Ухвала

від 31.10.2023 по справі 523/19130/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/414/23

Справа № 523/19130/16-ц

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - постанови Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник» про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення, -

встановила:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

У квітні 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Суворовського районного суду м. Одеси з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виселення.

У березні 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа: Одеська міська рада, ОК «Житлове об`єднання «Цементник» про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення (т. 2 а.с. 2-7).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2019 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було задоволено частково. Визнано недійсним договір найму житла в будинках комунальної власності від 11.01.2018 року, який був укладений між Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради та ОСОБА_1 щодо кімнати № 8 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов ОСОБА_2 , залишено без задоволення. Стягнуто з Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704,80 гривень, у рівних частках по 352,40 гривень.

Позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Виселено ОСОБА_1 з кімнати № 8 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640 гривень.

Вказане судове рішення було оскаржене в апеляційному порядку ОСОБА_1 та Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради.

Постановою Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради були залишені без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2019 року залишено без змін.

05 жовтня 2023 року, в порядку ст. 271 ЦПК України, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - постанови Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, в якій заявник просить роз`яснити судове рішення в частині того, які саме вимоги необхідно виконати шляхом звільнення кімнати № 8 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . з урахуванням перелічених у заяві судових рішень, які були ухвалені на користь ОСОБА_1 , та хто компенсує заявнику грошові кошти, витрачені ОСОБА_1 на ремонтні роботи за вказаною адресою.

Крім того, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції відстрочити виконання постанови Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року строком на один місяць з дати роз`яснення рішення.

Сторони про розгляд справи на 31 жовтня 2023 року були сповіщені належним чином, в судове засідання не з`явилися. Заяв, клопотань від сторін по справі не надходило.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із заявою та матеріалами справи, доходить до висновку про необхідність відмови ОСОБА_1 у роз`ясненні судового рішення - постанови Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, з наступних підстав.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації. Роз`яснення рішення суду здійснюється шляхом постановлення судом відповідної ухвали. В ухвалі з цього приводу суд викладає більш повно і чітко ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до змісту рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

За змістом вказаних роз`яснень та вимог ст. 271 ЦПК України, підлягає роз`ясненню судове рішення, яким вирішено спір по суті, тобто воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників судового провадження. Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення судом. Крім того, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Тобто, роз`ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Незрозумілість мотивації судового рішення не може бути метою роз`яснення судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу заявника на те, що постановою Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року судом апеляційної інстанції було залишено без змін рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2019 року, яким позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , особа: Одеська міська рада, ОК «Житлове об`єднання «Цементник» про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, який був укладений між Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради та ОСОБА_1 щодо кімнати № 8 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір найму житла в будинках комунальної власності від 11 січня 2018 року, який був укладений між Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради та ОСОБА_1 щодо кімнати № 8 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа: Одеська міська рада, ОК «Житлове об`єднання «Цементник» про розірвання договору найму житлового приміщення, який був укладений між Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради та ОСОБА_1 щодо кімнати № 8 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 залишено без задоволення. Стягнуто з Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок, у рівних частках по 352 гривні 40 копійок.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку у кімнати № 8 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 залишено без задоволення.

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого жилого приміщення з кімнати № НОМЕР_1 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 задоволено. Виселено ОСОБА_1 з кімнати № НОМЕР_1 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640 гривень.

Таким чином, примусовому виконанню у даному випадку підлягає саме рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2019 року, а не постанова Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року.

Щодо порядку виконання рішення суду першої інстанції, то колегія суддів зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, при цьому суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним своїх повноважень.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Повноваження виконавчої служби щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі про спосіб та порядок примусового виконання судового рішення за своєю правовою природою є дискреційним.

При цьому суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року за № 13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Таким чином усі питання, пов`язані із примусовим виконанням рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2019 року, належать до виключної компетенції органів виконавчої служби, а не суду.

Необґрунтованим також є посилання ОСОБА_1 на необхідність врахування перелічених у заяві про роз`яснення постанови суду апеляційної інстанції судових рішень, які були ухвалені на користь заявника, оскільки вказане може бути підставою для оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку, та не має правового значення для вирішення питання про роз`яснення судового рішення.

Питання щодо компенсації заявнику грошових коштів, витрачених ОСОБА_1 на ремонтні роботи у кімнаті № 8 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , не було предметом розгляду даної справи, і колегія суддів звертає увагу заявника на те, що згідно ч. 6 ст. 367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо доводів заяви ОСОБА_1 про необхідність відстрочити виконання постанови Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року строком на один місяць з дати роз`яснення рішення, то колегія суддів зазначає, що згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Таким чином, вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення не відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції.

У зв`язку із викладеним, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість доводів заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - постанови Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, та відсутність правових підстав для її задоволення.

Керуючись ст. 271, 367, 368 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Відмовити ОСОБА_1 у роз`ясненні судового рішення - постанови Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник» про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе