Рішення

від 01.03.2024 по справі 607/20401/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2024 Справа №607/20401/20 Провадження №2/607/707/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

за участю секретаря с/з Медвідь О. А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію прав власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію прав власності на квартиру.

Посилаючись на те, що є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 червня 2011 року. У листопаді 2020 року ОСББ будинку «ВОЛЯ 2011» проводило опитування власників квартир та нежитлових приміщень даного будинку, де стало відомо, що власники квартири АДРЕСА_2 захопили приміщення загального користування, а також, що 18 лютого 2015 року нібито відбулися збори членів Об`єднання співвласників будинку «ВОЛЯ 2011» (протокол №3), яким нібито надано згоду власникам квартири АДРЕСА_3 , площею 46,6 кв. м. з подальшим влаштуванням мансардного поверху та оформленням права власності на дане мансардне приміщення із долученням до квартири АДРЕСА_2 . В результаті чого, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 провели реконструкцію своєї квартири, долучивши до неї приміщення загального користування та оформили право власності на приміщення загального користування.

Вважає, що рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВОЛЯ 2011», оформлене протоколом № 3 від 18.02.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2015 № 19834302, реєстрація права власності № 590939661101, проведена 03.06.2015, з видачею свідоцтва № НОМЕР_1 від 03.06.2015 про право власності на квартиру АДРЕСА_3 порушують його права як співвласника загального і неподільного майна багатоквартирного будинку.

Станом на 18 лютого 2015 року всього було 54 члени Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВОЛЯ 2011» а не 92, як зазначено у протоколі. Однак, не всі власники квартир в даному будинку були членами вказаного об`єднання. У протоколі загальних зборів ОСББ «ВОЛЯ 2011» № 3 від 18.02.2015 міститься неправдива інформація, зокрема: вказано кількість квартир АДРЕСА_4 ; головою загальних зборів зазначено ОСОБА_5 , секретарем зборів ОСОБА_6 , головою лічильної комісії - ОСОБА_7 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ніколи, в тому числі і станом на 18 лютого 2015 року не були-членами ОСББ «Воля 2011», ні власниками квартир у вказаному будинку, тому, обрання їх головою та секретарем зборів суперечить ст. 9 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Отже, вони не мали права вести загальні збори та підписувати оспорюваний протокол. Крім того, в протоколі зазначено ст. 18 Статуту ОСББ «ВОЛЯ 2011», хоча в Статуті є лише 15 статей.

Також, ОСОБА_2 зазначає, що його як співвласника багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_5 , ОСББ «ВОЛЯ 2011» не повідомляло про проведення загальних зборів 18 лютого 2015 року на яких мало розглядатися питання про передачу приміщення загального користування - частини горища площею 46,6 кв.м. власникам квартири АДРЕСА_2 , чим позбавлено його права брати участь у вказаних зборах, висловлювати свою думку щодо питання, яке розглядається. Письмової згоди ні він, ні інші співвласники будинку згоди на проведення добудови і привласнення частини горища до своєї квартири відповідачами не давав, нікого не уповноважував на надання від свого імені згоди ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на передачу їм приміщення загального користування - частини горища площею 46,6 кв м, а тому даний протокол є сфабрикованим. Привласнивши частину горища, відповідачі порушили його, як співвласника будинку, право на користування загальним майном - допоміжним приміщенням в будинку АДРЕСА_5 . Тому вважає, що протокол від 18.02.2015 року є сфабрикованим, тому й рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2015 року № 19834302, реєстрація права власності № 590939661101, проведена 03.06.2015 року, з видачею свідоцтва № НОМЕР_1 від 03.06.2015 року про право власності на квартиру АДРЕСА_3 реєстраційним номером 590939661101 є незаконними і підлягають скасуванню.

У зв`язку з недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВОЛЯ 2011», оформлене Протоколом №3 від 18 лютого 2015 року; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня 2015 року, індексний номер: 19834302 щодо реєстрації за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 права приватної спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_6 ; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 06 березня 2015 року, видане державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області Сагайдак Іриною Володимирівною.

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011» подав заяву, в якій зазначив, що визнає позов та, що 18 лютого 2015 року не проводилися збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011». Крім цього, на зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011» ніколи не розглядалося питання щодо надання згоди власникам квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на передачу їм приміщення загального користування - частини горища в будинку за адресою: АДРЕСА_5 , площею 46,6 кв.м. з подальшим влаштуванням мансардного поверху та оформлення права власності на дане мансардне приміщення із дорученням до квартири АДРЕСА_2 . Оскаржуваний протокол №3 від 18 лютого 2015 року підписаний ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Вказані особи ніколи не були членами ОСББ, втому числі і станом на 18 лютого 2015 року та ніколи не були власниками житлових або нежитлових приміщень.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не подали відзиву на позов.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав та обґрунтувань, викладених у ньому.

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011» у судове засідання не з`явився, однак просив розглядати справу без його участі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, представник відповідачів просив розглядати справу без їх участі, та врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради у судове засідання не з`явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження.

Постановою Тернопільського апеляційного суду скасовано ухвалу, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду витребувано докази.

Ухвалою суду виправлено описку.

Ухвалою суду закрито підготовче засідання.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

10 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року, позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду від 01.11.2023, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду закрито підготовче засідання.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСББ «Воля 2011» створено власниками квартир будинку АДРЕСА_5 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.06.2011.

Рішенням виконкому Тернопільської міської ради від 01 червня 2011 року № 966 вирішено оформити право власності в рівних частках за ОСОБА_3 , ОСОБА_8 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_7 .

На підставі зазначеного рішення виконком Тернопільської міської ради

28 серпня 2011 року видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно з яким квартира АДРЕСА_3 зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_3 і ОСОБА_8 .

Згідно з протоколом загальних зборів ОСББ «Воля 2011» від 10 березня

2013 року, присутніми на яких були 51 член ОСББ, голова зборів

ОСОБА_9 повідомила, що власники квартири

АДРЕСА_3 провели реконструкцію дахового приміщення, не узгодивши це питання з усіма членами ОСББ «Воля 2011» та без отримання необхідних дозвільних документів. Власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 повідомив присутніх на зборах, що, провівши реконструкцію даху, він убезпечив себе від постійних затоплень.

За результатами розгляду цього питання збори ухвалили рішення, що всі, хто хоче взяти в користування дахове приміщення, повинні узгодити це питання

з кожним членом ОСББ «Воля 2011», мати дозвільні документи, юридично взяти на баланс дах, контроль за ліньовкою та зробити щось суттєве для будинку. На дахове приміщення переважне право повинні мати мешканці дев`ятих поверхів.

Вказані обставини установлені рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 лютого 2020 року, ухваленим у цивільній справі № 607/11740/17.

24 жовтня 2014 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області зареєструвала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації ТП142142970436, відповідно до якої проведену відповідачами реконструкцію квартири АДРЕСА_3 з улаштуванням мансардних приміщень у межах горища (без зміни зовнішньої конфігурації), загальною площею 112,2 кв. м визнано закінченим будівництвом об`єктом, готовим до експлуатації.

28 жовтня 2014 року ТзОВ «Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області» виготовтло технічний паспорт на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 112,2 кв. м, житловою площею 62 кв. м.

У зв`язку з реєстрацією 03 серпня 2013 року шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_10 .

18 лютого 2015 року проведено загальні збори членів ОСББ «Воля 2011», які оформлені протоколом № 3.

Рішенням зборів вирішено передати приміщення загального користування - частину горища в будинку АДРЕСА_8 , площею 46,6 кв. м власникам квартири АДРЕСА_2 , з подальшим улаштуванням мансардного поверху та оформленням права власності на це мансардне приміщення із приєднанням до квартири АДРЕСА_2 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області Сагайдак І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня 2015 року № 19834302 за відповідачами проведено державну реєстрацію права власності, по 1/2 частки, на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 112,2 кв. м, житловою площею 62 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 590939661101.

06 березня 2015 року державний реєстратор ОСОБА_11 видала свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 345895569, згідно

з яким квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 112,2 кв. м, житловою площею 62 кв. м належить на праві спільної часткової власності, по 1/2 частини, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

З ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 червня 2017 року у справі № 607/6521/17, відомо, що слідчий відділ Головного управління Національної поліції у Тернопільській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42017211180000015 від 27 березня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, - за фактом підроблення протоколу загальних зборів ОСББ «Воля 2011».

Будь-яких відомостей про результати розгляду вказаного кримінального провадження за фактом підробки протоколу загальних зборів ОСББ «Воля 2011», яким жителям квартири АДРЕСА_3 надано право користування частиною нежитлового технічного приміщення цього ж будинку, на момент розгляду цієї справи немає.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

13 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року, у справі № 607/11740/17 в задоволенні позовних вимог керівника ОСББ «Воля 2011» ОСОБА_12 до ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції про зобов`язання

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди співвласникам будинку

в користуванні технічним поверхом будинку АДРЕСА_5 шляхом демонтажу змурованих стін, що перешкоджають доступу до частини технічного поверху над квартирою АДРЕСА_2 , і приведення захопленої частини технічного поверху в попередній стан, скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка проведена 06 березня 2015 року з видачею свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 та присвоєнням реєстраційного номера НОМЕР_2 на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_6 - відмовлено.

Відмовляючи в позові у справі № 607/11740/17, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що реконструкція квартири АДРЕСА_3 проведена відповідачами за наявності необхідної дозвільної документації, відповідно до робочого проєкту, що отримав позитивний комплексний державний висновок Тернопільської обласної державної служби «Укрдержінвестекспертиза», після чого вказаний був належним чином уведений до експлуатації та зареєстровано право власності на нього. Водночас суд установив, що співвласники багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_8

в установленому законом порядку надали свою згоду на передання відповідачам частини горища будинку, що є приміщенням загального користування, площею 46,6 кв. м з метою влаштування мансардного поверху із приєднанням до належної їм квартири АДРЕСА_2 та подальшим оформленням за собою права власності, що підтверджується протоколом № 3 загальних зборів членів ОСББ «Воля 2011» від 18 лютого 2015 року. Також суду не було надано доказів, що відповідачі чинять перешкоди у доступі до системи водостоків житлового будинку.

Позивач як на підставі заявлених вимог просить позов задовольнити з підстав наведених в позову, однак суд не погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17).

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі N 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі N 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20).

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі N 925/1265/16, провадження N 12-158гс18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18); від 11 вересня 2019 року у справі N 487/10132/14-ц (провадження N 14-364цс19); від 06 квітня 2021 року у справі N 925/642/19 (провадження N 12-84гс20) та інших)).

Отже, зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійснені.

Згідно із статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

У справі № 67/11740/17 суди встановили, що реконструкція квартири

АДРЕСА_3 проведена відповідачами за наявності необхідної дозвільної документації, відповідно до робочого проєкту, що отримав позитивний комплексний державний висновок, після чого вказана реконструкція була належним чином уведена до експлуатації та зареєстровано право власності на неї. Співвласники багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_8 в установленому законом порядку надали свою згоду на передання відповідачам частини горища будинку, що є приміщенням загального користування, площею 46,6 кв. м, що підтверджується протоколом № 3 загальних зборів членів ОСББ «Воля 2011» від 18 лютого 2015 року.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт правомірного набуття у власність приміщення загального користування площею 46,6 кв. м., підтверджується судовими рішеннями у справі № 607/11740/17, що відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України не потребує додаткового доказування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі N 925/1265/16 (провадження N 12-158гс18) зроблено висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту потрібно встановити, які саме права (правомірні інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Невстановлення (неіснування) права на позов в матеріально-правовому розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Якщо ж суд дійде переконання про порушення прав, свобод чи інтересів позивача, він лише тоді має надати оцінку обраному позивачем способу захисту та з`ясувати, чи є цей спосіб правомірним та ефективним, оскільки обрання способу захисту, що не відповідає цим критеріям, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Отже, невстановлення (неіснування) порушеного права чи неправомірність або неефективність вибраного позивачем способу захисту прав, які суд за результатами вирішення спору вважатиме порушеними, невизнаними або оспорюваними, є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.

Відповідно суд може відмовити в позові за безпідставністю чи недоведеністю пред`явлених вимог або ж суд може встановити, що право позивача порушене, невизнане чи оспорюване, тобто встановити підставність позову, втім відмовити з підстав вибору неправомірного та/чи неефективного способу захисту.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі N 753/8671/21 (провадження N 61-550св22).

Враховуючи, вказані обставини та факт правомірного набуття відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у власність приміщення загального користування площею 46,6 кв. м., суд вважає, що позивач не довів суду, що він має певні права на спірне майно та правомірний інтерес стосовно нього, а також не довів про порушення рішенням загальних зборів ОСББ «Воля 2011», оформлене протоколом від 18 лютого 2015 року № 3, рішенням про державну реєстрацію прав і їх обтяжень від 06 березня 2015 року, його прав та інтересів.

За таких обставин, слід відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію прав власності на квартиру.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, суд вважає, що судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про визнання недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію прав власності на квартиру.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_9 ;

відповідач:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля 2011», унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 37943905, місцезнаходження вул. О. Довженка, буд. 8Б, кв. 49, м. Тернопіль;

ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_10 ;

ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_11 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управлінню державної реєстрації Тернопільської міської ради, місцезнаходження бульв. Т. Шевченка, буд. 3, м. Тернопіль.

Повний текст рішення суду складено та підписано 08 березня 2024 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко