Ухвала

від 07.11.2023 по справі 620/109/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 620/109/23

адміністративне провадження № К/990/35253/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі № 620/109/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому просив:

визнати протиправними та скасувати накази начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О. від 16 грудня 2022 року № 1289 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції, від 16 грудня 2022 року № 583 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16 грудня 2022 року по дату ухвалення рішення суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О. від 16 грудня 2022 року № 1289 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О. від 16 грудня 2022 року № 583 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення). Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з 20 грудня 2022 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (ЄРДПОУ 40108651) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податку НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 20 грудня 2022 року по 19 вересня 2023 року в сумі 297 833 (двісті дев`яносто сім тисяч вісімсот тридцять три) грн 20 коп. з відрахуванням при виплаті встановлених податків і зборів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, з відрахуванням податків і зборів. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (ЄРДПОУ 40108651) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податку НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 18 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №№ 160/7157/19, 160/3330/19, 200/1018/21-а та Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/547/17.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Так, на предмет подібності оцінюються саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд визначає, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність також визначаться за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно.

Посилання на зазначену вище практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу суб`єкта владних повноважень, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судом апеляційної інстанції, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.

Проте скаржник жодним чином не обґрунтовує подібність правовідносин у справах, не вказує конкретну норму права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо якої викладено Верховним Судом, як і не зазначає висновки Верховного Суду щодо застосування певної норми, які викладено у постановах, на які скаржник посилається. Натомість скаржник здійснює посилання постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду без взаємозв`язку із обставинами, які установлені судами у цих справах, тоді як згідно вимог норми пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України невідповідність правозастосування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду може бути підставою касаційного оскарження у разі, якщо цей висновок зроблений у подібних правовідносинах.

Просте посилання у тексті касаційної скарги на те, що справи є подібними без аналізу подібності предмету спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених фактичних обставин та матеріально-правового регулювання спірних правовідносин не є належним обґрунтуванням подібності правовідносин.

З огляду на викладене, Суд вважає недоведеними посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Також скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду щодо викладених у постанові Верховного Суду у справі № 520/8550/18 та застосованої судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд роз`яснює скаржнику, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18).

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість), зміни суспільного контексту.

Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи.

Сама ж по собі вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку про те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми права; постанови Верховного Суду, на яку послався суд апеляційної інстанції, і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування цієї ж норми (видозміна, уточнення, відмова від такого висновку); в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду, від якого необхідно відступити, i у якій подається касаційна скарга).

Проте скаржник не указав конкретну норму права щодо якої необхідно відступити, а мотиви скаржника зводяться до незгоди із застосованою судом апеляційної інстанції постановою Верховного Суду, що є неналежним обґрунтуванням пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України щодо наявності підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, викладеної у наведеної вище постанові.

Серед іншого, у касаційній скарзі, скаржник посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Водночас посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.

Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі № 620/109/23 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяО.А. Губська