) передбачено, що для сприяння посиленню захисту цивільного населення від наслідків воєнних дій комбатанти зобов`язані відрізняти себе від цивільного населення в той час, коли вони беруть участь у нападі або у воєнній операції, що є підготовкою до нападу. Однак у зв`язку з тим, що під час збройних конфліктів бувають такі ситуації, коли через характер воєнних дій озброєний комбатант не може відрізнити себе від цивільного населення, він зберігає свій статус комбатанта за умови, що в таких ситуаціях він відкрито носить свою зброю.

Крім того, статтею 51 Конвенції (Протокол І) визначено, що цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв`язку з воєнними операціями. З метою здійснення цього захисту, на доповнення до інших застосовуваних норм міжнародного права, за всіх обставин слід додержувати таких норм.

Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об`єктом нападів. Заборонено акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення.

Цивільні особи користуються захистом, передбаченим цим розділом, за винятком окремих випадків і на такий період, поки вони беруть безпосередню участь у воєнних діях.

Заборонено напади на цивільне населення або на окремих цивільних осіб у порядку репресалій.

Будь-яке порушення цих заборон не звільняє сторони, що перебувають у воєнному конфлікті, від їх правових зобов`язань щодо цивільного населення й цивільних осіб, у тому числі від зобов`язань вживати запобіжних заходів, передбачених у статті 57.

Крім того, статтею 75 Конвенції (Протокол І) встановлено, що тією мірою, якою їх торкається ситуація, зазначена у статті 1 цього Протоколу, з особами, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті, і не користуються сприятливим ставленням згідно з Женевськими Конвенціями або згідно з цим Протоколом, за всіх обставин поводяться гуманно, і вони, як мінімум, користуються захистом, передбаченим у цій статті, без будь-якої несприятливої різниці, заснованої на ознаках раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи віросповідання, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншого статусу або на яких-небудь інших подібних критеріях. Кожна сторона має з повагою ставитися до особи, честі, переконань та релігійних обрядів усіх таких осіб.

Поряд з цим згідно з ч. 2 ст. 75 Конвенції (Протокол І) заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів:

а) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема:

a.1) вбивство;

a.2) катування всіх видів - фізичні чи психічні.

Досудовим розслідуванням установлено, що призначений окупаційною владою так званий голова «ВГА Херсонской области» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконуючи рішення та розділяючи цілі військового командування РФ, серед іншого, виступав основним розпорядником бюджетних коштів, наданих Російською Федерацію, та забезпечував діяльність незаконно утворених окупаційних органів та інших установ, у тому числі незаконних збройних формувань, шляхом їх фінансування та надання інших матеріально-технічних засобів, чим забезпечив собі контроль над їх діяльністю.

Переслідуючи мету встановлення на окупованих територіях проросійських напрямів діяльності та ідей, забезпечення ведення бізнесу та оподаткування за російським законодавством, представники т.зв. «ВГА Херсонской области» та місцевих окупаційних органів влади проводили роботу щодо примушування громадян України, які опинились в тимчасовій окупації Російської Федерації, до перереєстрації підприємств та організацій за російським законодавством. Для досягнення поставлених цілей залучались особи з числа колаборантів, яких супроводжували озброєні військовослужбовці РФ або представники інших силових структур, у тому числі й незаконного збройного формування т.зв. «Государственной службы безопасности Херсонской области».

У разі незгоди добровільно виконувати злочинні вказівки представників окупаційної влади особи піддавались затриманням, незаконному утриманню в місцях несвободи, катуванням та іншому жорстокому поводженню.

Так, у вересні 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) голова т.зв. «ВГА Херсонской области» ОСОБА_6 , перебуваючи в окупованому місті Херсон, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями «Государственной службы безопасности Херсонской области», умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння (дій), передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, порушуючи ст.ст. 3, 27, 31, 32, 33, 147 Конвенції та ч. 2 ст. 51, 75 Протоколу I, віддав наказ підконтрольним представникам незаконного збройного формування про незаконне затримання та ув`язнення цивільної особи, застосування до неї жорсткого поводження, катування, з подальшою відмовою визнати таке позбавлення волі або повідомити про долю чи місце перебування цих осіб з метою залишення їх без законодавчого захисту протягом тривалого періоду часу.

Наприкінці вересня 2022 року, у ранковий час доби (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), невстановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці «Государственной службы безопасности Херсонской области» у кількості двох осіб, діючи у порушення ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 75 Протоколу І, з безпосереднього відома та на виконання наказу ОСОБА_6 , за попередньою змовою між собою, знаходячись за адресою: м. Херсон, вул. Фонтанна, 66, будучи озброєними вогнепальною зброєю та застосовуючи фізичне насильство, яке полягало у заламуванні рук за спину, незаконно затримали ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого на автомобілі «Жигулі» (інші ідентифікаційні ознаки не встановлені) доставили його до будівлі «Государственной службы безопасности Херсонской области» за адресою: м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, 15, де останній незаконно утримувався до 19:00 цього ж дня (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено).

Упродовж незаконного утримання потерпілий ОСОБА_7 допитували не встановлені досудовим розслідуванням військовослужбовці «Государственной службы безопасности Херсонской области» із застосуванням фізичного насильства, яке полягало у спричиненні тілесних ушкоджень руками та ногами по різних частинах тіла потерпілого, що супроводжувалось погрозами позбавлення життя та вимогами перереєстрували належне йому фермерське господарство «Колос», код ЄДРПОУ 19222619, юридична адреса: Херсонська область, Новотроїцький район, с. Дивне, вул. Квітуча, 68А, за російським законодавством. Після допиту та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 нелегально ув`язнили та помістили в камеру підвального приміщення вищевказаної будівлі, де утримували в умовах, що принижують людську гідність, без надання їжі, води та медичної допомоги, що є грубим порушенням пункту «а» статті 3 Конвенції в частині заборони жорстокого поводження з особою.

Того ж дня, надвечір, після отримання усної згоди на перереєстрацію підприємства та підписання документів, зі змістом яких потерпілий ОСОБА_7 не ознайомлювався, останнього звільнили з місця нелегального ув`язнення шляхом вивезення на автомобілі до центру міста Херсона, без надання йому будь-яких документів щодо підстав затримання та ув`язнення.

Реалізуючи раніше запланований злочинний умисел та виконуючи наказ ОСОБА_6 , всупереч волі та бажанню потерпілого ОСОБА_7 , не встановлені досудовим розслідуванням особи з числа представників РФ та колаборантів, діючи за попередньою змовою між собою, у жовтні 2022 року (точний час у ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у порушення ст. 33 Конвенції здійснили захоплення та пограбування цивільного об`єкта фермерського господарства «Колос» та розміщених на його території матеріальних цінностей (сільськогосподарської продукції, техніки, обладнання, транспортних засобів тощо), чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 59 367 000, 00 гривень.

Внаслідок указаних неправомірних дій захоплено цивільний об`єкт, тобто об`єкт, що не є військовою ціллю, не мав жодного відношення до збройних сил або правоохоронних органів, та встановлено контроль над ним, що фактично призвело до перешкоджання його роботі та припинення функціонування.

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з військовими РФ та представниками незаконного збройного формування - «Государственной службой безопасности Херсонской области», віддав наказ про жорстоке поводження з цивільним населенням, що виражалось у нелюдському поводженні (утриманні в камері, не пристосованій до перебування особи, в антисанітарних умовах, ненаданні медичної допомоги, проведенні довготривалих допитів), у завданні сильних фізичних (побоїв і тілесних ушкоджень) та психологічних страждань (погроза вбивством) нелегально ув`язненій особі, тобто про вчинення катування останньої; а також про вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, які полягали у нелегальному ув`язненні цивільної особи, котра перебуває під захистом, та її пограбуванні, чим грубо порушив ст.ст. 3, 27, 31, 32, 33, 147 Конвенції, ч. 2 ст. 51, ст. ст. 75 Додаткового протоколу І Конвенцій.

11.10.2023, 12.10.2023 та 13.10.2023, будучи викликаним для допиту в якості підозрюваного, ОСОБА_6 , у призначений час та місце без поважних причин не з`явився і про причини своєї неявки не повідомив.

Зокрема, 06.10.2023 в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» №201 від 06.10.2023 та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , а також повідомлено про необхідність прибуття останнього до найближчого територіально розташованого підрозділу Служби безпеки України на 11.10.2023, 12.10.2023, 13.10.2023 в період часу з 09 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій.

Утім, ОСОБА_6 на виклики не з`явився та про причини свого неприбуття не повідомив, що свідчить про умисні дії останнього, спрямовані на ухилення від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів, а також про переховування останнього на тимчасово окупованій території.

У зв`язку із викладеним, 14.10.2023 в рамках кримінального провадження підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук, здійснення якого доручено ГВКР УСБУ в Херсонській області.

Слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_8 клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Підозра є обґрунтованою, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, є ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вказаним ризикам та забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків не зможе обрання більш м`якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 260, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Підозра є обґрунтованою, підтверджується наступними зібраними матеріалами кримінального провадження:

- витребувано та долучено до матеріалів кримінального провадження документи, вилучені в рамках іншого кримінального провадження 23.11.2022 під час огляду в приміщенні ГУ ДКСУ в Херсонській області щодо діяльності окупаційних органів влади у м. Херсоні, у тому числі незаконного збройного формування т.зв. «Государственной службы безопасности Херсонской области». Проведено огляд вказаної документації, а саме: виписки по рахунку № НОМЕР_1 із зазначенням сум переказів, розпорядників коштів та отримувача, «перечень разделов и подразделов классификации расходов бюджета ВГА Херсонской области», платіжні доручення, «распределение расходов по главным распорядителям средств», «ведомость №__ потребности безналичных денежных средств» з підписом ОСОБА_6 тощо;

- витребувано та долучено до матеріалів кримінального провадження документи, вилучені в рамках іншого кримінального провадження 13.12.2022 та стосуються зв`язків «ВГА Херсонской области» з «Государственной службы безопасности Херсонской области», а саме забезпечення останнього матеріально-технічними засобами для здійснення ними своєї незаконної діяльності;

- проведено огляд Інтернет-публікацій, а саме відеоінтерв`ю за участю ОСОБА_6 як т.зв. голови ВГА Херсонской области, під час яких останній вказує на те, що всі незгідні з політикою окупаційною владою або ті, які будуть порушувати їх розпорядження, будуть затримуватись, утримуватись під вартою тощо;

- проведено комп`ютерно-технічні експертизи та огляд виявлених за місцем розташування т.зв. «Государственной службы безопасности Херсонской области» жорстких дисків, на яких виявлено скановані документи, а також їх проєкти, що стосуються окремих співробітників вказаного формування, листування з ВГА Херсонской области, списки виділених автомобілів, працівників, запити на ім`я ОСОБА_6 щодо фінансування, довідки про пророблену роботу тощо;

- 02.05.2023 допитано в якості свідка колаборанта ОСОБА_9 (у період окупації займав посаду заступника директора окупаційної банківської установи ВАТ «Междрународный расчетный банк» м. Осетії), який розповів яким чином відбувалось перерахування з рахунків ВГА Херсонской области та отримання «Государственной службы безопасности Херсонской области» бюджетних коштів, виділених Російською Федерацією, а також повідомив, що вказаними коштами міг розпоряджатись тільки особисто ОСОБА_6 . Також свідок вказав особу, яка від «Государственной службы безопасности Херсонской области» отримувала ці кошти;

- 15.08.2023 допитано в якості свідка ОСОБА_10 (у період окупації займала посаду старшого касира вказаного вище банку), яка розповіла принципи розподілу коштів ВГА Херсонской области та фінансування «Государственной службы безопасности Херсонской области»;

- 11.08.2023 допитано в якості свідка ОСОБА_11 (у період окупації займала посаду менеджера вказаного вище банку), яка також підтвердила факт обслуговування у ВАТ «Междрународный расчетный банк» м. Осетії т.зв. «Государственной службы безопасности Херсонской области», а також те, що тільки за підписом ОСОБА_6 могли перераховуватись кошти.

- 25.05.2023 допитано в якості свідка ОСОБА_12 , який був залучений військовими рф до проведення господарських робіт (прибирання), його возили з Херсонського відділу поліції до будівлі П.Орлика, 15, де останній під наглядом прибирав, в один із днів з 3 по 8 травня 2022 року, знаходячись у коридорі на першому поверсі, він бачив Сальдо у супроводі багатьох людей, який спускався з верхнього поверху, надавав вказівки особам, які його супроводжували;

- 11.08.2023 допитано в якості свідка ОСОБА_13 , який проживає навпроти будівлі по АДРЕСА_4 . Свідку відомо, що там дислокувались працівники ГСБ, вони там з`явились буквально через тиждень після окупації міста Херсону. Поводили себе скритно, їздили на авто без номерних знаків, при вході перебували завжди охоронці зі зброєю. Бачив ОСОБА_6 приблизно у середині жовтня 2022 року, він був біля входу, а потім у парку з тими ж охоронцями;

- 04.09.2023 допитано в якості потерпілого ОСОБА_7 , який розповів обставини його затримання представниками «Государственной службы безопасности Херсонской области», а також зазначив, що під час одного із затримань, військові казали, що підстава для затримання потерпілого особиста вказівка ОСОБА_6 , який обвинувачує ОСОБА_14 у підробці документів, також коли допитували та катували потерпілого, то представники ГСБ зазначали, що вони працюють на Сальдо і вони з ним одна «команда». Після всього військові ГСБ та окупаційної влади заволоділи фермерськими господарствами потерпілого та іншими матеріальними засобами;

- отримано підтвердження статусу ОСОБА_6 як депутата Херсонської міської ради VIII скликання.

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

При цьому слід звернути увагу на те, що підозра визнається обґрунтованою у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться мова, могла вчинили правопорушення.

Враховуючи наявні у матеріалах клопотання докази, вважаю, що є достатні підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому діяння обґрунтованою, чим спростовуються доводи сторони захисту стосовно відсутності вагомих доказів на підтвердження обґрунтованості підозри його підзахисного.

Крім цього, стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду цього або іншого кримінального проваджень.

З урахуванням викладеного, тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його виним в інкримінованому правопорушенні, того факту, що ОСОБА_6 знаходиться в державному розшуку, його фактичне місцезнаходження до цього часу не встановлено, вважаю доведеною наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Враховуючи викладене,оскільки прокуроромдоведено наявністьмети тапідстав застосуваннядо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,а такождоведено, що підозрюваний оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, вважаю необхідним клопотання слідчого задовольнити.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, який у відповідності до ч. 2 цієї ж статті обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Питання прозастосування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід розглянути після його затримання і не пізніш як через 48 годин з часу доставки до місця кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.

Повний текст ухвали оголошено 30 жовтня 2023 року о 12 год. 10 хв.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_15