Постанова

від 13.11.2023 по справі 580/8269/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8269/23 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Мєзєнцева Є.І., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Звенигородського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

11.09.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Звенигородського районного суду (далі - районний суд, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Звенигородського районного суду щодо надання неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 01 вересня 2023 року;

- зобов`язати Звенигородський районний суд надати повну та достовірну інформацію на інформаційний запит від 01 вересня 2023року ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду;

- визнати протиправними дії Звенигородського районного суду щодо використання назви іншої юридичної особи - Звенигородський районний суд Черкаської області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 р. позовну заяву повернуто позивачу.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 18 вересня 2023.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що ухвалу про повернення її позовної заяви було постановлено з грубим порушенням норм ст. 242 КАС України, не навівши жодних мотивів тверджень щодо того, що її вимоги необхідно розглядати за різним типом судочинства.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційну скаргу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою, ухвала підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 позовна заява ОСОБА_1 до Звенигородського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії була залишена без руху, позиваці надано десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали шляхом подання нової редакції позовної заяви з урахуванням вимог цієї ухвали.

19.09.2023 ОСОБА_1 подано "заяву про усунення недоліків", якою зазначила про безпідставність твердження суду, та пояснила, що вона звернулась до відповідача з інформаційним запитом, який у відповіді на запит використав недійсну назву юридичної особи.

При цьому зазначила, що розпорядником запитуваної інформації є Звенигородський районний суд, який як суб`єкт публічного права зареєстрований у передбаченому законом порядку. У позові наявне повне обґрунтування, у чому полягає порушення права Позивача, а суддя В.Гаврилюк спотворює обставини справи з метою порушення строків розгляду даної справи та недопущення Позивача до правосуддя». Також зауважила, що взагалі не розуміє зазначене суддею, що в позові об`єднано позовні вимоги, які необхідно розглядати за різними типами судочинства.

Крім того позивачка вказала на те, що належний розгляд позовної заяви у передбачений процесуальним законом строк полягає у виконанні судом своїх безпосередніх повноважень - здійснення правосуддя, а умисне ухилення від здійснення правосуддя свідчить про поведінку, яка порочить звання судді та підриває довіру суспільства до судової влади. Незабезпечення судом права громадянина на ефективний судовий захист є підставою для звернення в подальшому до міжнародних інституцій та нанесення збитків державі Україна.

Проте, дослідивши заяву про усунення недоліків, суд першої інстанції констатував невиконання вимог судового рішення від 18 вересня 2023, зокрема, посилаючись, що нової редакції позовної заяви з урахуванням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачка не надала, та повернув позовну заяву позивачу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Зі змісту ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 вбачається, що суддя з отриманої заяви про усунення недоліків позовної заяви не встановив виконання позивачем вимог ухвали суду від 18 вересня 2023, а саме щодо надання до суду позовної заяви у новій редакції.

З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 5 КАС України визначені відповідні способи захисту порушених прав при зверненні до суду. Водночас, наведений перелік не є вичерпним, оскільки це прямо випливає з положень частини другої статті 5 КАС України, яка вказує на те, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Крім того, за приписами частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Більше того, за змістом пункту 4 статті 160 КАС України право викладати обставини, якими обґрунтовуються вимоги, надано саме позивачу і позивач в даному питанні користується певною свободою. Суд лише має оцінити переконливість викладених доводів на предмет їх достатності для задоволення позову і не може перебирати на себе права позивача у цих питаннях.

Оцінюючи поданий позивачем адміністративний позов, колегія суддів доходить висновку, що викладені у ньому вимоги та обставини є зрозумілими і дають можливість їх розглянути та вирішити справу по суті.

Разом з тим, статтею 172 КАС України передбачено право суду щодо об`єднання і роз`єднання позовів, зокрема, відповідно до частини першої цієї статті в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За приписами частини 6 статті 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Про об`єднання справ в одне провадження або роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Більше того, варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України позивач має право як змінити позовні вимоги так і зменшити чи збільшити позовні вимоги в ході проведення підготовчого засідання, тобто після відкриття провадження у справі, що не позбавляло права суд відкрити провадження у даній справі.

Отже, колегія суддів зазначає, що суд не повинен тлумачити положення статей КАС України у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

Так, характерною помилкою щодо застосування статей 160, 161 КАС України є формальний підхід до цих норм, внаслідок чого позовні заяви безпідставно залишаються без руху та повертаються.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").

Таким чином, та враховуючи, що відповідно до ст. 294 КАС України ухвала про залишення позовної заяви без руху не підлягає оскарженню, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції допустився надмірного формалізму та фактично позбавив позивача гарантованого йому національним та Європейським законодавством права на доступ до правосуддя.

При цьому, зміст ухвали не містить обгрунтування відхилення доводів позивача щодо її пояснень відносно вимог позовної заяви.

Враховуючи викладені обставини та докази у їх сукупності, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого, зокрема, статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України, а також неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви позивачу.

За таких обставин ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 про повернення позовної заяви є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи все вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції, внаслідок порушення норм процесуального права, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Повне судове рішення складено 13.11.2023 р.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, ч. 1 п. 4 ст. 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 р. - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Звенигородського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - скасувати, справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

Є.І. Мєзєнцев