Постанова

від 09.11.2023 по справі 826/10462/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Київ

справа №826/10462/17

адміністративне провадження № К/9901/14934/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного банку України (правонаступник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2018 (суддя - Келеберда В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 (судді - Земляна Г.В., Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Ліберті" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Ліберті" (далі - ПрАТ "СК "Ліберті") звернулося до суду з позовом, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Нацкомфінпослуг від 27.04.2017 №1360 "Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ліберті".

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Нацкомфінпослуг здійснено відносно позивача плановий захід державного нагляду (контролю), за результатом якого складено Акт перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері надання страхових послуг від 10.04.2017 №653/13-3/16.

Згідно висновків Акту від 10.04.2017 №653/13-3/16 про правопорушення встановлено порушення ПАТ "СК "Ліберті" вимог ліцензійних умов та законодавства про фінансові послуги, зокрема, щодо надання поворотних фінансових допомог, а саме: ч. 14 ст. 2 Закону України "Про страхування", відповідно до якої предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов`язана з формуванням, розміщенням страхових резерві та їх управлінням.

Листом від 12.04.2017 №2795/13-8 Нацкомфінпослуг повідомила ПрАТ "СК "Ліберті" про розгляд справи про правопорушення, призначеного на 27.04.2017, з додаванням Акту від 10.04.2017 №653/13-3/16 про правопорушення, вчинені ПрАТ "СК "Ліберті" на ринку фінансових послуг.

На підставі Акту від 10.04.2017 №653/13-3/16 Нацкомфінпослуг застосовано захід реагування у вигляді розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов ПАТ "СК "Ліберті" від 27.04.2017 №1360, яким зобов`язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 01.09.2017.

Листом від 03.05.2017 №3348/13-8 відповідач направив для виконання позивачу копію розпорядження від 27/04/2017 "Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ліберті", відповідно до якого зобов`язано останнє усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 01.09.2017.

Відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг від 27.04.2017 №1360 відповідачем встановлено, що у 2016 році у ПрАТ "СК "Ліберті" були операції з надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, а саме:

- ТОВ "Автобансервіс" за договором №4/16 від 14.12.2016 зі строком повернення 14.12.2017 на суму 163 510 000, 00 грн., за яким станом на 31.12.2016 повернуто 553 000,00 грн.;

- ТОВ "Автобансервіс" за договором №4/15 від 14.12.2015 зі строком повернення 14.12.2016, на суму 16 912 468,80 грн., за яким станом на 31.12.2016 повернуто 10 997 000,00 грн.;

- ТОВ "Європетроліум" за договором №3/16 від 14.12.2016, зі строком повернення 14.12.2017, на суму 62 189 500,00 грн., за яким станом на 31.12.2016 фінансову допомогу не повернуто;

- ТОВ "Бабинський комбікормовий завод" за договором №2/16 від 14.12.2016 зі строком повернення 14.12.2017 на суму 2 084 972,00 грн., за яким станом на 31.12.2016 фінансову допомогу не повернуто.

Не погоджуючись з розпорядженням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що чинне законодавство не містить прямих заборон чи обмежень щодо укладення договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за умов укладення таких договорів з компаніями, щодо яких позивач є засновником. Крім того, укладені договори не можна розцінювати як позику, оскільки такі не є оплатними, не мають на меті отримання прибутку, що є необхідною ознакою фінансової послуги, до якої відноситься і позика.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.10.2017 №1360 "Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ліберті".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що фінансовими послугами є операції з фінансовими активами, які надаються на ринку фінансових послуг з метою отримання прибутку (збереження реальної вартості фінансових активів, що виключає можливість віднесення договорів поворотної фінансової допомоги, укладених позивачем, до договорів позики, оскільки їх укладення не має на меті отримання прибутку, крім цього сама поворотна фінансова допомога надавалася компаніям, в яких позивач є засновником.

Суди дійшли висновку, що Нацкомфінпослуг зроблено помилкові висновки щодо здійснення позивачем господарської діяльності, що суперечить предмету безпосередньої діяльності страховика та відповідно на підставі помилкових висновків протиправно винесено оскаржуване розпорядження.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обгрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення рішень, які, на його думку, підлягають скасуванню.

Зокрема, покликається на те, що позивачем порушено вимоги частини 14 статті другої Закону України "Про страхування", оскільки предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов`язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Також покликається на те, що протягом спірного періоду позивач надав позик на загальну суму понад 244 мільйони гривень, в той час як отримані за цей час страхові платежі (премії, внески) склали лише близько 24 мільйонів гривень.

Оскільки позивач здійснював одночасно і діяльність з надання позик, то щодо нього правомірно застосовано передбачені законодавством санкції та винесено оскаржуване розпорядження.

Також покликається на те, що оскаржуваними рішеннями судами фактично надано право страховикам використовувати активи (грошові кошти) не на цілі, визначені законом та обмежені ліцензією.

У запереченнях на касаційну скаргу, позивач просив у її задовленні відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ключовим у справі, яка розглядається, є питання можливості здійснення страховиком діяльності, яка не передбачена частиною чотирнадцятою статті 2 Закону №85/96-ВР.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлено Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 №2664-III, в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2664-III).

Відповідно до Преамбули цього Закону його метою є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до статті першої Закону №2664-III до числа фінансових установ, серед іншого, належать і страхові компанії.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2664-III фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 Закону №2664-III до числа фінансових послуг належать також послуги у сфері страхування.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2664-III у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 913 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) (Ліцензійні умови).

Відповідно до пункту 37 Ліцензійних умов фінансова установа зобов`язана дотримуватися обмежень щодо суміщення провадження видів господарської діяльності. Фінансові послуги, які не можуть суміщатися з іншими фінансовими послугами, крім випадків, коли таке суміщення дозволено законом, зокрема, послуги у сфері страхування. При цьому страховики, які мають право провадити страхову діяльність із страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування.

Відповідно до статті першої Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 №85/96-ВР, в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №85/96-ВР) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено, що підставою для застосування відповідачем заходу реагування стало порушення вимог ліцензійних умов та законодавства про фінансові послуги, зокрема, щодо надання поворотних фінансових допомог, а саме: частини чотирнадцятої статті 2 Закону України "Про страхування", відповідно до якої предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов`язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Підставою для висновку про порушення вимог, слугували встановлені факти надання позивачем протягом 2015-2016 років чотирьох поворотних фінансових допомог на загальну суму більше 244 мільйонів гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суди вдались до з?ясування природи поворотної фінансової допомоги і зважаючи на те, що надана позивачем фінансова допомога не мала на меті отримання прибутку та здійснена на користь підприємств, у яких позивач є засновником, дійшли висновку щодо протиправності оскаржуваного розпорядження.

Водночас, ключовим у спірних правовідносинах є питання дотримання позивачем встановленого Законом №85/96-ВР обмеження на здійснення страховиком діяльності, яка безпосередньо не пов?язана зі здійсненням страхової діяльності, а відтак можливості здійснення позивачем, як страховиком, діяльності, яка не передбачена частиною чотирнадцятою статті 2 Закону №85/96-ВР.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 Закону №85/96-ВР предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов`язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Такий категоричний зміст частини чотирнадцятої статті 2 Закону №85/96-ВР, з використанням обмежувально-вказівної частки «лише», вказує на те, що передбачений нею перелік видів безпосередньої діяльності страховика є виключним.

При цьому, у зазначеному переліку відсутня така діяльність страховика, як надання фінансової допомоги, в т.ч. поворотної.

Крім того, за правилами частини п?ятнадцятої статті 2 Закону №85/96-ВР дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов`язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Отже, частинами 14 та 15 статті 2 Закону №85/96-ВР окремо передбачено види діяльності, які безпосередньо може виконувати страховик, в т.ч. у вигляді надання послуг для інших страховиків, а також умови надання послуг (виконання робіт) та здійснення будь-яких інших операцій.

При цьому, для надання послуг чи здійснення будь-яких інших операцій обов?язковими умовами є пов`язаність їх із зазначеними видами діяльності або забезпечення власних господарських потреб страховика.

Натомість, надані позивачем фінансові допомоги не стосувались безпосередньо страхової діяльності позивача чи інших страховиків, а також не були спрямовані на забезпечення власних господарських потреб позивача як страховика, відтак не підпадають під виключення, які передбачені частиною п?ятнадцятою статті 2 Закону №85/96-ВР.

Таким чином, Законом №85/96-ВР передбачено обмеження суміщення видів діяльності страховика з іншими видами діяльності та будь-якими іншими операціями, яке позивачем не було дотримане.

За таких обставин, відповідач правомірно дійшов висновку щодо порушення позивачем вимог законодавства, що регулює діяльність з надання фінансових послуг та, в межах наданих законом повноважень, прийняв розпорядження про усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у цій справі скасувати.

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ліберті" відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук