Постанова

від 08.11.2023 по справі 904/3856/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3856/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 (суддя Ярошенко В.І.) у справі №904/3856/22

за позовом Фізичної особи-підприємця Багрова Дмитра Олеговича, м. Дніпро

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтогазстрах", м. Київ

про стягнення 194 770, 94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Багров Дмитро Олегович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах" про стягнення основного боргу - 136 200 грн., пені - 1455, 07 грн., інфляційних витрат - 6 038, 20 грн., 3% річних - 1 192, 26 грн. та заборгованості зі сплати комунальних послуг - 49 885, 41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором суборенди приміщення № 1 від 01.07.2009 в частині оплати заборгованості з орендної плати та комунальних платежів за період з березня 2022 по серпень 2022, відповідно до пунктів 2.2. та 2.3. договору за приміщення, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пров. Верстатобудівельний, буд. 3, прим. № 64, загальною площею 116,5 кв.м.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/3856/22 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах" на користь Фізичної особи-підприємця Багрова Дмитра Олеговича суму основного боргу в розмірі 136 200 грн., пеню у розмірі 1455, 07 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 038, 20 грн., 3% річних у розмірі 1 192, 26 грн. та 2 173, 28 грн. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, 21.06.2023 Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/3856/22 частково і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт, не погоджуючись частково з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що оскаржуване рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Скаржник зазначає, що до лютого місяця включно 2022 року взаємовідносини сторін в частині оплати суборендної плати здійснювались на умовах оплати Відповідачем 22 700,00 грн. без сплати комунальних послуг, оскільки п. 2.3. Договору був виключений у відповідності до положень Додаткової угоди № 4 від 01.01.2012 року до Договору. Таким чином, суборенда плата оплачувалась відповідно до п. 2.2. договору без врахування комунальних послуг. На підтвердження викладеного, Відповідачем до суду першої інстанції були надані копії рахунків на оплату послуг суборенди з 31.01.2020 по 28.02.2022 до Договору суборенди № 1 від 01.07.2009 та копії Актів з 31.01.2020 по 28.02.2022 до Договору суборенди № 1 від 01.07.2009, зі змісту яких вбачається, що суборендна плата за вказаний період надана повністю. Вартість суборенди складає 22 700, 00 грн. Компенсація за комунальні послуги не нараховувалась.

29.03.2022 Відповідач звернувся до Позивача із листом № 0329-003, у якому зазначив, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, переведенням співробітників ТДВ СК «Нафтагазстрах» на дистанційну роботу та евакуацією співробітників в інші місцевості, припиненням надходження грошових коштів за основною діяльністю Товариства, у Товариства немає можливості використовувати нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпро, провулок Верстатобудівельний, будинок 3, прим. 164, загальною площею 116,5 кв. м., що знаходиться у користуванні ТДВ СК «Нафтагазстрах» за Договором суборенди приміщення № 1 від 01 липня 2009 для здійснення господарської діяльності, та здійснювати орендну плату в розмірах, передбачених зазначеним Договором.

На підставі вищезазначеного Відповідач просив Позивача на період дії правового режиму воєнного стану з 01.03.2022 року ввести «канікули» по сплаті орендної плати в розмірі, зазначеному у пункті 2.2 Договору суборенди приміщення № 1 від 01 липня 2009. У разі відмови Позивача про застосування «канікул» по сплаті орендної плати на період дії воєнного стану, Відповідач просив вважати цей лист як попередження про припинення дії оренди згідно умов Договору з 01.04.2022 року. За результатами прийнятого Позивачем рішення Відповідач пропонував підготувати для підписання необхідні документи (додаткові угоди, акти тощо). Відповідач гарантував, у разі застосування «канікул» по сплаті орендної плати, оплату у повному обсязі витрат за фактично надані комунальні послуги (водопостачання, теплопостачання, електропостачання тощо). Даний лист було отримано Позивачем та ним не заперечується. Будь-яких письмових заперечень, пропозицій, відмов та/або інших документів у відповідь на лист № 0329-003 від 29.03.2022 на адресу Відповідача від Позивача не надходило.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, Відповідач зазначає, що Позивач акцептував пропозицію, викладену в листі № 0329-003 від 29.03.2022 та надав можливість Відповідачу користуватися суборендованим приміщенням в період з березня 2022 по серпень 2022 року без сплати суборендної плати у розмірі 22 700 грн. з наступною оплатою комунальних платежів.

Крім того, грошові кошти, які були сплачені Відповідачем згідно з рахунками Позивача на оплату до Договору №03-22, №04-30-22, № 06-22, № 08-22 були виставлені у розмірі для оплати лише комунальних послуг та зараховані на рахунок Позивача, не є повернутими як помилково перераховані, та і сам Позивач не заперечує факт надходження даних коштів на свій поточний рахунок.

Таким чином, апелянт вважає, що зобов`язальні правовідносини Позивача та Відповідача виникли шляхом укладення додаткових умов до Договору, які викладені у листі Відповідача № 0329-003 від 29.03.2022, у спрощений спосіб на умовах: без сплати суборендної плати у розмірі 22 700,00 грн. та з наступною оплатою комунальних послуг.

Також, Відповідач зауважує, що 01.08.2022 ним було направлено Позивачу на погодження та підписання Додаткову угоду № 15 до Договору про дострокове припинення Договору суборенди приміщення № 1 від 01.07.2009 з 31.08.2022 та Акт прийому-передачі майна від 31.08.2022.

31.08.2022 Позивач здійснив огляд приміщення, під час якого було підписано Додаткову угоду № 15 до Договору про дострокове припинення Договору суборенди приміщення № 1 від 01.07.2009 з 31.08.2022 та Акт прийому-передачі майна від 31.08.2022.

Про будь-які вимоги майнового чи немайнового характеру під час дострокового розірвання договору сторонами зазначено не було.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що Акти до договору № 03-22, складений 31.03.2022 року, № 04-30-22, складений 30.04.2022 року, № 06-22, складений 30.06.2022 року, № 08-22, складений 31.08.2022, не містять обсягу господарської операції, а лише «суборенда надана повністю» без зазначення вартості. Відповідачем разом з запереченням на відповідь на відзив були надані Акти до Договору за попередні періоди надання Позивачем послуг з суборенди, де чітко зазначено зміст та обсяг господарської операції, зазначена одиниця виміру господарської операції, вказана вартість в гривневому еквіваленті.

Апелянт вважає нарахування судом першої інстанції пені, 3% річних та інфляційних втрат безпідставними та необґрунтованими з огляду на відсутність складу господарського правопорушення зі сторони Відповідача.

Позивачем надіслано до суду відзив, яким просить суд апеляційну скаргу ТДВ СК «Нафтагазстрах» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін; стягнути з ТДВ СК «Нафтагазстрах» на користь ФОП Багрова Д.О. судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 10 000, 00 грн.

На підтвердження своїх заперечень Позивач зазначає, що ФОП Багров Д.О. не акцептував пропозицію ТДВ СК «Нафтагазстрах» про надання «канікул» від щомісячної орендної плати у розмірі 22 700, 00 грн.

У відзиві Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №922/1246/21, у якій сформований наступний правовий висновок: «…намір юридичної особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, може виражатися лише у разі підписання проекту договору і направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документу власноруч чи у разі складення електронного документу без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи, не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов`язання у разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом.».

Відповідно до умов договору №1 від 01.07.2009 та додаткової угоди до договору №11 від 01.01.2018 щомісячна орендна плата у розмірі 22 700, 00 грн. є встановленою та не переглянутою сторонами договору.

Згідно з п.7.3. Договору суборенди №1 від 01.07.2009 зміни в договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Позивач стверджує, що до 01.08.2022 між сторонами жодних додаткових угод укладено не було, а відповідні умови щодо надання «канікул» по сплаті орендної плати не були погоджені.

На думку Позивача, зазначення чи не зазначення суми щомісячного орендного платежу у розмірі 22 700, 00 грн. в Актах до договору № 03-22 від 31.03.2022, № 04-30-22 від 30.04.2022, № 06-22 від 30.06.2022, № 08-22 від 31.08.2022 не звільняє Відповідача від такої оплати, оскільки обов`язок сплачувати щомісячний орендний платіж у розмірі 22 700, 00 грн. визначений у самому договорі суборенди №1 від 01.07.2009 та додатковій угоді №11 від 01.01.2018.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий (доповідач) суддя Орєшкіна Е.В., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

У зв`язку з відпусткою судді Чус О.В. члена колегії суддів, 10.07.2023 проведено повторний автоматизований розподілу судової справи між суддями, за результатами якого, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Орєшкіна Е.В., судді: Кощеєв І.М., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2023 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/3856/22 для вирішення питання відкриття апеляційного провадження; поновлено Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах" строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/3856/22; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги; розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

11.09.2023, у зв`язку зі звільненням судді Орєшкіної Е.В. з посади судді Центрального апеляційного господарського суду, здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу №904/3856/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого (доповідача) судді Чус О.В., суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023 зазначеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах" до свого провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

01.07.2009 між Фізичною особою-підприємцем Багровим Дмитром Олеговичем та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Нафтагазстрах» був укладений договір № 1. Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором, суборендодавець зобов`язується передати суборендареві, а суборендар зобов`язується прийняти у тимчасове користування (суборенду) приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності. Приміщення передається суборендодавцем і приймається в оренду суборендарем на умовах сплати суборендарем суборендодавцю плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений суборендодавцем на протязі 5 (п`яти) робочих днів після складання акту прийому-передачі орендованого майна (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 2.2 договору щомісячна орендна плата за приміщення оплачується суборендарем в Національній валюті України - в гривнях, у розмірі 11 326, 00 грн. (одинадцять тисяч триста двадцять шість грн. 00 коп.).

Відповідно до п.2.2.3 договору встановлено, що Відповідач зобов`язаний сплачувати орендні платежі Позивачу незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності відповідача щомісячно до 05 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

Пунктом 2.3 договору передбачено, орендна плата збільшується на суму спожитих суборендарем та сплачених суборендодавцем комунальних послуг та здійснюється пропорційно орендованої площі за фактично отримані послуги на забезпечення приміщення електроенергією, водопостачанням і водовідведенням, опаленням на відповідні періоди року, системами кондиціонування, вентиляції, системами освітлення і енергопостачання, санітарно-технічним обслуговуванням місць загального використання, послуги телефонного зв`язку, дольову участь у землекористуванні, (з дати підписання акту прийому-передачі орендованого приміщення) на підставі рахунків суборендодавця у термін 10 (десять) робочих днів з моменту отримання цих рахунків суборендарем, та не входить до орендної плати.

Передача суборендодавцем та прийняття суборендарем приміщення у оренду засвідчується актом здачі-приймання Приміщення у оренду. Повернення приміщення суборендодавцеві здійснюється за актом здачі-приймання. Обов`язок по складанню акта прийому-передачі покладається на Сторону, яка передає Приміщення іншій Стороні Договору (пункт 5.1 договору).

Відповідно до пункту 6.3 договору, у випадку заборгованості по оплаті орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,01 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Строк дії договору починається з моменту складання акту прийому-передачі орендованого майна з 01 липня 2009 року та закінчує свою дію 30 червня 2010 року (пункт 7.1 договору).

В подальшому протягом строку дії договору сторонами вносились зміни в договір шляхом укладення Додаткових угод.

Додатковою угодою № 4 від 01.01.2012 року сторони внесли зміни до договору, зокрема, про наступне:

1.«п. 2.2. Щомісячна орендна плата за приміщення оплачується суборендарем в Національній валюті України - в гривнях, у розмірі 14 259,00 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять грн. 00 коп.)».

2.Виключити з Договору п. 2.3.»

Додатковою угодою № 11 від 01.01.2018 року сторони внесли зміни до договору, зокрема, про наступне:

« 2.Внести зміни в п.2.2 Договору суборенди приміщення № 1 від 01.07.2009 та викласти у наступній редакції: «п. 2.2. Щомісячна орендна плата за приміщення оплачується суборендарем в Національній валюті України - в гривнях, у розмірі 22 700, 00 (двадцять дві тисячі сімсот грн. 00 коп.)».

Додатковими угодами від 01.01.2019 № 12, від 01.01.2020 № 13, від 01.01.2022 № 14 строк дії договору суборенди продовжувався, останньою додатковою угодою строк дії договору пролонговано до 31 грудня 2022 року.

01.08.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду № 15, якою достроково припинено дію договору суборенди приміщення № 1 від 01.07.2009 з 31.08.2022.

Починаючи з березня по серпень 2022 року Відповідачем не здійснено жодного платежу відповідно до умов Договору суборенди, з чого утворилась заборгованість з орендної щомісячної плати у розмірі 136 200, 00 грн. (за шість місяців).

Користування Відповідачем у 2022 році орендованим приміщенням підтверджується актами №№ 01-22, 02-22, 03-22, 04-22, 06-22, 08-22, які підписані Сторонами спірного договору.

Сплата Відповідачем комунальних послуг відповідно до рахунків Позивача на оплату до Договору №03-22, №04-30-22, № 06-22, № 08-22 підтверджується у повному обсязі наступними платіжними дорученнями відповідно: № 2425 від 21.04.2022 на суму 14 800,00 грн. без ПДВ, № 2784 від 13.05.2022 на суму 818,58 грн. без ПДВ, № 4254 від 01.07.2022 на суму 1 374,00 грн. без ПДВ, № 5043 від 07.09.2022 на суму 1 860,00 грн. без ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з наступного.

Пунктом 2.2.3 договору встановлено, що Відповідач зобов`язаний сплачувати орендні платежі Позивачу незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності Відповідача щомісячно до 05 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

Доказів здійснення повної орендної плати Відповідач суду не надав. Передбачений пунктом 2.2.3 договору строк орендної плати є таким, що настав.

Також Відповідачем не доведено і факту того, що орендоване на підставі договору приміщення не використовувалось ним за призначенням протягом березня-серпня 2022 року. Тому підстави для звільнення Відповідача від плати за користування орендованим майном за цей час у порядку частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України відсутні. Відтак, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати за березень-серпень 2022 року в розмірі 136 200,00 грн. визнаються судом обґрунтованими.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 1 455, 07 грн за період з 01.04.2022 по 30.09.2022.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі несвоєчасної оплати наданих послуг, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог Позивача щодо стягнення пені.

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума у розмірі 6 038, 20 грн. є правильною.

Заявлені Позивачем до стягнення 3 % річних у загальній сумі 1 192, 26 грн. за період з 01.04.2022 по 30.09.2022 є арифметично точними.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних мотивів.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частинами 1, 3 статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між сторонами виникли правовідносини за договором піднайму (суборенди).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до частини 1, 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту користування Відповідачем приміщенням у спірний період з огляду на Акти до договору № 03-22 від 31.03.2022 року, № 04-30-22 від 30.04.2022 року, № 06-22 від 30.06.2022 року, № 08-22 від 31.08.2022, у яких зазначено «суборенда надана повністю» за відповідний місяць.

Зазначені Акти оформлені належним чином, підписані сторонами без застережень та свідчать про прийняття суборенди приміщення Відповідачем.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно прийняття Позивачем пропозиції Відповідача про застосування «канікул» по сплаті орендної плати, викладеної у листі № 0329-003 від 29.03.2022, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов Договору №1 від 01.07.2009, що регулює правовідносини між сторонами, зміни в договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору (пункт 7.3.).

Таким чином, сторони не передбачили іншого способу внесення змін до договору, ніж шляхом укладення додаткової угоди.

Відтак, Відповідачем не було вжито заходів щодо оформлення змін до договору належним чином та у спосіб, передбачений самим договором. Хоча матеріалами справи підтверджується укладення додаткових угод між сторонами в інші періоди та з інших питань, що свідчить про обізнаність та усталену практику сторін щодо порядку внесення змін до зазначеного договору.

Окрім цього, лист № 0329-003 від 29.03.2022 містить прохання до Позивача про направлення згоди чи відмови у застосуванні «канікул» зі сплати орендної плати Відповідачу за вказаними адресами.

Сторони не заперечують факт того, що вказаний лист залишився без відповіді зі сторони Позивача.

За результатами прийнятого рішення Позивача, Відповідач у своєму листі зобов`язувався підготувати для підписання необхідні документи (додаткові угоди, акти тощо).

Судова колегія зауважує, що Позивачем не було надано письмової згоди на застосування «канікул» зі сплати орендної плати, а Відповідачем, у свою чергу, не було підготовлено та направлено проект додаткової угоди для погодження відповідних змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність погодження сторонами змін до умов договору щодо надання «канікул» Відповідачеві по сплаті орендної плати.

За встановлених обставин справи доводи скаржника про те, що нарахування судом першої інстанції інфляційних втрат, 3% річних, пені є безпідставними через відсутність складу господарського правопорушення, колегією суддів відхиляються з огляду на доведеність належними та допустимими доказами факту наявності основного боргу Відповідача перед Позивачем.

Стосовно розрахунку штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з розміром нарахованих інфляційних втрат у сумі 6 038, 20 грн., але пеня та 3% річних підлягають зміні з огляду на п. 2.2.3. Договору №1 від 01.07.2009, яким встановлено, що Відповідач зобов`язаний сплачувати орендні платежі Позивачу незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності Відповідача щомісячно до 05 числа місяця слідуючого за розрахунковим.

Таким чином, строк прострочення платежу настає 06 числа кожного місяця, слідуючого за розрахунковим, що залишилося поза увагою суду першої інстанції та не враховано при обчисленні суми пені та 3% річних.

Додатково колегія суддів зазначає, що розрахунок пені має здійснюватися у відповідності до п. 6.3. Договору №1 від 01.07.2009, яким пеня встановлена у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

За таких обставин пеня становить:

401.79 грн. (22700.00*0.01/100*177) за період прострочення 06.04.2022 - 30.09.2022

333.69 грн. (22700.00*0.01/100*147) за період прострочення 06.05.2022 - 30.09.2022

263.32 грн. (22700.00*0.01/100*116) за період прострочення 06.06.2022 - 30.09.2022

195.22 грн. (22700.00*0.01/100*86) за період прострочення 06.07.2022 - 30.09.2022

124.85 грн. (22700.00*0.01/100*55) за період прострочення 06.08.2022 - 30.09.2022, на загальну суму 1318.87 грн.

Розрахунок 3% річних наступний:

330.24 грн. (22700.00*3/100/365*177) за період прострочення 06.04.2022-30.09.2022

274.27 грн. (22700.00*3/100/365*147) за період прострочення 06.05.2022-30.09.2022

216.43 грн. (22700.00*3/100/365*116) за період прострочення 06.06.2022-30.09.2022

160.45 грн. (22700.00*3/100/365*86) за період прострочення 06.07.2022 - 30.09.2022

102.62 грн. (22700.00*3/100/365*55) за період прострочення 06.08.2022 - 30.09.2022 на загальну суму 1084.01 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про відсутність обов`язку перед Позивачем зі сплати комунальних послуг в силу виключення п.2.3. з Договору №1 від 01.07.2009, що передбачав обов`язок Відповідача зі сплати таких послуг, шляхом укладення Додаткової угоди № 4 від 01.01.2012 року.

Зміст та чинність Додаткової угоди № 4 від 01.01.2012 року сторонами не заперечуються.

Матеріалами справи підтверджується факт оплати Відповідачем комунальних послуг за спірний період наступними платіжними дорученнями: № 2425 від 21.04.2022 на суму 14 800,00 грн. без ПДВ, № 2784 від 13.05.2022 на суму 818,58 грн. без ПДВ, № 4254 від 01.07.2022 на суму 1 374,00 гривні без ПДВ, № 5043 від 07.09.2022 на суму 1 860,00 гривень без ПДВ, на загальну суму 18 852, 58 грн.

Колегія суддів зауважує, що дані обставини не охоплюються предметом спору, який розглядається у цій справі, однак Відповідач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом до Позивача.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини справи, що вплинуло на розрахунок пені та 3% річних, що є підставою для зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/3856/22 відповідно до п. 1 ч.1 ст. 277 ГПК України.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Нафтагазстрах на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/3856/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/3856/22 змінити.

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Нафтогазстрах (02098, м. Київ, вул. Ю. Шумського, 1-А, оф.121; ідентифікаційний код 21004953) на користь Фізичної особи-підприємця Багрова Дмитра Олеговича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму основного боргу в розмірі 136 200, 00 грн., пеню у розмірі 1 318, 87 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 038, 20 грн, 3% річних у розмірі 1 084, 01 грн. та 2 169, 55 грн. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Багрова Дмитра Олеговича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Нафтогазстрах (02098, м. Київ, вул. Ю. Шумського, 1-А, оф.121; ідентифікаційний код 21004953) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 5, 54 грн., про що видати наказ.

Доручити видачу наказу Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін