Рішення

від 10.10.2023 по справі 752/2342/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2342/19

Провадження № 2/752/280/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.10.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

при секретарі - Луценко А.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Кравчук О.А. ,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом заступника Генерального прокурора, в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи: Обслуговуючий кооператив житловий кооператив «Котміст», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна спілка», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року позивач заступник Генерального прокурора Стрижевська А.А. в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Обслуговуючий кооператив житловий кооператив «Котміст», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна спілка», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, в якому просить витребувати в ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1040 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0118, 8000000000:90371:0096), загальною вартістю за нормативно-грошовою оцінкою 1381552,71 грн., розташовану на АДРЕСА_1 , та передати її у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189 «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Котміст» для житлової забудови на АДРЕСА_1» земельні ділянки загальною площею 74,69 га передано Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Котміст» (далі - ОКЖК «Котміст») у власність для житлової забудови та у довгострокову оренду.

Зазначив, що на передані у власність ОКЖК «Котміст» земельні ділянки площею 34,3740, 30,5199 та 0,2402 га кооперативу видано державні акти серії ЯЖ №№ 006272, 006273 та 006274 відповідно, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Після отримання державних актів на право власності на вказані земельні ділянки ОКЖК «Котміст» вніс їх до статутного капіталу ТОВ «Будівельна спілка», що підтверджується рішенням загальних зборів цього товариства від 21.02.2008, згідно з яким внеском ОКЖК «Котміст» є земельні ділянки площею 34,3740, 30,5199 і 0,2402 га, розташовані на АДРЕСА_1 .

Надалі земельну ділянку площею 6,0799 га, яка входила до складу земельної ділянки площею 34,3740 га, що належала ТОВ «Будівельна спілка», за договором дарування від 29.01.2009 № 183 відчужено ОСОБА_4 .

У зв`язку з укладенням зазначеного договору ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,0799 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0042) серії ЯЖ № 920172, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 27.04.2009 за № 07-7-04459.

Позивач вказав, що надалі вказану земельну ділянку площею 6,0799 га ОСОБА_4 поділив на 32 земельні ділянки (кадастрові номери: 8 000 000 000:90:371:0042, 8 000 000 000:90:371:0090 - 8 000 000 000:90:371:0120), у зв`язку з чим державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,0799 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0042) повернув до Головного управління земельних ресурсів КМДА.

Водночас, ОСОБА_4 отримано 32 державні акти на право власності на ці земельні ділянки, зокрема серії ЯЕ № 779363 та ЯА № 772673 на земельну ділянку площею 0,1040 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0096), зареєстровану 17.03.2010 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА. Указану земельну ділянку ОСОБА_4 10.06.2010 відчужив ОСОБА_5 , яка 27.12.2013 продала її ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу. За інформаціями Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради від 06.02.2018 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастрові номери 8000000000:90:371:0096) складає 1381552,71 гривень.

Позивач зазначив, що рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі № 910/3724/14, задоволено позов заступника Генерального прокурора в інтересах держави: визнано недійсними рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189 «Про передачу земельних ділянок ОКЖК «Котміст» для житлової забудови на АДРЕСА_1», видані ОКЖК «Котміст» державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 006272, 006273 та 006274, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.01.2008 за №№ 07-8-00191, 07-8-00192 та 07-8-00193, а також відсутнім в ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ТОВ «Срібна затока» права власності на спірні земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 в частині визнання недійсними рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189 про надання земельних ділянок ОКЖК «Котміст», державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 006272, 006273 та 006274, а також визнання відсутнім в ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка» права власності на спірні земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, залишено без змін. Рішення суду в цій частині набрало законної сили.

Ухвалами Верховного Суду України від 05.09.2017 та від 02.10.2017 відповідно заяву ТОВ «Земконтракт» про перегляд зазначеної постанови Вищого господарського суду України повернуто, а за результатами розгляду аналогічної заяви ТОВ «Башта-2» відмовлено в допуску справи до провадження Верховного Суду України. Розглянувши заяву ТОВ «Інтеграліті Інвест», Верховний Суд ухвалою від 07.02.2018 також відмовив у допуску справи до провадження цього Суду.

Позивач наголосив, що у вказаній справі суди встановили, що ОКЖК «Котміст» не створювався як житлово-будівельний кооператив згідно з Житловим кодексом УРСР та Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, а тому не мав права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 ЗК України.

Посилався на те, що незаконність набуття ОКЖК «Котміст» права власності на земельні ділянки унеможливлює передання права власності на ці землі до статутного капіталу іншої юридичної особи на законних підставах, рішення Київміськради, державні акти на земельні ділянки, видані ОКЖК «Котміст», суди визнали недійсними. Крім того, суди відповідно до приписів ст. 16 ЦК України встановили відсутність у зазначених юридичних осіб права власності на земельні ділянки.

Позивач вказав, що суди в указаній господарській справі встановили, що земельна ділянка площею 34,3740 га, до складу якої входила ділянка площею 6,0799 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0042), а також входить і спірна земельна ділянка площею по 0,1040 га (кадастрові номери 8000000000:90:371:0118, 8000000000:90:371:0096), незаконно вибула з власності територіальної громади м. Києва.

Зазначив, що не потребує доказування факт неправомірного набуття ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка» права власності на спірні земельні ділянки, надалі подаровану цим товариством ОСОБА_4 і відчужену ним ОСОБА_5 , яка продала її ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу.

Позивач наголосив, що Київська міська рада вийшла за межі визначених законом повноважень при наданні спірних земельних ділянок ОКЖК «Котміст», тому реалізація Київською міською радою права власності, зокрема розпорядження земельними ділянками, не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може вважатися вираженням волі територіальної громади. Зазначав, що враховуючи, що вказані земельні ділянки протиправно відчужено Київською міською радою поза волею територіальної громади міста Києва, право власності територіальної громади на це майно не припинилось, а відповідно ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 його не набули.

Вказував, що з огляду на те, що факт незаконного вибуття зазначених земельних ділянок встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2016, залишеним без змін 05.04.2017 Київським апеляційним господарським судом, а Київська міська рада не була стороною правочинів щодо їх відчуження, строк на звернення до суду не пропущено, оскільки перебіг позовної давності починається з 05.04.2017, тобто з дня набрання законної сили зазначеним рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2016.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.02.2019 задоволено заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1040 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0096) розташовану на АДРЕСА_1, до розгляду справи по суті; заборонено ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії із зазначеними земельними ділянками, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Постановою Київського апеляційного суду від 05.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05.02.2019 залишено без змін.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2019 відкрито провадження по вищевказаній цивільній справі та призначено підготовче засідання.

Постановою Київського апеляційного суду від 05.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_3 , залишено без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2019 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.06.2021 касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05.02.2019 та Постанову Київського апеляційного суду від 05.06.2019 залишено без змін.

У березні 2019 року відповідачем, в особі представника, подано до суду заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог заступника Генерального прокурора в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_6 , треті особи: Обслуговуючий кооператив житловий кооператив «Котміст», Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна спілка", ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, та відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того у листопаді 2021, подано до суду заяву про надання додаткових пояснень щодо пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду із відповідною позовною заявою.

У листопаді 2021 року позивачем подано до суду заяву про доповнення підстав позову, у якій зазначено, що спірна земельна ділянка належить до обмежено оборотоздатних об`єктів і не можуть перебувати у приватній власності, з огляду на те, що рішенням Київської міської ради від 02.12.1999 № 174/649 створено ландшафтний заказник місцевого значення «Острів Жуків». Спірні земельні ділянки перебувають у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків» та заплави р. Дніпро, що, в свою чергу, відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ЗК України, ВК України, та ст. 178 ЦК України, унеможливлює її перебування у приватній власності.

У травні 2022 дана цивільна справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Мазура Ю.Ю.

У жовтні 2022 року позивач подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що постановою від 22.06.2022 Верховний Суд скасував постанову Київського апеляційного суду від 03.12.2020 у справі № 752/3093/19, якою прокурору відмовлено у позові з підстав спливу позовної давності, та повернув справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, вказавши, що повернення державі земельної ділянки природо-заповідного фонду необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача Кравчук О.А. позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача просила долучити письмові пояснення та додаткові докази до матеріалів справи, в яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв чи клопотань про розгляд справи за їх відсутності до суду не надійшло.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання без повідомлення причин та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

У ч. 2 ст. 4 ЦПК України зазначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189 «Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Котміст» для житлової забудови на АДРЕСА_1» земельні ділянки загальною площею 74,69 га передано обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу «Котміст» (далі - ОКЖК «Котміст») у власність для житлової забудови та у довгострокову оренду.

На підставі вказаного рішення Київської міської ради ОКЖК «Котміст» отримав державні акти на право власності на земельні ділянки площами 34,3740 га, 30,5199 га та 0,2402 га серії ЯЖ №№ 006272, 006273 та 006274 відповідно, які зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Вказані земельні ділянки ОКЖК «Котміст» вніс до статутного капіталу ТОВ «Будівельна спілка», що підтверджується рішенням загальних зборів цього товариства від 21.02.2008.

Згідно Договору дарування земельної ділянки від 29.01.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнелюк К.М., зареєстрованого в реєстрі за №183, ТОВ «Будівельна спілка» подарувало ОСОБА_4 частину земельної ділянки, площею 6,0799 га від земельної ділянки, площею 34,3740 га, яка розташована на АДРЕСА_1.

У зв`язку з укладенням зазначеного договору ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,0799 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0042, серії ЯЖ № 920172, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 27.04.2009 за № 07-7-04459.

Вказану земельну ділянку площею 6,0799 га, кадастровий номер 8000000 000:90:371:0042 ОСОБА_4 поділив на 32 земельні ділянки, у зв`язку з чим державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 920172 повернув до Головного управління земельних ресурсів КМДА та отримав відповідно 32 державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема земельну ділянку ОСОБА_4 10.06.2010 відчужив ОСОБА_5 , яка 27.12.2013 продала її ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу.

Як вбачається з листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 05707-2717 від 06.02.2018 зазначено, що згідно відомостей отриманих в порядку інформаційної взаємодії від органу державної реєстрації прав на земельні ділянки: з кадастровим номером 8000000000:90:371:0096 зареєстровано: право приватної власності за ОСОБА_5 від 03.12.2013; реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав - 3673949.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.12.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черемхою Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 4364, ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_3 купила земельну ділянку площею 0,1040 га, що належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жук О.В. 10.06.2010 за реєстровим номером 116.

Державний акт серії ЯЗ № 273879 на право власності на вищезазначену земельну ділянку, виданий Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 17.03.2010.

Відповідно до відомостей, викладених у Витягу № 13938612 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданому Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві 04.12.2013, право власності на земельну ділянку, що відчужується, зареєстровано 03.12.2013, номер запису про право власності: 3673949, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 231036680361.

Як вбачається з інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на вказані земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі за ОСОБА_3 .

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017, задоволено позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави та ухвалено:

визнати недійсними з моменту прийняття такі рішення Київської міської ради: від 01.10.2007 № 355/3189 «Про передачу земельних ділянок ОКЖК «КОТМІСТ» для житлової забудови на АДРЕСА_1»; від 08.10.2009 № 494/2563 «Про поновлення дії рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189 «Про передачу земельних ділянок ОКЖК «КОТМІСТ» для житлової забудови на АДРЕСА_1»; від 25.03.2010 № 468/3906 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.01.2010 №79-6-00734»;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6,2572 га, укладений 24.12.2009 між Київською міською радою та ОКЖК «КОТМІСТ», зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.01.2010 за № 79-6-00734;

зобов`язати ОКЖК «КОТМІСТ» повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 6,2572 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0028 вартістю за нормативною грошовою оцінкою 19439726,24 грн.;

визнати недійсними видані ОКЖК «КОТМІСТ» державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006272, серії ЯЖ № 006273 та серії ЯЖ № 006274, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00191, № 07-8-00192 та № 07-8-00193.

визнати недійсними видані ТОВ «Земконтракт» державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 011938 та серії ЯЖ № 011939, зареєстровані 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00383 та № 07-8-00382;

визнати недійсними видані ТОВ «Лігабуд» державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 011940 та серії ЯЖ № 011941, зареєстровані 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00385 та № 07-8-00384;

визнати недійсним видані ТОВ «Срібна затока» державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 011924, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00414, серії КВ № 137630, серії КВ № 137631, серії КВ № 137632, серії КВ № 137633, серії КВ № 137634, серії КВ № 137635, серії КВ № 137636, зареєстровані 05.07.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00456, № 07-8-00457, № 07-8-00458, № 07-8-00459, № 07-8-00460, № 07-8-00454, № 07-8-00455;

визнати недійсним виданий ТОВ «Сателін» державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 137642, зареєстрований 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00472;

визнати недійсним виданий ТОВ «Провін» державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 137637, зареєстрований 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00473;

визнати недійсними видані ТОВ «Інтеграліті Інвест» державні акти на право власності на земельні ділянки: серії КВ № 137640, серії КВ № 137638, серії КВ № 137639, серії КВ № 137641, які зареєстровано 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00469, № 07-8-00471, № 07-8-00470, № 07-8-00468;

визнати недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно: від 15.11.2013 № 12840058, від 25.12.2013 № 15437565, від 25.12.2013 № 15437177, від 25.12.2013 № 15436660, від 25.12.2013 № 15436954, видані ТОВ «Інтеграліті Інвест» Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві;

скасувати рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію права власності ТОВ «Інтеграліті Інвест» на нерухоме майно: від 15.11.2013 № 7969134, від 25.12.2013 № 9526148, від 25.12.2013 № 9526128, від 25.12.2013 № 9526096, від 25.12.2013 №9526120;

визнано відсутність в ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка», ТОВ «Земконтракт», ТОВ «Лігабуд», ТОВ «Срібна затока», ТОВ «Сателін», ТОВ «Провін», ТОВ «Інтеграліті Інвест», ТОВ «Башта-2» та ТОВ «ФК «Індекс-Груп» права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, площею 22,2526 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0019; АДРЕСА_1, площею 5,3893 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0041; АДРЕСА_1, площею 0,6522 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0043; АДРЕСА_1, площею 30,5199 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0020; АДРЕСА_1, площею 0,2402 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0026; АДРЕСА_1, площею 2,5 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0161; АДРЕСА_1, площею 0,69 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0162; АДРЕСА_1, площею 0,69 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0163; АДРЕСА_1, площею 1 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0167; АДРЕСА_1, площею 8 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0166; АДРЕСА_1, площею 13,2399 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0164; АДРЕСА_1, площею 4,4 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0165; АДРЕСА_1, площею 14, 6199 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0169; АДРЕСА_1, площею 0,75 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0172; АДРЕСА_1, площею 0,6901 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0173; АДРЕСА_1, площею 12,2861 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0174; АДРЕСА_1, площею 0,8937 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0175 загальною вартістю за нормативною грошовою оцінкою 107148652,55 грн.

Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 в частині визнання недійсними рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189 про надання земельних ділянок ОКЖК «Котміст», державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ №№ 006272, 006273 та 006274, а також визнання відсутнім в ОКЖК «Котміст», ТОВ «Будівельна спілка» права власності на спірні земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, залишено без змін. Рішення суду в цій частині набрало законної сили.

Положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач зазначає, що спірні земельні ділянки розташовані у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків» та низької заплави (заплавної тераси) річки Дніпро, входять у межі зони охоронюваного ландшафту, мають правовий статус об`єктів з обмеженою оборотоздатністю, є землями природно-заповідного і водного фондів, які за імперативною вказівкою законодавця не можуть передаватися із комунальної у приватну власність із виникненням у них приватного володільця.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України (ст. 2 Закону України «Про охорону земель»).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (ст. 20 ЗК України).

За приписами ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст. 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 ЗК України).

За ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Разом з тим, ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Тобто, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації об`єктів водного фонду, виконують певні захисні функції.

Так, пунктами в, ґ ч. 4 ст. 83 ЗК України встановлено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності . Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Проте, слід звернути увагу, що відповідно до п. 7 ст. 80 ВК України з метою охорони водності малих річок забороняється надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва.

Стаття 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначає, що зони охорони пам`ятки - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Згідно ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини визначаються зони охорони (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферні зони. Межі та режими використання зон охорони визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень. Режим використання зон охорони встановлює обмеження діяльності у використанні відповідної території (земель). Порядок визначення меж і режимів використання зон охорони, затвердження науково-проектної документації та внесення змін до неї встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами (ч. 3 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Так, рішенням Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в місті Києві» з метою кращого збереження історико-культурної спадщини міста, поліпшення її наукового дослідження та популяризації серед трудящих затверджено межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури на території міста Києва згідно з додатками №№ 1, 2.

Як вбачається із додатка №1 до вказаного рішення «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури міста Києва» Жуків острів і прибережну смугу до південної межі правого берега міста віднесено до зон охоронюваного ландшафту (пункт 4.1).

Рішенням Київської міської ради VI сесії XXIII скликання від 02.12.1999 №147/649 «Про оголошення природних об`єктів пам`ятками природи та заказниками місцевого значення у місті Києві» острів Жуків було оголошено ландшафтним заказником місцевого значення. Зазначений заказник створювався без вилучення земельних ділянок, які він має, а саме: землі Лісового господарства «Конча-Заспа» та Колективного сільськогосподарського підприємства «Хотівське».

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в місті Києві» підтверджено статус острова Жуків і прибережної смуги до південної межі правого берега міста як зони охоронюваного ландшафту, про що вказано у підпункті 3.4.1 додатку №1 до розпорядження.

У матеріалах справи міститься висновок Інституту географії НАН України від 13.07.2020 № 01-03/110 та картографічні матеріали, надані на запит Офісу Генерального прокурора від 02.07.2020 № 15/2/1-8687-11, відповідно до яких земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:371:0118 і 8000000000:90:371:0119, які на цей час зареєстровані на праві власності за ОСОБА_6 , розміщені в південній частині ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків», створеного рішенням Київської міської ради від 02.12.1999 № 147/649. Поєднання спірних ділянок утворює два цілісних ареали. Південний розміщений неподалік лівого берега оз. Конча, а північний - біля протоки (рукава) Дніпра. Згідно з геоморфологічною картою Києва, спірні земельні ділянки повністю знаходяться в межах низької заплави (заплавної тераси) р. Дніпра.

Згідно висновку, складеного спеціалістом у сфері архітектури і містобудування ОСОБА_7 , щодо визначення відповідності (невідповідності) розташування території земельних ділянок 8000000000:90:371:0042, 0090, 0091, 0092, 0093, 0094, 0095, 0096, 0097, 0098, 0099, 0100, 0101, 0102, 0103, 0104, 0105, 0106, 0107, 0108, 0109, 0110, 0111, 0112, 0113, 0114, 0115, 0116, 0117, 0118, 0119, 0120, 0165, 0171, 0173, 0174, 0175 до території зони охоронюваного ландшафту міста Києва від 05.08.2020 для визначення відповідності (невідповідності) розташування спірних земельних ділянок до території зони охоронюваного ландшафту міста Києва було проведено кореляцію (пошарове накладання, суміщення в ідентичному масштабі) скріншоту з публічної кадастрової карти зазначених ділянок на «основний кресленик історико-архітектурного опорного плану та, паралельно, кореляцію (суміщення) скріншоту з публічної кадастрової карти зазначених ділянок, території охоронюваного ландшафту що показаний штрихуванням) на карту-схему меж ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків» та земельних ділянок, переданих під забудову ОКЖК «Котміст» та зроблено висновок, що шляхом кореляції та порівняння доведено, що зазначені кадастрові ділянки розташовані на території охоронюваного ландшафту.

З наданих картографічних матеріалів зі схемами розміщення спірних земельних ділянок з відповідними графічними позначеннями, сформовані, у тому числі, за даними Публічної кадастрової карти вбачається розташування спірних ділянок у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків».

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлю наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 77-80 ЦПК України повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч зазначеним вимогам закону, відповідачем не надано суду доказів на спростування твердження позивача про те, що спірна земельна ділянка не розташована на території охоронюваного ландшафту.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків» та заплави р. Дніпро, є землями природно-заповідного фонду та надання їх у приватну власність заборонено відповідно до вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, спірна земельна ділянка вибула з комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №355/3189 «Про передачу земельних ділянок ОКЖК «Котміст» для житлової забудови на АДРЕСА_1», яке визнане судовими рішеннями недійсним.

Таким чином, у територіальної громади міста Києва не було волі на вибуття спірних земельних ділянок з її власності.

Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ч. 3 ст. 13 Конституції України).

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ч. 7 ст. 41 Конституції України, ч. 3 ст. 1 ЗК України).

Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля (ч. 1 ст. 50 Конституції України).

За приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 10 ЦПК України визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Щоб узгоджуватися зі ст. 1 Першого протоколу, захід втручання повинен відповідати трьом основним критеріям, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Велика Палата Верховного Суду у п. 117 постанови від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц зазначила, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України ). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт а частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України).

За вказаних обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора до суду з вимогою повернути спірні земельні ділянки з володіння відповідача ОСОБА_3 є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - передачі у користування громадянам земель природо-заповідного та водного фонду, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення державі земельної ділянки. «Суспільним», «публічним» інтересом у вимогах прокурора можна вважати також забезпечення охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення, засмічення, та інших дій, які можуть погіршити його природний стан, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, завдати інших екологічних проблем.

Відповідач ОСОБА_3 не мала перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що ділянки перебувають у межах прибережної захисної смуги та в зоні охоронюваного ландшафту, а тому вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність відповідача під час набуття земельної ділянки у власність.

За таких обставин повернення спірних земельних ділянок від ОСОБА_3 у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради не порушуватиме принцип пропорційності втручання в її право власності.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках, закріплені у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статті 387, 392 ЦК України передбачають такі способи захисту права власності, як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу.

У постановах від 23.11.2021 у справі, № 359/3373/16-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду, тобто на вказану вимогу не поширюється позовна давність.

Враховуючи наведене вище, позов заступника Генерального прокурора Стрижевської А.А. в інтересах держави в особі Київської міської ради є негаторним, а відтак, заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки до негаторних позовів позовна давність не застосовується.

При цьому, звертаючись до суду з цим позовом позивач просив витребувати у ОСОБА_3 спірну земельну ділянку та передати її у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Надалі позивач надав до суду заяву про доповнення підстав позову, вказавши, що даний позов є негаторним, проте, прохальна частина позову залишилася про витребування земельних ділянок.

Відповідно до принципу juranovitcuria («суд знає закони») під час розгляду справи суд повинен самостійно визначити, яку вимогу по суті (а не за формою) пред`являє позивач, і відповідно застосувати належні норми законодавства.

Враховуючи вищенаведене, з метою належного та ефективного способу захисту порушених прав та інтересів позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом зобов`язання ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 0,1040 га з кадастровими номерами 8000000000:90:371:0096, загальною вартістю за нормативно-грошовою оцінкою 1381552,71 грн., розташовану на АДРЕСА_1 , у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

У порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 20723,29 грн. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 960,50 грн., а всього у розмірі 21683,79 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов заступника Генерального прокурора, в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи: Обслуговуючий кооператив житловий кооператив «Котміст», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна спілка», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння- задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) повернути земельну ділянку площею 0,1040 га з кадастровими номерами 8000000000:90:371:0096, загальною вартістю за нормативно-грошовою оцінкою 1381552,71 грн., розташовану на АДРЕСА_1, у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Офісу Генерального прокурора (ідентифікаційний код: 00034051, місцезнаходження: м. Київ, вул. Різницька, 13/15) судові витрати у розмірі 21683 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. 79 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю. Ю. Мазур