Постанова

від 13.08.2024 по справі 607/20401/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/20401/20Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О. М. Провадження № 22-ц/817/520/24 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

секретар - Іванюта О.М.

з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Островської О.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Островської Олесі Нектаріївни на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 березня 2024 року, ухвалене суддею Вийванко О.М. у цивільній справі №606/20401/20 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію прав власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом, який обгрунтовано тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 червня 2011 року. У листопаді 2020 року ОСББ «Воля 2011» проводило опитування власників квартир та нежитлових приміщень будинку, за результатом якого позивачу стало відомо, що власники квартири АДРЕСА_2 захопили приміщення загального користування, а також що 18 лютого 2015 року нібито відбулися збори членів ОСББ «Воля 2011» (протокол № 3), якими надано згоду власникам квартири АДРЕСА_2 на передання їм приміщення загального користування - частини горища в будинку АДРЕСА_3 , площею 46,6 кв. м з подальшим улаштуванням мансардного поверху та оформленням права власності на це мансардне приміщення із приєднанням до квартири АДРЕСА_2 .

В результаті цього відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провели реконструкцію своєї квартири, приєднавши до неї приміщення загального користування, та оформили право власності на нього.

Позивач указував, що станом на 18 лютого 2015 року всього було 54 члени ОСББ «Воля 2011», а не 92, як зазначено у протоколі. Однак, не всі власники квартир в цьому будинку були членами вказаного об`єднання. У протоколі загальних зборів ОСББ «Воля 2011» від 18 лютого 2015 року № 3 міститься неправдива інформація, зокрема: вказано кількість квартир АДРЕСА_4 , хоча насправді - 112; головою загальних зборів зазначено ОСОБА_4 , секретарем зборів ОСОБА_5 , головою лічильної комісії - ОСОБА_6 . Разом з тим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ніколи, в тому числі і станом на 18 лютого 2015 року, не були ні членами ОСББ «Воля 2011», ні власниками квартир у вказаному будинку, тому обрання їх головою та секретарем зборів суперечить статті 9 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Отже, вони не мали права вести загальні збори та підписувати оспорюваний протокол. Крім того, у протоколі зазначено статтю 18 статуту ОСББ «Воля 2011», хоча в статуті є лише 15 статей.

ОСОБА_1 зазначав, що його як співвласника багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , ОСББ «Воля 2011» не повідомляло про проведення загальних зборів 18 лютого 2015 року, на яких мало розглядатися питання про передання приміщення загального користування - частини горища площею 46,6 кв. м власникам квартири АДРЕСА_2 , чим позбавлено його права брати участь у вказаних зборах, висловлювати свою думку щодо питання, яке розглядається. Письмової згоди ні він, ні інші співвласники будинку на здійснення відповідачами добудови і привласнення частини горища до своєї квартири не давали, він нікого не уповноважував на надання від свого імені згоди ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на передання їм приміщення загального користування, а тому цей протокол є сфабрикованим.

ОСОБА_1 просив визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Воля 2011», оформлене протоколом від 18 лютого 2015 року № 3; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня 2015 року, індексний номер 19834302, щодо реєстрації за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 права приватної спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_5 ; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06 березня 2015 року № 34589569, видане державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області Сагайдак І. В.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 1 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Островська О.Н. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зазначає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Оскаржуваним протоколом порушені права ОСОБА_1 як співвласника багатоквартирного будинку на володіння, користування та розпорядження майном загального користування багатоквартирного будинку, на прийняття рішення щодо розпорядження цим майном, майно вибуло із власності позивача з порушенням законодавства, його позбавлено права співвласника на частину горища площею 46,6 кв.м.

ОСББ "Воля 2011" не проводила загальних зборів 18 лютого 2015 року, а протокол №3, який подано відповідачами для реєстрації права власності, не відповідає дійсності.

Зсилається на доводи, викладені у позовній заяві.

Щодо порушення судом норм матеріального права, зазначає, що відповідно до п.49 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року №868, заявник у разі добудови аттикових та мансардних поверхів та приєднання місць загального користуцвання повинен серед інших документів подати також письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку. Пункт 49 Порядку не передбачає подання протоколу ОСББ, а зобов"язує подати письмову згоду співвласників. Вимоги до письмової згоди передбачені ст.ст. 369, 382 ЦК України, така згода повинна бути посвідчена нотаріально. Письмової нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не надавав і нікого не уповноважував на надання такої згоди від його імені. Оскаржуване рішення загальних зборів ОСББ, оформлене протоколом, не є письмовою згодою співвласників багатоквартирного будинку. Навіть цей оспорюваний протокол свідчить, що згоду могли надати лише 92 співвласники будинку, а не всі. Відсутність згоди всіх співвласників встановлена також у справі №607/11740/17. А тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 6.03.2015, та реєстрація за відповідачами права власності з видачею свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_6 є незаконним та підлягають скасуванню, оскільки прийняті без наявності письмової нотаріально посвідченої згоди співвласників багатоквартирного будинку, зокрема, ОСОБА_1 .

Щодо оцінки судового рішення у справі №607/11740/17 та можливості врахування його при вирішення позову ОСОБА_1 - зазначає, що у вказаній справі позивачем було ОСББ "Воля 2011", і предметом позову було усунення перешкод співвласникам будинку в користуванні технічним поверхом шляхом демонтажу змурованих стін, що перешкоджають доступу до частини технічного поверху над квартирою АДРЕСА_2 і приведення захопленої частини технічного поверху в попередній стан та скасування рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 не залучався до участі у вказаній справі.

Під час розгляду касаційної скарги у справі №607/11740/17 Верховний Суд зазначив, що співвласники будинку в установленому законом порядку надали свою згоду на передання відповідачам частини горища будинку, що є приміщенням загального користування, площею 46, 6 кв.м., що підтверджується протоколом №3 загальних зборів членів ОСББ "Воля 2011" від 18 лютого 2015 року.

Однак, у справі №607/11740/17 не досліджувалось питання наявності чи відсутності письмових нотаріально посвідчених згод всіх співвласників будинку по АДРЕСА_3 , в тому числі ОСОБА_7 , а також не досліджувалося питання щодо правомірності прийняття протоколу загальних зборів ОСББ "Воля 2011" від 18.02.2015 №3, оскільки ці питання не були предметом розгляду у вказаній справі.

Отже, при розгляді справи №607/ 20401/20 обставини, встановлені у справі №607/11740/17 не є такими, що не потребують доказування, оскільки не відповідають вимогам ч.4 ст. 82 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Островської О.Н., яка підтримала доводи апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Обставини справи.

ОСББ «Воля 2011» створено власниками квартир будинку АДРЕСА_3 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_7 у вказаному будинку.

Рішенням виконкому Тернопільської міської ради від 01 червня 2011 року № 966 вирішено оформити право власності в рівних частках за ОСОБА_2 , ОСОБА_8 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_8 .

На підставі зазначеного рішення виконком Тернопільської міської ради 28 серпня 2011 року видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно з яким квартира АДРЕСА_6 зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_2 і ОСОБА_8 .

Згідно з протоколом загальних зборів ОСББ «Воля 2011» від 10 березня 2013 року, присутніми на яких були 51 член ОСББ, голова зборів ОСОБА_9 повідомила, що власники квартири АДРЕСА_6 провели реконструкцію дахового приміщення, не узгодивши це питання з усіма членами ОСББ «Воля 2011» та без отримання необхідних дозвільних документів. Власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 повідомив присутніх на зборах, що, провівши реконструкцію даху, він убезпечив себе від постійних затоплень.

За результатами розгляду цього питання збори ухвалили рішення, що всі, хто хоче взяти в користування дахове приміщення, повинні узгодити це питання з кожним членом ОСББ «Воля 2011», мати дозвільні документи, юридично взяти на баланс дах, контроль за ліньовкою та зробити щось суттєве для будинку. На дахове приміщення переважне право повинні мати мешканці дев`ятих поверхів.

Вказані обставини установлені рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 лютого 2020 року, ухваленим у цивільній справі № 607/11740/17.

24 жовтня 2014 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області зареєструвала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ТП142142970436, відповідно до якої проведену відповідачами реконструкцію квартири АДРЕСА_6 з улаштуванням мансардних приміщень у межах горища (без зміни зовнішньої конфігурації), загальною площею 112,2 кв. м визнано закінченим будівництвом об`єктом, готовим до експлуатації.

28 жовтня 2014 року ТзОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» виготовило технічний паспорт на двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 112,2 кв. м, житловою площею 62 кв. м.

У зв?язку з реєстрацією 03 серпня 2013 року шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_8 .

18 лютого 2015 року проведено загальні збори членів ОСББ «Воля 2011», які оформлені протоколом № 3.

Рішенням зборів вирішено передати приміщення загального користування- частину горища в будинку АДРЕСА_3 , площею 46,6 кв. м власникам квартири АДРЕСА_2 , з подальшим улаштуванням мансардного поверху та оформленням права власності на це мансардне приміщення із приєднанням до квартири АДРЕСА_2 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області Сагайдак І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня 2015 року № 19834302 за відповідачами проведено державну реєстрацію права власності, по 1/2 частки, на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 112,2 кв. м, житловою площею 62 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 590939661101.

06 березня 2015 року державний реєстратор Сагайдак І. В. видала свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 345895569, згідно з яким квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 112,2 кв. м, житловою площею 62 кв. м належить на праві спільної часткової власності, по 1/2 частини ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

З ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 червня 2017 року у справі № 607/6521/17 відомо, що слідчий відділ Головного управління Національної поліції у Тернопільській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017211180000015 від 27 березня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України за фактом підроблення протоколу загальних зборів ОСББ «Воля 2011».

Будь-яких відомостей про результати розгляду вказаного кримінального провадження за фактом підробки протоколу загальних зборів ОСББ «Воля 2011», яким жителям квартири АДРЕСА_6 надано право користування частиною нежитлового технічного приміщення цього ж будинку, на момент розгляду цієї справи немає.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 607/11740/17 в задоволенні позовних вимог керівника ОСББ «Воля 2011» ОСОБА_11 до ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди співвласникам будинку в користуванні технічним поверхом будинку АДРЕСА_3 шляхом демонтажу змурованих стін, що перешкоджають доступу до частини технічного поверху над квартирою АДРЕСА_2 , і приведення захопленої частини технічного поверху в попередній стан, скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області про державну реєстрацію прав ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка проведена 06 березня 2015 року з видачею свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 та присвоєнням реєстраційного номера НОМЕР_2 на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_5 - відмовлено.

Відмовляючи в позові у справі № 607/11740/17, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив, що реконструкція квартири АДРЕСА_6 проведена відповідачами за наявності необхідної дозвільної документації, відповідно до робочого проєкту, що отримав позитивний комплексний державний висновок Тернопільської обласної державної служби «Укрдержінвестекспертиза», після чого вказаний був належним чином уведений до експлуатації та зареєстровано право власності на нього. Водночас суд установив, що співвласники багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_3 в установленому законом порядку надали свою згоду на передання відповідачам частини горища будинку, що є приміщенням загального користування, площею 46,6 кв. м з метою влаштування мансардного поверху із приєднанням до належної їм квартири АДРЕСА_2 та подальшим оформленням за собою права власності, що підтверджується протоколом № 3 загальних зборів членів ОСББ «Воля 2011» від 18 лютого 2015 року. Також суду не було надано доказів, що відповідачі чинять перешкоди у доступі до системи водостоків житлового будинку.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права.

Цивільна справа за позовом ОСОБА_1 розглядалася судами усіх інстанцій.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року, позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду від 01.11.2023 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив про те, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, не встановив, яке саме невизнане чи оспорене цивільне право та інтерес позивача порушує рішення загальних зборів ОСББ "Воля 2011", оформлене протоколом від 18 лютого 2015 року №3, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня 2015 року, визнати недійсними які ОСОБА_1 просив у позові, який подано 25 листопада 2020 року.

При цьому Верховний Суд зазначив, що факт правомірного набуття у власність приміщення загального користування площею 46, 6 кв.м підтверджується судовими рішеннями у справі №607/11740/17, що відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України не потребує додаткового доказування.

При новому розгляді справи судом першої інстанції не встановлено порушених прав ОСОБА_1 , які підлягають судовому захисту.

Відсутність порушеного права є самостійною підставою для відмови у позові.

При вирішенні справи суд врахував, що обставини та факт правомірного набуття відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у власність приміщення загального користування площею 46, 6 кв.м. у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_3 доведено судовими рішеннями у справі №607/11740/17.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції.

Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійснені.

Згідно із статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 лютого 2020 року у справі № 607/11740/17, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року, встановлено факт правомірного набуття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у власність приміщення загального користування площею 46, 6 кв.м.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки судовим рішенням у справі № 607/11740/17 встановлено обставини правомірного набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у власність приміщення загального користування площею 46, 6 кв.м, тому у справі, що розглядається, ці обставини не підлягають доказуванню в силу ч.4 ст. 82 ЦПК України.

Отже, факт правомірного набуття відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у власність приміщення загального користування площею 46, 6 кв.м не потребує доказування у даній справі.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть бути позбавлені права власності, правомірність набуття якого доведена судовим рішенням в іншій справі.

Щодо захисту порушеного права ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно зазначив, що для застосування того чи іншого способу захисту потрібно встановити, які саме права (правомірні інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Невстановлення (неіснування) права на позов в матеріально-правовому розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Якщо ж суд дійде переконання про порушення прав, свобод чи інтересів позивача, він лише тоді має надати оцінку обраному позивачем способу захисту та з`ясувати, чи є цей спосіб правомірним та ефективним, оскільки обрання способу захисту, що не відповідає цим критеріям, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суть порушеного права позивача зводиться до неправомірного, на його думку, позбавлення відповідачами його права на участь у розпорядженні спільним майном загального користування багатоквартирного будинку та неправомірного вибуття із його власності приміщення загального користування - частини горища.

Разом з тим, судовим рішенням у справі №607/11740/17 встановлено обставину правомірного набуття у власність відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у власність приміщення загального користування (частини горища) площею 46, 6 кв.м, що виключає неправомірне вибуття із власності позивача ОСОБА_1 цього ж самого приміщення.

Тому колегія суддів не вбачає підстав для висновку про наявність порушених прав, свобод чи чи законних інтересів позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що у справі № 607/11740/17 не приймав участь ОСОБА_1 і предмет спору і тій справі був інший, а тому відсутні підстави для застосування ч.4 ст. 82 ЦПК України, колегія суддів оцінює критично та зазначає, що обставини встановлені щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому ці особи відповідно до правил ч.4 ст. 82 ЦПК України не мають обов"язку доводити у кожній справі за їх участю обставини, які уже встановлені і не потребують доказування.

При цьому та обставина, що у справі № 607/11740/17 ОСОБА_1 участі не приймав, не виключає застосування ч.4 ст. 82 ЦПК України, оскільки і в справі № 607/11740/17, і в даній справі, що розглядається, участь приймали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і обставини правомірності набуття у власність приміщення загального користування площею 46, 6 кв.м у будинку по АДРЕСА_3 встановлено саме щодо них.

Доводи апеляційної скарги про те, що у справі №607/11740/17 не досліджувалось питання наявності чи відсутності письмових нотаріально посвідчених згод всіх співвласників будинку по АДРЕСА_3 , в тому числі ОСОБА_7 , а також не досліджувалося питання щодо правомірності прийняття протоколу загальних зборів ОСББ "Воля 2011" від 18.02.2015 №3, оскільки ці питання не були предметом розгляду у вказаній справі, а тому при розгляді справи №607/ 20401/20 обставини, встановлені у справі №607/11740/17 не є такими, що не потребують доказування, оскільки не відповідають вимогам ч.4 ст. 82 ЦПК України, колегія суддів також оцінює критично.

Для застосування ч.4 ст. 82 ЦПК України правове значення має обставина, яка встановлена судовим рішенням щодо певної особи.

При розгляді цієї справи суд позбавлений можливості перевіряти перелік доказів, правильність та повноту їх дослідження, оцінки доказів, на підставі яких суд в іншій справі - №607/11740/17 встановив обставину правомірності набуття у власність відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у власність приміщення загального користування (частини горища) площею 46, 6 кв.м.

Вказана позиція узгоджується із висновком, висвітленим у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 760/459/16-ц.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням ЄСПЛ від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Суди при розгляді спорів не можуть ставити під сумнів рішення судів, які набрали законної сили, та надавати цим рішенням правої оцінки, перевіряти їх правильність.

Рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Островської Олесі Нектаріївни - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 серпня 2024 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Гірський Б.О.

Костів О.З.