Рішення

від 26.09.2023 по справі 361/8961/21

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/8961/21

Провадження № 2/361/660/23

26.09.2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 вересня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді Сердинського В.С.

за участю секретаря судового засідання Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Територіальний сервісний центр №3249 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Київській області, Територіальний сервісний центр №7143 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Черкаській області, Територіальний сервісний центр №7141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Черкаській області, Територіальний сервісний центр №3243 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Київській області про відновлення становища, яке існувало до порушення,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Територіальний сервісний центр №3249 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Київській області, Територіальний сервісний центр №7143 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Черкаській області, Територіальний сервісний центр №7141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Черкаській області, Територіальний сервісний центр №3243 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Київській області про відновлення становища, яке існувало до порушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 грудня 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода. Так, ОСОБА_7 , керуючи вантажним автомобілем марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, у результаті чого сталося зіткнення з легковим автомобілем марки Тoyota, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під його (позивача) керуванням.

У результаті ДТП водій автомобіля Тoyota позивач ОСОБА_1 та його дружина, яка була пасажиром цього автомобіля, ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження, а транспортний засіб зазнав значних матеріальних пошкоджень.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року у справі №755/2125/16-п ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

На час вчинення ДТП ОСОБА_7 працював водієм у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Автобастіон» (код ЄДРПОУ 38076694).

Позивач вказував на те, що відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України ТОВ «Автобастіон» зобов`язане відшкодувати шкоду, завдану його працівником ОСОБА_7 під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Незважаючи на це, після ДТП ОСОБА_7 та ТОВ «Автобастіон» не вчиняли жодних дій та не бажали добровільно відшкодувати матеріальну і моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП.

Зауважував, що 22 квітня 2016 року він та його дружина ОСОБА_8 звернулись до Бродівського районного суду Львівської області з позовною заявою до ТОВ «Автобастіон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП. У той же день до суду була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби ТОВ «Автобастіон», а саме: -транспортний засіб марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач Е, чорного кольору, шасі № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ; -транспортний засіб марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач Е, червоного кольору, шасі № НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 ; - транспортний засіб марки SCHMITZ, модель SKI 24, 1999 року випуску, тип ТЗ причіп фургон ізотерм Е, сірого кольору, шасі № НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 .

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 25 квітня 2016 року у справі №439/506/16-ц у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

У подальшому, ТОВ «Автобастіон» продало усі належні йому транспортні засоби ОСОБА_2 , який на той час був засновником (учасником) ТОВ «Автобастіон» з часткою у статутному капіталі 50 відсотків, за цінами значно нижчими від ринкових, зокрема: - транспортний засіб марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач Е, чорного кольору, шасі № НОМЕР_4 за ціною 15000,00 грн; - транспортний засіб марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач Е, червоного кольору, шасі № НОМЕР_6 за ціною 100,00 грн; - транспортний засіб марки SCHMITZ, модель SKI 24, 1999 року випуску, тип ТЗ причіп фургон ізотерм Е, сірого кольору, шасі № НОМЕР_8 за ціною 100,00грн.

14 червня 2016 року Бродівським районним судом Львівської області у справі №439/506/16-ц ухвалено рішення про стягнення з ТОВ«Автобастіон»: - на користь ОСОБА_1 343 568,00 грн матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля Тoyota д.н.з. НОМЕР_3 ; 1200,00 грн матеріальної шкоди, завданої здоров`ю потерпілого; 5000,00 грн моральної шкоди та 3 747.68 грн. сплаченого судового збору; -на користь ОСОБА_8 1200,00 грн матеріальної шкоди, завданої здоров`ю потерпілого; 5000,00 грн моральної шкоди та 551 грн 21 коп. сплаченого судового збору.

Станом на день винесення судового рішення про стягнення з ТОВ«Автобастіон» грошових коштів на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , майна у ТОВ «Автобастіон» вже не було. Транспортні засоби, що належали ТОВ «Автобастіон» на праві власності, та за рахунок яких можна було відшкодувати збитки потерпілим, були відчужені ОСОБА_2 .

Відтак, рішення Бродівського районного суду Львівської області від 14 червня 2016 року у справі №439/506/16-ц залишилось не виконаним.

Наголошував на тому, що, вважаючи, що майно ТОВ «Автобастіон» було реалізовано ОСОБА_2 з метою ухилення від виконання рішення суду, а також у зв`язку з відсутністю у ТОВ «Автобастіон» іншого майна, за рахунок якого можна було б відшкодувати завдані позивачу збитки, з метою захисту своїх прав, 28 травня 2019 року він звернувся до Жашківського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ТОВ «Автобастіон» та ОСОБА_2 про визнання угод купівлі-продажу транспортних засобів недійсними.

Рішенням Жашківськогорайонного судуЧеркаської областівід 08вересня2020рокуу справі №693/624/19, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Автобастіон» та ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Автобастіон» та ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між ТОВ «Автобастіон» та ОСОБА_2 від 30 квітня 2016 року т/з DAF, модель FA 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач - Е, чорного кольору, шасі № НОМЕР_4 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між ТОВ «Автобастіон» та ОСОБА_2 від 11 травня 2016 року т/з марки DAF, модель FA 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач Е, червоного кольору, шасі № НОМЕР_6 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Автобастіон» та ОСОБА_2 від 11 травня 2016 року т/з марки SCHMITZ, модель SKI 24, 1999 року випуску, тип ТЗ причіп фургон ізотерм-Е, сірого кольору, шасі № НОМЕР_8 .

Враховуючи зазначене, після набрання законної сили постанови Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі №693/624/19 транспортні засоби мали бути повернуті ТОВ «Автобастіон».

Проте, після визнання судом недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів було встановлено, що ОСОБА_2 реалізував зазначені транспортні засоби ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В результаті неправомірних дій ОСОБА_2 станом на день подання позовної заяви постанова Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі №693/624/19 про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів не виконана, що, у свою чергу, унеможливлює виконання рішення Бродівського районного суду Львівської області від 13червня 2016 року у справі №439/506/16-ц про відшкодування позивачу завданих ТОВ «Автобастіон» збитків.

Єдиним джерелом відшкодування завданих позивачу збитків, є майно (транспортні засоби), що було незаконно відчужено ТОВ«Автобастіон» на користь свого засновника (учасника) ОСОБА_2 , який у свою чергу, не дивлячись на наявність спору щодо зазначеного майна реалізував транспортні засоби ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Посилаючись на викладене, позивач просив суд відновити становище, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 , шляхом повернення у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон» транспортних засобів, а саме: -транспортного засобу марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач - Е, червоного кольору, шасі № НОМЕР_4 , який зареєстровано за громадянкою ОСОБА_3 ; -транспортного засобу марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач - Е, червоного кольору, шасі № НОМЕР_6 , який зареєстровано за громадянином ОСОБА_4 ; - транспортного засобу марки SCHMITZ, модель SKI 24, 1999 року випуску, тип ТЗ причіп фургон ізотерм - Е, сірого кольору, шасі № НОМЕР_8 , який зареєстровано за громадянином ОСОБА_5 ; стягнути солідарно із Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 724 гривні 00 копійок.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21лютого 2023року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_6 до участі у вищезазначені цивільній справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лифар Д.В. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

У судовезасідання представниквідповідача Товаристваобмеженою відповідальністю«Автобастіон»не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

У судовезасідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. У відзиві на позовну заяву відповідач вказував на те, що продаючи транспортні засоби, він реалізував конституційне право на розпорядження своєю власністю. Продаж транспортних засобів не суперечить ані цивільному законодавству України, ані будь-яким іншим нормативно правовим актам. Наголошував на тому, що позивач, вказуючи на неможливість виконання рішення Бродівського районного суду Львівської області від 13 червня 2016 року у справі №439/506/16-ц, не надав жодних доказів того, що на момент подачі позову до Броварського міськрайонного суду Київської області у ТОВ «Автобастіон» відсутнє інше майно або кошти, на які може бути звернуте стягнення. Крім того, звертав увагу на те, що ОСОБА_1 просить відновити становище, яке існувало до порушення, натомість у позовній заяві відсутня така вимога як визнання відповідних договорів недійсними. З урахування наведеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовезасідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

У судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

У судове засідання відповідач ОСОБА_5 не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

У судове засідання відповідач ОСОБА_6 не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

У судовезасідання представниктретіх осібТериторіального сервісногоцентру №7143Регіонального сервісногоцентру Головногосервісного центруМВС вЧеркаській областіта Територіальногосервісного центру№7141Регіонального сервісногоцентру Головногосервісного центруМВС вЧеркаській областіне з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. У свої письмових поясненнях представник третіх осіб зазначав, що Територіальний сервісний центр №7143 Регіонального сервісного Головного сервісного центру МВС в Черкаській області та Територіальний сервісний центр №7141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Черкаській області є відокремленими структурними підрозділами Головного сервісного центру МВС в Черкаській області утвореними на правах філій без статусу юридичної особи. Також звертав увагу на те, що сервісні центри МВС здійснюють державну реєстрацію ТЗ відповідно до п.п. 3, 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 та ст. 34 Закону України «Про дорожній рух».

У судове засідання представник третіх осіб Територіального сервісногоцентру №3249Регіонального сервісногоцентру Головногосервісного центруМВС вКиївській областіта Територіальногосервісного центру№3243Регіонального сервісногоцентру Головногосервісного центруМВС вКиївській області не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03 грудня 2015 року відбулася дорожньо-транспортна пригода. Керуючи вантажним автомобілем марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, в результаті чого сталося зіткнення з легковим автомобілем марки Тoyota, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року у справі №755/2125/16-п громадянин ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

На момент ДТП ОСОБА_7 працював водієм у ТОВ «Автобастіон».

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 14червня 2016 року стягнуто з ТОВ «Автобастіон» на користь ОСОБА_1 343 568,00 грн матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля Тoyota д.н.з. НОМЕР_3 ; 1 200,00 грн матеріальної шкоди, завданої здоров`ю потерпілого; 5 000,00 грн моральної шкоди та 3 747.68 грн сплаченого судового збору. Стягнуто з ТОВ«Автобастіон» на користь ОСОБА_8 1 200,00 грн матеріальної шкоди, завданої здоров`ю потерпілого; 5000,00 грн моральної шкоди та 551,21 грн сплаченого судового збору.

Зі змісту листа приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. від 21 травня 2019 року вбачається, що у ТОВ«Автобастіон» відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення. Так, у2016 році ТОВ «Автобастіон» здійснив відчуження транспортних засобів, а саме: - транспортний засіб марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач Е, чорного кольору, шасі № НОМЕР_4 за ціною 15000,00 грн; - транспортний засіб марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач Е, червоного кольору, шасі № НОМЕР_6 за ціною 100,00 грн; -транспортний засіб марки SCHMITZ, модель SKI 24, 1999 року випуску, тип ТЗ причіп фургон ізотерм Е, сірого кольору, шасі № НОМЕР_8 за ціною 100,00 грн.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Автобастіон» та ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Автобастіон» та ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між ТОВ «Автобастіон» та ОСОБА_2 від 30 квітня 2016 року т/з DAF, модель FA 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач - Е, чорного кольору, шасі № НОМЕР_4 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між ТОВ «Автобастіон» та ОСОБА_2 від 11 травня 2016 року т/з марки DAF, модель FA 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач Е, червоного кольору, шасі № НОМЕР_6 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автобастіон» та ОСОБА_2 від 11 травня 2016 року т/з марки SCHMITZ, модель SKI 24, 1999 року випуску, тип ТЗ причіп фургон ізотерм-Е, сірого кольору, шасі № НОМЕР_8 .

Станом на день розгляду даної справи рішення Бродівського районного суду Львівської області від 14 червня 2016 року у справі №439/506/16-ц залишилося невиконаним.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Так, після набрання законної сили постанови Верховного Суду від 19травня 2021 року у справі № 693/624/19 транспортні засоби мали бути повернуті ТОВ «Автобастіон».

Проте, після визнання судом недійсними договорів купівлі-продажу транспортних засобів судом було встановлено, що ОСОБА_2 реалізував зазначені транспортні засоби ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

У результаті неправомірних дій ОСОБА_2 станом на день подання цієї позовної заяви постанова Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі №693/624/19 про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів не виконана, що, у свою чергу, унеможливлює виконання рішення Бродівського районного суду Львівської області від 13червня 2016 року у справі № 439/506/16-ц про відшкодування позивачу завданих ТОВ «Автобастіон» збитків.

У свою чергу, ОСОБА_5 вже під час розгляду даної справи перепродав належний йому транспортний засіб марки SCHMITZ, модель SKI 24, 1999 року випуску, тип ТЗ причіп фургон ізотерм - Е, сірого кольору, шасі № НОМЕР_8 ОСОБА_6 .

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (стаття 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 5 липня 2018 року у справі №922/2878/17 зазначено, що «цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Укладення боржником, проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, договору купівлі-продажу, може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які можуть хоч і не порушувати конкретних імперативних норм, але бути недобросовісними та зводитися до зловживання правом».

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17, обставини якої є подібними обставинам, викладеним у позовній заяві, сформував таку правову позицію.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1.Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004).

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 ст. 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 45, ЄСПЛ, 6 грудня 2007 року).

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27листопада 2018 року у справі №905/2260/17 вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно із частиною першою та другою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

З урахуванням правової позиції Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17 суд вважає належним способом захисту прав позивача застосування процедури реституції, а саме: відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом повернення транспортних засобів первісному власнику відповідачу ТОВ «Автобастіон».

Зазначений спосіб захисту прямо передбачений пунктом 4 частини другої ст. 16 ЦК України та забезпечить ефективний захист порушених прав позивача.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що продаж транспортних засобів (у даному випадку) не суперечить ані цивільному законодавству України, ані будь яким іншим нормативно правовим актам, оскільки вартість, яка зазначена у договорах купівлі-продажу у рази менше ринкової вартості транспортних засобів. Водночас відповідне розпорядження (продаж транспортних засобів) не повинно порушувати інтереси інших осіб («використовувала/використовували право на зло»). Також відповідачем не надано до суду підтвердження того, що кошти від продажу транспортних засобів були зараховані на рахунки ТОВ«Автобастіон» та повернуті відповідачу в установленому законом порядку.

Крім того, суд не бере до уваги твердження відповідача, що позивачем не надано до суду підтвердження відсутності у ТОВ«Автобастіон» іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, оскільки в матеріалах справи наявна відповідна довідка приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С.

Щодо твердження відповідача щодо неможливості відновлення становища, яке існувало до порушення, без вимоги про визнання відповідних договорів недійсними суд зазначає, що первинні договори купівлі-продажу транспортних засобів між ТОВ «Автобастіон» та ОСОБА_2 вже визнано недійсними згідно з постанови Верховного Суду від 19травня 2021 року, а тому подальше визнання недійсними договорів купівлі продажу транспортних засобів є недоцільним.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, стягненню солідарно із відповідачів на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 724 гривні 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 3, 13, 15, 16, 216, 236 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 4, 18, 28, 50, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 280-282 350, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Відновити становище, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 , шляхом повернення у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон» (код ЄДРПОУ 38076694, адреса місцезнаходження: 19200, Черкаська область, Жашківський район, місто Жашків, вулиця Перемоги, будинок 4) транспортних засобів, а саме:

- транспортного засобу марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач - Е, червоного кольору, шасі № НОМЕР_4 , який зареєстровано за громадянкою ОСОБА_3 ;

- транспортного засобу марки DAF, модель FА 95.430, 2005 року випуску, тип ТЗ сідловий тягач - Е, червоного кольору, шасі № НОМЕР_6 , який зареєстровано за громадянином ОСОБА_4 ;

- транспортного засобу марки SCHMITZ, модель SKI 24, 1999 року випуску, тип ТЗ причіп фургон ізотерм - Е, сірого кольору, шасі № НОМЕР_8 , який зареєстровано за громадянином ОСОБА_5 .

Стягнути солідарно із Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобастіон» (код ЄДРПОУ 38076694 19200, Черкаська область, м.Жашків, вул. Перемоги, 4), ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 , ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_11 , ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: невідомо, ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: невідомо, ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: невідомо, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.С. Сердинський