Постанова
від 02.11.2023 по справі 640/4748/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/4748/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Чаку Є.В.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Київської Митрополії Української Православної Церкви, Почаївської Свято-Успенської Лаври, Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /чоловічий монастир/ Української Православної Церкви, Релігійної організації Свято-Флорівського жіночого монастиря м. Києва Київської єпархії Української Православної Церкви на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі за адміністративними позовами Київської Митрополії Української Православної Церкви, Почаївської Свято-Успенської Лаври до Міністерства культури України, за участю третіх осіб: релігійна організація «Управління Балтської єпархії Української Православної Церкви» Управління Бердянської єпархії Української Православної Церкви, Управління Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Управління Бориспільської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Управління Вознесенської єпархії Української Православної Церкви», Управління Волинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви, Горлівська єпархія Української Православної Церкви, Управління Джанкойської єпархії Української Православної Церкви, Управління Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Донецька єпархія Української Православної Церкви, Житомирська єпархія Української Православної Церкви, Управління Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Івано-Франківська єпархія Української Православної Церкви, Управління Ізюмської єпархії Української Православної Церкви, Управління Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви, Кам`янець-Подільська єпархія Української Православної Церкви, Управління Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви, Управління Конотопської єпархії Української Православної Церкви, Управління Кременчуцької єпархії Української Православної Церкви, Управління Криворізької єпархії Української Православної Церкви, Управління Луганської єпархії Української Православної Церкви, Львівська єпархія Української Православної Церкви, Управління Миколаївської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, Управління Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Управління Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Новокаховської єпархії Української Православної Церкви, Овруцько-Коростенської єпархії Української Православної Церкви, Одеська єпархія Української Православної Церкви, Управління Олександрійської єпархії Української Православної Церкви, Управління Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Управління Рівненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Ровеньківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Роменської єпархії Української Православної Церкви, Управління Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Управління Сєверодонецької єпархії Української Православної Церкви, Управління Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, Сумська єпархія Української Православної Церкви, Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Тульчинська єпархія Української Православної Церкви, Управління Уманської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Феодосійської єпархії Української Православної Церкви, Управління Харківської єпархії Української Православної Церкви, Управління Херсонської єпархії Української Православної Церкви, Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, Хустська єпархія Української Православної Церкви, Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Управління Шепетівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Синодальний відділ української православної церкви з питань охорони здоров`я та пастирської опіки медичних закладів», релігійна організація «Місія синодальний відділ Української Православної Церкви у справах молоді», релігійна організація «Місія синодальний відділ Української Православної Церкви у справах сім`ї», релігійна організація «Місія синодальний інформаційно-просвітницький відділ Української Православної Церкви», релігійна організація «Місія синодальний відділ української православної церкви з соціально - гуманітарних питань», Місія «Синодальний відділ благодійності та соціального служіння» Української Православної Церкви, релігійна організація місія «Синодальна установа адміністративно-господарське управління української православної церкви», місіонерське товариство (місія) «Духовне просвітництво» Української Православної Церкви, місія «Синодальний відділ української православної церкви у справах пастирської опіки пенітенціарної системи», місія «Видавничий відділ української православної церкви», місія «Синодальний відділ зовнішніх церковних зв`язків» Української Православної Церкви, місія Української Православної Церкви соціальної допомоги дітям, місія «Синодальним відділ релігійної освіти, катехизації та місіонерства» Української Православної Церкви, місія «Синодальний відділ української православної церкви по архітектурі, будівництву та охороні пам`яток церковної архітектури», Київська духовна академія Української Православної Церкви, Київська духовна семінарія Української Православної Церкви, Волинська духовна семінарія Української Православної Церкви, Одеська духовна семінарія Української Православної Церкви, Полтавська місіонерська духовна семінарія Української Православної Церкви, Почаївська духовна семінарія тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Мукачівське духовне училище Української Православної Церкви, Городоцьке духовне училище при Рівненському єпархіальному Управлінні Української Православної Церкви, Чернігівське духовне училище псаломщиків-регентів Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенська Києво-Печерська лавра /чоловічий монастир/ Української Православної Церкви, Свято-Успенський Святогірський монастир (лавра) Донецької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Єлизаветинський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іллінський чоловічий монастир, Свято-Іллінський чоловічий монастир, Свято-Іллінський чоловічий монастир, релігійна організація Свято-Іоано-богословський жіночий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна громада Української Православної Церкви при храмі на ім`я ікони божої матері «призри на смиренне», Свято-Іоанно-богословський чоловічий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «чоловічий монастир на честь святого апостола 1 Євангеліста Іоанна богослова Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно- богословський хрещатицький монастир чернівецької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно-предтеченський жіночий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно-предтеченський чоловічий монастир, Свято-Іоанно-предтеченський чоловічий монастир Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь пророка божого Іоанна предтечі Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир святого Іосифа обручника Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Андріївський чоловічий монастир, Потоцький Антоніє-Феодосієвський чоловічий монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архистратиго- Михайлівський жіночий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир Бердянської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архангело-Михайлівський звіринецький чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир, Свято-Михайлівський Угорницький чоловічий монастир Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «чоловічий монастир на честь архістратига Михаїла Київської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь благовіщення пресвятої богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви», Свято-благовіщенський чоловічий монастир Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Благовіщенський жіночий монастир Херсонської єпархії Української Православної Церкви», Свято-богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Борисо-Глібський монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Василівський жіночий монастир, Свято-введенський жіночий монастир ніжинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-введенський жіночий монастир мукачівської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація Київський Свято-введенський чоловічий монастир Української Православної Церкви, жіночій монастир Свято-Вознесенський Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Флорівський жіночий монастир, Свято-Вознесенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Монастир Свято-Георгиєвський балаклавський Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви», Свято-георгіївський монастир Української Православної Церкви, Георгіївський катерлезький жіночий монастир Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-георгіївський чоловічий монастир мукачівської єпархії Української Православної Церкви», чоловічий монастир Святого великомученика Георгія Побідоносця Хустської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Григорівський бізюків чоловічий монастир, релігійна організація «Грушівський архангела Михаїла чоловічий монастир», жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «всіх скорботних радість», Святого Георгія Побідоносця Катерлезський жіночий монастир Сімферопольської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Кирилівський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято Кирило-Мефодіївський монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація монастир Святого священо-мученика Климента в Інкермані Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Константино-Єленинський чоловічий монастир, чоловічий монастир Святих рівноапостольних Костянтина і Єлени Миколаївської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Святих мучеників Косьми і Даміана Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський жіночий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Миколаївський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви», Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський монастир, Пустинно-Рихловський Свято-Миколаївський чоловічий монастир Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський чоловічий монастир, Свято-Миколаївський Шаргородський чоловічий монастир, Свято-Миколаївський чоловічий монастир, Архангело-Михайлівський приход с.Старий Айдар Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Іверської ікони божої матері Донецької єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Іверської ікони Божої Матері Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іверський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація чоловічий монастир на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Сарненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Києво-братська» Київської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь ікони Божої Матері «Нечаяна радість» хустської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-скорбященський жіночий монастир Української Православної Церкви, Городницький Свято-Георгіївський чоловічий ставропігійний монастир, релігійна громада парафія на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Бориспільської єпархії Української Православної Церкви м. Бориспіль Київської області, релігійна організація «Ставропігійний жіночий монастир на честь афонської ікони божої матері» Української Православної Церкви, Свято-Троїцький Параскевієвський Топловський жіночий монастир Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир свт. Іоанна Сучавського Чернівецької єпархії Української Православної Церкви, монастир Волинської ікони Богоматері Сарненської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Святих Жон-Мироносиць Чернівецької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері, релігійна організація монастир на честь Касперовської ікони Божої Матері, жіночий монастир на честь Корсунської ікони Божої Матері Новокаховської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь положення ризи Божої Матері у влахерні Київської єпархії, чоловічий монастир на честь Почаївської ікони Божої Матері закарпатської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату, жіночий монастир Святої Праведної Анни Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Святої Праведної Анни Шепетівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Амвросія Оптинського Запорізької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь Святої Преподобної Анастасії Київської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Свято-Анастасіївський ставропігійний жіночий монастир Української Православної Церкви», жіночий монастир на честь преподобного Лаврентія Чернігівського Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь преподобного Алексія , чоловіка божого Черкаської єпархії Української Православної Церкви, Святого Савви Освященного чоловічий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Преподобного Сергія Радонезького Горлівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь преподобного Сергія ігумена Радонезького на Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Свято равноапостольної Марії Магдалини Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Святої рівноапостольної Марії Магдалини Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Святителя Іоанна Милостивого Загасцький чоловічий монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Святого Священномученика Володимира чоловічий монастир Криворізької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь усікновення глави Іоанна предтечі Вінницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «відрада і втіха» Київської єпархії Української Православної Церкви», Свято-Онуфріївський чоловічий монастир Львівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, «Свято-Покровський жіночий монастир Криворізької єпархії Української Православної Церкви», монастир «Свято-Покровська голосіївська пустинь» Київської митрополії Української Православної Церкви, Свято-Покровський жіночий монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви в м. Києві, Свято-Покровський жіночий монастир, Свято-Покровський жіночий монастир, Свято-Покровський монастир с. Тустань Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Херсонської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Покровський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Сарненської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Різдва Святого пророка, предтечі 1 Хрестителя Господнього Іоанна Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський жіночий монастир, Свято-Преображенський жіночий монастир Львівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський жіночий монастир с. Головчинці Летичівського округу Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський монастир Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський (мгарський) монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, монастир Спасо-Преображенський чоловічий Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Ржищівський монастир Спасо-Преображенський жіночий, Тригірський Свято-Преображенський чоловічий монастир, Спасо-Преображенський чоловічий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський чоловічий монастир, чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, Ставропігійний монастир Глинської Різдва Пресвятої Богородиці пустині «глинська пустинь», Білівський Різдво-Богородічний монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Різдво-Богородичний чоловічий монастир, Свято-Різдво-Богородичний жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Різдва Богородиці Козельщанський жіночий монастир Кременчуцької єпархії Української Православної Церкви, Різдва Богородиці Молченський Печерський жіночий монастир Глухівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир «Софронієва Молчанська Різдва Богородиці Печерська пустинь» Конотопської єпархії Української Православної Церкви, церква Різдва Богородиці Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Різдва Христового жіночий монастир Житомирської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Почаївський Свято-Духівський монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Духівська парафія Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви в с. Хутірське Петриківського району, Свято-Єлисаветинський чоловічий монастир Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви, Знаменський жіночий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Пантелеймонівський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Покровський Балгсько-Феодосієвський чоловічий монастир, Свято-Троїцький жіночий густинський монастир ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Святих царствених мучеників Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Серафимівський жіночий монастир Бердянської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Серафимівський жіночий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви», Спасо-Преображенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Ставропігійний чоловічий монастир на честь Преподобного Паісія Величковського Української Православної Церкви, Свято-Стефанівський жіночий монастир Горлівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Стрітенський Михнівський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Тіхвінський жіночий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Николо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький монастир Київської митрополії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Троїцький браїлівський жіночий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, Велико-Будищанський Свято-Троїцький жіночий монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький жіночий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Дермань друга Долбунівського району Рівненської області, Свято-Троїцький жіночий монастир Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Хустської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький жіночий монастир Кам`янець-Подільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький Китаєвський чоловічий монастир міста Києва Української Православної Церкви, Свято-Троїцький Мотронинський жіночий монастир Черкаської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви, Охтирський Свято-Троїцький чоловічий монастир Сумської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Троїцький пустельний чоловічий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви», Свято-Троїцький ставропігійний жіночий монастир м. Немирів Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький старосільський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Успенський монастир Сімферопольської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Мукачівсько-Ужгородської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Успенський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир, Святогорський Успенський Зимненський ставропігіальний жіночий монастир Волинської області, Свято-Успенський жіночий монастир, Свято-Успенський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Хрестовоздвиженський монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Хрестовоздвиженський чоловічий монастир Української Православної Церкви, Хресто-воздвиженський Чарторийський чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський Самарський пустинний чоловічий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Української Православної Церкви Володимир-Волинської єпархії про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Київська Митрополія Української Православної Церкви звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури України від 25.01.2019 №37 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;

- визнати протиправними дії Міністерства культури України щодо розміщення 26.01.2019 на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур`єр» Переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та інформації Міністерства культури України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, стосовно переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку;

- зобов`язати Міністерство культури України негайно відкликати публікацію, розміщену 26.01.2019 на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур`єр», переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та інформації Міністерства культури України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, стосовно переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку шляхом опублікування оголошення про відкликання публікації на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур`єр».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 відкрито провадження у справі № 640/4748/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 у справі № 640/4748/19 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: релігійна організація «Управління Балтської єпархії Української Православної Церкви», Управління Бердянської єпархії Української Православної Церкви, Управління Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Управління Бориспільської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Управління Вознесенської єпархії Української Православної Церкви», Управління Волинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви, Горлівська єпархія Української Православної Церкви, Управління Джанкойської єпархії Української Православної Церкви, Управління Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Донецька єпархія Української Православної Церкви, Житомирська єпархія Української Православної Церкви, Управління Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Івано-франківська єпархія Української Православної Церкви, Управління Ізюмської єпархії Української Православної Церкви, Управління Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви, Кам`янець-Подільська єпархія Української Православної Церкви, Управління Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви, Управління Конотопської єпархії Української Православної Церкви, Управління Кременчуцької єпархії Української Православної Церкви, Управління Криворізької єпархії Української Православної Церкви, Управління Луганської єпархії Української Православної Церкви, Львівська єпархія Української Православної Церкви, Управління Миколаївської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, Управління Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Управління Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Новокаховської єпархії Української Православної Церкви, Овруцько-Коростенська єпархія Української Православної Церкви, Одеська єпархія Української Православної Церкви, Управління Олександрійської єпархії Української Православної Церкви, Управління полтавської єпархії Української Православної Церкви, Управління Рівненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Ровеньківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Роменської єпархії Української Православної Церкви, Управління Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Управління Сєверодонецької єпархії Української Православної Церкви, Управління Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, Сумська єпархія Української Православної Церкви, Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Тульчинська єпархія Української Православної Церкви, Управління Уманської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Феодосійської єпархії Української Православної Церкви, Управління Харківської єпархії Української Православної Церкви, Управління Херсонської єпархії Української Православної Церкви, Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, Хустська єпархія Української Православної Церкви, Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Управління Шепетівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Синодальний відділ української православної церкви з питань охорони здоров`я та пастирської опіки медичних закладів», релігійна організація «Місія синодальний відділ Української Православної Церкви у справах молоді», релігійна організація «Місія синодальний відділ Української Православної Церкви у справах сім`ї», релігійна організація «Місія синодальний інформаційно-просвітницький відділ Української Православної Церкви», релігійна організація «Місія синодальний відділ української православної церкви з соціально - гуманітарних питань», Місія «Синодальний відділ благодійності та соціального служіння» Української Православної Церкви, релігійна організація місія «Синодальна установа адміністративно-господарське управління української православної церкви», місіонерське товариство (місія) «Духовне просвітництво» Української Православної Церкви, місія «Синодальний відділ української православної церкви у справах пастирської опіки пенітенціарної системи», місія «Видавничий відділ української православної церкви», місія «Синодальний відділ зовнішніх церковних зв`язків» Української Православної Церкви, місія Української Православної Церкви соціальної допомоги дітям, місія «Синодальним відділ релігійної освіти, катехизації та місіонерства» Української Православної Церкви, місія «Синодальний відділ української православної церкви по архітектурі, будівництву та охороні пам`яток церковної архітектури», Київська духовна академія Української Православної Церкви, Київська духовна семінарія Української Православної Церкви, Волинська духовна семінарія Української Православної Церкви, Одеська духовна семінарія Української Православної Церкви, Полтавська місіонерська духовна семінарія Української Православної Церкви, Почаївська духовна семінарія тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Мукачівське духовне училище Української Православної Церкви, Городоцьке духовне училище при Рівненському єпархіальному Управлінні Української Православної Церкви, Чернігівське духовне училище псаломщиків-регентів Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Почаївська Свято-Успенська Лавра, Свято-Успенська Києво-Печерська лавра /чоловічий монастир/ Української Православної Церкви, Свято-Успенський Святогірський монастир (лавра) Донецької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Єлизаветинський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іллінський чоловічий монастир, релігійна організація Свято-Іоано-богословський жіночий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна громада Української Православної Церкви при храмі на ім`я ікони божої матері «призри на смиренне», Свято-Іоанно-богословський чоловічий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «чоловічий монастир на честь святого апостола 1 Євангеліста Іоанна богослова Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно-богословський хрещатицький монастир чернівецької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно-предтеченський жіночий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно-предтеченський чоловічий монастир, Свято-Іоанно-предтеченський чоловічий монастир Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь пророка божого Іоанна предтечі Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир святого Іосифа обручника Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Андріївський чоловічий монастир, Потоцький Антоніє-Феодосієвський чоловічий монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архистратиго-Михайлівський жіночий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир Бердянської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архангело-Михайлівський звіринецький чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир, Свято-Михайлівський Угорницький чоловічий монастир Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «чоловічий монастир на честь архістратига Михаїла Київської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь благовіщення пресвятої богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви», Свято-благовіщенський чоловічий монастир Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Баговіщенський жіночий монастир Херсонської єпархії Української Православної Церкви», Свято-богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Борисо-Глібський монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Василівський жіночий монастир, Свято-введенський жіночий монастир ніжинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-введенський жіночий монастир мукачівської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація Київський Свято-введенський чоловічий монастир Української Православної Церкви, жіночій монастир Свято-Вознесенський Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Флорівський жіночий монастир, Свято-Вознесенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Монастир Свято-Георгиєвський балаклавський Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви», Свято-георгіївський монастир Української Православної Церкви, Георгіївський катерлезький жіночий монастир Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-георгіївський чоловічий монастир мукачівської єпархії Української Православної Церкви», чоловічий монастир Святого великомученика Георгія Побідоносця Хустської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Григорівський бізюків чоловічий монастир, релігійна організація «Грушівський архангела Михаїла чоловічий монастир», жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «всіх скорботних радість», Святого Георгія Побідоносця Катерлезський жіночий монастир Сімферопольської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Кирилівський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято Кирило-Мефодіївський монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація монастир Святого священо-мученика Климента в Інкермані Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Константино-Єленинський чоловічий монастир, чоловічий монастир Святих рівноапостольних Костянтина і Єлени Миколаївської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Святих мучеників Косьми і Даміана Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський жіночий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Миколаївський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви», Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський монастир, Пустинно-Рихловський Свято-Миколаївський чоловічий монастир Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський чоловічий монастир, Свято-Миколаївський Шаргородський чоловічий монастир, Свято-Миколаївський чоловічий монастир, Архангело-Михайлівський приход с.старий айдар Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Іверської ікони божої матері Донецької єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Іверської ікони Божої Матері Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іверський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація чоловічий монастир на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Сарненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Києво-братська» Київської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь ікони Божої Матері «Нечаяна радість» хустської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-скорбященський жіночий монастир Української Православної Церкви, Городницький Свято-Георгіївський чоловічий ставропігійний монастир, релігійна громада парафія на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Бориспільської єпархії Української Православної Церкви м. Бориспіль Київської області, «Ставропігійний жіночий монастир на честь афонської ікони божої матері», Свято-Троїцький Параскевієвський Топловський жіночий монастир Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир свт. Іоанна Сучавського Чернівецької єпархії Української Православної Церкви, монастир Волинської ікони Богоматері Сарненської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Святих Жон-Мироносиць Чернівецької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері, релігійна організація монастир на честь Касперовської ікони Божої Матері, жіночий монастир на честь Корсунської ікони Божої Матері Новокаховської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь положення ризи Божої Матері у влахерні Київської єпархії, чоловічий монастир на честь Почаївської ікони Божої Матері закарпатської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату, жіночий монастир Святої Праведної Анни Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Святої Праведної Анни Шепетівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Амвросія Оптинського Запорізької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь Святої Преподобної Анастасії Київської Київської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Свято-Анастасіївський ставропігійний жіночий монастир Української Православної Церкви», жіночий монастир на честь преподобного Лаврентія Чернігівського Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь Преподобного Алексія , чоловіка божого Черкаської єпархії Української Православної Церкви, Святого Савви Освященного чоловічий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Преподобного Сергія Радонезького Горлівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь Преподобного Сергія Ігумена Радонезького Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Свято равноапостольної Марії Магдалини Білоцерківсько єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Святої рівноапостольної Марії Магдалини Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Святителя Іоанна Милостивого Загасцький чоловічий монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Святого Священномученика Володимира чоловічий монастир Криворізької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь усікновення глави Іоанна предтечі Вінницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «відрада і втіха» Київської єпархії Української Православної Церкви», Свято-Онуфріївський чоловічий монастир Львівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, «Свято-Покровський жіночий монастир Криворізької єпархії Української Православної Церкви», монастир «Свято-Покровська голосіївська пустинь» Київської митрополії Української Православної Церкви, Свято-Покровський жіночий монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви в м. Києві, Свято-Покровський жіночий монастир, Свято-Покровський жіночий монастир, Свято-Покровський монастир с. Тустань Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир, релігійна організація Свято-Покровський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Сарненської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Різдва Святого пророка, предтечі 1 Хрестителя Господнього Іоанна Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський жіночий монастир, Свято-Преображенський жіночий монастир Львівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський жіночий монастир с. Головчинці Летичівського округу Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський монастир Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський (мгарський) монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, монастир Спасо-Преображенський чоловічий Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Ржищівський монастир Спасо-Преображенський жіночий монастир, Тригірський Свято-Преображенський чоловічий монастир, Спасо-Преображенський чоловічий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський чоловічий монастир, чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, Ставропігійний монастир Глинської Різдва Пресвятої Богородиці пустині «глинська пустинь», Білівський Різдво-Богородічний монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Різдво-Богородичний чоловічий монастир, Свято-Різдво-Богородичний жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Різдва Богородиці Козельщанський жіночий монастир Кременчуцької єпархії Української Православної Церкви, Різдва Богородиці Молченський Печерський жіночий монастир Глухівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир «Софронієва Молчанська Різдва Богородиці Печерська пустинь» Конотопської єпархії Української Православної Церкви, церква Різдва Богородиці Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Різдва Христового жіночий монастир Житомирської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Почаївський Свято-Духівський монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Духівська парафія Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви в с. Хутірське Петриківського району, Свято-Єлисаветинський чоловічий монастир Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви, Знаменський жіночий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Пантелеимонівський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Покровський Балгсько-Феодосієвський чоловічий монастир, Свято-Троіцький жіночий густинський монастир ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Святих царствених мучеників Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Серафимівський жіночий монастир Бердянської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Серафимівський жіночий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви», Спасо-Преображенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Ставропігійний чоловічий монастир на честь Преподобного Паісія Величковського Української Православної Церкви, Свято-Стефанівський жіночий монастир Горлівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Стрітенський Михнівський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Тіхвінський жіночий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Николо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький монастир Київської митрополії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Троїцький браїлівський жіночий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, Велико-Будищанський Свято-Троїцький жіночий монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький жіночий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Дермань друга Долбунівського району Рівненської області, Свято-Троїцький жіночий монастир Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Хустської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький жіночий монастир Кам`янець-Подільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький Китаєвський чоловічий монастир міста Києва Української Православної Церкви, Свято-Троїцький Мотронинський жіночий монастир Черкаської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви, Охтирський Свято-Троїцький чоловічий монастир Сумської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Троїцький пустельний чоловічий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви», Свято-Троїцький ставропігійний жіночий монастир м. Немирів Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький старосільський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Успенський монастир Сімферопольської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Мукачівсько-Ужгородської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Успенський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир, Святогорський Успенський Зимненський ставропігіальний жіночий монастир Волинської області, Свято-Успенський жіночий монастир, Свято-Успенський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Хрестовоздвиженський монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Хрестовоздвиженський чоловічий монастир Української Православної Церкви, Хресто-воздвиженський Чарторийський чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський Самарський пустинний чоловічий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Української Православної Церкви Володимир-Волинської єпархії.

Почаївська Свято-Успенська Лавра також звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії Міністерства культури України щодо проведення релігієзнавчої експертизи щодо встановлення Переліку релігійних організацій (об`єднань, які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;

- визнати протиправними дії Міністерства культури України в частині розміщення на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур`єр» інформації щодо включення Почаївської Свято-Успенської Лаври (в переліку «Почаївська Успенська Лавра УПЦ) до Переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;

- зобов`язати Міністерство культури України відкликати, розміщену на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур`єр» інформацію щодо включення Почаївської Свято-Успенської Лаври (в переліку «Почаївська Успенська Лавра УПЦ) до Переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 відкрите провадження в адміністративній справі № 640/7082/19 та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №640/4748/19 об`єднано в одне провадження адміністративну справу № 640/4748/19 за позовом Київської Митрополії Української Православної Церкви до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії та адміністративну справу №640/7082/19 за позовом Почаївської Свято-Успенської лаври до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії; об`єднаним справам присвоєно номер справи 640/4748/19; змінено процесуальний статус Почаївської Свято-Успенської Лаври з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на другого позивача.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон № 2825-IX), що набув чинності 15.12.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, з дня набрання ним чинності Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 прийнято адміністративну справу №640/4748/19 до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.20231 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019.

Не погодившись з таким рішенням, скаржники - Київська Митрополія Української Православної Церкви, Почаївська Свято-Успенська Лавра, Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра /чоловічий монастир/ Української Православної Церкви, Релігійна організація Свято-Флорівського жіночого монастиря м. Києва Київської єпархії Української Православної Церкви, подали апеляційні скарги. Скаржники просять скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позови задовольнити, оскільки вважають, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на тому, що оскаржуваний наказ щодо призначення експертизи, дії щодо її проведення та публікація відповідачем відповідної інформації є необґрунтованими та неправомірними. Скаржники вважають, що мотиви та висновки експертизи не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам; при проведенні експертизи відповідач посилався на неналежні, недопустимі та недостовірні докази, не дослідивши при цьому документи, які підлягали дослідженню, а суд першої інстанції вказаним порушенням належної оцінки не надав.

Також доводи апеляційних скарг містять посилання на порушення судом норм процесуального права, зокрема неправомірний розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, незабезпечення принципу змагальності сторін та офіційного з`ясування обставин справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Київської Митрополії Української Православної Церкви, Почаївської Свято-Успенської Лаври, Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /чоловічий монастир/ Української Православної Церкви, Релігійної організації Свято-Флорівського жіночого монастиря м. Києва Київської єпархії Української Православної Церкви на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023; встановлено строк до 06.10.2023 включно, протягом якого учасники справи можуть подати відзив(и) на апеляційні скарги разом з доказами його (їх) надсилання (надання) іншим учасникам справи та заперечення проти заяв і клопотань, якщо такі містяться в апеляційних скаргах.

У ході апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції також були подані клопотання про призначення розгляду справи у відкритому судовому засіданні. Надаючи оцінку вказаним клопотанням, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Відповідно до частини першої статті 311 КАС суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів наголошує на тому, що визначені у частині першій статті 311 КАС умови є самостійними та не залежними один він одного для цілей застосування судом апеляційної інстанції письмової процедури розгляду спору. Тобто, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) є безпосередньою підставою для можливості застосування письмового провадження незалежно від наявності чи відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю у судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду прийняте судом першої інстанції в порядку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відтак, при призначенні справи до розгляду у порядку письмового провадження судом апеляційної інстанції дотримані вимоги процесуального законодавства.

За змістом частини восьмої статті 262 КАС при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи .

Згідно частин першої та третьої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини другої статті 311 КАС якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Керуючись вказаними нормами, зважаючи на предмет доказування у даній справі, а також обставини, які суд має перевірити у цьому апеляційному провадженні, у колегії суддів відсутні підстави вважати необхідним здійснювати розгляд справи у судовому засіданні. Наявні у матеріалах справи, зібрані судом першої інстанції та надані учасниками справи докази дають змогу у повній мірі встановити необхідні обставини та перевірити правильність вирішення судом першої інстанції даного спору.

Зважаючи на це, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Тому, заявлені клопотання суд відхиляє.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів зазначає таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що керуючись положеннями підпункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», підпунктом 93 пункту 4 Положення про Міністерство культури України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 495 та Законом України № 2662-VIII «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово купувала частину території України» Міністерством культури України видано наказ № 37 від 25.01.2019 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»» (далі - Наказ № 37), яким наказано, зокрема, Департаменту у справах релігій та національностей (Юрашу А.В.) протягом одного місяця з дня набрання чинності Законом України від 20.12.2018 № 2662-VIII «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово купувала частину території України» або набрання чинності законом, яким іноземна держава визначається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або частково окупувала частину території України (якщо такий закон набрав чинності пізніше цього Закону):

- провести релігієзнавчу експертизу зареєстрованих статутів релігійних організацій (об`єднань) для встановлення обставин, передбачених частинами сьомою і восьмою статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;

- забезпечити публічно через офіційне видання «Урядовий кур`єр» та письмово інформування релігійних організацій (об`єднань), які відповідно о частини 2 статті 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» представляють об`єднання релігійних організацій, визначених статтями 7, 8, 9, 10 та 11 цього закону, а також окремих релігійних громад, у випадку, якою вони діють без відповідних центрів та управлінь, що зареєстровані в Україні та які підпадають під дію частини 7 статті 17 Закону.

Наказом Міністерства культури України від 19.04.2019 №337 «Про внесення змін до наказу Міністерства культури України від 25.01.2019 №37» у зв`язку з технічними помилками, допущеними при підготовці наказу Міністерства культури України від 25.01.2019 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» наказано внести зміни до наказу Міністерства культури України від 25.01.2019 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», виклавши назву і преамбулу у такій редакції:

«Про проведення релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;

«Керуючись положеннями абзацу п`ятого частини першої статті 30 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», пунктом 2 розділу II «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово купувала частину території України» та підпунктом 93 пункту 4 Положення про Міністерство культури України, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №495».

По завершенню проведення експертизи, 26.01.2019 на офіційному сайті Міністерства культури України та в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» Міністерством культури України опубліковано перелік релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку, серед значиться Українська Православна Церква.

Вважаючи свої права порушеними, позивачі звернулися до суду з позовами, що розглядаються у даній справі.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, проводячи спірну експертизу й публікуючи її результати діяв в порядку, спосіб та в межах наданих йому повноважень, а самі висновки експертизи є обґрунтованими та правомірними.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (статті 11 Конституції України).

У відповідності до частини четвертої статті 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-XII (далі - Закон № 987-XII) здійснення свободи сповідувати релігію або переконання підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, життя, здоров`я і моралі, а також прав і свобод інших громадян, встановлені законом і відповідають міжнародним зобов`язанням України.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Згідно частини десятої статті 5 Закону № 987-XII релігійна організація зобов`язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку.

Законом України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» від 20.12.2018 №2662-VIII (далі - Закон № 2662-VIII) статтю 12 Закону № 987-XII доповнено частинами сьомою та восьмою такого змісту:

«Релігійна організація (об`єднання), яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації (об`єднання) входить до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, зобов`язана у своїй повній назві, зазначеній у її статуті (положенні), відображати належність до релігійної організації (об`єднання) за межами України, до якої вона входить (частиною якої вона є), шляхом обов`язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації (об`єднання) з можливим додаванням слів "в Україні" та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації.

Входження релігійної організації (об`єднання) до релігійної організації (об`єднання), зазначеної в частині сьомій цієї статті, визначається у разі наявності однієї з таких ознак:

1) у статуті (положенні) релігійної організації, що діє в Україні, містяться вказівки на входження до структури релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України;

2) у статуті (положенні) закордонної релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, містяться вказівки на входження до її структури релігійної організації (об`єднання), що діє на території України, а також на право прийняття статутними органами управління зазначеної закордонної релігійної організації (об`єднання) рішень з канонічних і організаційних питань, які є зобов`язуючими для релігійної організації (об`єднання), що діє на території України;

3) статутом (положенням) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, передбачене обов`язкове входження керівників (повноважних представників) релігійної організації (об`єднання), що діє на території України, до статутних органів управління зазначеної закордонної релігійної організації (об`єднання) з правом вирішального голосу».

У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Закону №2662-VIII під Законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, мається на увазі Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 26, ст. 892) та/або інший закон, яким іноземна держава визнається такою, що вчинила збройну агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України.

У розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII іноземною державою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України є російська федерація (далі - рф).

Пунктами 4, 5 розділу ІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №2662-VIII передбачено, що у разі якщо протягом чотирьох місяців (для релігійних громад - дев`яти місяців) з дня набрання чинності цим Законом та/або набрання чинності законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, релігійна організація (об`єднання) не внесла передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подала відповідні зміни до свого статуту (положення) на реєстрацію, її статут (положення) втрачає чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації (об`єднання).

Не допускається надання переваг або накладення обмежень у діяльності релігійної організації (об`єднання), що входить до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, крім обмеження доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників такої релігійної організації у частини, з`єднання Збройних Сил України та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень, передбачених законом.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що у разі наявності визначених частиною восьмою статті 12 Закону № 987-XII ознак, релігійна організація (об`єднання) зобов`язана у своїй повній назві, зазначеній у її статуті (положенні), відображати належність до релігійної організації (об`єднання) за межами України, до якої вона входить (частиною якої вона є), шляхом обов`язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації (об`єднання).

У разі невиконання релігійною організацією (об`єднанням), яка підпадає під ознаки частини восьмої статті 12 Закону № 987-XII, вказаних вимог, настають визначені пунктами 4, 5 розділу ІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №2662-VIII правові наслідки: втрата чинності її статутом (положенням) у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації (об`єднання); можливість обмеження доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників такої релігійної організації у частини, з`єднання Збройних Сил України та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень, передбачених законом.

Суд апеляційної інстанції враховує, що вказані обов`язки та обмеження релігійних організацій (об`єднань) рішенням Конституційного Суду України №4-р/2022 від 22.12.2022 визнані такими, що відповідають Конституції України.

Суд конституційної юрисдикції у вказаному рішенні наголосив, що Закон № 2662-VIII не запроваджує інакшого ставлення до певної релігійної організації (об`єднання), а уточнює загальні вимоги держави до здійснення реєстраційно-облікової діяльності релігійних організацій (об`єднань) у випадку підлеглості такої релігійної організації (об`єднання) керівним центрам (управлінням), що знаходяться в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину її території. Право релігійної організації (об`єднання) мати власну назву, яке є складником права на свободу світогляду і віросповідання (релігії) в поєднанні з правом на свободу об`єднання в громадські організації, поширюються обмеження, установлені національними та міжнародними нормами відповідно до правомірної (легітимної) мети.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи розділу I Закону № 2662-VIII у частині уточнення назви релігійних організацій (об`єднань) не порушують конституційного права на свободу світогляду і віросповідання (релігії), права на свободу об`єднання в громадські організації, а підхід законодавця до врегулювання питання юридичної відповідальності релігійної організації (об`єднання) за відмову виконати свій обов`язок та уточнити у своїй повній офіційній назві свою належність до іноземної організації як її структурної частини, на думку Конституційного Суду України, є виправданим.

Конституційний Суд України також згадав висновки Європейського суду з прав людини, наведені у рішенні у справі Ільїн та інші проти України /Ilyin and Others v. Ukraine від 17.11.2022 (заява № 74852/14), який вкотре наголосив, що сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву.

Зважаючи на викладене, вимоги частин сьомої-восьмої статті 12 Закону № 987-XII у редакції Закону № 2662-VIII щодо обов`язку релігійної організації (об`єднання) за наявності визначених ознак внести зміни до своєї офіційної назви у статуті (положенні) відповідають нормам національного та міжнародного законодавства.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги Почаївської Свято-Успенської Лаври про незаконність вимоги внести зміни до статуту. Окрім того, така вимога відповідача не є предметом спору у даній справі.

Натомість, звертаючись до суду, позивачі оскаржили рішення та дії відповідача, які були прийняті/вчинені ним на виконання вимог згаданого Закону № 2662-VIII.

Так, зідно пунктів 2, 3 розділу ІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №2662-VIII протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом або набрання чинності законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України (якщо такий закон набрав чинності пізніше цього Закону), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, проводить релігієзнавчу експертизу зареєстрованих статутів релігійних організацій (об`єднань) для встановлення обставин, передбачених частинами сьомою і восьмою статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 25, ст. 283).

У разі встановлення обставин, передбачених частинами сьомою та восьмою статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 25, ст. 283), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, публічно через офіційне видання "Урядовий кур`єр" та письмово інформує релігійні організації (об`єднання), які підпадають під дію частини сьомої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", про необхідність у строк не пізніше трьох місяців внести до свого статуту (положення) передбачені законом зміни та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері релігії є Міністерство культури України (Мінкультури) у відповідності до Положення про Міністерство культури України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 495 (далі - Положення № 495).

У відповідності до статті 30 Закону № 987-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом: забезпечення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів .

Згідно підпункту 93 пункту 4 Положення № 495 Мінкультури відповідно до покладених на нього завдань забезпечує проведення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що станом на час виникнення спірних правовідносин, на Мінкультури покладений обов`язок у місячний строк з дня набрання чинності Законом № 2662-VIII (26.12.2018), тобто до 26.01.2019, встановити шляхом проведення релігієзнавчої експертизи передбачені частинами сьомою і восьмою статті 12 Закону № 987-XII обставини, а також обов`язок повідомити релігійні організації, які підпадають під дію норм частини сьомої статті 12 Закону № 987-XII, про обов`язок внести до свого статуту (положення) відповідні зміни.

У рішенні Конституційного Суду України №4-р/2022 від 22.12.2022 вказано, що Конституція України не містить приписів, які прямо або опосередковано забороняли б державі здійснювати релігієзнавчі експертизи статутів (положень) релігійних організацій (об`єднань); проведення відповідно до пункту 2 розділу II „Перехідні та прикінцеві положення" Закону № 2662-VIII релігієзнавчої експертизи не призводить і об`єктивно не може призвести до порушення ні самої свободи віросповідання, ні похідних від неї прав, що їх гарантує Конституція України.

Зважаючи на викладене, вимога Закону №2662-VIII до Мінкультури щодо проведення спірної релігієзнавчої експертизи є правомірною.

У свою чергу, для цілей правильного вирішення спору у даній справі, положення пунктів 2, 3 розділу ІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №2662-VIII підлягають більш ретельному дослідженню.

Так, вказана норма має зобов`язальний характер і чітко визначає суб`єкт виконання зобов`язання - Мінкультури, мету - встановлення наявності/відсутності ознак, передбачених частинами сьомою і восьмою статті 12 Закону № 987-XII, об`єкт - статути (положення) релігійних організацій (об`єднань), предмет - ознаки, передбачені частинами сьомою і восьмою статті 12 Закону № 987-XII, спосіб - проведення релігієзнавчої експертизи та строк - однин місяць з дня набрання чинності Законом № 2662-VIII.

Положення пункту 2 розділу ІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №2662-VIII покладають на Мінкультури ще один обов`язок щодо повідомлення релігійних організацій (об`єднань) про необхідність внесення змін до статуту (положення) та подання їх на реєстрацію у разі встановлення ознак, передбачених частинами сьомою і восьмою статті 12 Закону № 987-XII.

Тобто, у період з 26.12.2018 до 26.01.2019 Мінкультури має перевірити наявність ознак передбачених частинами сьомою і восьмою статті 12 Закону № 987-XII у статутах (положеннях) релігійних організацій (об`єднань) шляхом проведення релігієзнавчої експертизи. У разі встановлення цих ознак, Мінкультури зобов`язане повідомити відповідні релігійні організації (об`єднання) про необхідність внесення змін до статуту (положення).

Будь-яких додаткових зобов`язань чи обмежень вказані норми на Мінкультури не покладають.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у повному обсязі виконані покладені на нього Законом № 2662-VIII зобов`язання: проведено релігієзнавчу експертизу на предмет встановлення ознак, передбачених частинами сьомою і восьмою статті 12 Закону № 987-XII у статутах (положення) релігійних організацій (об`єднань), а також повідомлено останніх у передбачені законом способи про необхідність внесення змін до статуту (положення).

Щодо доводів скаржників, які стосуються Наказу № 37, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 8 Положення № 495 Мінкультури у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Як вже зазначалося, оскаржуваним діям відповідача передувало прийняття ним Наказу № 37, яким доручено Департаменту у справах релігій та національностей, який є структурним підрозділом Мінкультури, провести спірну експертизу та забезпечити відповідне інформування релігійних організацій (об`єднань).

Колегія суддів наголошує на тому, що норми чинного законодавства не визначають обов`язку прийняття будь-яких розпорядчо-організаційних документів з питань, пов`язаних із проведенням експертизи відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №2662-VIII, у тому числі і з питання призначення та/або затвердження її результатів.

У свою чергу, оскаржуваний наказ за своєю суттю є внутрішнім службовим документом, який покладає безпосередню реалізацію обов`язків щодо виконання визначених законом повноважень Мінкультури та конкретний структурний підрозділ міністерства. Ні Закон №2662-VIII, ні Положення № 495, ні будь-який інший нормативний акт не містить заборон у прийнятті Мінкультури документів такого характеру.

Вказаний наказ не має жодних зобов`язальних приписів як для позивачів так і для інших осіб, окрім визначеного структурного підрозділу Мінкультури, та не створює для них будь-яких правових наслідків. Із завершенням проведення релігієзнавчої експертизи та інформуванням відповідних релігійних організацій (об`єднань) Наказ № 37 є таким, що вичерпав свою дію реалізацією, позаяк його приписи виконані у повному обсязі та не підлягають повторному застосуванню.

Зважаючи на викладене, визнання протиправним та скасування вказаного наказу жодним чином не вплине на обсяг прав, свобод та інтересів позивачів у спірних правовідносинах, тобто ефективний судовий захист у такий спосіб є неможливим.

Не зважаючи на це, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне надати відповідь на доводи скаржників, які стосуються вказаного наказу.

Так, відсутність законодавчої вимоги щодо призначення та затвердження результатів спірної експертизи не позбавляє відповідача права на видання внутрішніх розпорядчих документів, зокрема у формі наказів.

Норми чинного законодавства не містять заборон виправляти технічні помилки у документах, у тому числі і тих, які є чинними, однак вичерпали свою дію фактичним виконанням.

Прийняття Наказу № 37 за день до опублікування висновків експертизи, жодним чином не впливає на питання правомірності ні цього наказу, ні самої експертизи чи її висновків. Це ж саме стосується доводів про те, що спірний наказ та оскаржувані дії вчинені в останні дні встановленого пунктом 2 розділу ІІ Закону №2662-VIII місячного строку.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування Наказу № 37 не підлягали задоволенню, а тому рішення суду першої інстанції у цій частині є вірним.

Щодо доводів скаржників, які стосуються порядку проведення спірної експертизи, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Як вже зазначалося, положення пункту 2 розділу ІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №2662-VIII окрім строку визначають мету, об`єкт та предмет експертизи, яку мав провести відповідач. Будь-яких додаткових вимог до такої експертизи ні Закон №2662-VIII ні інші законодавчі акти не містять.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач наділений широкою свободою розсуду (дискреційними повноваженнями) щодо визначення, зокрема, порядку і методики проведення спірної експертизи, але при дотриманні наведених вище вимог щодо мети, об`єкту, предмету та граничних строків дослідження.

На переконання колегії суддів, такий підхід, у даному випадку, не можна вважати невиправданим, позаяк спірна експертиза є лише допоміжним, інформативним механізмом у реалізації вимог Закону №2662-VIII в частині обов`язку відповідних організацій внести зміни до свого статуту (положення) за наявності визначених Законом підстав.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що обов`язок релігійних організацій (об`єднань) внести зміни до свого статуту (положення) виникають в силу вимог Закону (частина сьома статті 12 Закону № 987-XII), а не висновку чи рішення відповідача; підстави, за яких такий обов`язок виникає, також встановлює Закон (частина восьма статті 12 Закону № 987-XII), а не відповідач.

Відтак, зважаючи на характер та суть передбаченої пунктом 2 розділу ІІ Закону №2662-VIII експертизи, колегія суддів не вбачає порушень у реалізації відповідачем своїх дискреційних повноважень щодо самостійного визначення (вибору) порядку та методики її проведення.

Відсутність детального законодавчого врегулювання певних правовідносин, наявність у державного органу права діяти на власний розсуд (дискреційних повноважень) не свідчить про недотримання принципу «належного урядування». Наведене також не є підставою для автоматичного засування аналогії закону.

Зокрема, Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 а також і відповідні норми Кодексу адміністративного судочинства України, врегульовують питання проведення саме судових експертиз, тобто тих досліджень, що здійснюються з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Спірна же експертиза здійснена з метою інформування відповідних суб`єктів про необхідність виконання вимог Закону №2662-VIII, а не для цілей її використання під час судового розгляду. Тому, застосування у спірних правовідносинах за аналогією вказаних вище нормативно-правових актів (у відповідній частині), на переконання колегії суддів, не є виправданим.

Закон №2662-VIII також не визначає вимог до досвіду, кваліфікації, повноважень та/або кількості осіб, які мають провести відповідну експертизу. З огляду на відсутність таких вимог, відбір відповідних осіб залишається на розсуд Мінкультури.

За наведених вище підстав, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржників на відсутність порядку та методики проведення експертизи, порушення принципу «належного урядування», застосування аналогії закону, а так само, з огляду на відсутність відповідних законодавчих вимог, на непопередження про кримінальну відповідальність осіб, які проводити експертизу, незатвердження складу експертної комісії, форми та змісту висновку (зокрема в частині щодо підпису всіх осіб, причетних до його складення), тощо.

Окрему увагу скаржники звертають увагу на те, що всупереч повноважень Мінкультури, спірна експертиза проведена без залучення релігійних організацій (об`єднань).

Як вже зазначалося, Закон № 987-XII та Положення № 495 відносили до повноважень Мінкультури забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів. Натомість, Закон №2662-VIII, який покладає на відповідача обов`язок провести релігієнавчу експертизу статутів (положень) релігійних організацій (об`єднань) не містить вимогти щодо забезпечення участі в експертизі представників таких організацій (об`єднань).

Відтак, у даному випадку існує невідповідність норм Закону №2662-VIII приписам Закону № 987-XII та Положення № 495. На переконання колегії суддів така невідповідність підлягає вирішенню на користь Закону № 2662-VIII, який прийнятий пізніше та врегульовує вужче коло специфічних правовідносин щодо обов`язку Мінкультури провести конкретну релігієзнавчу експертизу, на відміну від приписів Закону № 987-XII, який у відповідній частині визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії вцілому. Окрім того норми Положення № 495 як підзаконного нормативно-правового акта мають нижчу юридичну силу у порівнянні із Законом № 2662-VIII.

Таким чином, у спірних правовідносинах слід керуватись спеціальними приписами Закону № 2662-VIII, який не передбачає залучення релігійних організацій до проведення експертизи, передбаченої пунктом 2 розділу ІІ цього Закону.

Тому, виконуючи обов`язки, що були покладені Законом №2662-VIII в частині досягнення поставленої мети у спосіб проведення релігієзнавчої експертизи, не реалізуючи при цьому повноваження за Законом № 987-XII та Положенням № 495 в частині, що стосується повноважень на залучення до участі у проведенні релігієзнавчої експертизи представників релігійних організацій, відповідач діяв правомірно.

Щодо доводів скаржників, які стосуються висновку та результатів спірної експертизи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Як вже зазначалося, Закон № 2662-VIII покладає на відповідача обов`язок встановити ознаки, визначені частиною восьмою статті 12 Закону № 987-XII. Такий обов`язок має бути виконаний шляхом проведення релігієзнавчої експертизи зареєстрованих статутів (положень) релігійних організацій (об`єднань). У свою чергу, положення Закону № 987-XII не забороняють для досягнення поставленої мети досліджувати також і інші джерела, зокрема статути та положення, які не є зареєстрованими, проте якими керується відповідна організація (об`єднання). Наведене цілком відповідає визначеним частиною восьмою статті 12 Закону № 987-XII ознакам, які містять можливі характеристики всіх, а не лише зареєстрованих статутів чи положень, а також включають характеристики статутів та положень не лише українських, а й закордонних релігійних організацій (об`єднань). Тобто, вимоги пункту 2 розділу ІІ Закону № 2662-VIII слід тлумачити у нерозривному зв`язку із частиною восьмою статті 12 Закону № 987-XII.

Відтак, реалізація положень пункту 2 розділу ІІ Закону № 2662-VIII, дійсно, вимагає обов`язкове дослідження зареєстрованих статутів (положень) релігійних організацій (об`єднань), проте сама експертиза не обмежується дослідженням лише цих статутів (положень).

За наведених обставин, посилання скаржників на неправомірність дослідження статутів та положень, які не є зареєстрованими, зокрема канонічних та інших статутів, тощо, колегія суддів відхиляє.

Посилання в експертизі на здійснення моніторингу, дослідження, розгляду, огляду чи експертизи певних документів чи інформації, не змінює суті проведених відповідачем дій загалом. Тому відповідні посилання Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври на те, що відповідними спеціалістами здійснювався лише моніторинг, а не дослідження предметів експертизи, колегія суддів відхиляє.

Так, відповідно до змісту спірної експертизи, було розглянуто статути релігійних організацій релігійного об`єднання Українська Православна Церква (далі - УПЦ) та встановлено, що у більшості статутів міститься посилання на те, що ці організації діють у відповідності до Статуту про управління УПЦ.

Так, згідно наявного у матеріалах справи статуту позивача - Київської Митрополії УПЦ (долучений до позовної заяви), Київська Митрополія керується у своїй діяльності, окрім іншого, Статутом про управління УПЦ (пункт 1.2 розділу 1 статуту); контроль за фінансово-господарською діяльністю Київської Митрополії, правильністю використання бюджету, перевірка заяв і скарг щодо фінансових та майнових питань здійснюється у відповідності зі Статутом про управління УПЦ (пункту 5.13 розділу 2 статуту).

Також, згідно наявного у матеріалах справи статуту позивача - Почаївської Свято-Успенської Лаври (долучений до позовної заяви), монастир здійснює свою діяльність, дотримуючись, окрім іншого, Статуту УПЦ (пункт 8 розділу І статуту); у своїй діяльності монастир керується, окрім іншого, Статутом УПЦ (пункт 9 розділу І статуту); монастир володіє правами юридичної особи у рамках, визнаних, окрім іншого, Статутом УПЦ (пункт 12 розділу І статуту).

Відтак, викладена у релігієзнавчій експертизі інформація, зокрема в частині, яка стосується статутів позивачів, відповідає дійсним обставинам.

Відсутність окремої вказівки у мотивувальній частині експертизи на дослідження статутів саме позивачів, відсутність у цьому посилань на перелік всіх релігійних організацій (об`єднань) в Україні, на номери та дати досліджених статутів, тощо, правильності наведених висновків суду не спростовує та не свідчить про неправильне встановлення відповідачем чи судом першої інстанції згаданих фактів щодо статутів позивачів.

При цьому, суд у даній справі не перевіряє обґрунтованість висновків відповідача, які стосуються інших осіб, які не є позивачами у даній справі, та які не зверталися і не заявляли до суду вимог про захист своїх прав.

Зважаючи на викладене, оскільки основні документи, на основі якого здійснюють діяльність позивачі - статути, відсилають до положень Статуту (про управління) УПЦ, то останній слід розглядати невід`ємною частиною статутної діяльності позивачів. Тобто, розглядаючи статути позивачів на предмет наявності ознак, передбачених частиною восьмою статті 12 Закону № 987-XII, Статут про управління УПЦ варто безумовно враховувати.

Так, як встановлено відповідачем, згідно Статуту про управління УПЦ, УПЦ з`єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву (далі - РПЦ) (пункт 3 розділу І), УПЦ у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору РПЦ від 25-27 жовтня 1990 року (пункт 4 розділу І).

Згідно пункту пункт 1 розділу 2 Статуту про управління УПЦ, в УПЦ вища влада належить Собору УПЦ, до обов`язків якого, окрім іншого, належить: збереження канонічної єдності УПЦ, а також її канонічної єдності з РПЦ та з усіма Помісними Православними Церквами; нагляд за втіленням у життя рішень Помісних Соборів РПЦ, Соборів УПЦ та ухвалених ними статутів.

Згідно пунктів 1 розділів 3 та 5 Статуту про управління УПЦ керівний орган УПЦ діє на підставі священних канонів Церкви, постанов Помісних і Архієрейських Соборів РПЦ, а також Соборів УПЦ. Керівник УПЦ Митрополит обирається пожиттєво єпископатом УПЦ і благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі. Митрополит Київський і всієї України є постійним членом Священного Синоду РПЦ - керівного органу цього релігійного об`єднання.

УПЦ об`єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є самокерованою частиною РПЦ (пункт 5 розділу І).

Згідно Статуту РПЦ, РПЦ як юридична особа зареєстрована у рф (пункт 5 розділу І статуту РПЦ).

Статут РПЦ має окремий розділ, який присвячений УПЦ. Так, відповідачем встановлено, що згідно статуту РПЦ, УПЦ є самокерованою церквою в складі РПЦ, а архієреї УПЦ є членами керівних органів цього релігійного об`єднання, а саме Помісного та Архієрейського соборів РПЦ (пункт 9 розділ X). Окрім того, згідно розділу Х статуту РПЦ, УПЦ у своїй діяльності керується рішеннями РПЦ (пункти 3, 10), а управлінські документи та керівні органи погоджуються керівними органами РПЦ (пункти 3, 5, 8). При цьому, РПЦ як юридична особа зареєстрована у рф (пункт 5 розділу І статуту РПЦ).

У свою чергу, згідно статуту Київської Митрополії УПЦ, Київська Митрополія УПЦ є центральний виконавчо-розпорядчий церковний орган (релігійний адміністративний центр) УПЦ, що здійснює керівництво єпархіальними управліннями, парафіями, монастирями, духовними школами, братствами та іншими релігійними організаціями УПЦ (пункт 1.1 розділу 1). Згідно статуту Почаївської Свято-Успенської Лаври, Почаївська Свято-Успенська Лавра є структурним підрозділом УПЦ (пункт 1 розділу І).

Наведене дає підстави для висновку, що позивачі - Київська Митрополія УПЦ як адміністративний центр, керівний орган УПЦ, та Почаївська Свято-Успенська Лавра як структурний підрозділ УПЦ, входять до складу релігійного об`єднання «УПЦ», яке, у свою чергу, є частиною РПЦ (ознака 1), керується рішеннями органів управління РПЦ (ознака 2), а повноважні представники УПЦ входять до органів управління РПЦ (ознака 3).

Таким чином, відповідач дійшов вірного висновку про застосовність до позивачів ознак, визначених частиною восьмою статті 12 Закону № 987-XII, та, як наслідок, про наявність у них зобов`язань, передбачених частиною сьомою цієї ж статті.

В апеляційних скаргах звертається увага на те, що у нормах чинного законодавства відсутнє поняття «керівного центру» релігійної організації (об`єднання) а тлумачення канонічного зв`язку є досить широким. Проте, у даній справі не здійснюється встановлення канонічного зв`язку чи визначення керівного центру з теоретичних позицій чи з позиції власного розсуду відповідача. Натомість у спірних правовідносинах підлягають встановленню входження релігійної організації (об`єднання) до релігійної організації (об`єднання), зазначеної в частині сьомій статті 12 Закону № 987-XII, на основі досить чітких критеріїв, що визначені безпосередньо законодавцем у частині восьмій згаданої статті.

Також скаржники наголошують на відсутності належних та допустимих доказів (документів), на підставі яких зроблені висновки експертизи, що ґрунтуються на інформації, розміщеної у мережі Інтернет. Зокрема, вказане стосується Статуту управління УПЦ, Статуту РПЦ, відомостей про результати Архієрейських Соборів РПЦ, виступів офіційних осіб РПЦ, тощо.

Зважаючи на відсутність у Мінкультури у межах проведення спірної експертизи повноважень витребувати у релігійних організацій (об`єднань) документів, зокрема Статуту про управління УПЦ, а також статутних та інших документів у релігійних організацій, зареєстрованих у рф, то використання відповідачем для цілей проведення срірної експертизи наявних у нього зареєстрованих статутів та інших відомостей, що наявні у відкритому доступі в мережі Інтернет, є виправданим. Тому, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень з боку відповідача у використанні таких джерел отримання необхідної інформації.

У разі, якщо позивачі вважають, що використана відповідачем інформація є недостовірною, зокрема в частині змісту Статуту про управління УПЦ чи Статуту РПЦ, то вони, будучи частиною УПЦ, не були позбавлені права спростувати таку інформацію, надавши до суду докази, які посвідчують достовірний зміст цих документів. Проте, ні доводів щодо недостовірності використаної відповідачем інформації, ні примірників вказаних статутів, які б спростовували інформацію відповідача, позивачі не надали. При цьому, важливо відмітити, що суд у даному спорі в силу частини п`ятої статті 77 КАС не може витребовувати докази у позивачів.

За даних фактичних обставин та зважаючи на збройну агресію рф проти України з 2014 року, саме лише посилання на недотримання форми отримання відповідачем певної інформації для цілей проведення спірної експертизи, а також недотримання належної форми її підтвердження у суді, не може свідчити про неправомірність та необґрунтованість висновків експертизи за відсутності доказів недостовірності використаної відповідачем інформації. Інакший підхід свідчитиме про допущення судом надмірного формалізму при вирішенні даного спору.

Окрім того, наведене жодним чином не покладає доказування у даній справі лише на позивачів та не звільняє відповідача від обов`язку доводити правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а суд - від дотримання принципу офіційного з`ясування обставин справи. Кожна зі сторін даного спору приймала активну участь у справі, надаючи свої доводи, міркування та докази. Суд у свою чергу за своїм внутрішнім переконанням здійснив оцінку таким доводам, міркуванням та доказам, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, використовуючи при цьому свої повноваження щодо з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та збирання доказів з власної ініціативи.

Так, відповідно до частини четвертої статті 9 КАС суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Згідно частини четвертої статті 77 КАС докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, додатково послався на Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв`язку з Московським патріархатом (Російською Православною Церквою), затверджений наказом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27.01.2023 №Н-8/11 згідно якого УПЦ «з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб`єктності», «УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування». Також суд постався на публікацію щодо виступу голови юридичного відділу УПЦ протоієрея Бахова О., який під час пресконференції 29.12.2022 в Києво-Печерській Лаврі підкреслив, що зі Статуту про управління УПЦ, який був прийнятий на Соборі 27.05.2022, «були виключені всі норми, які хоч якось натякали або говорили про зв`язок з Москвою», на підставі чого суд першої інстанції зробив висновок про те, що представник УПЦ фактично погодився із висновками релігієзнавчої експертизи.

Колегія суддів безумовно приймає позицію позивачів про те, що вказана судом наведена інформація не має безпосереднього відношення до спірної експертизи, яка була проведена більш як трьома роками раніше. Проте, наведені у згаданому висновку та публікації дані містять інформацію щодо предмету доказування у даній справі, а саме щодо наявності зв`язку, відносин підпорядкування (входження до структури) у статутах позивачів, статутах УПЦ та РПЦ.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Зважаючи на роль мережі Інтернет у повсякденному житті суспільства, обсяги та характер електронних даних, які зберігаються на відкритих веб-ресурсах (зокрема у даному випадку офіційних веб-порталах УПЦ, РПЦ), повне ігнорування таких даних, що розміщені відкрито в електронній формі, було б помилковим. Тому, наведена судом першої інстанції інформація на основі даних, розміщених в мережі Інтернет, та яка, зокрема, є відображає зміст певних документів та описує певні події (виступ певної особи, прийняття чи затвердження офіційного документа певного змісту, тощо), на переконання колегії суддів, є загалом допустимою. Окрім того, зважаючи на те, що вказані судом у цій частині мотиви не мають вирішального значення для встановлення та оцінки обставин, що підлягають доказуванню у даному спорі, а відповідні посилання суду жодним чином не вплинули на правильність вирішення даного спору, то колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду у цій частині.

Щодо доводів скаржників про ігнорування судом першої інстанції клопотання про витребування доказів, а також невиконання відповідачем ухвали суду про витребування доказів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2019 (справа № 640/7082/19 - номер справи до об`єднання в одне провадження та присвоєння № 640/4748/19) суд за клопотанням позивача витребував у Мінкультури:

- інформацію стосовно направлення Міністерством культури України запит (-и)/лист (-и) до суб`єкта державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа Почаївської Свято- Успенської Лаври та/або до Почаївської Свято -Успенської Лаври з метою отримання належним чином завіреної копії Статуту Почаївської Свято -Успенської Лаври та інформацію стосовно отримання Міністерством культури України належним чином завірену копію Статуту Почаївської Свято- Успенської Лаври для проведення релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (обєднань), які підпадають під дію норм частин 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», у тому числі інформацію щодо дати направлення, вихідного номеру запита (-ів)/листа (-ів), дати, вхідного номеру листа (-ів) згідно яких було отримано належним чином завірену копії Статуту Почаївської Свято - Успенської Лаври для дослідження;

- інформацію стосовно направлення Міністерством культури України запит (-и)/лист (-и) до суб`єкта державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа Української Православної Церкви та/або до Української Православної Церкви з метою отримання належним чином завіреної копії Статуту Української Православної Церкви та інформації стосовно отримання Міністерством культури України належним чином завіреної копії Статуту Української Православної Церкви для проведення релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» , у тому числі інформацію щодо дати направлення, вихідного номеру запиту (-ів)/листа (-ів), дати, вхідного номеру листа (-ів) згідно яких було отримано належним чином завірену копії Статуту Української Православної Церкви для дослідження;

- інформацію стосовно дати, часу початку та дати, часу закінчення релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;

- інформацію стосовно складу осіб, які проводили релігієзнавчу експертизу щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», у тому числі інформацію щодо прізвища, ім`я та по батькові цих осіб, займані посади, наукові ступені, кваліфікацію, досвід роботи у галузі релігієзнавства та інші характеризуючи відомості у сфері проведення релігієзнавчих експертиз;

- інформацію стосовно того чи брали участь у проведенні релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» судові експерти, у тому числі інформацію щодо прізвища, ім`я та по батькові та дані свідоцтва про присвоєння їм кваліфікації судового експерта;

- перелік документів, статутних документів, які стали предметом релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» із зазначенням їх точної назви, дати прийняття та/або затвердження та/або реєстрації у встановленому законодавством порядку;

- інформацію стосовно способу отримання копій документів, статутних документів, які стали предметом релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» по кожному документу окремо;

- інформацію стосовно джерела отримання інформації щодо статуту Російської Православної Церкви у тому числі зазначити спосіб отримання належним чином завіреної копії статуту Російської Православної Церкви;

- інформацію стосовно того чи перевіряло Міністерство культури України автентичність статуту Російської Православної Церкви та спосіб перевірки автентичності статуту Російської Православної Церкви;

- інформацію щодо дати та номеру офіційного видання «Урядовий кур`єр» в якому був опублікований список релігійних організацій (об`єднань) які підпадають під дію норм частин 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;

- інформацію щодо дати та часу звернення Міністерством культури України до офіційного видання «Урядовий кур`єр» з проханням опублікувати список релігійних організацій (об`єднань) які підпадають під дію норм частин 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», у тому числі витребувати належним чином копію листа/звернення/супровідного листа;

- інформацію стосовно дати прийняття Міністерством культури України наказу про призначення/проведення релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», дати та часу публікації такого наказу на офіційному веб-сайті Міністерства культури України;

- інформацію щодо дати та часу публікації на офіційному веб-сайті Міністерства культури України наказу №37 від 25.01.2019 року про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

На виконання вказаної ухвали, Мінкультури листом від 16.04.2019 № 3328/11-2/13-19 від 14.06.2019 надало суду витребувану інформацію.

На переконання колегії суддів, зібраних у даній справі доказів є цілком достатньо для правильного вирішення даного спору, а тому необхідність у зборі додаткової інформації а/або документів була відсутня. З огляду на це, колегія суддів відхиляє доводи скаржників щодо ігнорування відповідачем та судом першої інстанції відповідних клопотань та судових ухвал.

Враховуючи всі вище викладені обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості спірної релігієзнавчої експертизи та її результатів, зокрема в частині, що стосується позивачів. Також, зважаючи на визначений пунктом 3 розділу ІІ Закону № 2662-VIII обов`язок, відповідачем правомірно опубліковано відповідний перелік релігійних організацій (об`єднань), до якого включено також і позивачів.

Посилання Свято-Флорівського жіночого монастиря м. Києва на те, що публікація на офіційному сайті відбулася на власний розсуд без дотримання процедури колегія суддів відхиляє, оскільки відповідна встановлена законом чи іншим нормативним актом процедура розміщення публікацій на веб-порталах в мережі Інтернет відсутня.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог у частині, що стосується дій щодо проведення релігієзнавчої експертизи, а також дій щодо публікації відповідного переліку.

Щодо доводів скаржників, які стосуються неправомірності розгляду справи в порядку спрощеного провадження, у тому числі і заперечень на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2023.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно частин першої-другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду .

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частина п`ята статті 12 КАС).

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Перелік справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та не може здійснюватися за правилами спрощеного провадження визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС. Спір у даній справі до вказаного переліку не входить.

Відповідно до частини третьої статті 257 КАС при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Безумовно будь-яка справа є важливою для сторін у тій чи іншій мірі. Натомість, результат вирішення даного спору не створює для позивачів суттєвих, цілком невідворотних негативних наслідків чи обмежень, що, зокрема, закріплено у пункті 5 розділу ІІ Закону № 2662-VIII.

У свою чергу, при вирішенні питання вибору провадження у даній справі підлягав врахуванню факт суспільного інтересу до даної справи, що у даному випадку свідчить на користь вибору загального позовного провадження.

Кількість сторін даного спору є незначною. Кількість учасників справи зростає виключно за рахунок третіх осіб, що частково є наслідком наявного суспільного інтересу до даної справи.

Решта ж визначених частиною третьою статті 257 КАС критеріїв не дають підстав для висновку про необхідність розгляду даного спору за правилами загального позовного провадження. Зокрема, обраний позивачами спосіб захисту, категорія та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі відсутність необхідності у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо, говорить про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд не має обов`язку пропонувати позивачу подавати клопотання про розгляд справи у тому чи іншому виді провадження. Відповідна пропозиція (право позивача) закріплена у законі - частині другій статті 168 КАС, яка передбачає, що позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом. Тому, відповідні доводи Почаївської Свято-Успенської Лаври є помилковими.

Оскільки у даному випадку вибір виду провадження, у якому здійснюватиметься розгляд справи, відноситься до дискреційних повноважень суду першої інстанції, то враховуючи наведені вище мотиви, колегія суддів вважає, що призначення та розгляд судом першої інстанції даного спору за правилами спрощеного позовного провадження є цілком допустимим та правомірним.

Оскільки учасники справи були повідомлені про її розгляд задовго до постановлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 про прийняття справи до провадження, то доводи Почаївської Свято-Успенської Лаври про те, що вказану ухвалу судом першої інстанції не було направлено у встановленому законом порядку, відхиляються колегією суддів в силу абзацу 2 частини другої статті 317 КАС як такі, що не свідчать про неправильне вирішення спору.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позовів.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Київської Митрополії Української Православної Церкви, Почаївської Свято-Успенської Лаври, Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври /чоловічий монастир/ Української Православної Церкви, Релігійної організації Свято-Флорівського жіночого монастиря м. Києва Київської єпархії Української Православної Церкви залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Є.В. Чаку

Суддя А.Ю. Коротких


Суд	Шостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	02.11.2023
Оприлюднено	06.11.2023
Номер документу	114629103
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення прав на свободу думки і слова

Єресько Л.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 02.11.2023 по справі 640/4748/19ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —640/4748/19

Постанова
від 02.11.2023 по справі 640/4748/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД