Ухвала

від 30.10.2023 по справі 2610/16057/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/16057/2012

Провадження № 4-с/761/181/2023

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Габунії М.Г.,

за участі:

скаржника: ОСОБА_1 ,

представника скаржника: ОСОБА_2,

представника ТОВ «Українська

телекомунікаційна компанія» Попченкової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), головний державний виконавець Огібенін Леонід Ігорович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія» про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана скарга.

В своїй скарзі ОСОБА_1 просить:

- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Л.І. про закінчення виконавчого провадження від 15.03.2023 року, ВП НОМЕР_1.

???- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Л.І. про стягнення виконавчого збору від 15.03.2023 року, ВП НОМЕР_2.

???- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Л.І. про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2023 року, ВП НОМЕР_3;

???- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Л.І. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15.03.2023 року, ВП НОМЕР_3.

???- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Л.І. про арешт майна боржника від 15.03.2023 року, ВП НОМЕР_3.

Ухвалою суду від 30.10.2023 року закрито провадження у справі в частині вимог про скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 15.03.2023 року, в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2, про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 15.03.2023 року, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт майна боржника від 15.03.2023 року, в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3.

Тому суд продовжив розгляд скарги в межах вимог про скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Л.І. про закінчення виконавчого провадження від 15.03.2023 року, ВП НОМЕР_1.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 21 березня 2023 року заявник отримав два листа, у якому знаходились постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київські області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огібеніна Л.І. про закінчення виконавчого провадження від 15 березня 2023 року ВП НОМЕР_1; постанова про стягнення виконавчого збору від 15 березня 2023 року ВП НОМЕР_1; постанова про відкриття виконавчого провадження від 15 березня 2023 року ВП НОМЕР_3; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 15 березня 2023 року ВП НОМЕР_3; постанова про арешт майна боржника від 15 березня 2023 року ВП НОМЕР_3.

Скаржник вважає, що оскаржувана постанова суперечить вимогам закону, оскільки заява представника стягувача, на підставі якої виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження є підробленою, а також зазначив, що борг було стягнуто частково, тобто рішення Шевченківського районного суду м. Києва, з метою примусового виконання якого було відкрито ВП НОМЕР_1, не було виконане в повному обсязі та не у відповідності до виконавчого документу.

Заявник зазначає, що стягувач звернувся із заявою про повернення виконавчого листа без виконання, однак державний виконавець закінчив виконавче провадження у зв`язку з повним виконанням рішення суду.

ОСОБА_1 зазначає, що державний виконавець не виконав усіх заходів, спрямованих на повне виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва згідно виконавчого листа №2610/16057/2012 виданого 14.03.2013 року, а тому для захисту порушеного права звернувся до суду з цією скаргою.

В судовому засіданні представник скаржника та скаржник вимоги скарги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Огібенін Леонід Ігорович в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, пояснення на вимоги скарги до суду не направив.

В судовому засіданні представник стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія» вимоги скарги не визнала та просила відмовити в її задоволенні з тих підстав, що вони як стягувач дійсно не мають претензій до ОСОБА_1 , а тому державний виконавець вірно закінчив виконавче провадження.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність державного виконавця.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, вислухавши скаржника, його представника та представника стягувача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2013 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист по справі №2610/16057/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» заборгованості за кредитним договором в розмірі 3 590 426,00 грн. та судового збору в розмірі 3 219,00 грн..

На підставі зазначеного виконавчого листа відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.

10.03.2023 року до виконавчої служби надійшов лист стягувача в якому він просив повернути виконавчий лист без виконання, а грошові кошти, які були стягнуті в межах відкритого виконавчого провадження починаючи з 16.11.2021 року повернути боржнику. Крім того, в заяві стягувач вказав, що ними було задоволено грошові вимоги до боржника в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачено положеннями статей 33 та 38 Закону України «Про іпотеку», а саме: шляхом укладення договору купівлі-продажу іпотечного майна - квартири, який був укладений між ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» та ТОВ «Комфорт-2021». Таким чином, починаючи з 16.11.2021 року у ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» відсутні грошові вимоги до боржника ОСОБА_1

15.03.2023 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Огібенін Леонід Ігорович, виніс постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначив, що рішення виконано повно та фактично, відповідно до виконавчого документа.

При зверненні до суду із скаргою заявник зазначив, що в заяві від 06.03.2023 року стягувач просив повернути виконавчий лист без виконання, однак в порушення положень вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець закінчив виконавче провадження на підставі положень п.9 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

В той же час представник стягувача - ТОВ «Українська телекомунікаційна компанія» в судовому засіданні пояснила, що дійсно вказану заяву вони направляли на адресу виконавчої служби, вони не мають грошових претензій до відповідача та державний виконавець вірно закінчив виконавче провадження.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Крім того, згідно п. 1 ч. 1 та ч. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Представник стягувача в судовому засіданні пояснила що постанову від 15.03.2023 року вони не оскаржували та не мають намір звертатись до суду із скаргою.

За приписами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, оскільки стягувач має право самостійно розпоряджатись власними правами, не передбачено нав`язування примусового виконання рішення суду, якщо стягувач вважає, що відсутній обов`язок боржника сплатити кошти, заявник не довів суду що такою постановою порушено його права, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), головний державний виконавець Огібенін Леонід Ігорович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна компанія» про скасування постанов - відхилити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 31.10.2023 року

Суддя: Н.Г.Притула