Ухвала

від 02.11.2023 по справі 310/3189/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 310/3189/21

провадження № 61-14741ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» про визнання наказу про накладання дисциплінарного стягнення незаконним та його скасування, про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: скасувати наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, скасувати наказ про звільнення, поновити на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, 70 000,00 грн моральної шкоди та відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним наказ директора КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» Сушко Б. В. за № 13 від 18 січня 2021 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на юрисконсульта ОСОБА_2 » та скасовано його.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» Сушко Б. В. за № 63-к від 22 березня 2021 року про припинення трудового договору, звільнення юрисконсульта ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату та поновлено ОСОБА_2 на посаді юрисконсульта з 22 березня 2021 року.

Стягнуто з КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 березня 2021 року по 06 грудня 2021року (на момент ухвалення рішення суду) на суму 79 887,00 грн, без урахування суми податків, страхових та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з КП Бердянської міської ради «Бердянський центральний ринок» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду на суму 10 000,00 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2021 року у цій справі залишено без змін.

ОСОБА_1 11 жовтня 2023 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Проте, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Касаційна скарга містить клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, яке мотивоване його скрутним матеріальним становищем. Вказує, що дохід ОСОБА_1 за минулий рік склав лише 15 215.70 грн, тому розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

На підтвердження вказаного надає копію витягу з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за період з 01 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Наведені заявником доводи та надані докази не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору або свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки з наданих заявником доказів не можливо повністю встановити його майновий стан.

Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову,

але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі

2 270,00 грн.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Позов ОСОБА_2 містить дві вимоги немайнового характеру (визнання наказу про накладання дисциплінарного стягнення незаконним та його скасування, про визнання наказу про звільнення незаконним) та вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди).

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду першої інстанції у квітні 2021 року, то заявник за подання касаційної скарги в частині вимог немайнового характеру має сплатити судовий збір у розмірі 3 632,00 грн

(((2 270,00 грн х 0,4) х 2) х 200 %).

Оскільки, ціна позову в загальному становить 149 887,00 грн, тому в частині вимог майнового характеру судовий збір підлягає сплаті в розмірі 2 997,74 грн ((149 887,00 х 1%) х 200 %)

Ураховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 6 629,74 грн (3 632,00 грн + 2 997,74 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська