Ухвала

від 04.12.2023 по справі 620/109/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2023 року

м. Київ

справа №620/109/23

адміністративне провадження №К/990/38076/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів: Мартинюк Н.М., Жука А.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУ НП в Чернігівській області) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №620/109/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Чернігівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ НП в Чернігівській області, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати накази начальника ГУ НП в Чернігівській області Нідзельського В.О. від 16 грудня 2022 року № 1289 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції, від 16 грудня 2022 року № 583 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області;

- стягнути з ГУ НП в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16 грудня 2022 року по дату ухвалення рішення суду.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ начальника ГУ НП в Чернігівській області Нідзельського В.О. від 16 грудня 2022 року № 1289 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним і скасовано наказ начальника ГУ НП в Чернігівській області Нідзельського В.О. від 16 грудня 2022 року № 583 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення). Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області з 20 грудня 2022 року. Стягнуто з ГУ НП в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 20 грудня 2022 року по 19 вересня 2023 року в сумі 297 833,20 грн з відрахуванням при виплаті встановлених податків і зборів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць з відрахуванням податків і зборів. Стягнуто з ГУ НП в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

14 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ НП в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №620/109/23.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 330 КАС України (тут і далі - з урахуванням унесених до цього Кодексу змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) у касаційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною шостою статті 18 КАС України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Так, скаржник не зазначив у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім того, згідно з вимогами пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Скаржник, зокрема, у тексті касаційної скарги зазначає про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №520/8550/18, на які послався суд апеляційної інстанції при розгляді цієї справи.

Верховний Суд роз`яснює скаржнику, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18).

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість), зміни суспільного контексту.

Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи.

Сама ж собою вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Аналіз указаних норм дозволяє дійти висновку про те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми права; постанови Верховного Суду, на яку послався суд апеляційної інстанції, і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування цієї ж норми (видозміна, уточнення, відмова від такого висновку); в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду, від якого необхідно відступити, i у якій подається касаційна скарга).

Проте скаржник не указав конкретну норму права, щодо застосування якої необхідно відступити, а мотиви скаржника зводяться до незгоди із застосованою судом апеляційної інстанції постановою Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №520/8550/18, що є неналежним обґрунтуванням пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України щодо наявності підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у наведеній вище постанові.

Крім цього, подана касаційна скарга не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 КАС України, оскільки скаржник додав до неї документ про сплату судового збору у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір».

Позовна заява у цій справі подана фізичною особою у 2023 році, носить одночасно майновий і немайновий характер.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що з 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З тексту оскаржуваного судового рішення встановлено, що задоволено дві вимоги немайнового характеру та похідні від них, а також одну вимогу майнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, складає 5125,53 грн (2684 грн х 0,4 + 2684 грн х 0,4 + 297833,20 грн х 1%).

Розмір же судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 10251,06 грн (5125,53 грн х 200%).

Водночас з долученої до матеріалів касаційної скарги платіжної інструкції від 27 вересня 2023 року №860 убачається, що скаржник сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2147,20 грн.

Таким чином, скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 8103,86 грн (10251,06 грн - 2147,20 грн).

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду:

- нової редакції касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи, у якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та навести належні обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №620/109/23, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України;

- документа про сплату судового збору в розмірі 8103,86 грн.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі №620/109/23 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук ,

Судді Верховного Суду