Ухвала

від 01.11.2023 по справі 520/10197/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/10197/19

Провадження № 6/947/378/23

УХВАЛА

01.11.2023

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

За участі приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М.,

Розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 17.10.2023 року звернувся приватний виконавець виконавчого округу Одеській області Колечко Д.М. із поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених рішенням Одеського апеляційного суду від 16.10.2020 року у справі №520/10197/19 про стягнення аліментів.

Як вбачається у поданні, яке було підтримано у судовому засіданні виконавцем, у його провадженні з 21.12.20220 року на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №520/10197/19 виданий Київським районним судом м. Одеси 04.12.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх доходів.

Про обізнаність боржника про наявність відкритого відносно нього виконавчого провадження свідчать як факт ознайомлення ним із матеріалами виконавчого провадження 15.09.2021 року, часткової сплати аліментів, так і наявність переписки між боржником та його представником та виконавцем, яка знаходиться у матеріалах виконавчого провадження №63973056.

Згідно розрахунку заборгованості від 02.10.2023 року у боржника наявна заборгованість по аліментах у розмірі 38423,04 грн.

Підставами для встановлення відповідного обмеження боржнику визначено як сам факт наявної заборгованості так і небажання боржником надавати виконавцю, на вимогу, уточнену декларацію про доходи і майно, після з`ясування того що у поданої 08.09.2021 році боржником декларації не вказано про наявність банківських рахунків, про наявний дохід, в тому числі від оренди належних боржнику земельних ділянок, а крім того, після звільнення боржника 31.07.2022 року з останнього відомого місця роботи у ОСББ 2 П`ятнадцята Перлина» , він не з`являється на виклики виконавця , не сплачує заборгованість та не надає декларацію про доходи.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду від 19 серпня 2020 року по справі №910/8130/17, при розгляді питання про розгляд судами подання виконавця щодо тимчасового обмеження боржника у виїзді за межі України, зазначено наступне:

«відповідно до пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в країну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

На виконання статті 2 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24.03.2008 № 261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 № 25-32/463 та № 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Поряд з цим, згідно з правилами статті 337 ГПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи може мати місце виключно у випадку: - коли ця особа є боржником; - невиконання нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Такий захід забезпечення виконання судового рішення є виключним.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

При цьому Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.

Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів,то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження"».

У даному випадку суд приймає до уваги що у судовому засіданні було доведено наявність у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича діючого виконавчого провадження №63973056 відкритого 21.12.2020 року за виконавчим листом №520/10197/19 виданим Київським районним судом м. Одеси 04.12.2020 року щодо виконання зобов`язань, покладених рішенням Одеського апеляційного суду від 16.10.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх доходів , боржником по якому є ОСОБА_1 , який є обізнаним про наявність боргових зобов`язань та відкритого виконавчого провадження, наявність у боржника заборгованості у розмірі 38423,04 гривні, небажання боржника надавати за вимогою виконавця декларацію про свої доходи, у тому числі після звільнення ще 31.07.2021 року з останнього відомого місяця роботи.

У сукупності встановлені обставини надають суду можливість прийти до висновку про навмисне ухилення боржника від своїх обов`язків по виконанню зобов`язань по виконавчому листу, що є підставою для задоволення подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258-261,271,353,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 місце реєстрації АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України, до виконання зобов`язань, покладених рішенням Одеського апеляційного суду від 16.10.2020 року у справі №520/10197/19 про стягнення аліментів у збільшеному розмірі.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п`яти днів після проголошення вступної та резолютивної частині ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений судом 03.11.2023 року.

Суддя Луняченко В. О.