Ухвала

від 06.11.2023 по справі 420/4120/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4120/22

У Х В А Л А

06 листопада 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо ухвалення додаткової ухвали по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інституту військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити та виплатити грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2018 р.,-

ВСТАНОВИВ:

31.05.2022 рішенням Одеський окружний адміністративний суд позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив, а саме:

- визнав протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», як правонаступника майнових прав та обов`язків військової частини НОМЕР_1 , щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3351-ХХІІ, тривалістю 42 календарних дні (за період з 2016 року по 2018 рік включно).

- зобов`язав Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», як правонаступника майнових прав та обов`язків військової частини НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3351-ХХІІ, тривалістю 42 календарних дні (за період з 2016 року по 2018 рік включно), виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день виключення із списків особового складу.

Рішення суду набрало законної сили 01.07.2022 та в апеляційному порядку не оскаржувалось.

18.05.2023 представник позивача звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, в якому просив:

- дії відповідача по розрахунку та виплаті позивачу грошової компенсації за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3351-ХХІІ, тривалістю 42 календарних дні (за період з 2016 року по 2018 рік включно), станом на день звільнення, виходячи з розміру премії (10,5%) від посадового окладу, вчинені на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року по справі № 420/4120/22, визнати протиправними;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку, визначену рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року по справі № 420/4120/22, виходячи з розміру премії (20%) від посадового окладу, з урахуванням раніше виплаченої суми, в порядку статті 383 КАС України.

Ухвалою суду від 15.06.2023 суд заяву представника ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2018 р. повернув заявнику без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року по справі № 420/4120/22 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про прийняття заяви до розгляду.

06.10.2023 справа повернулась до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 383 КАС України, заява була розглянута в порядку письмового провадження.

Окремою ухвалою від 27.10.2023, з урахуванням ухвали суду від 06.11.2023 про виправлення описки, вирішено: заяву представника ОСОБА_1 задовольнити частково; визнати протиправними дії Інституту військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» по розрахунку та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3351-ХХІІ, тривалістю 42 календарних дні (за період з 2016 року по 2018 рік включно), станом на день звільнення, виходячи з розміру премії (10,5%) від посадового окладу; зобов`язати Інститут військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року по справі №420/4120/22 за позовом ОСОБА_1 до Інституту військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2018 р., з урахуванням висновків суду в даній ухвалі; про вжиті заходи реагування повідомити суд протягом одного місяця з дня отримання даної окремої ухвали.

Суд звертає увагу, що у вказаній окремій ухвалі суд вирішив питання щодо вимог позивача в порядку ст.383 КАС України з приводу визнання протиправними дії відповідача по розрахунку та виплаті позивачу грошової компенсації за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3351-ХХІІ, тривалістю 42 календарних дні (за період з 2016 року по 2018 рік включно), станом на день звільнення, виходячи з розміру премії (10,5%) від посадового окладу.

При цьому, суд зазначає, що питання щодо вимог позивача в його заяві з приводу зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку, визначену рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року по справі № 420/4120/22, виходячи з розміру премії (20%) від посадового окладу, з урахуванням раніше виплаченої суми, в порядку статті 383 КАС України, залишилось не вирішеним.

Так, суд встановив, що питання щодо винесення додаткової ухвали у випадку не вирішення питання щодо однієї із заявлених вимог заяви нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Натомість, п.1 ч.1 ст.252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.

На другій стадії процесу правозастосування при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено є прогалина в законодавстві.

Способи ж подолання прогалин це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.

Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне винести додаткову ухвалу щодо невирішених вимог позивача в окремій ухвалі від 27.10.2023 з приводу зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку, визначену рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року по справі № 420/4120/22, виходячи з розміру премії (20%) від посадового окладу, з урахуванням раніше виплаченої суми, в порядку статті 383 КАС України.

Розглянувши вказане питання, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 129-1Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Разом з тим, приписами статті 383 КАС України суд наділений правом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, та не наділений правом зобов`язувати такого відповідача вчиняти будь-які дії.

Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

При цьому, суд наголошує, що ст. 383 КАС України взагалі не передбачена можливість зобов`язувати відповідача вчиняти певні дії на користь позивача за результатами розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених таким суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

З урахуванням зазначено, у задоволенні вимог позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку, визначену рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року по справі № 420/4120/22, виходячи з розміру премії (20%) від посадового окладу, з урахуванням раніше виплаченої суми, в порядку статті 383 КАС України слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 249, 252, 383 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Постановити у справі № 420/4120/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інституту військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити та виплатити грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку, як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2018 р. - додаткову ухвалу.

2.У задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про зобов`язання Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за додаткову оплачувану відпустку, визначену рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року по справі № 420/4120/22, виходячи з розміру премії (20%) від посадового окладу, з урахуванням раніше виплаченої суми, в порядку статті 383 КАС України відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.

Суддя О.Я. Бойко