Постанова

від 31.10.2023 по справі 712/3269/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1732/23Головуючий по 1 інстанціїСправа № 712/3269/22 Категорія: 304090000 Токова С.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В., Гончар Н.І.секретар Широкова Г.К.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача адвоката Глущенка О.С. на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 20.06.2023 (повний текст складено 20.06.2023, суддя в суді першої інстанції Токова С.Є.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Містер Мані», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», ОСОБА_2 , про захист прав споживачів фінансових послуг шляхом визнання недійсним договору позики,

в с т а н о в и в :

у травні 2022 року адвокат ГлущенкоО.С.в інтересахпозивача ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом,яким просив визнати недійсним договір позики від 26.08.2019, укладений між сторонами на суму 1250,00 грн., вказуючи, що 23.11.2021 він ознайомився з даними Українського бюро кредитних історій та дізнався, що від його імені 26.08.2019, під час його перебування за кордоном, було укладено договір позики з ТОВ «Містер Мані» на суму 1250,00 грн. На момент отримання цієї інформації загальна сума заборгованості за договором складала 1558,00 грн., а право вимоги за цим договором уступлено кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс».

Договір позики від 26.08.2019 на суму 1250 грн. з ТОВ «Містер Мані» укладений без відома та поза волею позивача, а сума позики, знята через банкомати у м. Черкаси, не могла бути ним використана, оскільки в момент укладення договору позики він перебував за кордоном, що підтверджується протоколом затримання особи від 18.09.2020, складеним у Республіці Польща.

Упродовж перебування за кордоном його карта Приватбанку НОМЕР_1 , а також копії особистих документів перебували за його згодою у розпорядженні ОСОБА_2 , яка не мала повноважень укладати правочини. Отже спірний договір позики від 26.08.2019, укладений ОСОБА_2 з ТОВ «Містер Мані» від імені ОСОБА_1 , не відповідає його внутрішній волі та дійсному волевиявленню, що є підставою для визнання його недійсним.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 20.06.2023 позовні вимоги залишено без задоволення з посиланням на їх необґрунтованість.

Не погоджуючисьз такимрішенням судупершої інстанції,представник позивача адвокат Глущенко О.С. подав 26.09.2023 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків суду, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням задовольнити позовні вимоги про визнання недійсним договору. Вказує, що суд не розглянув клопотання про витребування доказів та допит свідків, а також не надав оцінки доводам позивача про те, що його представник діяла без належних повноважень. При підписанні від імені позичальника спірного договору було використано одноразовий ідентифікатор на фінансовий номер телефону, однак до матеріалів справи не додано анкету клієнта та відсутні відомості про його номер телефону.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч.1,2ст.367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим .Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що 26.08.2019 було укладено кредитний договір № 189149 за яким ТОВ «Містер Мані» надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 250,00 грн., строком на 10 днів, на умовах строковості, зворотності, платності. Договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, що міститься на сайті у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію».

Договір підписано з боку Товариства з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи з відтиском печатки Товариства, а з боку Позивача - одноразовим ідентифікатором, що отриманий ним на його фінансовий телефонний номер, зазначений у анкеті клієнта, що відповідає приписам п. 6 ст. 3 та ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та Правилам надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту ТОВ «Містер Мані».

У відповідності до умов Договору, Товариство надало кредит в сумі 1250,00 грн. на банківський рахунок позивача за реквізитами банківської картки: НОМЕР_2 , код авторизації 542184, номер транзакції в системі WayForPay НОМЕР_3 , через платіжного провайдера ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає Товариству послуги з переказу коштів у національній валюті на підставі відповідного договору № ВП-030817-1 від 03.08.2017.

Договір був укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи вебсайту Відповідача, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем, в рамках якої реалізуються технології обробки інформаціїТОВ «Містер Мані»з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

У момент реєстрації на сайті Товариства створюється власний особистий кабінет, який є сукупністю захищених сторінок. Особистий кабінет забезпечує всім клієнтам повну взаємодію з Товариством, постійний доступ до інформації та документів, необхідних для укладення/виконання договору.

Порядок вчинення дій, з метою отримання позики та укладення договору, детально наведений у загальних умов надання грошових коштів у позику Товариством.

Договори укладаються в електронній формі в особистому кабінеті, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Розміщені в особистому кабінеті проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення договору (офертою).

Відповідь про прийняття пропозиції про укладання договорів (акцепт) надається шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (смс-повідомлення) на мобільний телефонний номер (фінансовий номер), а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту).

Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Товариству шляхом введення у спеціально відведене вікно. Після укладення цей договір розміщується в Особистому кабінеті на сайті Товариства.

Додатково укладений електронний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Товариству.

Перед укладенням договору є обов`язковим ознайомлення істотними умовами надання кредиту, який містить інформацію, що надається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» для ознайомлення та прийняття рішення, зокрема: сума позики, строк позики, спосіб надання позики, процентна ставка, загальні витрати за позикою, орієнтовна загальна вартість позики за весь строк користування позикою, річна процентна ставка, порядок повернення позики та наслідки невиконання зобов`язань за договором та інші істотні умови кредитування.

Позивач зазначає, що його банківською картою за добровільною згодою користувалася третя особа ОСОБА_2 , яка, нібито, і отримала поза його волею кредитні кошти, що є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також апеляційний суд приймає до уваги, що у статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ст.640 ЦК України). Статтею 640 ЦК встановлені додаткові критерії, за якими договір може визнаватись укладеним. Крім вимог про узгодження сторонами істотних умов, висуваються вимоги до форми договорів або щодо виконання певних умов (дій), які становлять сам зміст цих договорів.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ст.207 ЦК України).

Також судом враховані статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За обставин цієї справи оспорюваний договір позики від 26.08.2019 був підписаний від імені позивача за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що позивач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами». А тому, підписання позичальником шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене правове регулювання, а також встановлені при розгляді справи фактичні обставини, апеляційний суд вважає вірним відхилення судом першої інстанції доводів позивача про те, що його банківською картою Приватбанк недобросовісно скористалася третя особа ОСОБА_2 , яка й отримала кредитні кошти.

Так відповідно до п. 2.1.4.1.3 Картка є власністю Банку і видається Клієнту у тимчасове користування.

Відповідно до п. 2.1.4.5.1. Клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству.

Відповідно до п. 2.1.4.5.2. Клієнт зобов`язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до правоохоронних органів з приводу вчинення відносно нього шахрайських дій чи неправомірного заволодіння банківською карткою, на яку оформлено оспорювану у справі позику.

Отже відповідне використання банківської картки по замовчуванню було правомірним та добросовісним, а доводи позивача про відсутність його волевиявлення щодо укладення спірного договору, викладені, в тому числі, у поданій апеляційній скарзі, необґрунтованими.

Згідно положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Апеляційні посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання про витребування доказів та допит свідків, за відсутності обґрунтувань щодо можливого спростування висновків суду в даній справі зазначеними доказами не може свідчити про помилковість вирішення спору між сторонами.

Формальне порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства щодо вирішення вказаних клопотань саме по собі не призвело до необґрунтованих висновків щодо наявних між сторонами справи правовідносин, що не є підставою для скасування в цілому правильного рішення суду.

Слід відхилити посилання скаржника на те, що при підписанні від імені позичальника спірного договору було використано одноразовий ідентифікатор на фінансовий номер телефону, однак до матеріалів справи не додано анкету клієнта та відсутні відомості про його номер телефону, адже доказів того, що той чи інший номер телефону, використаний при оформленні договору позики, не належить позивачу матеріали справи не містять.

Крім того, позивач не ставить під сумнів використання саме його банківської картки Приватбанку для отримання коштів позики.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 20.06.2023 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки скаржника звільнено від сплати судового збору згідно положень ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи слід віднести на рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 20.06.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Містер Мані», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», ОСОБА_2 , про захист прав споживачів фінансових послуг шляхом визнання недійсним договору позики залишити без змін.

Витрати по оплаті судового збору за перегляд справи апеляційним судом віднести на рахунок державного бюджету.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 31.10. 2023.

Суддя-доповідач

Судді