Постанова

від 01.11.2023 по справі 607/20401/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 607/20401/20

провадження № 61-8520св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - управління державної реєстрації Тернопільської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

10 березня 2022 року у складі судді Сливки Л. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Міщія О. Я., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011»

(далі - ОСББ «Воля 2011»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скасування рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень про реєстрацію прав власності на квартиру.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником квартири

АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 червня 2011 року.

У листопаді 2020 року ОСББ «Воля 2011» проводило опитування власників квартир та нежитлових приміщень будинку, за результатом якого стало відомо, що власники квартири № 78 захопили приміщення загального користування, а також що 18 лютого 2015 року нібито відбулися збори членів ОСББ «Воля 2011» (протокол № 3), якими надано згоду власникам квартири

№ 78 на передання їм приміщення загального користування частини горища в будинку АДРЕСА_1 , площею 46,6 кв. м

з подальшим улаштуванням мансардного поверху та оформленням права власності на це мансардне приміщення із приєднанням до квартири № 78 .

В результаті цього відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провели реконструкцію своєї квартири, приєднавши до неї приміщення загального користування, та оформили право власності на нього.

Позивач указував, що станом на 18 лютого 2015 року всього було 54 члени ОСББ «Воля 2011», а не 92, як зазначено у протоколі. Однак не всі власники квартир в цьому будинку були членами вказаного об`єднання. У протоколі загальних зборів ОСББ «Воля 2011» від 18 лютого 2015 року № 3 міститься неправдива інформація, зокрема: вказано кількість квартир - 124, хоча насправді 112 ; головою загальних зборів зазначено ОСОБА_5 , секретарем зборів ОСОБА_6 , головою лічильної комісії -

ОСОБА_7 . Разом з тим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та

ОСОБА_7 ніколи, в тому числі і станом на 18 лютого 2015 року, не були ні членами ОСББ «Воля 2011», ні власниками квартир у вказаному будинку, тому обрання їх головою та секретарем зборів суперечить статті 9 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Отже, вони не мали права вести загальні збори та підписувати оспорюваний протокол. Крім того, у протоколі зазначено статтю 18 статуту ОСББ «Воля 2011», хоча

в статуті є лише 15 статей.

ОСОБА_1 зазначав, що його як співвласника багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , ОСББ «Воля 2011» не повідомляло про проведення загальних зборів 18 лютого 2015 року, на яких мало розглядатися питання про передання приміщення загального користування - частини горища площею 46,6 кв. м власникам квартири № 78 , чим позбавлено його права брати участь у вказаних зборах, висловлювати свою думку щодо питання, яке розглядається. Письмової згоди ні він, ні інші співвласники будинку на здійснення відповідачами добудови і привласнення частини горища до своєї квартири не давали, він нікого не уповноважував на надання від свого імені згоди ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на передання їм приміщення загального користування, а тому цей протокол є сфабрикованим.

ОСОБА_1 просив визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Воля 2011», оформлене протоколом від 18 лютого 2015 року № 3; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня

2015 року, індексний номер 19834302, щодо реєстрації за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 права приватної спільної часткової власності на квартиру

АДРЕСА_3 ; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06 березня 2015 року

№ НОМЕР_1, видане державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області Сагайдак І. В.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 01 грудня 2020 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Роз`яснено позивачу його право на звернення до суду із вказаними позовними вимогами у порядку господарського судочинства.

Ухвала мотивована тим, що оскільки ОСОБА_1 є власником квартири

у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, діяльністю юридичної особи, вказаний спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката

Островської Л. Н. задоволено.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

01 грудня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова мотивована тим, що з огляду на предмет позову та характер спірних правовідносин між сторонами виник спір про право цивільне, який має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

10 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Воля 2011», оформлене протоколом від 18 лютого 2015 року № 3.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від

06 березня 2015 року, індексний номер 19834302, щодо реєстрації за

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 права приватної спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06 березня 2015 року № НОМЕР_1, видане державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області Сагайдак І. В.

Стягнено з ОСББ «Воля 2011», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь

ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 681,60 грн в рівних частках, по

560,53 грн з кожного.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про порушення норм статей 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що призвело до порушення прав та інтересів позивача, які підлягають захисту судом шляхом визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 18 лютого 2015 року № 3, оскільки збори проведені особами, які не є співвласниками цього будинку та членами ОСББ «Воля 2011», у протоколі відображена не та кількість квартир, яка

є в наявності: 124 (у протоколі) замість 112, що сторони не заперечували, немає згоди позивача на виділення відповідачам частини горища, яке

є у спільній власності всіх членів об`єднання. Також у протоколі зазначено

92 члени ОСББ «Воля 2011», зоча станом на 15 лютого 2015 року їх було

всього 54.

Крім того, голова правління ОСББ «Воля 2011» ОСОБА_8 у заяві вказала, що збори 18 лютого 2015 року дійсно не проводились, на зборах ніколи не розглядалось питання про надання згоди власникам квартири № 78 на передання їм приміщення загального користування з подальшим влаштуванням мансардного поверху та оформленням права власності.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

29 серпня 2022 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня

2022 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки тим обставинам, що наявні в матеріалах справи докази вже були предметом дослідження в іншій справі за аналогічним позовом ОСББ «Воля 2011».

Доводи інших учасників справи

11 листопада 2022 року представник ОСОБА_1 - Островська О. Н. подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

12 листопада 2022 року ОСББ «Воля-2011» подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

11 листопада 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

ОСББ «Воля 2011» створено власниками квартир будинку

АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

ОСОБА_1 є власником квартири № 28 у вказаному будинку.

Рішенням виконкому Тернопільської міської ради від 01 червня 2011 року

№ 966 вирішено оформити право власності в рівних частках за

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на двокімнатну квартиру

АДРЕСА_3 .

На підставі зазначеного рішення виконком Тернопільської міської ради

28 серпня 2011 року видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно з яким квартира АДРЕСА_3 зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Згідно з протоколом загальних зборів ОСББ «Воля 2011» від 10 березня

2013 року, присутніми на яких були 51 член ОСББ, голова зборів

ОСОБА_11 повідомила, що власники квартири

АДРЕСА_3 провели реконструкцію дахового приміщення, не узгодивши це питання з усіма членами ОСББ «Воля 2011» та без отримання необхідних дозвільних документів. Власник квартири № 78 ОСОБА_2 повідомив присутніх на зборах, що, провівши реконструкцію даху, він убезпечив себе від постійних затоплень.

За результатами розгляду цього питання збори ухвалили рішення, що всі, хто хоче взяти в користування дахове приміщення, повинні узгодити це питання

з кожним членом ОСББ «Воля 2011», мати дозвільні документи, юридично взяти на баланс дах, контроль за ліньовкою та зробити щось суттєве для будинку. На дахове приміщення переважне право повинні мати мешканці дев`ятих поверхів.

Вказані обставини установлені рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 лютого 2020 року, ухваленим у цивільній справі № 607/11740/17.

24 жовтня 2014 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області зареєструвала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ТП142142970436, відповідно до якої проведену відповідачами реконструкцію квартири АДРЕСА_3

з улаштуванням мансардних приміщень у межах горища (без зміни зовнішньої конфігурації), загальною площею 112,2 кв. м визнано закінченим будівництвом об`єктом, готовим до експлуатації.

28 жовтня 2014 року ТзОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» виготовтло технічний паспорт на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 112,2 кв. м, житловою площею 62 кв. м.

У зв?язку з реєстрацією 03 серпня 2013 року шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_3 .

18 лютого 2015 року проведено загальні збори членів ОСББ «Воля 2011», які оформлені протоколом № 3.

Рішенням зборів вирішено передати приміщення загального користування - частину горища в будинку АДРЕСА_1 , площею 46,6 кв. м власникам квартири № 78 , з подальшим улаштуванням мансардного поверху та оформленням права власності на це мансардне приміщення із приєднанням до квартири № 78 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області Сагайдак І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня 2015 року № 19834302 за відповідачами проведено державну реєстрацію права власності, по 1/2 частки, на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 112,2 кв. м,

житловою площею 62 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 590939661101.

06 березня 2015 року державний реєстратор Сагайдак І. В. видала свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 345895569, згідно

з яким квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 112,2 кв. м, житловою площею 62 кв. м належить на праві спільної часткової власності, по 1/2 частини, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

З ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 червня 2017 року у справі № 607/6521/17, відомо, що слідчий відділ Головного управління Національної поліції у Тернопільській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017211180000015 від 27 березня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, - за фактом підроблення протоколу загальних зборів ОСББ «Воля 2011».

Будь-яких відомостей про результати розгляду вказаного кримінального провадження за фактом підробки протоколу загальних зборів ОСББ «Воля 2011», яким жителям квартири АДРЕСА_3 надано право користування частиною нежитлового технічного приміщення цього ж будинку, на момент розгляду цієї справи немає.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

13 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року, у справі № 607/11740/17

в задоволенні позовних вимог керівника ОСББ «Воля 2011» ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції про зобов`язання

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди співвласникам будинку

в користуванні технічним поверхом будинку

АДРЕСА_1 шляхом демонтажу змурованих стін, що перешкоджають доступу до частини технічного поверху над квартирою № 78 , і приведення захопленої частини технічного поверху в попередній стан, скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області про державну реєстрацію прав ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка проведена 06 березня 2015 року з видачею свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 та присвоєнням реєстраційного номера 590939661101 на об`єкт нерухомості - квартиру

АДРЕСА_3 - відмовлено.

Відмовляючи в позові у справі № 607/11740/17, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що реконструкція квартири АДРЕСА_3 проведена відповідачами за наявності необхідної дозвільної документації, відповідно до робочого проєкту, що отримав позитивний комплексний державний висновок Тернопільської обласної державної служби «Укрдержінвестекспертиза», після чого вказаний був належним чином уведений до експлуатації та зареєстровано право власності на нього. Водночас суд установив, що співвласники багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1

в установленому законом порядку надали свою згоду на передання відповідачам частини горища будинку, що є приміщенням загального користування, площею 46,6 кв. м з метою влаштування мансардного поверху із приєднанням до належної їм квартири № 78 та подальшим оформленням за собою права власності, що підтверджується протоколом № 3 загальних зборів членів ОСББ «Воля 2011» від 18 лютого 2015 року. Також суду не було надано доказів, що відповідачі чинять перешкоди у доступі до системи водостоків житлового будинку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійснені.

Згідно із статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

У справі № 67/11740/17 суди встановили, що реконструкція квартири

АДРЕСА_3 проведена відповідачами за наявності необхідної дозвільної документації, відповідно до робочого проєкту, що отримав позитивний комплексний державний висновок, після чого вказана реконструкція була належним чином уведена до експлуатації та зареєстровано право власності на неї. Співвласники багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 в установленому законом порядку надали свою згоду на передання відповідачам частини горища будинку, що

є приміщенням загального користування, площею 46,6 кв. м, що підтверджується протоколом № 3 загальних зборів членів ОСББ «Воля 2011» від 18 лютого 2015 року.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи,

у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт правомірного набуття у власність приміщення загального користування площею 46,6 кв. м підтверджується судовими рішеннями

у справі № 607/11740/17, що відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України не потребує додаткового доказування.

Відповідно до статті 55 Конституції Україниправа і свободи людини

і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями статті 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають

у державі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом цієї норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано

в Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що

є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права

є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

З огляду на зазначені норми статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності (відсутності) цивільних прав в інших осіб.

Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на наведене уваги не звернув, не встановив, яке саме невизнане чи оспорене цивільне право та інтерес позивача порушує рішення загальних зборів ОСББ «Воля 2011», оформлене протоколом від

18 лютого 2015 року № 3, та рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень від 06 березня 2015 року, визнати недійсними які ОСОБА_1 просив у позові, який подано 25 листопада 2020 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому, немає можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд

є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За умов, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи суди не встановили, ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими та відповідно до статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Українисуд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК Українипередбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд передає справу на новий судовий розгляд та не ухвалює нове рішення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

10 березня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від

02 серпня 2022 рокускасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2022 року та постанова Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня

2022 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов