Постанова

від 23.04.2019 по справі 826/10462/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10462/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.

за участю секретаря Антоненко К.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року

у справі №826/10462/17 (розглянутої у відкритому судовому засіданні)

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхової компанії Ліберті

до відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

про визнання протиправним та скасування розпорядження від 27 квітня 2017 року № 136

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2017 року Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Ліберті (далі - ПрАТ СК Ліберті ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Нацкомфінпослуг від 27 квітня 2017 року № 1360 Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Ліберті .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами перевірки звітних даних ПрАТ СК Ліберті за 2016 рік відповідачем встановлено здійснення операцій з надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги компаніям ТОВ Автобансервіс , ТОВ Європетроліум , ТОВ Бабинський комбікормовий завод засновником яких є ТОВ Ліберті .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27 квітня 2017 року № 1360 Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Ліберті .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення у справі, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на незаконності, необґрунтованості та необ'єктивності рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення. Та зазначено, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги той факт, що позивачем порушено вимоги частини чотирнадцятої статті 2 Закону України Про страхування , оскільки предметом безпосередньої діяльності страховика можу бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Оскільки позивач здійснював одночасно і господарську діяльність з надання позик, то щодо нього правомірно застосовано передбачені законодавством санкції та винесено оскаржуване розпорядження

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Нацкомфінпослуг здійснено відносно позивача плановий захід державного нагляду (контролю), за результатом якого складено Акт перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері надання страхових послуг від 10 квітня 2017 року № 653/13-3/16 .

Згідно висновків Акту від 10 квітня 2017 року № 653/13-3/16 про правопорушення встановлено порушення ПАТ СК Ліберті вимог ліцензійних умов та законодавства про фінансові послуги, зокрема, щодо надання поворотних фінансових допомог, а саме: ч. 14 ст. 2 Закону України Про страхування , відповідно до якої предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резерві та їх управлінням.

Листом від 12 квітня 2017 року № 2795/13-8 Нацкомфінпослуг повідомила ПрАТ СК Ліберті про розгляд справи про правопорушення, призначеного на 27 квітня 2017 року, з додаванням Акту від 10 квітня 2017 року № 653/13-3/16 про правопорушення, вчинені ПрАТ СК Ліберті на ринку фінансових послуг.

На підставі Акту від 10 квітня 2017 року № 653/13-3/16 Нацкомфінпослуг застосовано захід реагування у вигляді розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов ПАТ СК Ліберті від 27 квітня 2017 року № 1360, яким зобов'язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 01 вересня 2017 року.

Листом від 03 травня 2017 року № 3348/13-8 відповідач направив для виконання позивачу копію розпорядження розпорядженням від Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Ліберті , відповідно до якого зобов'язано останнє

Відповідно до оскаржуваного розпорядження Нацкомфінпослуг від 27 квітня 2017 року № 1360 відповідачем встановлено, що у 2016 році ПрАТ СК Ліберті надавалися операції з надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, а саме:

- ТОВ Автобансервіс за договором № 4/16 від 14 грудня 2016 року зі строком повернення 14 грудня 2017 року на суму 163 510 000, 00 грн., за яким станом на 31 грудня 2016 року повернуто 553 000,00 грн.;

- ТОВ Автобансервіс за договором № 4/15 від 14 грудня 2015 року зі строком повернення 14 грудня 2016 року, на суму 16 912 468,80 грн., за яким станом на 31 грудня 2016 року повернуто 10 997 000,00 грн.;

- ТОВ Європетроліум за договором № 3/16 від 14 грудня 2016 року, зі строком повернення 14 грудня 2017 року, на суму 62 189 500,00 грн., за яким станом на 31 грудня 2016 року фінансову допомогу не повернуто;

- ТОВ Бабинський комбікормовий завод за договором № 2/16 від 14 грудня 2016 року зі строком повернення 14 грудня 2017 року на суму 2 084 972,00 грн., за яким станом на 31 грудня 2016 року фінансову допомогу не повернуто.

Не погоджуючись з спірним рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Нацкомфінпослуг зроблено помилкові висновки стосовно здійснення позивачем господарської діяльності, що суперечить предмету безпосередньої діяльності страховика та відповідно на підставі помилкових висновків протиправно винесено оскаржуване розпорядження..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 40 цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, зокрема, зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.

Відповідно до п.п. 1 - 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

У своїй діяльності Нацкомфінпослуг керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Нацкомфінпослуг є здійснення, в межах своїх повноважень, державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері, а також захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

Порядок та умови застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг визначає Положення про застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затверджене розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319 (далі - Положення №2319).

Згідно з пунктом 4.21 Положення №2319, за результатами розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг або уповноважена особа Нацкомфінпослуг приймає одне з таких рішень: про застосування заходу впливу; про закриття справи про правопорушення.

Закон України Про страхування регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 зазначеного Закону предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Водночас, Закон України Про страхування хоча і є спеціальним законом, який регламентує страхові послуги як окремий вид фінансових послуг, що надаються страховиками та особливості здійснення ними кредитної діяльності як фінансової послуги, проте цей Закон не регламентує здійснення страховиками іншої діяльності, яка не є фінансової послугами, і не забороняє її здійснення.

Відповідно підпунктів 1-3 частини першої статті 5 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

Вказана норма узгоджується з частиною чотирнадцятою статті 2 Закону України Про страхування , відповідно до якої предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг передбачено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Ринком фінансових послуг відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону є сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фінансовими послугами є операції з фінансовими активами, які надаються на ринку фінансових послуг з метою отримання прибутку (збереження реальної вартості фінансових активів, що виключає можливість віднесення договорів поворотної фінансової допомоги, укладених позивачем, до договорів позики, оскільки їх укладення не має на меті отримання прибутку, крім цього сама поворотна фінансова допомога надавалася компаніям, в яких позивач є засновником.

Тобто фінансовими послугами є операції з фінансовими активами, які надаються на ринку фінансових послуг з метою отримання прибутку (збереження реальної вартості фінансових активів).

Договори поворотної фінансової допомоги, укладені позивачем, не є за своєю правовою природою договорами позики, оскільки не містять усіх ознак кредитного договору, визначених статтею 1054 Цивільного кодексу України та в силу положень пункту 8 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 913, не можуть вважатися позикою.

Статтею 6 Господарського кодексу України визначено загальні принципи господарювання, серед яких є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Закон України Про страхування регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 Закону України Про страхування предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Прямої заборони страховика здійснювати лише види діяльності, визначені як безпосередні Закон України Про страхування не містить.

Закон України Про страхування є спеціальним законом, який регламентує страхові послуги як окремий вид фінансових послуг, що надаються страховиками та особливості здійснення ними кредитної діяльності як фінансової послуги, проте цей закон не регламентує здійснення страховиками іншої діяльності, яка не є фінансовими послугами, і не забороняє її здійснення.

Окрім того в частині п'ятнадцятій статті 2 Закон України Про страхування дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Отже, чинне законодавство не містить прямих заборон чи обмежень щодо укладання позивачем договорів безвідсоткової фінансової допомоги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із змісту наданих до матеріалів справи договорів поворотної фінансової допомоги, укладених позивачем із товариствами, засновником яких він є, їх оплатність, як умова, не передбачена, тобто позивач не очікує прибутку від укладених угод, що зазвичай є необхідною ознакою фінансової послуги.

Такий висновок узгоджується з приписами пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно з яким поворотною фінансовою послугою є сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договорами, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою для повернення.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 2 Закону України Про страхування встановлено, що дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних потреб страховика.

Крім іншого, аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про відсутність прямих заборон чи обмежень щодо укладення договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Разом з тим, договори укладені з компаніями -ТОВ Автобансервіс ( від 14.12.2015 № 4/15, № 4/16), ТОВ Європетроліум (за договором від 14.12.2016 № 3/16), ТОВ Бабинський комбікормовий завод від 14.12.2016(№ 2/16) не мали на меті отримання прибутку, а поворотна фінансова допомога надавалася компаніям за власний рахунок позивача.

Отже, враховуючи, що ПрАТ СК Ліберті є засновником ТОВ Автобансервіс , ТОВ Європетроліум , ТОВ Бабинський комбікормовий завод , грошові кошти, які надавалися за договорами безвідсоткової фінансової допомоги - є власним капіталом позивача, тобто така допомога є власними джерелами товариства, які без визначення строку повернення внесені засновниками або залишені ними на підприємстві з вже оподаткованого прибутку.

З урахуванням викладено колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що Нацкомфінпослуг зроблено помилкові висновки стосовно здійснення позивачем господарської діяльності, що суперечить предмету безпосередньої діяльності страховика та відповідно на підставі помилкових висновків протиправно винесено оскаржуване розпорядження.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час прийняття розпорядження Нацкомфінпослуг від 27 квітня 2017 року № 1360 Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Ліберті , відповідач діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Інші доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецького

Повний текст постанови виготовлено 24 квітня 2019 року.